Рішення

від 07.07.2022 по справі 640/2148/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2022 року м. Київ № 640/2148/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модус Форвард»доКиївської митниці Держмитслужбипро визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модус Форвард» (далі-позивач/ ТОВ «Модус Форвард») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі- відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 12.01.2021р. №UA100300/2021/000237/2.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю спірного рішення, оскільки надані декларантом документи підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняті правомірно та в межах наданих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Модус Форвард» 11 січня 2021 року було подано до митного оформлення електронну митну декларацію № UA100300/2021/000238 та визначено митну вартість товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

До митного оформлення надані документи: пакувальний лист (Packing list) від 22.10.2020р. №200728-70, рахунок- фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 200728-70 від 22.10.2020р., Коносамент (Bill of landing) GLNL20103787 від 12.11.2020р., автотранспортну накладну (Road consignment note) № 386819 від 06.01.2021р., сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 20С3303А1734/00006 від 22.10.2020р., документ що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 2912/20 від 29.12.2020р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 200728-70 від 27.07.2020р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 13/010320 UAN від 01.03.2020р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 30.11.2020 р., Договір про надання послуг митного брокера № 02/01-2021 від 02.01.2021р., Договір про перевезення № 2901-002/18gfw від 29.01.2018р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів та іншими держорганами № 6455995 від 11.01.2021р., доручення б/н від 02.01.2021р., заявка б/н на перевезення від 20.10.2020р., копія митної декларації країни відправлення № 310120200516714335 від 06.11.2020р., митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA100300.2021.000238 від 11.01.2021 року.

Київською міською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.01.2021 року № UA100300/2021/000237/2, яким визначено митну вартість товару із застосуванням другорядного резервного методу 2- ґ.

Вважаючи вказане рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Відповідно до положень ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь - які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст. 63 МК України; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МК України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до ч. 7 цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Так, відмовляючи позивачеві визнати митну вартість, відповідач виходив з того, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема витрати понесені на транспортування, а надана довідка про транспортні витрати та заявка, в якій не зазначено договір перевезення, не дають можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.

Вказане відповідач обґрунтовує наступним.

Довідка про транспортні витрати та заявка видані ТОВ «Глобал Форвардінг», а надана CMR в графі «перевізник» містить відомості щодо іншого перевізника. Крім того, п. 3.1 договору транспортного експедирування від 29.01.2018 №2901-002/18gfw визначено, що послуги експедитора оплачуються на умовах 100% передоплати на підставі виставленого рахунку, проте рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури відсутні серед поданих документів.

Разом з тим, при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - NINGBO», як це зазначено у МД, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Копія митної декларації країни відправлення (Китай) надана без урахування вимог ст. 254 МК України.

Наданий прайс-лист від 28.07.2020 №200728-70 містить ідентичний номер та дату, що і наданий рахунок-фактура від 28.07.2020 №200728-70, що свідчить про його персоналізовану обмеженість. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Отже, за посиланнями контролюючого органу, надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів було неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог ч. 2 та ч. З ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на електронне повідомлення декларантом ТОВ «Модус Форвард» надано переклад митної декларації країни відправлення та надіслано лист від 12.01.2021 №1 з поясненням, що витребувані документи надіслати немає можливості по причині їх відсутності та прохання прийняти рішення на підставі поданих документів без урахування терміну відповідно до ст.53 МКУ.

З декларантом проведено консультацію відповідно до ч.6 ст.55 МКУ. За результатами проведеної консультації встановлено, що вищевикладені розбіжності, неточності та сумніви в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Згідно з прийнятим рішенням від 12.01.2021 № UA100300/2021/000237/2 митну вартість товарів №1 скориговано відповідно до положень ч. 2 ст. 64 МКУ, а саме митна вартість імпортованого товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1- 4,0730 USD/кг (МД від 05.08.2020 № UA500020/2020/222170).

Щодо посилань відповідача, що довідка про транспортні витрати та заявка видані ТОВ «Глобал Форвардінг», а надана CMR в графі «перевізник» містить відомості щодо іншого перевізника.

Позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Форвардінг» (експедитор) договір транспортного експедирування № 2901-002/18gfw від 29.01.2018 року, відповідно до пункту 1.1 якого експедитор зобов`язується по дорученню за плату і за рахунок клієнта від свого імені прийняти на себе зобов`язання по організації перевезення і експедируванню вантажів Замовника, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи, що здійснює безпосередньо перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

Згідно пункту договору 1.3. експедитор має право надавати послуги клієнту тільки після отримання підписаної заявки на перевезення вантажів від клієнта, а також плати за послуги, якщо інше не передбачено заявкою на перевезення.

Відповідно до п. 2.1. Договору транспортного експедирування встановлено, що експедитор має право укладати договори і угоди з перевізниками, портами, складами, експедиторськими і іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за даним договором; представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, і іншими організаціями; за попереднім погодженням з клієнтом залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації і осіб.

Тобто, експедитор має право, яке передбачено договором на укладення договорів з іншими перевізниками та організаціями для виконання визначених договором зобов`язань, і таким чином у CMR зазначено іншого перевізника, а ТОВ «Глобал Форвадінг» виступає відповідальним перед ТОВ «Модус форвард» за організацію перевезення.

Щодо посилань відповідача на відсутність підтвердження витрат, понесених на транспортування.

У п. 4.2 Договору №13/010320 UAN від 01.03.2020зазначено, що поставка товару покупцю здійснюється продавцем на умовах FOB NINGBO.

Згідно положень Інкотермс-2010, термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Як зазначалось, товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Форвардінг» (експедитор) договір транспортного експедирування № 2901-002/18gfw від 29.01.2018 року.

Пунктом 3.1. договору визначено, що послуги експедитора, а також витрати, збори і інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору та додатків до нього оплачуються клієнтом на умовах 100% передплати (якщо інше не обумовлено в заявці клієнта, прийняті до виконання експедитором).

Як вбачається із заявки на перевезення від 21.10.2020 року ТОВ «Глобал Форвадінг» та ТОВ «Модус Форвард» на виконання договору № 2901-002/18gfw від 29.01.2018 року, дійшли згоди про те, що заявка регулює взаємовідносини сторін які вникають при плануванні, організації та здійснення перевезення вантажів.

В заявці на перевезення від 20.10.2020 зазначено, що оплата проводиться після відвантаження. За фактом відвантаження ТОВ «Глобал Форвардінг» виставило ТОВ «Модус форвард» акт надання послуг № 11 від 12.01.2021р. та рахунок на оплату № 11 від 12.01.2021р. на суму 46 959,32 грн„ з яких транспортні витрати становлять 28 813,76 без ПДВ, що не суперечить довідці № 2912/20 від 29.12.2020р.наданій митній службі.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 29.12.2020 року транспортні витрати по маршруту NINGBO (Китай) - ОМТП (Україна) становить 28813,76 грн без ПДВ.

Щодо посилань митниці про відсутність рахунку на сплату послуг та акту наданих послуг, слід зауважити, що позивач фізично не мав можливості їх надати враховуючи що надання акту та рахунку передбачено після виконання послуги за фактом розвантаження.

Отже, вказані обставини свідчать про безпідставність висновків відповідача про те, що позивачем не підтверджено вартість транспортування товару.

Щодо прайс - листа від 04.03.2020 № 200304-69, який містить ідентичний номер та дату що і надана специфікація (доповнення до зовнішньоекономічного контракту), що нібито свідчить про його персоналізовану обмеженість.

Відповідно до умов контракту укладеного між ТОВ «Модус форвард» та компанією Zhejiang Zhenghong hardware Co. LTD № 13/010320UAN від 01.03.2020 року, продавець постачає товари окремими партіями згідно замовлень покупця та рахунків-фактур на умовах, що визначаються в підтвердженні замовлення або рахунку-фактурі або комерційному інвойсі на кожну поставку. Поставка товару здійснюється продавцем на умовах FOB NINGBO (згідно правил Інкотермс-2020).

Пунктом 5.1. контракту визначено, що ціна встановлюється в доларах США та вказується в підтвердженні замовлення або рахунку-фактурі або Інвойсі на кожну поставку. Ціна товару включає вартість Товару, упаковки, маркування, митні збори та інші платежі, що стягуються на території продавця.

Оплата продавцю згідно контракту здійснюється покупцем в доларах США.

Умови оплати товарів визначаються в підтвердженні замовлення або рахунку- фактурі або комерційному інвойсі на кожну поставку окремо (п. 6.1.).

Згідно п. 5.2. контракту встановлено, що продавець має право надавати знижку на товар, знижка вказується в підтвердженні замовлення або в рахунку-фактурі або в комерційному інвойсі на кожну партію окремо.

З пояснень позивача вбачається, що декларантом надано загальний прайс-лист, однак товар замовляється на заводі, а не купується в магазині, де ціна загальна для всіх покупців, ціни узгоджуються з виробником залежно від об`єму замовлення, а тому прайс-лист - це узгоджені з виробником ціни на дане замовлення.

Щодо оплати, то в пункті 6.1. контракту - оплата продавцю згідно контракту здійснюється покупцем в доларах США. Умови оплати товарів визначаються в підтвердженні замовлення або рахунку-фактурі або комерційному інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до цього, інформація про термін та умови вказана в додатку до комерційного договору (прайс-листі) підтвердження замовлення (200728-70),

Оплата: 180 днів з дати FOB (Free On Board (FOB) - термін відвантаження, який використовується, щоб вказати, чи несе продавець або покупець відповідальність за товари, які пошкоджені або знищені під час доставки. "Походження FOB" означає, що покупець оплачує вартість доставки з заводу або зі складу та отримує право власності на товар, як тільки він залишає свою точку походження.).

Зокрема, ціни та сума вказані були у комерційному інвойсі, прайс-листі специфікації та пакувальному листі.

З системного аналізу вищевикладеного суд дійшов до висновку, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень проти застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині непідтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості. Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У даному випадку, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України, встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Модус Форвард» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 12.01.2021р. №UA100300/2021/000237/2.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою «Модус Форвард» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8-а).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян