Рішення

від 05.07.2022 по справі 640/23726/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року м. Київ № 640/23726/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фасоль" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасоль» з позовом до Головного управління Державної податкової служби України та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» №0463600707 від 14.06.2021.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутня вимога, що код УКТ ЗЕД має міститися в найменуванні товару. При цьому, ТОВ «Фасоль» стверджує, що пакети даних РРО, що надійшли на сервер контролюючого органу містять всі необхідні дані. Також представник позивача вказує, що контролюючому органу було надано копію фіскального чеку від 26.03.2021 №0003144, у якому зазначено код УКТ ЗЕД у вигляді додаткового рядка, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Поряд з цим, представник ТОВ «Фасоль» зазначає, що відповідачем не конкретизовано порушення «не запрограмовано найменування», адже не зазначено про який саме товар, в якому чеку йдеться мова, а вказано лише загальні ознаки операції та товару.

Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано, ухвалу суду від 17.09.2021 отримано в приміщенні суду нарочно 28.10.2021.

Разом з цим, представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2022 надано витребувані документи та зазначено прохання про прийняття рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги наведене суд вирішує спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

На підставі статті 20, статті 80 Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, б. 40в, за наслідком якої складено акт перевірки від 20.05.2021, реєстраційний номер №1028/26/15/07/41028986 (далі - акт перевірки).

В акті вказано наступне: «Перевіркою встановлено, що підприємство за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького 40в проводить розрахунки через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії відповідно з УКТ ЗЕД та найменуванню товару.

Так, реалізовуючи споживачеві ТВЕН «HEEt's yellow» вартістю 50, 00 грн., в РРО не запрограмовано по найменуванню товару (в фіскальному чеку зазначено «вироб тютюнний».

Крім того, відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України підприємство за період з 26.03.2021 по 31.03.2021 здійснювало реалізацію алкогольних напоїв без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД (Додаток №1, витяг з інформаційних баз даних ДПС України додається).».

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем засобами поштового зв`язку 26.05.2021 контролюючому органу скеровано заперечення на акт перевірки вих. №05-23 від 25.05.2021.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять в собі відомостей щодо розгляду ГУ ДПС у м. Києві поданих позивачем заперечень на акт перевірки.

Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2021 №0463600707, яким за порушення ТОВ «Фасоль» пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України із згідно із пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5100,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За правилами пункту 80.1, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до пунктів 80.4, 80.5 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п. 80.9 ст. 80 ПК України).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 802 ПК України).

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Згідно із пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

У свою чергу, пунктом 86.7 статті 86 ПК України регламентовано, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (пп. 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПК України).

За правилами підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.

Як вже було вказано судом вище, не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем засобами поштового зв`язку скеровано 26.05.2021 контролюючому органу заперечення на акт перевірки вих. №05-23 від 25.05.2021.

Звідси слідує, що ТОВ «Фасоль» подано заперечення на акт перевірки в межах строків встановлених пунктом 86.7 статті 86 ПК України та останні підлягали розгляду контролюючим органом та прийняти податкове повідомлення-рішення на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Суд вказує, що станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів того, що спірне рішення прийнято відповідачем, з урахуванням розгляду заперечень ТОВ «Фасоль» на акт перевірки вих. №05-23 від 25.05.2021.

Вказані обставини неможливо встановити із змісту оскаржуваного рішення, оскільки останні не відображенні в ньому.

Перевіряючи наявність/відсутність порушення ТОВ «Фасоль» положень пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд вкаже про наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Згідно із пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку про наявність обов`язку у суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 затверджено, зокрема Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (далі - Положення).

Згідно із пунктом 1 розділу I Положення розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу II Положення регламентовано, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Абзацами 4, 5, 6 пункту 7 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Програмні реєстратори розрахункових операцій та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного реєстратора розрахункових операцій та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Згідно із частинами 4, 5 статті 13 Закону №265/95-ВР вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, а також у програмних реєстраторах розрахункових операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

Для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи - підприємця, створювачем якої є така особа.

У той же час, наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.10.2012 за №1743/22055 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, які встановлюються критерії щодо створення контрольної стрічки в електронній формі: у реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО) для різних сфер застосування; у програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі - ПРРО); вимоги до модемів, за допомогою яких РРО передаватимуть дані в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв`язку згідно з технологією, розробленою Національним банком України (далі - Національний банк) (далі - Наказ №1057)

Відповідно до пункту 1.2 розділу I Наказу №1057 дані - інформація, яка створюється РРО/ПРРО та подана у формі, придатній для оброблення електронними засобами; канали передачі інформації - GSM/GPRS та/або інші дротові чи бездротові канали, що використовуються модемом для передачі інформації до сервера обробки інформації; контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних; протокол передачі інформації - документ, в якому наведено структуру пакетів даних РРО для обміну із сервером обробки інформації, інтерфейси взаємодії компонентів, процес персоналізації РРО тощо; пакет даних РРО (далі - ПД РРО) - набір даних, що генеруються РРО в електронному вигляді. ПД РРО містить інформацію про подію або стан РРО, код автентифікації повідомлення, має визначений формат, захищений від зміни та модифікації.

Так, в акті перевірки зафіксовано, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України підприємством за період з 26.03.2021 по 31.03.2021 здійснювало реалізацію алкогольних напоїв без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД (Додаток №1, витяг з інформаційних баз даних ДПС України додається).

Суд вказує, що під час вирішення спору по суті контролюючим органом не надано Додаток №1, витяг з інформаційних баз даних ДПС України на підтвердження наявності порушення, що вказує на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження наявності порушення, адже загальний опис порушення не дає можливість ідентифікувати, які алкогольні напої реалізовувались без використання режиму програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД.

У той же час, суд відмічає, що ТОВ «Фасоль» разом із клопотанням від 12.10.2021 надано до суду роздрукування відомостей з Електронного кабінету щодо відомостей про пошук фіскального чеку щодо фіскальних чеків з РРО №3000878372 за період з 26.03.2021 по 31.03.2021, з якого слідує, що у кожному документі є інформація про фіскальний чек і його номенклатуру та інформація про код УКТ ЗЕД щодо підакцизного товару.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем також відображено обставини реалізації позивачем споживачеві ТВЕН «HEEt's yellow» вартістю 50, 00 грн., в РРО не запрограмовано по найменуванню товару (в фіскальному чеку зазначено «вироб тютюнний»).

Водночас, в акті перевірки не зафіксовано ані номер фіскального чеку, ані дату такої реалізації товару. Тобто, контролюючим органом не конкретизовано належним чином суть порушення та не зазначено про жодні документи, які таке порушення підтверджують.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України регламентовано наступне.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

За сталою судовою практикою, у тому числі й Верховного Суду, умовами допустимості доказів є: 1) одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; 2) одержання фактичних даних належним суб`єктом; 3) одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; 4) належне процесуальне оформлення одержаних фактичних даних.

Приймаючи до уваги наведене суд констатує, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності складу порушення ТОВ «Фасоль» вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР і, як наслідок наявність правових підстав для застосування контролюючим органом до нього штрафних санкцій передбачених пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак наявні підстави для скасування останнього та, як наслідок задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» (02101, м. Київ, бульвар Верховної Ради, б. 13, код ЄДРПОУ 41028986) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолученка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» №0463600707 від 14.06.2021, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолученка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасоль» (02101, м. Київ, бульвар Верховної Ради, б. 13, код ЄДРПОУ 41028986) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева