Рішення
від 31.07.2022 по справі 826/4023/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 року м. Київ № 826/4023/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеція Півночі"до Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представника позивача - Пейка Андрія Борисовича (довіреність б/н від 02.02.2019),

представника відповідача - Кучерявого Олега Валерійовича (довіреність від 08.05.2019 № 181/9/26-10-03-13,

представника відповідача - Баштового Юрія Борисовича (довіреність від 07.05.2018 № 400/26-15-10-03-17),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивачем подано заяву щодо збільшення позовних вимог, якою позовні вимоги доповнено наступними вимогами: "Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ТУ ДФС у м. Києві від 21.12.2017 року:

- №0010641401 про застосування адміністративного штрафу та інших фінансових санкцій в розмірі 510 грн.;

- № 0010651401 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 26 722 432 грн. 00 коп.. ( в тому числі за основним платежем - 17814961 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 8907471 грн.).". Зазначені уточнення прийняті судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва змінено найменування позивача у справі № 826/4023/17 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеція Півночі".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "Білдекобуд", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "Ексімпавер-Груп", ТОВ "Бруклін Інвест", ТОВ "Аквилон Системе", ТОВ "Інтерсептор", ТОВ "Праймстрой", ТОВ "Сінтекс Дістребьюшн", ТОВ "Ліра Груп", ТОВ "Гранитбуд", ТОВ "Грандмонтаж", ТОВ "Анкара Груп", ТОВ "ДАР-АГРОМАШ", ТОВ "ЛОГ-С", ТОВ "Асфард", ТОВ "Аквіт Компані", ТОВ "Оксамит ЄТ", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "Октавія ЮМС", ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "ТЕНЕРІФЕ МТЛ", ТОВ "ДОЛАЄ ТРЕЙД", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "ЦЕНТР ТОРГ КОМПАНІ", ТОВ "КОМПАНІЯ МЕГАТРЕЙД СОЛЮШН", ТОВ "Інкотерм Плюс", ТОВ "ЛОРІН ГРУП", ТОВ "Фавор Груп ЛТД", ТОВ "Велмарт", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "СК Барс", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ -1 "Поллі-Плюс", ТОВ "Дімекс-Про", ТОВ "РАВЕНА ПЛЮС", ТОВ "АКВИЛОН СИСТЕМС", ТОВ "Лепаус", ТОВ "ЕКСІМПАВЕР-ГРУП", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "ФАВОР ГРУП ЛТД", ТОВ "ОКТАТОРГ", ТОВ "ТІГРАН ПРОМ", ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ", ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР", ТОВ "ТД КОНСТАНТА ПЛЮС", ТОВ "ЕЛВІЗ", ТОВ "ТД СИДОН", ТОВ "ІНГВАР ІНЖЕНІРІНГ", ТОВ "КШИШТОФ-ПРОДУКТ", ПП ФІРМА "ЛІН", ТОВ "УКРТРЕЙДТОРГ" які мали реальний характер та за якими було здійснено поставку та отримання товару, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що заборгованість по контрагентах ТОВ "ТД" Орлан", ТОВ "Торговий дім "Антрес", ПП "Пегас-Логістік", ТОВ "Роквел", ТОВ "Будівельна компанія "Едельвейс" обліковується як поточна заборгованість по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та по рахунку 511 "Довгострокові векселі видані в національній валюті" відповідно до фактичних обставин її виникнення, терміну погашення (в тому числі погодження терміну погашення зобов`язань) та переведення зобов`язань перед іншими юридичними особами за згодою кредиторів.

Водночас позивач зазначив про те, що ним було правомірно здійснено списання частини складського комплексу продуктів харчування за адресою: Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 148 у зв`язку зі знищенням відповідного приміщення пожежею, у той час як встановлена відповідачем різниця площі відповідного складського приміщення пов`язана зі здійсненням позивачем вже після пожежі відновлення відповідного приміщення зі збільшенням його площі.

В частині виявленого та описаного актом перевірки порушення щодо необхідності зменшення суми податкового кредиту шляхом коригування та відображення у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року на 343967 грн., позивач зазначив про те, що відповідачем не обґрунтовано обов`язковості таких змін, причин необхідності коригування показників звітності, їх підстав, не наведено облікованих господарських операцій та реквізитів податкових накладних за якими необхідно здійснити розрахунок коригування сум податкового кредиту.

Позивач посилається також на те, що встановлене порушення вимоги частини третьої статті 16 Закону України в "Про державне регулювання виробництва та збігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" а саме: несвоєчасне подання звіту 1-ОА та 1-PC про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій та роздрібній мережі не відповідає дійсності та фактичним обставинам, та при цьому відповідачем було порушено вимоги статті 250 Господарського кодексу України.

Також позивач зазначив про те, що не відповідає вимогам чинного законодавства наведена в акті повнота нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб оскільки всупереч досягнутої згоди між сторонами правочину щодо продажу автотранспортних засобів, контролюючим органом для обрахунку застосована не ціна, зазначена у договорі купівлі-продажу (міни), а - середньо ринкова вартість відповідного транспортного засобу, яка на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі не розміщувалась.

Разом з тим, позивач зазначив про те, що грошові кошти, одержані з каси на підставі видаткової відомості, в якій відсутній підпис одержувача, були здані в цей же день в банківську установу, що і дозволило не врахувати ці документи як докази оформлення видачі готівки з каси при доведенні факту такої видачі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що під час перевірки за результатами аналізу термінів виникнення та стану розрахунків за кредиторською заборгованістю було встановлено наявність непогашених зобов`язань перед постачальниками, що визнані банкрутами. Також відповідач зазначив про те, що перевіркою встановлено, що контрагенти - покупці позивача ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "Білдекобуд", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "Ексімпавер-Груп", ТОВ "Бруклін Інвест", ТОВ "Аквилон Системе", ТОВ "Інтерсептор", ТОВ "Праймстрой", ТОВ "Сінтекс Дістребьюшн", ТОВ "Ліра Груп", ТОВ "Гранитбуд", ТОВ "Грандмонтаж", ТОВ "Анкара Груп", ТОВ "ДАР-АГРОМАШ", ТОВ "ЛОГ-С", ТОВ "Асфард", ТОВ "Аквіт Компані", ТОВ "Оксамит ЄТ", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "Октавія ЮМС", ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "ТЕНЕРІФЕ МТЛ", ТОВ "ДОЛАЄ ТРЕЙД", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "ЦЕНТР ТОРГ КОМПАНІ", ТОВ "КОМПАНІЯ МЕГАТРЕЙД СОЛЮШН", ТОВ "Інкотерм Плюс", ТОВ "ЛОРІН ГРУП", ТОВ "Фавор Груп ЛТД", ТОВ "Велмарт", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "СК Барс", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ -1 "Поллі-Плюс", ТОВ "Дімекс-Про", ТОВ "РАВЕНА ПЛЮС" та контрагенти - продавці ТОВ "ЕКСІМПАВЕР-ГРУП", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "ФАВОР ГРУП ЛТД" формують «податкову вигоду» третім особам шляхом неспівпадіння номенклатури придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), не мають людських ресурсів та основних засобів, в деяких випадках одна й та сама фізична особа є засновником, директором та головним бухгалтером декількох суб`єктів господарювання, що декларують взаємовідносини в обсягах, які неможливі для виконання однією особою, вони не звітують з податку на прибуток та не подають фінансову звітність, періоди звітування з податку на додану вартість є короткотерміновими, по кожному із контрагентів наявна інформація про відкрите кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва. При цьому позивачем з посиланням на виїмку, не надано до перевірки документів по взаємовідносинах з наведеними покупцями, в тому числі не надано будь-яких первинних документів складського обліку, які не зазначалися в переліку документів до виїмки.

Водночас відповідач зазначив про те, що перевіркою встановлено, що позивач здійснював реалізацію легкових автомобілів фізичним особам за договірними цінами, без врахування середньоринкової вартості таких автомобілів, що призвело до заниження суми податку на доходи та військового збору.

Крім того було встановлено, що 05.05.2016 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 11309,00 грн. на підставі видаткового касового ордера №22, для виплати заробітної плати працівникам підприємства згідно платіжної відомості №17 від 05.05.2016, в який видача готівки не підтверджена підписами одержувачів, а саме: у платіжній відомості №17 від 05.05.2016 відсутні підписи про одержання готівки працівниками підприємства на загальну суму 11309,00 грн., що в свою чергу призвело до перевищёння встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня.

Відповідач також посилався на встановлення перевіркою факту несвоєчасного подання позивачем звітів 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі та звіту 1-РС про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 12.09.2016 по 17.11.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075, яким установлено порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказам Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999, П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерству фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 48 417 504,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 748 334,0 грн.;

- підпункту 164.2.4, підпункту "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 129 066,46 грн.;

- підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпунктів 1.1, 1.5, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 12039,42 грн.;

- пунктів 3.5 та 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637;

- частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами), а саме: несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2015 року - дата подання 12.01.2016 про що свідчить відмітка контролюючого органу; несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2015 та квітень 2016; несвоєчасне подання звіту 1-РС про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за квітень 2016, подання звіту 1-ОА з недостовірними відомостями про обсяги придбання та реалізацію алкогольних напоїв за серпень 2015.

20.12.2016 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000034001, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за штрафними (фінансовими) санкціями на 68000,00 грн.;

- № 0025461404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 11727,04 грн.;

- № 0007461402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 55 025 985,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 6608481,00 грн.;

- № 0007471402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7 122 501,0 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 2374167,00 грн.;

- № 1542140303, яким визначено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 19 407,45 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 7368,03 грн.;

- № 1543140303, яким визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у томі числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 207 204,89 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 78138,43 грн.;

В період з 28.09.2017 по 09.11.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.07.2016 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2017 №497/26-15-14-01-05/32559075, яким встановлено наступні порушення:

- пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, яке полягає в ненаданні контролюючим органам оригіналів документів, чи їх копій при здійсненні податкового контролю;

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статей 1 та 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 17 814 961 грн.;

- підпункту 192.1.1. пункту 192.1 статті 192, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 539732 грн.;

- підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 1 616 705 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

- абзацу "а" підпункту 1 пункту 10 статті 266 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки за ІІ квартал 2016 року, ІІІ квартал 2016 року, IV квартал 2016 року та 1 квартал 2017 року;

- пункту 46.1 статті 46, пункту 51.1 статті 51, підпункту "б" пункту 176.2, статті 176 Податкового кодексу України та підпунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме, податковим агентом допущено помилку при відображенні реєстраційних номерів облікової картки платника податків в розрахунках Ф. № 1 ДФ за 3,4 квартали 2016 року, та 1, 2 квартали 2017 року;

- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпунктів168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту ''а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме, встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із доходу найманих працівників в сумі 11899,70 грн.;

- статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою м. Куростень, вул. Шатрищанська, 59. Загальна вартість отриманої партії товару, що реалізовувався без ліцензії укладає 35026,32 грн.

21.12.2017 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0010641401, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем - адміністративні штраф та санкції на суму 510,00 грн.;

- № 0010651401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 26 722442,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8 907 481,00 грн.;

- № 0010661401, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних засновано штраф на загальну суму 25 688,58 грн.;

- № 0010671401, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 616 705,00 грн.;

- № 0010681401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 809 598,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 269 866,00 грн.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України; дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу; дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Отже, об`єктом оподаткування можуть бути операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об`єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та об`єкта оподаткування податком на прибуток має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивачем було укладено аналогічні договори поставки продукції з контрагентами - покупцями ТОВ "Октавія ЮМС" б/н від 02.09.201, № 93 від 29.09.2015, б/н від 27.12.2015, ТОВ "Будівельна гільдія ЮК" б/н від 27.12.2015, № 65 від 21.04.2016, ТОВ "ПЕРЛИНА ВР" № 97 від 29.09.2015, ТОВ "Балатон Плюс" б/н від 02.06.2015, № 86 від 11.09.2015, ТОВ "САНГАЛЛО" № 85 від 11.09.2015, б/н від 01.08.2015, ТОВ "Триест Плюс" б/н від 01.08.2015, ТОВ "Геополіс МК" № 83 від 11.09.2015, ТОВ "Зодіак РТ" б/н від 01.10.2015, № 95 від 29.09.2015, ТОВ "Агат 2015" б/н від 01.08.2015, від 17.08.2015 № 84, ТОВ "Велизар Компані" від 18.05.2016 № 18/05-В, ТОВ "ЛЕПАУС" від 20.03.2015 № 20/3, ТОВ "Аквилон Системе" б/н б/д, від 16.06.2016 № 16/6, ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД" б/н б/д.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІІ, пунктів 9, 10 розділу ІІ вказаних договорів документами які мають засвідчувати факт здійснення поставки товару є замовлення, товарно - транспорті накладні/ видаткові накладні, акти звірки залишків зворотної тари, акти інвентаризації залишків зворотньої тари.

Позивачем суду замовлень, актів звірки залишків зворотної тари, актів інвентаризації залишків зворотньої тари на підтвердження факту існування фінансово - господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "Октавія ЮМС", ТОВ "Будівельна гільдія ЮК" , ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "Аквилон Системе", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД" б/н б/д не було.

Між позивачем та контрагентами - покупцями було укладено аналогічні договори поставки продукції з ТОВ "Октавія ЮМС" № 83 від 18.09.2015, № 76 від 04.09.2015, ТОВ "Будівельна гільдія ЮК" № 39 від 07.04.2016, № 37 від 04.04.2016, ТОВ "Балатон Плюс" № 45 від 07.08.2015, № 47 від 07.08.2015, ТОВ "ПЕРЛИНА ВР" № 102 від 29.10.2015, ТОВ "САНГАЛЛО" № 48 від 07.08.2015, №58 від 17.08.2015, ТОВ "Триест Плюс" № 56 від 21.08.2015, № 41 від 03.08.2015, ТОВ "Геополіс МК" від 31.08.2015 № 66, ТОВ "Зодіак РТ" № 88 від 13.10.2015, № 89 від 01.10.2015, ТОВ "Агат 2015" від 17.08.2015 № 84, № 58 від 17.08.2015, від 21.08.2015 № 61, ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД" від 05.06.2015 № 5/6.

Пунктами 1, 2 розділу І, пунктами 2, 4 розділу ІІ, пунктом 2 розділу ІІІ вказаних договорів встановлено, що документами які мають засвідчувати факт здійснення поставки товару є замовлення, сертифікати відповідності та якості, товарні накладні, документи на підтвердження здійснення повернення зворотної тари.

Позивачем суду замовлень, сертифікатів відповідності та документів на підтвердження здійснення повернення зворотної тари та факту існування фінансово - господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "Октавія ЮМС" , ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД" суду надано не було.

В наданих суду на підтвердження здійснення фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "Октавія ЮМС" , ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "Аквилон Системе" видаткових накладних в графі "Отримав", а в частині податкових накладних щодо правовідносин з ТОВ "Октавія ЮМС", ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Агат 2015" б/н від 01.08.2015, ТОВ "Аквилон Системе" , ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД" в графі "Від постачальника " міститься підпис скріплений печаткою, водночас відсутні дані щодо осіб, які відповідний підпис вчинили.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином з наданих позивачем суду видаткових накладних є неможливим встановити осіб, які прийняли товар, а з частині і осіб, які здійснили поставку відповідного товару.

З огляду на зазначене надані позивачем суду видаткові накладні самі по собі не можуть належним чином засвідчувати факт здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та контрагентами ТОВ "Октавія ЮМС" , ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "Аквилон Системе".

Документів на підтвердження факту здійснення фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "Білдекобуд", ТОВ "Ексімпавер-Груп", ТОВ "Бруклін Інвест", ТОВ "Інтерсептор", ТОВ "Праймстрой", ТОВ "Сінтекс Дістребьюшн", ТОВ "Ліра Груп", ТОВ "Гранитбуд", ТОВ "Грандмонтаж", ТОВ "Анкара Груп", ТОВ "ДАР-АГРОМАШ", ТОВ "ЛОГ-С", ТОВ "Асфард", ТОВ "Аквіт Компані", ТОВ "Оксамит ЄТ", ТОВ "ТЕНЕРІФЕ МТЛ", ТОВ "ДОЛАЄ ТРЕЙД", ТОВ "ЦЕНТР ТОРГ КОМПАНІ", ТОВ "КОМПАНІЯ МЕГАТРЕЙД СОЛЮШН", ТОВ "Інкотерм Плюс", ТОВ "ЛОРІН ГРУП", ТОВ "Велмарт", ТОВ -1 "Поллі-Плюс", ТОВ "Дімекс-Про", ТОВ "РАВЕНА ПЛЮС", ТОВ "ЕКСІМПАВЕР-ГРУП", ТОВ "ФАВОР ГРУП ЛТД", ТОВ "ОКТАТОРГ", ТОВ "ТІГРАН ПРОМ", ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ", ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР", ТОВ "ТД КОНСТАНТА ПЛЮС", ТОВ "ЕЛВІЗ", ТОВ "ТД СИДОН", ТОВ "ІНГВАР ІНЖЕНІРІНГ", ТОВ "КШИШТОФ-ПРОДУКТ", ПП ФІРМА "ЛІН", ТОВ "УКРТРЕЙДТОРГ" позивачем суду надано не було.

Посилання позивача на факт вилучення в нього первинних документів щодо здійснення фінансово - господарських правовідносин з контрагентами слідчим ОВС Ковальовим В.А. згідно протоколу обшуку від 13.11.2015 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем не надано суду не тільки копії відповідного протоколу, а й взагалі будь - яких доказів на підтвердження здійснення в нього обшуку та вилучення документів.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем на підтвердження факту здійснення фінансово - господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "КЕВА ЛТД", ТОВ "Білдекобуд", ТОВ "ЛЕПАУС", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "Ексімпавер-Груп", ТОВ "Бруклін Інвест", ТОВ "Аквилон Системе", ТОВ "Інтерсептор", ТОВ "Праймстрой", ТОВ "Сінтекс Дістребьюшн", ТОВ "Ліра Груп", ТОВ "Гранитбуд", ТОВ "Грандмонтаж", ТОВ "Анкара Груп", ТОВ "ДАР-АГРОМАШ", ТОВ "ЛОГ-С", ТОВ "Асфард", ТОВ "Аквіт Компані", ТОВ "Оксамит ЄТ", ТОВ "ПЕРЛИНА ВР", ТОВ "Октавія ЮМС", ТОВ "Будівельна гільдія ЮК", ТОВ "Зодіак РТ", ТОВ "Геополіс МК", ТОВ "ТЕНЕРІФЕ МТЛ", ТОВ "ДОЛАЄ ТРЕЙД", ТОВ "Триест Плюс", ТОВ "ЦЕНТР ТОРГ КОМПАНІ", ТОВ "КОМПАНІЯ МЕГАТРЕЙД СОЛЮШН", ТОВ "Інкотерм Плюс", ТОВ "ЛОРІН ГРУП", ТОВ "Фавор Груп ЛТД", ТОВ "Велмарт", ТОВ "Агат 2015", ТОВ "САНГАЛЛО", ТОВ "СК Барс", ТОВ "Балатон Плюс", ТОВ "Велизар Компані", ТОВ -1 "Поллі-Плюс", ТОВ "Дімекс-Про", ТОВ "РАВЕНА ПЛЮС", ТОВ "АКВИЛОН СИСТЕМС", ТОВ "Лепаус", ТОВ "ЕКСІМПАВЕР-ГРУП", ТОВ "ПРІМЕРА ТРЕЙД", ТОВ "ФАВОР ГРУП ЛТД", ТОВ "Аврора МІК", ТОВ "ОКТАТОРГ", ТОВ "ТІГРАН ПРОМ", ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ", ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР", ТОВ "ТД КОНСТАНТА ПЛЮС", ТОВ "ЕЛВІЗ", ТОВ "ТД СИДОН", ТОВ "ІНГВАР ІНЖЕНІРІНГ", ТОВ "КШИШТОФ-ПРОДУКТ", ПП ФІРМА "ЛІН", ТОВ "УКРТРЕЙДТОРГ" не надано суду документів, які мали бути складені у випадку дійсного проведення господарських операцій з поставки товару, а надані складені з порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з зазначеними контрагентами, а отже не спростовано висновків викладених в акті від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075.

Відповідно до акту перевірки від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 за результатами аналізу термінів виникнення та стану розрахунків за кредиторською заборгованістю встановлено наявність наступних непогашених зобов`язань перед постачальниками, що визнані банкрутами:

- ТОВ "ТД "Орлан" (код ЄДРПОУ 38352333), кредиторська заборгованість станом на 30.06.2016 становить 19 996 757,75 грн. (рахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками») та становить 5 902 977,9 грн. (рахунок 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами»). Заборгованість переведена в поточну з рахунку 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті» у зв`язку із завершенням строку сплати по векселю;

- ТОВ "Торговий дім "Антрес" (код ЄДРПОУ 38018999), кредиторська заборгованість станом на 30.06.2016 становить 24 839 752,56 грн. (рахунок 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами»), станом на 01.01.2015 заборгованість становила 24 839 752,56 грн. та заборгованість переведена в поточну з рахунку 511 "Довгострокові векселі видані в національній валюті" у зв`язку із завершенням строку сплати по векселю;

- ПП "Пегас-Логістик" (код ЄДРПОУ 37280001), кредиторська заборгованість станом на 30.06.2016 становить 2 802 504,84 грн. (рахунок 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті») та станом на 01.01.2015 заборгованість становила 2 802 504,84 грн.;

- ТОВ "Роквелл" (код ЄДРПОУ 37143434), кредиторська заборгованість станом на 30.06.2016 становить 3 000 220,04 грн. (рахунок 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами»), станом на 01.01.2015 заборгованість становила 3 000 220,04 грн. та заборгованість переведена в поточну з рахунку 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті» у зв`язку із завершенням строку сплати по векселю;

- ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс» (код ЄДРПОУ 38155000), кредиторська заборгованість станом на 30.06.2016 становить 2 500 891,98 грн. (рахунок 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті») та станом на 01.01.2015 заборгованість становила 2 500 891,98 грн.

Також відповідно до зазначеного акту посадовим особам позивача вручено запит від 04.11.2016 №3 про надання пояснень та підтверджуючих документів (відносно періоду та підстав) щодо виникнення (переходу, перекваліфікації) заборгованостей по наступним кредиторам у загальній сумі 59 043 105,0 грн.: ТОВ «ТД «Орлан» - сума заборгованості 25 899,7 тис.грн.; ТОВ «Торговий дім «Антрес» - сума заборгованості 24 839,8 тис.грн.; ТОВ «Пегас логістик» - сума заборгованості 2 802,5 тис.грн.; ТОВ «Роквел» - сума заборгованості 3000,2 тис.грн. ;ТОВ «Будівельна компанія «Едельвейс» - сума заборгованості 2500,9 тис.грн., а також стосовно надання інформації щодо вжитих заходів з метою погашення заборгованості в ході процедури банкрутства зазначених суб`єктів господарювання.

Позивачем відповідні на зазначений запит надано не було, з огляду на що відповідачем складено акт від 04.11.2016 №532/26-15-14-02-02 про ненадання документів ТОВ «Кушнер» (код 32559075) на письмовий запит.

З огляду на зазначене перевіркою встановлено наявність кредиторської заборгованості, яка рахується на балансі підприємства, проте не може бути погашена у зв`язку з припиненням юридичних осіб кредиторів - визнання постачальників банкрутами.

Позивачем факт наявності кредиторської заборгованості перед ТОВ "ТД "Орлан", ТОВ "Торговий дім "Антрес", ПП "Пегас-Логістик", ТОВ "Роквелл", ТОВ "Будівельна компанія "Едельвейс" не заперечувався.

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно визначенням терміну "безнадійна заборгованість" наведеним в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України такою є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Контрагенти позивача за фінансово - господарськими відносинами з якими у позивача була наявна заборгованість - ТОВ "ТД "Орлан", ТОВ "Торговий дім "Антрес", ПП "Пегас-Логістик", ТОВ "Роквелл", ТОВ "Будівельна компанія "Едельвейс" станом на момент проведення перевірки були припинені як юридичні особи про що внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином станом на дату проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "ТД "Орлан", ТОВ "Торговий дім "Антрес", ПП "Пегас-Логістик", ТОВ "Роквелл", ТОВ "Будівельна компанія "Едельвейс" є безнадійною та підлягала віднесенню позивачем до складу доходів.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати необґрунтованим висновок відповідача щодо допущення позивачем порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 та заниження доходу на суму 59 043 105,00 грн.

Щодо встановленого актом перевірки від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 порушення підпункту 164.2.4, підпункту "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171, пункту 173.1 статті 173, підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпунктів 1.1, 1.5, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 12039,42 грн. та зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 129 066,46 грн. суд зазначає наступне.

Зазначеним актом перевірки встановлено факти заниження суми податку на доходи та суми зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору внаслідок не оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які полягають в тому, що підприємством здійснювалась реалізація рухомого майна (легкових автомобілів) фізичним особам відповідно до переліку наведеного в акті.

Позивачем факт реалізації автомобілів зазначених в акті від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 за вказаними в ньому цінами не заперечується.

Водночас позивач зазначає про те, що у відповідача були відсутні правові підстав всупереч досягнутої згоди між сторонами правочину щодо продажу автотранспортних засобів, для обрахунку застосовувати не ціну, зазначена у договорі купівлі-продажу (міни), а - середньо ринкову вартість відповідного транспортного засобу, яка на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі не розміщувалась.

Відповідно до пункт 173.1 статті 173 Податкового кодексу України дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Пунктами 3 та 4 вказаного Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сср= Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктами 13 та 14 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономіки для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономіки порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Мінекономіки забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Позивачем документів щодо здійсненої реалізації рухомого майна (легкових автомобілів) фізичним особам суду надано не було.

Посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно всупереч досягнутої згоди між сторонами правочину щодо продажу автотранспортних засобів для обрахунку застосована не ціна, зазначена у договорі купівлі-продажу (міни), а - середньо ринкова вартість відповідного транспортного засобу, не приймаються судом з огляду на те, що пунктом 173.1 статті 173 Податкового кодексу України чітко визначено, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, хоча й визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не може бути нижчим середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 встановлено, що Мінекономіки забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а отже відповідний електронний ресурс навіть за відсутності розміщення на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі даних щодо вартості автобілів надає можливість визначити їх середньоринкову вартість за наявності відповідних вихідних даних

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином всупереч положенням частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано суду жодних документів щодо здійсненої реалізації рухомого майна (легкових автомобілів) фізичним особам, у той час, як відповідні документи є в наявності виключно у позивача та лише з їх аналізу можливо встановити середньоринкову вартість автомобілів, які було реалізовано позивачем.

З огляду на зазначене у суду відсутня можливість перевірити відповідність вартості атомобілів, які було реалізовано позивачем їх середньоринковій вартості, а отже і підстави вважати необґрунтованими висновки відповідача, щодо реалізації позивачем автомобілів нижче їх середньоринкової вартості.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом "а" пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 164.2.4, підпунктом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 цього Кодексу; дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1, підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 161 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору є, зокрема, юридична особа, яка надає фізичній особі додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, та подання у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

З огляду на зазначене позивач здійснюючи реалізацію рухомого майна (легкових автомобілів) фізичним особам за ціною нижче їх середньоринковій вартості повинен був здійснити нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму різниці між вартістю реалізації та середньоринковою вартістю автомобілів реалізацію яких було здійснено.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2016 № 1542140303та № 1543140303.

В частині встановлення актом перевірки від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 факту допущення позивачем порушення пунктів 3.5 та 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 суд зазначає наступне.

Вказаним актом перевірки встановлено, що 05.05.2016 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 11309,00 грн. на підставі видаткового касового ордера №22, для виплати заробітної плати працівникам підприємства згідно платіжної відомості №17 від 05.05.2016, в який видача готівки не підтверджена підписами одержувачів, а саме: у платіжній відомості №17 від 05.05.2016 відсутні підписи про одержання готівки працівниками підприємства на загальну суму 11309,00 грн., що в свою чергу призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 05.05.2016.

Таким чином відповідно до відображених в акті від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 фактів залишок готівки на кінець робочого дня - 05.05.2016 в касі підприємства становив 41905,83 грн., загальна сума готівки, яка не підтверджена підписами одержувачів становила 11309,00 грн., тобто перевищення встановленого ліміту готівки в касі підприємства на кінець робочого дня 05.05.2016 становило 5863,52 грн.

Позивач, як на обґрунтування відсутності факту допущення ним порушення пунктів 3.5 та 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 посилається на те, що грошові кошти, одержані з каси на підставі видаткової відомості, в якій відсутній підпис одержувача, були здані в цей же день в банківську установу, що і дозволило не врахувати ці документи як докази оформлення видачі готівки з каси при доведенні факту такої видачі.

Водночас позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту того, що грошові кошти у розмірі 5863,52 грн. були здані до банківської установи 05.05.2016, як і не зазначено про причини неможливості надання відповідних доказів.

З огляду на зазначене, враховуючи положення частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем кошти у розмірі 5863,52 грн. були здані до банківської установи 05.05.2016

Відповідно до пункт 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Пунктом 7.24 глави 7 вказаного Положення встановлено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Згідно з пунктом 1 абзацу 2 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.12.2016 № 0025461404.

Щодо встановленого актом від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 порушення частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

В період з 01.01.2015 по 30.06.2016 позивач провадив діяльність на підставі ліцензії на право здійснення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями.

Актом від 01.12.2016 № 503/26-15-14-02-02/32559075 встановлені наступні факти:

- несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2015 року - дата подання звіту 12.01.2016 про що свідчить відмітка контролюючого органу;

- несвоєчасне подання звіту 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2015 та квітень 2016;

- несвоєчасне подання звіту 1-РС про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за квітень 2016;

- подання звіту 1-ОА з недостовірними відомостями про обсяги придбання та реалізацію алкогольних напоїв за серпень 2015.

Абзацом 18 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Позивач, як на обґрунтування наявності підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 20.12.2016 № 0000034001 посилається на те, що встановлене порушення вимоги частини третьої статті 16 Закону України в "Про державне регулювання виробництва та збігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" а саме: несвоєчасне подання звітів 1-ОА та 1-PC про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій та роздрібній мережі не відповідає дійсності та фактичним обставинам.Також позивач посилається на те, що відповідачем було порушено вимог статті 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Оскільки контроль за дотримання щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів покладено на органи доходів і зборів положення статті 250 Господарського кодексу України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Посилання позивача на те, що твердження відповідача про несвоєчасне подання позивачем звітів 1-ОА та 1-PC про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій та роздрібній мережі не відповідають дійсності та фактичним обставинам не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження факту подання відповідних звітів, як і не зазначено про причини неможливості їх надання.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження своєчасного подання звітів 1-ОА та 1-РС, також те, що положення статті 250 Господарського кодексу України у даному випадку застосуванню не підлягають суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.12.2016 № 0000034001.

Відповідно до акту перевірки від 23.11.2017 №497/26-15-14-01-05/32559075 вході перевірки встановлено, що на балансі у позивача обліковувався складський комплекс по зберігання продуктів харчування, до складу якого входило у тому числі складське приміщення (літ.Б) загальною площею 6239,9 кв.м.

У вересні 2016 в бухгалтерському обліку було списано частину складського комплексу по зберіганню продуктів харчування у сумі 21 758 578,84 грн. До перевірки було надано акт про пожежу від 07.04.2016 в якому відображено ступінь пошкодження будівлі.

Відповідно до наданого до перевірки висновку від 14.04.2016 № 49/В/14.04.2016 причиною пожежі стало загорання горючих елементів лампи чергового освітлення будівлі складу від джерела запалювання у вигляді теплових проявів електричної енергії (коротке замикання).

До перевірки було надано наказ від 20.05.2016 №21/163 відповідно до якого було прийнято рішення списати з балансу підприємства на витрати підприємства не пізніше 30.09.2016 частину складського комплексу продуктів харчування за адресою: Київська область, смт. Велика Димерка, вул. Броварська,148 станом на 18.04.2016 на суму 21 758 578,84 грн. акт на списання основних засобів від 29.09.2016.

Відповідно до висновку що значиться в акті на списання від 29.09.2016: "пошкоджені елементи каркасу 80%, сендвіч панелі 80%, килим покрівлі - 90%, та інші 40-69%. Комісія прийшла до висновку, що складське приміщення пошкоджено на 80% на суму 26 623 542,09 грн.".

Під час перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформовано комунальним підприємством Київської обласної "Готово", дата реєстрації заяви 27.07.2017 позивач є власником складського комплексу по зберіганню продуктів харчування за адресою Київська область, смт. Велика Димерка, вул. Броварська,148 до складу якого входить складське приміщення (літ.Б) загальною площею 3577,2кв.м.

З огляду на зазначене актом перевірки встановлено, що результати співставлення даних, які містяться у свідоцтві про право власності від 18.03.2011 Серія САВ 697178 та даних відображених у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформовано комунальним підприємством Київської обласної "Готово", дата реєстрації заяви 27.07.2017 свідчать про наявність фактичної різниці площі складського приміщення (літ.Б) у розмірі 2 662,7 кв.м.

Враховуючи наведене підчас перевірки було встановлено, що оскільки загальна площа складського комплексу по зберіганню продуктів харчування за адресою Київська область, смт. Велика Димерка, вул. Броварська,148 складає 7787,3 кв.м. та його балансова вартість - 34 756 729,00 грн., а площа складського приміщення фактично знищена пожежею (приміщення (літ.Б) відповідно до документів наданих до перевірки складає 2 662,7 кв.м., то з урахуванням суми нарахованої амортизації загальна вартість складського приміщення, що була знищена пожежею складає 9 062 350,00 грн.

Відповідач враховуючи наведені факти під час перевірки дійшов висновку про завищення позивачем суми списаної на витрати залишкової вартості частини складського комплексу по зберіганню продуктів харчування на суму 12 696 229,00 грн.

та порушення позивачем пункту 46 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 189.9 статті 189, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. А також висновку про те, що у зв`язку з тим, що частину складського комплексу, що була знищена пожежою при спорудженні (придбанні) якої був сформований податковий кредит, не можливо в подальшому використати в господарській діяльності, ТОВ «Кушнер» зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому її списано.

Пунктом 46 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 встановлено, що у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об`єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку. Підприємство припиняє визнавати частину об`єкта основних засобів, якщо цю частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об`єкта. Якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, воно може її оцінити у сумі витрат на заміну.

Відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Посилання позивача на факт того, що ним було правомірно здійснено списання частини складського комплексу продуктів харчування за адресою: Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 148 у зв`язку зі знищенням відповідного приміщення пожежею, у той час як встановлена відповідачем різниця площі відповідного складського приміщення пов`язана зі здійсненням позивачем вже після пожежі відновлення відповідного приміщення зі збільшенням його площі, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження здійснення відбудови складського комплексу по зберіганню продуктів харчування (приміщення (літ.Б) за адресою Київська область, смт. Велика Димерка, вул. Броварська,148, як і не зазначено про причини неможливості їх надання.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати необґрунтованими висновки відповідача щодо допущення позивачем порушення пункту 46 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 189.9 статті 189, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Актом перевірки від 23.11.2017 №497/26-15-14-01-05/32559075 встановлено, що перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 в сумі -9653200 грн. на підставі таких документів: регістри аналітичного обліку: банківські виписки, прибуткові накладні, податкові накладні, розрахунки кількісних та вартісних показників до податкових накладних та інші встановлено завищення задекларованих показників у рядку 12 Декларацій «Коригування податкового кредиту» на загальну суму 343 967,25грн.

Відповідно до зазначеного акту вході перевірки встановлено, що з Єдиним реєстром податкових накладних встановлено реєстрацію позивачем наступних розрахунків коригування до податкових накладних по постачальнику ПРАТ «ОБОЛОНЬ» від 01.08.2016 № 514, №536, №571.

Відповідач під час перевірки дійшов висновку про те, що в порушення підпункту 192.1.1. пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України позивачем не було зменшено суму податкового кредиту шляхом коригування та відображення у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до декларації з податку на додану вартість за серпень серпні 2016 року у сумі 343967 грн.

Пунктами 192.1 та 192.3 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Позивач як на обґрунтування відсутності у нього обов`язку щодо зменшення суми податкового кредиту шляхом коригування та відображення у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» до декларації з податку на додану вартість за серпень серпні 2016 року у сумі 343967 грн. на підставі розрахунків коригування до податкових накладних по постачальнику ПРАТ «ОБОЛОНЬ» від 01.08.2016 № 514, №536, №571 посилається на те, що відповідний обов`язок не передбачений положеннями чинного законодавства та відповідачем не доведено факт наявності порушення.

В частині посилань відповідача на те, що в нього не виникало вказаного обов`язку суд звертає увагу на те, що він чітко передбачений положеннями статті 192 Податкового кодексу України.

Щодо факту доведення наявності порушення суд наголошує на тому, що позивачем визнається факт наявності складання розрахунків коригування до податкових накладних по постачальнику ПРАТ «ОБОЛОНЬ» від 01.08.2016 № 514, №536, №571 та не заперечується факт відсутності здійснення коригування на їх підставі податкового кредиту.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно встановлено факт допущення позивачем порушення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України

Відповідно до акту перевірки від 23.11.2017 №497/26-15-14-01-05/32559075 в ході проведення перевірки за фактичним місцем розташування позивача засобами поштового зв`язку було надіслано запити від 25.10.2017 №33685/10/26-15-14-01-05, від 27.10.2017 №33990/10/26-15-14-01-05, від 03.11.2017 №35267/10/26-15-14-01-05 щодо надання до перевірки інвентаризаційних описів, звіряльних відомостей та складених інвентаризаційною комісією на їх підставі протоколів, що складалися за наслідками пожежі яка сталася 07.04.2016 за адресою: смт. Велика Димерка, вул.. Броварська, 148 та перед складанням річної фінансової звітності.

Вказані запити надсилалися засобами поштового зв`язку оскільки посадові особи товариства відмовилися в отриманні запитів про що було складені акти про відмову в отриманні запитів від 25.10.2017 №505/26-15-14-01-05, від 27.10.2015 №514/26-15-14-01-05, від 03.11.2017 №524/26-15-14-01-05.

Актом від 23.11.2017 №497/26-15-14-01-05/32559075 встановлено, що до перевірки запитувані документи надано в неповному обсязі про що складено акти ненадання документів від 25.10.2017 №506/26-15-14-01-05, від 27.10.2015 №515/26-15-14-01-05, від 03.11.2017 №525/26-15-14-01-05.

Пунктами 44.3, 44.5 та 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивачем доказів на підтвердження факту надання у повному обсязі документів на виконання вимог запитів від 25.10.2017 №33685/10/26-15-14-01-05, від 27.10.2017 №33990/10/26-15-14-01-05, від 03.11.2017 №35267/10/26-15-14-01-05 суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для винесення податкового повідомлення - рішення від 21.12.2017 № 0010641401.

Враховуючи наведене керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеція Півночі" (02192,м. Київ, вул. Миропільська, 4, код ЄДРПОУ 32559075) до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення31.07.2022
Оприлюднено30.08.2022
Номер документу105925030
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —826/4023/17

Рішення від 31.07.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 25.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 29.06.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 29.06.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 14.06.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Саприкіна І.В.

Ухвала від 24.05.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Саприкіна І.В.

Ухвала від 24.05.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Саприкіна І.В.

Ухвала від 27.04.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Саприкіна І.В.

Ухвала від 21.03.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні