Рішення

від 25.08.2022 по справі 910/2795/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2022Справа № 910/2795/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2795/22

За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест бар"</a>;

про стягнення 5 348,57 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест бар"</a> про стягнення 5 348,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-74/07/19-Н від 01.07.2019, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5 348,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/2795/22 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 23.05.2022 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статті 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

09.06.2022 від позивача надійшла заява про покладення на відповідача понесених Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" судових витрат у справі.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест бар" (далі - відповідач, користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач, Суміжна ОКУ), Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" (далі - Авторська ОКУ) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Організація) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-74/07/19-Н (надалі -договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1 Договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.3 Договору за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації.

Відповідно до п. 3.4 Договору механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Згідно з п. 3.5 Договору отриманий організацією від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються організацією на рахунок суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторську ОКУ.

Додатками №1 та №2 до Договору між користувачем, Суміжною ОКУ і Авторською ОКУ були підписання договори про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Додатком №3 до Договору погоджено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права, а також розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який становить 1720,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором на виплату винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів.

За змістом статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45 Закону).

Як встановлено судом, за змістом п. 3.3 Договору за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації.

Крім того, у п. 3.4 договору визначено, що якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав).

Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 1 720,00 грн за використання в комерційній діяльності музичних творів.

Загалом відповідачем сплачено 35 115,74 грн за договором.

Однак, відповідач в спірні періоди дії договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач заборгував відповідно до договору за третій рік дії договору (з 01.07.2021 по 30.06.2022).

Загальна заборгованість за договором за вказаний період становить 10 696,74 грн.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказані періоди в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не долучені.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.4 договору, отриманий Організацією від користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ.

Отже, Позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню Відповідачем на рахунок Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", що дорівнює 5 348,37 гривень.

Позивачем у своїй позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача 5 348,37 грн основного боргу. Наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за договором за спірний період у розмірі 5 348,37 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест бар"</a> заборгованості у розмірі 5 348,37 грн є правомірними і обґрунтованими, а відтак суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" (далі - адвокатське об`єднання) укладено договір № 14.808-Н про надання професійної правничої допомоги від 02.11.2021, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Пунктом 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанціє клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 10 000,00 грн без ПДВ.

В матеріалах справи міститься долучений позивачем акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 30.05.2022, з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням "ІНТЕЛКРАФТС" надано позивачу наступні послуги, пов`язані з розглядом даної справи, а саме: підготовка та складання тексту позовної заяви; роздруківка, посвідчення копій документів; підготовка процесуальних документів, на загальну суму 5 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За наведених обставин, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та покладення на відповідача судових витрат позивача по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу у відповідності до пункту першого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест бар"</a> (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 48, ідентифікаційний код 41516524) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний код 42502769) 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 37 коп., 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко