Рішення

від 17.07.2022 по справі 640/36439/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2022 року м. Київ № 640/36439/21

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Качура І.А., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

до Комунального підприємства «Молочна Фабрика-Кухня»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Комунального підприємства «Молочна Фабрика-Кухня» (КП «МФК»), в якому позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» (код ЄДРПОУ 24361046) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 11.10.2021 за КП «МФК» обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб (18010500) у розмірі 184 878,73 гривень.

З метою вирішення справи про стягнення коштів на користь бюджету та виконання податкових зобов`язань відповідачем, ГУ ДПС у м. Києві неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались інкасові доручення, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків. Проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платник.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Качуром І.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог, так само не надано витребувані судом ухвалою від 16 серпня 2021 року докази.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Молочна фабрика-кухня» (скорочене найменування - КП «МФК») є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.05.1996 № 1066123000, код ЄДРПОУ 24361046, зареєстроване за юридичною адресою: 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 10.

КП «МФК» перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку за № 2652.

Станом на 11.10.2021 за КП «МФК» обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб (18010500) у розмірі 184 878,73 гривень.

Контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу КП «МФК» шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2015 по справі № 826/6281/15.

До банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки КП «МФК», які повернуті без виконання, а саме:

АБ «УКРГАЗБАНК» - інкасові доручення від 07.06.2021 № 1316/26-15-13-02-39 (рахунок платника не обслуговується).

На підставі викладених вище обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 175 Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 59.1. ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34і п. 20.1 ст. 20 Кодексу закріплено право контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Кодексу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Кодексу).

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Кодексу, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Статтею 89 Кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до розділу IV Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, податковий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна:

щодо нерухомого майна - відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру

речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1141, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року N 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року 3aN 1504/29634;

щодо рухомого майна - відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року N 830, наказу Міністерства юстиції України від 07 липня 2006 року N 57/5 "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за N 802/12676 (зі змінами), та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року N 73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року 3aN 942/9541 (із змінами).

Відповідно до п. 1 ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Кодексу).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 42.4 ст. 42 Кодексу передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 06.07.2011 №2171, яка вручена платнику нарочно.

З метою опису майна у податкову заставу прийнято рішення від 31.10.2011 № 146 про опис майна у податкову заставу (вручено платнику 01.11.2011) на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 29.11.2016 № 78/26-52-17-20, якими у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.

Акт опису майна від 29.11.2016 № 78/26-52-17-20 направлено поштою листом № 0222206419612 та вручені платнику 10.12.2016. Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.11.2016 (витяг № 50896672 від 29.11.2016).

Контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу КП «МФК» шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2015 по справі № 826/6281/15.

До банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки КП «МФК», які повернуті без виконання, а саме:

АБ «УКРГАЗБАНК» - інкасові доручення від 07.06.2021 № 1316/26-15-13-02-39 (рахунок платника не обслуговується).

Враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу КП «МФК» у контролюючого органу виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Зважаючи, що позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до Комунального підприємства «Молочна Фабрика-Кухня» (КП «МФК») (02660 м. Київ, вул. Електротехнічна, 10, ЄДРПОУ 24361046) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» (код ЄДРПОУ 24361046) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі..

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя І.А. Качур