Ухвала

від 06.07.2022 по справі 640/35513/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 липня 2022 року м. Київ №640/35513/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомВідокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національнаатомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»доАнтимонопольного комітету Українипровизнання протиправними та скасування рішеньТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпусгруп Фуд»;

встановив:

Відокремлений підрозділ «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національнаатомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 04.11.2021 року №25013-р/пк-пз.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача подано клопотання із заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, в якому останній просив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що дана справа має значний суспільний інтерес.

Розглянувши клопотання представника відповідача Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, відзиві на позов, чи в іншому документі, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи у судовому засіданні.

При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень тощо.

Крім того, представником відповідача не наведено достатніх та належних доказів в підтвердження наявності суспільного інтересу у даній справі.

В той же час суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати клопотання, пояснення, докази тощо.

За таких підстав, враховуючи, що будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 260, статтями 257, 258, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Шейко