Ухвала

від 06.07.2022 по справі 640/2211/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 липня 2022 року м. Київ № 640/2211/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення без розгляду позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Збруч"

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Збруч" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідачі), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року в задоволенні клопотання представників Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовлено.

Також, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому останнє вказує на наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Збруч» без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року встановлено сторонам п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва пояснень щодо наявності підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Збруч» без розгляду, а також щодо заміни відповідача його правонаступником в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Збруч» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Станом на час розгляду справи пояснення щодо клопотання про залишення позову без розгляду, від позивача пояснення щодо такого клопотання до Окружного адміністративного суду міста Києва не надіслано.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, предметом розгляду даної справи є рішення № 1834956/43256390 від 13серпня 2020 року про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 24 від 09 липня 2020 року, № 1947210/43256390 від 18 вересня 2020 року про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 26 від 04 серпня 2020 року, № 1947209/43256390 від 18 вересня 2020 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 27 від 05 серпня 2020 року, № 1947208/43256390 від 18 вересня 2020 року про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 30 від 14 серпня 2020 року, № 1947207/43256390 від 18 вересня 2020 року про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 31 від 14 серпня 2020 року, № 1947206/43256390 від 18 вересня 2020 року про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 32 від 19 серпня 2020 року.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпунктів 56.18, 56.19 пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанови від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, згідно якої положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у підпунктах 56.18, 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження. Верховний Суд вказував, що пункт 56.19 статті 56 Податкового України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Дійсно, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду, справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Каменівська проти України"). Проте, при зміні правового регулювання визначення строку звернення до суду, особу не слід обмежувати у її праві звернення до суду. Тим більше, коли підхід до визначення строку звернення до суду з позовом змінився під час дії строку, який має значення для позивача та під час оспорюваного періоду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд вказав на застосування свого рішення. Верховний Суд вказував, що у справі, що розглядається, Верховний Суд у складі судової палати формулює висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань. Проте зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд зазначає, що у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 640/25944/19 Верховний Суд вказував, що у разі коли спірні правовідносини у справі виникли до рішення Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, тобто до зміни правової позиції щодо строків судового оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, слід враховувати попередню судову практику щодо строків звернення. З метою недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Такий підхід вже використовувався Верховним Судом.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а відтак клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Збруч" строку звернення до суду з даним позовом та поновити такий строк.

В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київський області про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко