Рішення

від 28.08.2022 по справі 911/3582/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3582/21

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія»

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 13711949

до Броварської міськрайонної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»

07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, оф. 1, код ЄДРПОУ 37721118

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області

07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 24209727

2. Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5»

07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 38337184

про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення та технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи будинку

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№ 3532/21 від 06.12.2021) Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» до Броварської міськрайонної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого опалення та технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи будинку.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати послуг, що надані позивачем, з централізованого опалення та технічного обслуговування внутрішньо будинкової системи будинку, що оформлені актами про надання послуг та рахунками на оплату, що направлялись відповідачу.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/3582/21, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області та Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5».

Враховуючи вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області та Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5» та встанолено третім особам строк для подання пояснень щодо спору та іншим учасникам справи строк для надання відповідей на пояснення третіх осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, адресами місцезнаходження учасників справи є:

- позивача: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-А;

- відповідача: 07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, оф. 1;

- Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області: 07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 2;

- Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5»: 07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 9-А.

Інших офіційних відомостей щодо місцезнаходження учасників справи у суду немає.

22.12.2021 на адреси місцезнаходження учасників справи судом направлені рекомендованими листами копії ухвали суду про відкриття провадження у справі № 911/3582/21.

Згідно з повідомленнями про вручення поштових відправлень, що отримані судом, учасники справи отримали ухвалу суду про відкриття провадження:

- позивач - 30.12.2021;

- відповідач - 28.12.2021;

- Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області 28.12.2021;

- Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5» - 28.12.2021.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано. Треті особи надали свої пояснення та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи щодо нього підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому копії ухвали суду на адресу, що вказана самим відповідачем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також фактом отримання відповідачем вказаного поштового відправлення суду.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення.

За результатами розгляду наявних матеріалів справи, дослідження поданих суду доказів і письмових пояснень та оцінинки їх у сукупності, суд -

встановив:

21.05.2019 між Управлінням з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області та Броварською міськрайонною організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» укладено договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари № 23/54-19, згідно з умовами якого відповідач на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради міста Бровари № 562 від 14.05.2019 приймає в оренду нежитлове приміщення у будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари за адресою: м. Бровари, вул. Лагунової Марії, буд. 10, площею 23,5 кв. м.

Підтвердженням передачі вказаного нежитлового приміщення в оренду відповідачу є акт приймання передачі нежитлового приміщення від 21.05.2019, із підписами та печатками Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області (орендодавець), Броварської міськрайонної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (орендар), Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Житлово експлуатаційна контора-5» (балансоутримувач).

Відповідно до пункту 9.1. Договору, договір діє з 21.05.2019 по 20.04.2022.

Згідно з наявними у справі матеріалами, жодна із сторін не ініціювала розірвання договору. Таким чином, відповідно до положень пункту 9.1. Договору, він був чинним на дату подання позовної заяви та спірний період надання послуг: з 21.05.2019 по 30.09.2021.

Згідно з положеннями пунктів 3.9., 4.10. Договору, орендар у п`ятнадцятиденний термін після укладення договору повинен був укласти договори з організаціями, які надають житлово-комунальні послуги.

Станом на дату подачі позовної заяви, відповідачем проігноровані вимоги договору та не укладені вказані договори щодо отримання ним житлово-комунальних послуг.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 08 від 11.08.2011 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади міста Бровари», № 94 від 01.03.2013 «Про визначення Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», № 877 від 24.11.2020 «Про визначення комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» виконавцем комунальних послуг постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», позивача визначено:

- виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення;

- виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії;

- виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, у частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливної каналізації та ліквідації аварій у внутрішньо будинкових мережах у житловому фонді територіальної громади м. Бровари.

Згідно з наданих суду документів, офіційна назва позивача змінювалась у зв`язку із змінами у корпоративній структурі підприємства, у той же час, вказані зміни не вплинули на покладені на позивача обов`язки з надання житлово-комунальних послуг.

За наданими суду доказами, позивач має всі необхідні ліцензії та дозволи для реалізації покладених на нього обов`язків із надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до матеріалів справи, позивач фактично надав відповідачу послуги із постачання теплової енергії в опалювальні періоди з 21.05.2019 по 30.09.2021 та послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем будинку, всього на суму 7333,37 грн.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, не зважаючи на той факт, що житлово-комунальні послуги надаються виключно на підставі укладених договорів, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом враховано, що вказану правову позицію Верховний Суд грунтував на аналізі положень статтей 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, який втратив чинність 01.05.2019, відтак, не діяв протягом частини спірного у справі періоду надання житлово-комунальних послуг.

У той же час, корелюючий аналіз положень чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, у частині статтей, якими визначається алгоритм надання житлово-комунальних послуг, свідчить про ідентичну правову природу норм обох законів у данній сфері.

Зокрема, положеннями частини 1 статті 19 та частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, на які посилається у своїх рішеннях від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16 Верховний Суд, визначено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина 1 статті 20 Закону № 1875-IV) та споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (пункт 1 частини 1 статті 20 Закону № 1875-IV).

Ідентичні за своєю правовою формою та юридичною суттю положення містяться у чинному Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, зокрема, в частині 1 статті 12 вказано, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Враховуючи ідентичну правову природу норм частини 1 статті 19 та частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV та норм частини 1 статті 12, пункту 1 частини 1 статті 7 чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, суд вважає за можливе застосувати у даній справі правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц та постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що, хоча наявність договірних відносин між сторонами, у частині постачання теплової енергії та надання послуг із технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем будинку, у справі не встановлена, проте, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, сам по собі, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із положеннями частини 6 статті 19, статті 20 Закону України «Про теплопостачання» 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію згідно тарифів, встановлених Національною комісієї, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Враховуючи, що позивач є суб`єктом природної монополії, що підтверджується данними з реєстру суб`єктів природних монополій Національною комісієї, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та керуючись частиною 2 статті 20 Закону України «Про теплопостачання», положеннями Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377, пунктом 3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено за № 1705 від 10.12.2018 тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) Комунальному підприємству Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» із подальшим внесенням змін постановами № 76 від 14.01.2020, № 636 від 17.03.2020, № 2245 від 30.11.2020.

Позивачем надане суду підтвердження того, що на адресу відповідача направлені повідомлення про те, що у разі відмови від укладення договору на постачання теплової енергії, позивач буде нараховувати плату відповідачу за фактично надані послуги теплопостачання в опалювальні періоди.

Крім того, позивачем надані суду завірені копії рахунків та актів про надані послуги, в яких вказано:

1) тип житлово-комунальної послуги, а саме: постачання теплової енергії;

2) визначено кількість поставленої теплової енергії;

3) період постачання теплової енергії;

4) тариф, за яким теплова енергія постачалась.

У матеріаліх справи також містяться докази направлення вказаних рахунків та актів про виконані роботи на адресу відповідача.

Аналогічні докази надані позивачем суду, в частині доведення факту надання послуг з техобслуговування внутрішньо-будинкових систем відповідача.

Згідно із статтями 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, первинний документ це документ, який містить такі відомості про господарську операцію: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Подані позивачем рахунки та акти про надання послуг відповідають вимогам статтей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV.

Згідно з правою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/986/17 від 18.03.2020, оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

Позивач є суб`єктом природних монополій, що підтверджується наявними у справі матеріалами та єдиним постачальником житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади м. Бровари, докази чого проаналізовані судом вище. Крім того, позивачем надані докази як фактичного надання житлово-комунальних послуг, так і наявності господарських зобов`язань з боку відповідача з їх оплати, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені і в статтях 7 (рівність перед законом і судом) та 13 (змагальність сторін) Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності сторін забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Принцип змагальності сторін закріплений, зокрема, у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами, які не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 13711949) до Броварської міськрайонної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, оф. 1, код ЄДРПОУ 37721118) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Броварської міськрайонної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 14, оф. 1, код ЄДРПОУ 37721118) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 13711949) заборгованість за період з 21.05.2019 по 30.09.2021 за надані послуги постачання теплової енергії в сумі 6767,14 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень чотирнадцять копійок), за надані послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в сумі 566,23 грн. (п`ятсот шістдесят шість гривень двадцять три копійки) та сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.08.2022.

Суддя С.О. Саванчук