Рішення

від 25.08.2022 по справі 910/2770/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2022Справа № 910/2770/22

За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Продмаркет"

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 186.243,68 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Продмаркет" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 186.243,68 грн, з яких: 152.806,04 грн заборгованості по тілу кредиту за Договором № ID7360691 від 28.11.19., 31.500,00 грн заборгованості по комісії, 0,05 грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1.937,59 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № ID7360691 від 28.11.19., та невиконанням відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки № Т 09.07.2019 І 8114 від 28.11.19., яким забезпечено виконання ТОВ "ТК "Продмаркет" обов`язків по вказаному кредитному договору.

Ухвалою від 08.04.22. Господарський суд міста Києва на виконання вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.16.

20.05.22. та 27.05.22. до суду надійшли відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на вказаний запит, відповідно до яких надані відомості про адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.22. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, з підстав, викладених в цій ухвалі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 27.05.22. про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Відповідачем-2 копію даної ухвали суду було отримано особисто 09.06.22., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/2770/22, однак правом на подачу письмового відзиву не скористалися, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надали.

Судом при цьому було надано сторонам достатньо часу для підготовки і подання своїх пояснень, заперечень тощо, з урахуванням обставин щодо введення в Україні військового стану та ускладнень з отриманням поштової кореспонденції.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.19. між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Продмаркет" (Позичальник) було укладено Заяву-договір №ID7360691 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (продукт "кредит на розвиток бізнесу") (надалі також - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 300.000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 28.11.22., а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Позичальника та на придбання основних засобів та інших інвестицій у бізнес.

Відповідно до Кредитного договору, Клієнт підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 28.11.19.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання поговорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій Формі.

Таким чином, відповідач-1, 28.11.19. скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ID7360691 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.aov.ua/ та відображенням ЕЦП на Договорі.

Кошти за Договором відповідачем-1 було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується відповідною випискою.

Таким чином позивач, як Кредитодавець, обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Звертаючись до суду з даним позовом, Банк вказує, що умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені Графіком погашення кредиту строки не повернуті в повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить: 152.806,04 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,05 грн - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 31.500,00 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача-1 заборгованості перед Банком за Кредитним договором, а саме: 152.806,04 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,05 грн - заборгованість по відсоткам, 31.500,00 грн - заборгованість по комісії.

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість доводів позивач про наявність заборгованості відповідача-1 за Кредитним договором у розмірі: 152.806,04 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,05 грн - заборгованість по відсоткам, 31.500,00 грн - заборгованість по комісії.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) 28.11.19. було укладено договір поруки №Т 09.07.2019 І 8114.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору №ID7360691 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінам та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що Банк звертався до позичальника та поручителя з повідомленнями-вимогами від 24.01.22. про сплату заборгованості да Кредитним договором, проте відповідачами такі вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Пунктом 3.3. Заяви-договору №ID7360691 передбачена відповідальність позичальника за порушення грошових зобов`язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією та суми нарахованої пені, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам Договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позові вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачами у встановленому законом порядку доводів і тверджень позивача не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 219, 220, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Продмаркет" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 3; ідентифікаційний код 36702780), та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 152.806 (сто п`ятдесят дві тисячі вісімсот шість) грн 04 коп. заборгованості по тілу кредиту, 31.500 (тридцять одну тисячу п`ятсот) грн 00 заборгованості по комісії, 0,05 грн (п`ять коп.) - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1.937 (одну тисячу дев`ятсот тридцять сім) грн 59 коп. пені та 2.793 (дві тисячі сімсот дев`яносто три) грн 66 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко