Рішення

від 25.08.2022 по справі 910/3060/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2022Справа № 910/3060/22

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська шкарпеткова фабрика"

про стягнення 12.998,43 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська шкарпеткова фабрика" про стягнення 12.998,43 грн, з яких: 4.051,17 грн пені та 8.947,26 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань зі своєчасної поставки товару за договором від 22.03.21. № 17368/53-124-13-21-14091.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.22. відкрито провадження у справі №910/3060/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач 27.05.22. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав про порушення позивачем строків оплати товару за Договором, що є підставою для пред`явлення зустрічних позовних вимог; вказував на проведення переговорів щодо укладення мирової угоди у даній справі та просив суд надати час для примирення сторін.

Суд зазначає, що сторонам було надано достатньо часу для врегулювання спірних питань, подання своїх доводів, заперечень та пояснень, враховуючи обставини щодо введення воєнного стану в Україні та ускладнення із обігом поштової кореспонденції, проте доказів врегулювання даного спору суду надано не було.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.03.21. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) було укладено договір поставки №17368/53-124-13-21-14091 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю товар (шкарпетки бавовняні), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар, найменування, виробник, кількість, асортимент, ціна та по коду УКТ ЗЕД якого зазначаються у специфікації №1 (додаток №1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 1.1., 4.1. Договору та специфікацією № 1, яка є невід`ємною частиною Договору, визначено обов`язок Постачальника здійснити поставку і передати у власність Покупця товар (шкарпетки бавовняні в кількості 23 670 пар) загальною вартістю 127.818,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1 Договору строк поставки товару становить 30 (тридцять) календарних днів з дати укладення сторонами Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DPP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство"/склад №1, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100.

Відтак Постачальник зобов`язаний був поставити та передати у власність Покупцю весь передбачений договором товар у строк не пізніше 21.04.21.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору Постачальник поставив, а позивач прийняв передбачений Договором товар (шкарпетки бавовняні в кількості 23670 пар) загальною вартістю 127.818,00 грн з ПДВ частинами:

- 27.05.21. - на суму 112.730,40 грн з ПДВ за видатковою накладною від 25.05.21 №ЯР-0000072;

- 03.06.21. - на суму 15.087,60 грн з ПДВ за видатковою накладною від 02.06.21 №ЯР-0000075.

З урахуванням умов пункту 6.3 Договору факт поставки прийняття частинами товару за Договором згідно з вказаними видатковими накладними у наведені вище дати і кількості підтверджується відповідними відмітками із підписами вантажоотримувача на цих видаткових накладних.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем зобов`язання за Договором з поставки товару було виконано з простроченням (з 22.04.21. по 02.06.21).

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

У зв`язку з наведеним та відповідно до умов пункту 8.2 Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 4.051,17 грн за прострочення поставки товару за Договором, а також 7% штрафу від вартості простроченого понад 30 днів товару в розмірі 8.947,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем поставки товару за Договором, зокрема, в заявлений позивачем період - з 22.04.21. по 02.06.21.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені та штрафу, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам Договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позові вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем у встановленому законом порядку доводів і тверджень позивача не спростовано.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на порушення позивачем строків оплати товару за Договором, у зв`язку з чим у відповідача виникло право на пред`явлення позову про стягнення штрафних санкцій за таке прострочення.

Проте наведені доводи не можуть бути прийняті судом до уваги при розгляді даної справи, оскільки не спростовують обґрунтованості позовних вимог. Такі обставини також не підлягають встановленню в даному судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав суду будь-яких документів, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 4.051,17 грн пені та 8.947,26 грн штрафу за порушення строків поставки товару за Договором.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська шкарпеткова фабрика" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, офіс 5; ідентифікаційний код 38908568) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20; ідентифікаційний код 21313677) 4.051 (чотири тисячі п`ятдесят одну) грн 17 коп. пені, 8.947 (вісім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 26 коп. штрафу та 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко