Рішення

від 12.07.2022 по справі 826/1935/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2022 року м. Київ № 826/1935/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"доДержавної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0057141213,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Березанський комбікормовий завод" (далі- позивач, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0057141213 про нарахування позивачу грошових зобов`язань з земельного податку в сумі 282526, 90 грн., та штрафних санкцій в сумі 141 263, 45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. На думку позивача, висновок акту перевірки від 20.09.2017 №4022/12-13/04529944 є безпідставним та необґрунтованим, суперечить вимогам підпункту12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, оскільки ним без порушень порядку заповнення податкової звітності з плати за землю, та без порушень розрахунку суми земельного податку за липень 2017 року зазначено ставку в розмірі 1%. Рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ про встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання у розмірі 12% від їх нормативно-грошової оцінки, не було опубліковано ні в друкованих засобах масової інформації Березанської міської ради, ні у місцевих друкованих засобах масової інформації.

Позивач також зазначає про безпідставне нарахування контролюючим органом штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання у зв`язку з повторним протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, оскільки в акті перевірки не міститься будь-яких посилань про наявність повторності заниження зобов`язань по земельному податку, чи наявного раніше визначення податковим органом суми податкового зобов`язання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/1935/18 та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Позивачем подані додаткові пояснення, в яких додатково наголошено на обгрунтованості позовних вимог.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, при розрахунку суми податкових зобов`язань по земельному податку за липень 2017 року позивачем не враховано рішення Березанської міської ради, згідно з яким ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності) у 2017 році становить 12% від їх нормативно-грошової оцінки. Вказане рішення оприлюднено на офіційному сайті за адресою berezan.kiev.ua згідно з вимогами чинного законодавства.

В судовому засіданні 16.08.2018, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому додатково наголошено на обгрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 здійснено заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з плати за землю за липень 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Березанський комбікормовий завод" заниження грошового зобов`язання з земельного податку на 282 526, 90 грн. за липень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.09.2017 №4022/12-13/04529944 (далі-акт перевірки).

Позивачем подано заперечення на висновки акту перевірки.

На підставі акту перевірки від 20.09.2017 №4022/12-13/04529944 Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0057141213, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання в розмірі 282 526,90 грн. та штрафну санкцію у розмірі 141 263,45 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 27.12.2017 №31595/6/99-99-11-03-01-25 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У даному випадку камеральна перевірка ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" з питань повноти нарахування узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку проведена Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області саме на цих, передбачених законодавством підставах, про що складено акт камеральної перевірки від 20.09.2017 №4022/12-13/04529944. Зокрема, перевірці підлягали дані, зазначені у податковій декларації платника земельного податку від 09.08.2017 №9157480015 за податковий період - липень 2017 року, що відповідає підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України не містить обмежень щодо можливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з земельного податку. В даному випадку предметом перевірки була повнота нарахування узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку, за результатами якої відповідач дійшов висновку про заниження задекларованої суми податку, що також відповідає вказаному положенню Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, власники (користувачі) земельних ділянок зобов`язані сплачувати земельний податок, розрахований згідно із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, отриманої в установленому порядку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має в постійному користуванні земельну ділянку згідно з державним актом від 29.12.2001 КВ №001003. Наведена обставина сторонами визнана. Як вже зазначалось, до податкового органу ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" подано звітну податкову декларацію з плати за землю за липень 2017 року від 09.08.2017 №9157480015 із зазначенням ставки земельного податку у розмірі 1%.

Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 01.01.2015 плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

За змістом підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями): акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина п`ята); акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (частина одинадцята); акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина дванадцята).

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 №1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

До матеріалів справи додано рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ, яким встановлено ставку податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності) - у розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Представник відповідача пояснив, що вказане рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ оприлюднене на офіційному сайті Березанської міської ради (berezan.org.ua), проте будь-яких доказів такого оприлюднення не надав.

Судом здійснено пошук на офіційному сайті Березанської міської ради за різними критеріями оприлюднення рішення 23.06.2016 №136-15-VІІ, проте на сайті текст рішення був відсутній.

На думку суду, наведені норми законів України дають підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин передбачався єдиний спосіб офіційного оприлюднення актів органів місцевого самоврядування - в друкованих засобах масової інформації.

Будь-яких доказів оприлюднення вказаного рішення у друкованих засобах масової інформації в передбачений статтею 12 Податкового кодексу України строк суду не надано.

Суд вважає, що перевірити оприлюднення рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ мав відповідач перед його застосуванням для перевірки правильності нарахування місцевих податків і зборів платником податків.

Оскільки відсутні докази оприлюднення рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ в друкованих засобах масової інформації, яким затверджено ставку податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, то відповідне рішення органу місцевого самоврядування може застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, тобто не раніше 01.01.2018 року.

Щодо застосування до позивача 50% штрафних санкцій, то суд зазначає, що відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В акті перевірки від 20.09.2017 №4022/12-13/04529944відсутнє будь-яке посилання на наявність повторності порушення податкового зобов`язання по земельному податку. Відповідно, висновок відповідача про застосування 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання є необґрунтованим, оскільки не доведено наявність повторності порушення податкового зобов`язання з земельного податку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 78, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.10.2017 №0057141213.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (07543, Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12, код ЄДРПОУ 04529944) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6356 (шість тисяч триста п`ятдесят шість гривень) 86 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.