Рішення

від 21.08.2022 по справі 916/3834/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3834/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Шпак І.А.

розглянувши справу №916/3834/21

За позовом: Приватного підприємства „Лерус Лімітед" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 23, офіс 44; код ЄДРПОУ 35302583

До відповідачів: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1; код ЄДРПОУ 01125666), Товариства з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" (65031, м. Одеса, вул. Проценка, буд. 23/5; код ЄДРПОУ (30284125)

Про визнання недійсним договору

Представники:

від позивача - Драгун А.С., адвокат за ордером

від відповідача ДП „Одеський морський торговельний порт" - не з`явився

від відповідача ТОВ „Марко ЛТД" - не з`явився

Встановив: Приватне підприємство „Лерус Лімітед" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт", Товариства з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" та позовні вимоги направлено на визнання недійсним Договору про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021р., укладеного між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" і застосування наслідків недійсності договору - поновлення сторони у початковому становищі (двостороння реституція).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2022р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Лерус Лімітед" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3834/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "24" січня 2022 р. о 10:00. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.01.2022р. о 10:00.

18.01.2022р. до суду відповідачем - Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" було надано відзив на позовну заяву.

24.01.2022р. до суду позивачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2022р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3834/21 на 30 днів до 21.03.2022р. Відкладено підготовче засідання на "14" лютого 2022р. о 11:00. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачам відповідь на відзив ДП „Одеський морський торговельний порт", оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 10.02.2022р. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 14.02.2022р. о 11:00.

11.02.2022р. до суду відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" було надано додаткові пояснення.

14.02.2022р. до суду позивачем було надано заяву про проведення судового засідання за відсутності представника.

14.02.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.03.2022р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2022р. повідомлено позивача по справі №916/3834/21: Приватне підприємство „Лерус Лімітед" про судове засідання, яке відбудеться "02" березня 2022 р. о 11:30.

24.02.2022 р. Президентом України підписано указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 рекомендовано зборам суддів та суддям України оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

14.03.2022 р. Указом Президента України № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05год.30хв. 26 березня 2022р. строком на 30 діб.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022р. рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області продовжити розгляд справ.

12.02.2022р. до суду відповідачем - Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" було надано клопотання про дослідження елекронного доказу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2022р. призначено підготовче засідання у справі на "04" травня 2022 р. о 10:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 04.05.2022р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2022р. відкладено підготовче засідання на "06" червня 2022р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 06.06.2022р. о 10:00.

06.06.2022р. до суду позивачем були надані письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2022р. відкладено підготовче засідання на "27" червня 2022р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.06.2022р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3834/22. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "08" серпня 2022р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 08.08.2022р. о 12:30.

08.08.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 22.08.2022р. о 09:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2022р. повідомлено відповідачів по справі №916/3834/21: Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" про судове засідання, яке відбудеться "22" серпня 2022р. о 09:30.

22.08.2022р. до суду позивачем були надані письмові пояснення та до вказаних письмових пояснень позивачем було долучено додаткові документи: заяву свідка, копію платіжного доручення та копію рахунку на оплату.

Судом, відповідно до ст. 207 ГПК України, докази, додані до вказаного клопотання були залишені без розгляду.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" заперечує проти заявлених вимог позивача з підстав, що були викладені у відзиві на позовну заяву.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" заперечує проти позову позивача, з підстав, що були визначені ним у письмових поясненнях.

У судовому засіданні 22.08.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 29.08.2022р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів за час розгляду даної справи, суд встановив.

07.12.2021р. між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №КД-21839, за умовами якого виконавець, що має визнання від виробника протів типу „VIKING" VIKING LIFE-SAVING EQUIPMENT A/S станції обслуговування надувних рятувальних плотів „VIKING" в Україні та визнання від класифікаційного товариства Регістр судноплавства України з обслуговування надувних рятувальних плотів виробника Viking Life Saving Equipment A/S, за кодом „22005001 МК Огляд і технічне обслуговування плотів рятувальних надувних" зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги код ДК 021:2015 „50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" (Переосвідоцтво та огляд суднових рятувальних плотів Viking), (надалі - Послуги) у кількості та за номенклатурою визначеною у додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Переосвідоцтво та огляд суднових рятувальних плотів Viking, здійснюється відповідно до настанов заводу виробника та визнання Регістра судноплавства за кодом „22005001 МК Огляд і технічне обслуговування плотів рятувальних надувних" у встановлені договором терміни.

Позивач вважає, що вказаний договір є недійсним з огляду на наступне.

Як було зазначено позивачем, відповідно до оголошення UA-2021-10-12-004389-b, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" оголошено проведення переговорної Процедури закупівлі. Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, 12.10.2021р. оприлюднено повідомлення про намір укласти договір ТОВ „Марко ЛТД".

Позивач вказує, що в обґрунтуванні переговорної процедури закупівлі Замовник як на причини та обставини, якими він керувався під час переговорної процедури закупівлі, посилався на наступне: У Замовника виникла потреба у закупівлі послуг з обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляди рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах портофлоту типу Viking. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулось до виробника плотів типу Viking - „VIKING" VIKING LIFE-SAVING EQUIPMENT A/S (вих. №21о-8/15/1222 від 16.07.2021р.) щодо надання переліку визнаних виробником станцій обслуговування надувних рятувальних плотів типу Viking в Україні. У відповідь надійшов лист б/н від 16.07.2021р., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" є єдиним авторизованим з продажу та сервісного обслуговування обладнання компанії Viking на території України. Також замовник звернувся звернувся до Регістру судноплавства України 35/20-1300 від 16.08.2021р. задля підтвердження інформації, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД", є єдиним підприємством на території України, що має Свідоцтво при визнання Регістра судноплавства України на виконання робіт по огляду і технічному обслуговуванню рятувальних засобів зокрема типу Viking (Данія). У відповідь надійшов лист №18.9-1492 від 28.08.2021р. з підтвердженням, що на цей час визнання Регістра судноплавства України з обслуговування надувних рятувальних плотів виробника VIKING" VIKING LIFE-SAVING EQUIPMENT A/S має тільки одне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД".

Позивачем було зазначено суду, що обґрунтуванням замовника як на підставу призначення переговорної процедури закупівлі у зв`язку з відсутністю конкуренції з технічних причин категорично не можна погодитись, оскільки в основу функціонування галузі морського і річкового транспорту України складає система забезпечення безпеки судноплавства, одним з основних завдань якої є організація державного контролю (нагляду) за дотриманням національного та міжнародного законодавства щодо безпеки судноплавства та основною метою контролю є спостереження за виконанням управлінських рішень та своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки судноплавства для оперативного вжиття ефективних заходів для їх усунення, найбільш поширеними формами контролю на морському і річковому транспорті є технічні огляди та перевірки, забезпечення безпеки судноплавства, в першу чергу, здійснюється шляхом проведення заходів державного контролю (нагляду) компетентними органами держави.

В обґрунтування поданого позову, позивач посилався на ст. 16-3 Закону України „Про транспорт", ст. 10, ст. 22 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 26 Закону України „Про транспорт" та зазначав, що в Україні національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових суден, суден змішаного плавання, що плавають під прапором України та інших країн, є державне підприємство „Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України".

Позивачем було зазначено суду, що технічний нагляд за морськими суднами, незалежно від форм власності судна і його власника, здійснює державне підприємство „Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" або визнані виключно ним підприємства стосовно конкретно визначених видів робіт та визнання конкретного підприємства на відповідність вимогам щодо виконання робіт відносно опосвідчення, огляду плотів (обладнання) певного виробника не є достатнім для виключного права такого підприємства для надання таких послуг.

Позивач вважає, що доводи замовника стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" є єдиним підприємством на території України, що має Свідоцтво при визнання Регістра судноплавства України на виконання робіт по огляду і технічному обслуговуванню рятувальних засобів (зокрема типу Viking (Данія)) не підтверджують відсутність конкуренції з технічних причин та підстави для застосування переговорної процедури, оскільки існує об`єктивна та безперешкодна можливість надання таких послуг іншими підприємствами, що визнані ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" стосовно певного виду робіт (без визначення певного виробника).

Позивачем було зазначено суду, що Приватне підприємство „Лерус Лімітед" є потенційним учасником процедури закупівлі за аналогічним предметом, має свідоцтво про визнання Регістром судноплавства України №СВ-41-3-17-21 від 19.02.2021р. Відповідно до додатку до даного свідоцтва Регістром визнано право позивача здійснювати огляд і технічне обслуговування рятувальних засобів, що в свою чергу повністю відповідає предмету закупівлі за оголошеною переговорною процедурою та зазначено суду, що такі дії Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт" призводять до недопущення та усунення конкуренції, та як наслідок ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання, оскільки відповідно до чинного законодавства послуги згідно закупівлі можуть надані будь-яким суб`єктом господарювання, який має визнання Державним підприємством "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" стосовно певного виду робіт.

Позивачем було зазначено дії замовника по укладанню договору про закупівлю в рамках переговорної процедури створюють суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин, та перешкоди доступу на ринок інших суб`єктів господарювання та пояснено суду, що протиправне укладання договору про закупівлю замовником в рамках переговорної процедури, створить для Приватного підприємства „Лерус Лімітед" перешкоди доступу на ринок послуг з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутніх послуг, що є профільним напрямом його діяльності.

Позивач зазначає, що внаслідок численних порушень з боку Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт", що призвели до відміни процедури закупівлі, позивачем була подана скарга про порушення законодавства в сфері публічних закупівель до Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду якої ухвалено скасувати рішення тендерного комітету про відміну відкритих торгів за процедурою закупівлі: Обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляди рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах портофлоту ДК 021:2015 "50240000-9 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" Код номенклатурної позиції: ДК: 021:2015: 50241000-6 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден", ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-21-013787-b, відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 05.08.2021 №17930-р/пк- пз.

Позивач вважає, що прийняття Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" протиправних та необгрунтованих рішень про відміну процедури закупівлі, та в подальшому оголошення переговорної процедури за тим же предметом направлене на спеціальне обмеження конкуренції та порушення принципів публічних закупівель.

В обґрунтування поданого позову, позивачем також було зазначено суду, що Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" було порушено вимоги частин другої та шостої статті 40 Закону. Не відмінивши Процедуру закупівлі замовник порушив вимоги частини восьмої статті 40 Закону.

Щодо обґрунтування порушеного права Приватного підприємства „Лерус Лімітед", то позивачем було зазначено суду, посилаючись на ст. 11 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 16 та ч. 1 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, лише про те, що оскаржуваним договором порушуються права Приватного підприємства „Лерус Лімітед".

Позовні вимоги Приватного підприємства „Лерус Лімітед" направлено на визнання недійсним Договору про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021р., укладеного між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" та на застосування наслідків недійсності договору - поновлення сторони у початковому становищі (двостороння реституція).

Надаючи відзив на позовну заяву, Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" було зазначено суду, що у нього виникла потреба у закупівлю послуг з обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляду рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах порто флоту типу Viking, виробник Viking Life Saving Equipment A/S (Данія), та пояснено, що відповідно до діючого національного законодавства України послуги з огляду, технічного обслуговування та опосвідчення плотів рятувальних, які використовуються на морських суднах, потребує відповідного дозволу. Таким чином, як вказує відповідач, Конвенція про Міжнародну морську організацію та Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 р. є частиною національного законодавства України.

Відповідачем було зазначено суду, що Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" звернулось до Регістру судноплавства України вих.№35/20-1300 від 16.08.2021 року для з`ясування, які підприємства України мають визнання Регістру судноплавства України на виконання робіт по огляду і технічному обслуговуванню рятувальних засобів зокрема типу Viking (Данія) та у відповідь надійшов лист вих. №18.9- 1492 від 28.08.2021 року з підтвердженням, що на цей час визнання Регістра судноплавства України з обслуговування надувних рятувальних плотів виробника Viking Life Saving Equipment A/S має тільке одне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко Лтд".

За твердженнями відповідача, свідоцтво при визнання №СВП-41-3-18-21 від 19.02.2021р., що видано Регістром судноплавства України Приватному підприємству „Лерус Лімітед", свідчить про те, що воно має право на огляд і технічне обслуговування лише плотів рятувальних надувних виробництва „Akana Deniz Teknolojileri Sanayi Tic.Ltd.Sti" (Turkey), типів: Ana-T6, 10, 15, 16, 20, 25; Аna-D15, 16, 20, 25.

Враховуючи специфіку надання послуг, а саме те, що обслуговування і ремонт надувних рятувальних плотів здійснюється суб`єктами господарювання за умови наявності дозвільного документу (підтвердження (визнання) такої особи виробником плотів та визнання відповідним класифікаційним товариством) Замовником при розміщенні Повідомлення про намір укласти договір оприлюднено підтверджуючі документи від виробника плотів типу Viking VIKING LIFE-SAVING EQUIPMENT A/S та від класифікаційного товариства Регістр судноплавства України про те, що є єдиним підприємством на території України, що авторизовано та надано дозвіл на надання послуг по огляду та технічному обслуговуванню рятувальних плотів типу Viking є Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко Лтд".

Відповідачем було пояснено суду, що позивач неодноразово звертався до Антимонопольного комітету України, ним також подано позов до Господарського суду Одеської області (справа № 916/2762/21) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору укладеним. В ході цього процесу ним подано заяву про забезпечення позову, яку було задоволено судом та заборонено Одеському порту проводити переговорну процедуру закупівлі. Дану ухвалу оскаржено до апеляційного суду, проте у задоволенні скарги відмовлено та зазначено, що у зв`язку цим Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" укладено прямий договір з Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко Лтд", а не в результаті проведення переговорної процедури, про що пише позивач та Договір на сьогодні є виконаним, всі послуги надані.

Також відповідачем зазначалось суду, що на сьогодні можна бачити порушення лише з боку позивача тому, що він не має права здійснювати опосвідчення плотів Viking, проте намагається перекрученим способом нав`язати свої послуги. За твердженням відповідача, Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" порушень допущено не було, оскільки, під час проведення тендеру позивач вказав, що він самостійно не може надавати необхідні послуги, проте планує залучити субпідрядника.

З приводу обгрунтування порушеного права, та за посиланням відповідача, позивачем не зазначено жодного конкретного факту, а лише вказані правові норми, які встановлюють спосіб захисту. До того ж позивачем не обґрунтовано яким чином господарська діяльність інших осіб вплинула на його права та інтереси.

Щодо актів приймання-передавання послуг, підписаних позивачем та Державною установою „Держгідрографія", то відповідачем було зазначено, що надання послуг з опосвідчення плотів Viking було незаконним та для того, щоб надавати дані послуги, позивач обов`язково повинен отримати свідоцтво в Регістрі судноплавства України.

Щодо застосування двосторонньої реституції, то відповідач вказував, що двосторонню реституцію можна застосовувати лише на користь сторін договору, а позивач не є стороною договору та відшкодувати вартість того, що одержано за надану послугу неможливо тому, що позивач за спірною угодою не отримав нічого.

З урахуванням викладеного та зазначеного Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" просило суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до наданих додаткових пояснень у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" було зазначено суду, що Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" подало відзив на позовну заяву та Товариство з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" повністю підпримує та важає, що у позові повинно бути відмовлено.

Як було зазначено відповідачем?позивачем заявлений суду спосіб захисту порушених нібито своїх прав, спрямований на визнання у судовому порядку недісним укладеного між відповідачами договору.

За поясненнями відповідача, Регістром судноплавства України видано свідоцтво про визнання Приватного підприємства „Лерус Лімітед" СВП-41-3-18-21 від 19.02.2021 р. як підприємства, яке виконує роботи, зокрема, з: 22005000 Огляду і технічного обслуговування рятувальних засобів; 22005001МК Плоти рятувальні надувні виробництва Akana Deniz Teknolojileri Sanayi Tic.Ltd.Sti" (Turkey), типів: Ana-T6, 10, 15, 16, 20, 25; Аna-D15, 16, 20, 25, а предметом оспорюваного договору є огляд і технічне обслуговування плотів рятувальних надувних Viking (Данія), які позивач не права обслуговувати у силу приписів міжнародних Конвенцій.

Таким чином укладеним договором між відповідачами ніяким чином не порушені права чи охоронювані законом інтереси позивача, а тому позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Тому для вирішення питання про визнання недійсним оспорюваного правочину правове значення має встановлення впливу наслідку вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

Враховуючи вище вказане, відповідач просив суд ухвалити рішення, яким у задоволені вимог позивача, що були пред`явлені в позові до відповідачів, відмовити повністю.

Надаючи письмові пояснення, позивачем було зазначено суду, щодо наявності у нього права на звернення до суду з даним позовом.

Також були надані пояснення з приводу того, що відповідачем у справі Державним підприємством „Одеський морський торгівельний порт" неодноразово вчинялися дії, щодо оголошення про проведення відкритих торгів. Предмет закупівлі: послуги з обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляди рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах портофлоту. ДК 021:2015:50240000-9: Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги.

Посилаючись на ст. 40, ч. 2 ст. 13, ст. 3 Закону України „Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 215, ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено суду, що приймаючи до уваги встановлені порушення п. 5 ст. 35 Закону України „Про публічні закупівлі", а саме безпідставне проведення закупівлі шляхом застосування переговорної процедури, що зумовлює невідповідність договору про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021 року, укладено між Державним підприємством „Одеський морський торгівельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД", та додатків до нього ст. ст. 203, 215 ЦК України та є правовою підставою для визнання спірного договору та додатків до нього недійсними, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів за час розгляду справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Приватним підприємством „Лерус Лімітед" в позовній заяві, та направленим на визнання недійсним Договору про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021р., укладеного між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" і застосування наслідків недійсності договору - поновлення сторони у початковому становищі (двостороння реституція), суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно зі ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Тобто, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту. Отже, визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд зазначає, що вирішуючи даний спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача - Приватного підприємства „Лерус Лімітед" на момент його звернення до господарського суду.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушеного права, свободи або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідачів, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Розглядаючи даний спрів, суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, якими чином права та інтереси позивача були порушені укладеним між Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД" Договором про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021р.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Суд зазначає, що спірний укладений договір Державним підприємством „Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марко ЛТД", вимога щодо визнання недійсності якого, зокрема, є наразі предметом розгляду справи, не порушує права та інтереси позивача, оскільки предмет укладеного спірного договору не зачіпає інтереси позивача.

Також суд зазначає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним правочину, не стосуються прав або законних інтересів позивача, а впливають та стосуються лише прав та інтересів сторін Договору про надання послуг №КД-21839 від 07.10.2021р., тобто відповідачів даної справи.

Приймаючи до уваги, що судом за час розгляду даної справи встановлено відсутність порушення спірним договором прав та інтересів Приватного підприємства „Лерус Лімітед", що є самостійною підставою для відмови у позові, надання судом оцінки законності спірного договору не є необхідним.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом з`ясовано, що Приватне підприємство "Лерус Лімітед" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", в якій просило суд: визнати незаконним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" від 11.08.2021 №53 щодо відміни торгів із закупівлі: Обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляди рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах портофлоту ДК 021:2015 " 50240000-9-Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" Код номенклатурної позиції: ДК 021:2015:50241000-6 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден" (UA-2021-05-21-013787-b) та визнати укладеним з дня набрання рішенням законної сили договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі із закупівлі: Обслуговування, перекладання, заміни засобів постачання, огляди рятувальних плотів, чергових шлюпок на суднах портофлоту ДК 021:2015 " 50240000-9-Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" Код номенклатурної позиції: ДК 021:2015:50241000-6 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден" (UA-2021-05-21-013787-b), відповідно до змісту, викладеного у п.4 прохальної частини позову.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2022р. по справі №916/2762/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Даним рішення встановлено, що позивачем не подано суду доказів звернення та/або отримання ним акредитації від виробника Viking Life-Saving Equipment A/S чи від Регістра судноплавства України відповідного свідоцтва, згідно з вимогами додатку 1 тендерної документації.

В рішення суду було зазначено, що 07.10.2021 за результатом проведеної процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель між Державним підприємством "Одеський морський торгівельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марко ЛТД" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №КД-21839 (а.с.68-73, т.4), за умовами якого виконавець зобов`язався у 2021 році надати замовнику послуги код ДК 021:2015 "50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" (Переосвідоцтво та огляд суднових рятувальних плотів Viking) у кількості та за номенклатурою, визначеною у Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, а замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити такі послуги. Відповідно до п.2.2. цього договору загальна сума договору складає 661692,00 грн з ПДВ. З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що всього за договором ТОВ "Марко ЛТД" вже було надано, а відповідачем прийнято послуги, загальна вартість яких відповідно до підписаних між останніми актами приймання-передачі становить 509148,00 грн. Вартість наданих третьою особою послуг в сумі 509148,00 грн відповідачем оплачена, що підтверджується наявною у справі випискою з рахунку відповідача та поясненнями представника останнього.

Водночас, у судовому засіданні 27.10.2021 представником відповідача були надані на вимогу суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що всі роботи, виконання яких передбачено договором від 07.10.2021 №КД-21839, є виконаними, вартість цих робіт становить 509148,00 грн та повністю сплачена відповідачем.

У зазначеній справі суд вважав, що позивачем належними доказами не доведено суду, що станом на цей час ПП "Лерус Лімітед" має можливість самостійно або з залученням іншого суб`єкта господарювання виконати роботи за договором в повному обсязі.

Отже, з урахуванням викладеного, за результатами розгляду даного спору, суд дійшов до висновку, що Приватним підприємством „Лерус Лімітед" не доведено належними та допустимими доказами, яке саме цивільне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено, у чому полягає порушення його прав, та яким чином права або охоронювані законом інтереси позивача можуть бути поновлені в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Лерус Лімітед" залишаються судом без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Лерус Лімітед" - відмовити в повному обсязі.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на позивача.

Повний текст рішення складено 29 серпня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко