Рішення

від 31.10.2021 по справі 640/6650/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Київ № 640/6650/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейспак" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - адвокат Козак О.С.,

представник відповідача - Ступак О.І.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейспак" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.12.2019 №00004460502.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 25.03.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 21.10.2020 - закрито підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючими допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин товариства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. За твердженням представника позивача, наведені недоліки слугували підставою для помилкового висновку про невірне відображення в бухгалтерського обліку показників за наслідками здійснення платником податків виробничої діяльності і як наслідок невірно визначено показники щодо списаної для виробництва сировини, витрат на виробництво, собівартості виготовленої продукції.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Підставами заперечень визначено, що перевіркою повноти декларування ТОВ "Бейспак" показників р. 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, встановлено їх заниження на загальну суму 5756867 грн., в тому числі за 2016 рік на 198000 грн., за 2017 рік на 2421295 грн., за 2018 рік на 3137572 грн. Перевіркою також встановлено порушення ведення бухгалтерського обліку, зокрема щодо відображення витрат, внаслідок завищено витрати на суму 198 тис. грн., а також порушення щодо відображення витрат на загальну суму 5280918 грн., що слугувало підставою для прийняття ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00004460502.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав.

Судом залишено без розгляду клопотання представника позивача про проведення судової експертизи, оскільки за наслідками дослідження письмових доказів представник визнав недоцільність її проведення та відсутність необхідності застосування спеціальних знань для надання оцінки ведення ТОВ "Бейспак" бухгалтерської звітності, складеної за наслідками виробничої діяльності.

Представником ГУ ДПС у м. Києві подано клопотання про продовження строку для подання відзиву, яке судом відповідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) продовжено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Бейспак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, за результатами якої було складено акт від 11.09.2019 №20/26-15-14-02-04/39219227.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.10,2019 №1747, направлень Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2019 за №340/26-15-05-02-04, №339/26-15-05-02-04 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бейспак".

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 07.11.2019 №140/26-15-05-02-04/39219227, яким зафіксовано ТОВ "Бейспак" порушення пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1033839 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 33243 грн., за 2017 рік на суму 435833 грн., за 2018 рік на суму 564763 грн.

За твердженням позивача, ТОВ "Бейспак" подало до Головного управління ДПС у м.Києві заперечення від 27.11.2019 №15 на акт перевірки 07.11.2019 №140/26-15-05-02-04/39219227. За результатами розгляду заперечень від 06.12.2019 №60416/10/26-15-05-02-04 висновки акту від 07.11.2019 №140/26-15-05-02-04/39219227 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бейспак" залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки Головним управління ДПС у м. Києві сформовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00004460502, яким позивачу збільшено суму грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1292299,00 грн., з яких 1033839 грн. за податковим зобов`язанням та 258460,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем 20.12.2019 подано скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00004460502.

Рішенням Державної податкової служби України від 17.02.2020 №6021/499-00-08-05-02-06 податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00004460502 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2019 №00004460502, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як убачається зі змісту позовних вимог, визначальним у розглядуваному спорі є помилковість висновків контролюючого органу щодо правомірності відображення в акті перевірки відповідних показників за результатами виробничої діяльності. При цьому контролюючий орган наполягає, що такі висновки зроблені саме за результатами аналізу бухгалтерської звітності товариства

Як убачається з акта перевірки від 07.11.2019 №140/26-15-05-02-04/39219227 контролюючим органом за наслідками перевірки первинних документів та бухгалтерської звітності встановлено завищення списання сировини, що вплинуло на правильність відображення в рядку 2050 Звіту про фінансові результати Декларацій "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, що, в свою чергу, слугувало підставою для висновку про заниження податок на прибутку.

Згідно з актом перевірки встановлено, зокрема, що у Звіті про фінансовий результат за 2016 рік платником податку задекларовано показники: у р. 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" суму в розмірі 14867,6 тис. грн.; у р. 2180 "Інші операційні витрати" суму в розмірі 821,7 тис. грн.; у р. 2270 "Інші витрати" суму у розмірі 25 тис. грн; у р. 2285 "Разом витрати (2050 + 2180 + 2270) суму в розмірі 15714,3 тис. грн.

В акті зазначено, що на підставі даних бухгалтерського обліку витрати TOB "Бейспак", що обліковуються на бухгалтерських рахунках №90 "Собівартість реалізації", №1 "Загальновиробничі витрати", №92 "Адміністративні витрати", №93 "Витрати на збут", №94 "Інші витрати операційної діяльності" та № 95 "Фінансові витрати" складають 15516,3 тис. грн.

На підставі наведеного, контролюючим органом зроблено висновок про порушення вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України завищено задекларований показник витрат за 2016 рік на 198 тис. грн.

Перевіркою відображених у р. 2050 Звіту про фінансові результати Декларацій "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 також установлено їх завищення на суму 5280,918 тис. грн, у тому числі за 2017 рік на суму 2421,295 тис. грн, за 2018 рік на суму 2859,623 тис. грн.

Такий висновок зроблено за результатами співставлення даних, які відображені в оборотно-сальдових відомостях бухгалтерських рахунків №26 "Готова продукція", №28 "Товари", №91 "Загальновиробничі витрати" та даних, які наводяться в технологічних картках норм витрат сировини. За твердженням контролюючого органу, результати співставлення засвідчили про завищення списання сировини у виробництво на загальну суму 5280918 грн., у тому числі за 2017 рік - 2421295 грн., за 2018 рік - 859623 грн.

У позовній заяві представник позивача зазначив про категоричну незгоду з такими висновками, позаяк з акту перевірки не зрозуміло на підставі яких документів зроблено відповідні висновки та періоди вчинення порушень. При цьому представник заявив клопотання про призначення судової експертизи.

На думку суду, в акті перевірки вказано документи, які використані під час перевірки (оборотно-сальдові відомості, документи бухгалтерського обліку за окремими рахунками, фінансова звітність, технологічні картки норм витрат сировини), періоди, за який складені такі документи (2106-2019), наведено показники звітності, зазначено в чому полягає необґрунтованість відображення у фінансовій звітності показників, наведено суми розбіжності.

Розглядаючи клопотання про призначення експертизи та доводи наведені в позовній заяві про необґрунтованість висновків контролюючого органу, судом запропоновано надати позивачу первинні документи, документи бухгалтерського обліку та письмові пояснення, які б на прикладі ілюстрували помилковість співставлення контролюючим органом даних у первинних документах з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Представником позивача подано первинні документи щодо придбання поліетилену, видаткові накладні за реалізацію поліетилену, товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання-товарно-матеріальних цінностей, технологічні карти норм витрат сировини відділом виробництва ТОВ "Бейспак".

Суд зауважує, що в акті перевірки не ставиться під сумнів здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів для виробничої діяльності, виготовлення та реалізація продукції. Підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на прибуток слугувало помилковість відображення в бухгалтерському обліку показників господарської діяльності за окремим рахунками, що призвело до невірного відображення витрат, собівартості продукції і як наслідок заниження податку на додану вартість.

У поясненнях директора товариства визнано наявність відхилень між даними бухгалтерського обліку та показниками фінансової звітності у р. 2050. При цьому не наведено прикладу на підставі поданих первинних документів, зокрема, даних технологічних карт норм витрат сировини, які б відображали необґрунтованість висновків контролюючого органу про помилковість висновків за результатами співставлення даних, які відображені в оборотно-сальдових відомостях бухгалтерських рахунків №26 "Готова продукція", №28 "Товари", №91 "Загальновиробничі витрати" та даних технологічних карток щодо норм витрат сировини.

На думку суду, представником позивача не доведено помилковість висновків контролюючого органу. При цьому визнано наявність розбіжностей у фінансовій звітності та не заперечено правильності висновків за результатами співставлення даних, які відображені в оборотно-сальдових відомостях" та даних технологічних карток щодо норм витрат сировини.

Представник позивача просив залишити без розгляду клопотання про призначення судової експертизи, оскільки товариство мало намір вирішити спір шляхом примирення.

Враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на розглянуті судом підстави позову та пояснення директора TOB "Бейспак", суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19384,50 грн. (платіжне доручення від 16.03.2020 №2022. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейспак" (ідентифікаційний код 39219227, місцезнаходження: 03040, місто Київ, Васильківська, будинок 1, офіс 310)

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 15 липня 2022 року.

Суддя В.А. Донець