Ухвала

від 07.07.2022 по справі 640/7449/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 липня 2022 року м. Київ№ 640/7449/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт»доПівнічної митниці Держмитслужби; Державної митної служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Контакт» (далі-позивач/ ТОВ «Фірма Контакт») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Північної митниці Держмитслужби (відповідач-1), Державної митної служби України (відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Північної митниці Держмитслужби від 12.01.2021 №11 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Фірма «Контакт»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 14.12.2020 №571, яким ТОВ «Фірма «Контакт» включено до плану графіку документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на І квартал 2021 року.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з огляду на вичерпний характер підстав для включення до плану графіку документальних перевірок, у відповідача-2 були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного наказу про включення підприємства позивача до плану-графіка перевірок.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності дій щодо проведеної перевірки.

У своєму відзиві Держмитслужба наголошує, товариством допущено 28.01.2021 посадових осіб Північної митниці Держмитслужби до проведення документальної планової виїзної перевірки та здійснено запис у посвідченні на право проведення документальної планової виїзної перевірки від 28.01.2021 № 7.11.19-19/1.

Відповідач-2 зазначає, що оскільки наявність наказу Державної митної служби України від 14.12.2020 № 571 «Про затвердження Плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на І квартал 2021 року» не порушує прав позивача, то відсутні підстави для звернення позивача до суду з вимогою про визнання даного наказу протиправним та його скасування.

Досліджуючи матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 345 Митного кодексу України (далі - МКУ) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина 2 статті 345 МКУ).

Згідно з частиною 3 статті 345 МКУ митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно зУКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки (частина 4 статті 345 МКУ).

Частиною 2 статті 346 МКУ передбачено, що документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу (частина 2 статті 346 МКУ).

Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками.

Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина 3 статті 346 МКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2020 № 509 (зареєстровано в Міністерстві юстицію України 08.09.2020 за № 861/35144) затверджено Порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок (далі - Порядок).

Пунктом 1 Розділу І Порядку визначено, що цей Порядок розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до формування Держмитслужбою квартальних планів-графіків проведення документальних планових виїзних перевірок підприємств щодо дотримання ними вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідною до пункту 1 Розділу II Порядку квартальний план-графік документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби (далі - план- графік документальних перевірок Держмитслужби) формується з пропозицій територіальних органів та структурних підрозділів Держмитслужби, який затверджує Голова Держмитслужби, або особа, яка виконує його обов`язки.

План-графік документальних перевірок Держмитслужби доводить до митниць уповноважений структурний підрозділ Держмитслужби, до функціональних повноважень якого належать організація та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи (далі - уповноважений підрозділ Держмитслужби).

Пунктом 2 Розділу II Порядку передбачено, що затверджений план- графік документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 1 надсилається для виконання митницям до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки.

Відповідно до пункту 4 Розділу II Порядку підставами для включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками є:

оформлення митних декларацій із звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг;

оформлення митних декларацій із розстроченням сплати митних платежів; митне оформлення товарів із ризиком неправильної класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що впливає на надходження митних платежів до бюджету;

митне оформлення товарів із ризиком недекларування або недостовірного декларування складових митної вартості товарів;

митне оформлення товарів з ризиком декларування їх митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; митне оформлення товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, що передбачають їх цільове використання; наявність інформації про виплачені доходи (прибутки) на користь нерезидентів;

наявність прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства;

наявність висновку щодо дослідження проб (зразків) імпортованих товарів; неподання у визначений законодавством термін додаткових декларацій до оформлених попередніх, тимчасових, спрощених або періодичних митних декларацій; наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480 - 485 Митного кодексу України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами; наявність інформації, отриманої у передбаченому законодавством порядку, що може свідчити про можливе порушення законодавства з питань митної справи України та/або про можливе застосування схем мінімізації сплати митних платежів;

наявність порушень законодавства з питань митної справи України, встановлених за результатами попередніх документальних перевірок, пост-митного контролю;

наявність анульованих, відкликаних митних декларацій.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Розділу II Порядку такі перевірки проводяться комплексно з питань митної справи за визначений період з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

До плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби включаються підприємства з урахуванням проведеної оцінки ризиків з використанням системи управління ризиками відповідно до глави 52 Митного кодексу України та пунктів 4 - 6 розділу II цього Порядку (пункт 1 Розділу III Порядку).

Перелік підприємств не пізніше 15 числа першого місяця кварталу, що передує кварталу, уповноважений підрозділ Держмитслужби направляє до митниць для використання під час надання пропозицій до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на наступний квартал (пункт З Розділу III Порядку).

Пунктом 4 Розділу III Порядку передбачено, що митниці опрацьовують перелік підприємств, отриманих від Держмитслужби, з урахуванням власних напрацювань, відбираючи підприємства для включення їх до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 2 митниці надсилають до Держмитслужби не пізніше 01 числа другого місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби супроводжуються довідкою щодо відібраних підприємств з інформацією за попередні три роки їх зовнішньоекономічної діяльності щодо: кількості та характеру зовнішньоекономічних операцій за період, який підлягає перевірці (кількість митних декларацій із зазначенням загальної фактурної та митної вартості, умов поставки, характеру угоди (у розрізі митних режимів), пільг, типових товарів, щодо яких здійснено зовнішньоекономічні операції); можливих порушень законодавства з питань митної справи; попередніх результатів проведених перевірок із дотримання вимог законодавства України з питань митної справи та стану їх сплати; інших обґрунтувань щодо необхідності включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби.

Уповноважений підрозділ Держмитслужби опрацьовує отримані від митниць пропозиції щодо включення підприємств до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал та за необхідності вносить обґрунтовані зміни (пункт 5 Розділу III Порядку).

Затверджений план-графік документальних перевірок Держмитслужби доводиться до територіальних органів Держмитслужби у терміни та за формою, визначені пунктом 2 розділу II цього Порядку, для виконання (пункт 6 Розділу III Порядку).

Так, на виконання вимог Порядку наказом Держмитслужби від 14.12.2020 №571 «Про затвердження Плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на І квартал» (далі - Наказ) затверджено відповідний план-графік, який складається з затвердження проведення планових документальних виїзних перевірок 58 підприємств із зазначенням митниць Держмитслужби відповідальних за їх проведення.

Перелік підприємств, щодо яких необхідно провести планові виїзні документальні перевірки у І кварталі 2021 року доведено до Північної митниці Держмитслужби листом від 15.12.2020 № 19/19-02/7.11/1428.

Згідно Плану-графіку на січень 2021 року заплановано проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 19422086, місцезнаходження платника податків: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, Деснянський р-н, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 7).

Наказом Північної митниці Держмитслужби від 12.01.2021 № 11 призначено з 28.01.2021 тривалістю 20 робочих днів проведення планової документальної виїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОНТАКТ» вимог законодавства України з питань митної справи.

Вважаючи вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Вказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду не погодилась із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час, судом встановлено, 28.01.2021 генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОНТАКТ» Загоровському М.В. пред`явлені посвідчення посадових осіб митного органу Держмитслужби, які уповноважені здійснювати перевірку, та посвідчення на право проведення перевірки від 28.01.2021 № 7.11-19-19/1 та вручено копію наказу від 12.01.2021 № 11.

У зв`язку із направленням запитів та на підставі пункту 4 частини 11 статті 346 МКУ наказом Північної митниці Держмитслужби від 22.02.2021 № 56 зупинено проведення документальної планової перевірки позивача на 30 робочих днів з 22.02.2021, про що позивачу направлене письмове повідомлення від 23.02.2021 № 7.11-1/7.11-19-01/13/1564.

Після надходження відповідей на запити відповідача відповідно до наказу Північної митниці Держмитслужби від 26.03.2021 № 91 поновлено термін проведення документальної планової виїзної перевірки Позивача на невикористаний строк 3 робочих дні з 06.04.2021. 22.04.2021 митницею складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 6/7.11-19-12/19422086.

Таким чином, суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність правового висновку, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У межах цієї справи судами встановлено, що спірні у справі накази реалізовано і за результатами такої реалізації складено акт перевірки.

Ураховуючи обставини цієї справи, а також зважаючи на правові висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Поряд із цим Суд звертає увагу на те, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.

Зокрема, судом встановлено, на підставі висновків акта перевірки № 6/7.11-19-12/19422086 від 22.04.2021 Північна митниця Держмитслужби винесла податкові повідомлення-рішення:

- від 14.05.2021 № 00000091119 за платежем «ввізне мито» на суму 1 616066,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 443 380,49 грн. (а.с. 13-14 т.1);

- від 14.05.2021 № 00000101119 за платежем «податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» на суму 2 337 277,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 168 638,90 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржує останні в межах адміністративної справи №620/6699/21.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи наведені вище правові норми та практику Великої Палати Верховного Суду суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №640/7449/21.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян