ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.08.2022Справа № 910/5128/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Діджитал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон"
про стягнення 117.512,37 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шторм Діджитал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон" про стягнення 117.512,37 грн, з яких: 107.500,00 грн основної заборгованості за надані позивачем послуги в лютому 2022 року за Договором № 09/11-01 на надання послуг з лідогенерації від 09.11.21., 2.989,38 грн пені, 6.324,98 грн інфляційних втрат та 698,01 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.22. відкрито провадження у справі №910/5128/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Копія означеної ухвали відповідачем отримана 04.07.22., отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/5128/22, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між позивачем, як Виконавцем, та відповідачем, як Замовником, було укладено договір на надання рекламних послуг з лідогенерації № 09/11-01 від 09.11.21. (надалі - Договір), предметом якого є розміщення рекламно-інформаційних матеріалів (РІМ) відповідача на ресурсах в мережі Інтернет на веб-сайтах та ведення обліку здійснення лідів. Вказаний договір укладено сторонами у формі електронного документу з використанням електронного підпису та електронної печатки, із використанням сервісу «Вчасно», які накладені сторонами.
За умовами Договору позивач прийняв на себе зобов`язання забезпечити старт розміщення РІМ відповідача на ресурсах в мережі Інтернет і в об`ємах, що визначаються виконавцем на власний розсуд (далі-послуги), а відповідач у свою чергу взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги згідно з умовами Договору, своєчасно та у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.2. Договору параметри здійснення лідів, вартість послуг та інші умови погоджуються сторонами у відповідних заявках до вказаного Договору.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що ціни і тарифи на послуги, сторони визначають в заявках на послуги, в залежності від обраних Замовником параметрів і умов здійснення лідів. Підсумкова вартість послуг Виконавця за звітний період фіксується в Акті прийому-передачі наданих послуг. Звітним періодом за Договором є один календарний місяць.
Відповідно до заявки № 1 від 09.11.21. на надання послуг за Договором, яку сторони підписали одночасно з укладанням Договору, Сторони погодили шляхом її підписання параметри лідів в рамках Договору, а також встановили вартість одного Ліду в залежності від характеристики цільової дії. Цією ж заявкою сторони визначили, що послуги підлягають оплаті протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг (п. 1 Заявки).
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах у тому числі електронних. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма договору не вимагалася.
Ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу, як доказу, не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що протягом лютого позивач надав відповідачу послуги за Договором загальною вартістю 107.500,00 грн, по факту чого направив відповідачу належним чином Акт надання послуг №11 від 28.02.22. та рахунок на оплату № 13 від 28.02.22., які за даними сервісу електронного документообігу "Вчасно" отримані замовником 15.03.22.
Згідно з п. 4.3 Договору замовник протягом десяти робочих днів з дня отримання Акту прийому-передачі наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний Акт прийому-передачі наданих послуг або вмотивовану відмову щодо його підписання. Якщо замовником не виконано дану умову, зобов`язання виконавця перед замовником вважаються такими, що виконані у повному обсязі і належним чином, а Акт прийому-передачі наданих послуг - належним чином оформленим сторонами.
Будь-яких доказів мотивованої відмови відповідача від прийняття наданих позивачем послуг або доказів їх оплати матеріали справи не містять.
Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи докази (акти, банківські виписки, листи, вимоги, рахунки) належно підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо сплати позивачу 107.500,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 107.500,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг у лютому 2022 року, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення 2.989,38 грн пені, 6.324,98 грн інфляційних втрат та 698,01 грн 3 % річних.
Відповідно до п. 6.5. Договору сторони погодили, що у разі затримки оплати наданих послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
За частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України під штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Судом встановлено, що умовами Договору сторони не передбачили нарахування пені за неналежне виконання замовником зобов`язань з оплати наданих виконавцем послуг.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2.989,38 грн пені.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 6.324,98 грн інфляційних втрат та 698,01 грн 3 % річних підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 107.500,00 грн основної заборгованості, 6.324,98 грн інфляційних втрат та 698,01 грн 3 % річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі. У задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю,
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон" (03057, місто Київ, вул. Гетьмана Вадима, будинок 1, приміщення 1028/3; ідентифікаційний код 42014911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм Діджитал" (49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Ж/М Тополя-3, будинок 54, квартира 8; ідентифікаційний код 41700408) 107.500 (сто сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. заборгованості, 6.324 (шість тисяч триста двадцять чотири) грн 98 коп. інфляційних втрат, 698 (шістсот дев`яносто вісім) грн 01 коп. 3 % річних та 2.417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн 89 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2022 |
Оприлюднено | 30.08.2022 |
Номер документу | 105933379 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні