Ухвала

від 24.08.2022 по справі 640/21255/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21255/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Губської Л.В., суддів Епель О.В., Карпушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Головне управління ДПС у м.Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 КАС України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921, 00 гривні.

Відповідно до ст.6 ч.3 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи з ціни позову, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення, що переглядається становить 5 763, 00 грн (1 921, 00 грн х 2 х 150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги:

отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;

код отримувача - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

МФО банку - 899998;

рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про оплату судового збору за вказаними вище реквізитами.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень. До того ж будь-яких доказів на підтвердження неможливості своєчасної сплати судового збору відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт повторно подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки повторна апеляційна скарга подана до відділення поштового зв`язку для відправки лише 27.06.2022.

При цьому, апелянт первинно звернувся до суду з апеляційною скаргою 26.04.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

Вдруге апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 22.07.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

Втретє апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 23.10.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

Вчетверте апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 27.06.2022.

Тобто, відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем обґрунтовано тим, що апеляційна скарга була повернута не з причин пропуску строку для її подання, тобто наявні підстави для поновлення строку.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 у справі №826/25121/15.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких доказів, що підтверджує вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду матеріали справи не містять.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що апелянтом: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням причин, які, на переконання апелянта, є поважними для його поновлення.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 296, 298, КАС України, -

У Х В А Л И ЛА :

1. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

3. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврогаз» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

3. Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз`яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова