Рішення

від 25.08.2022 по справі 497/534/22

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.08.2022

Справа № 497/534/22

Провадження № 2/497/320/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2022 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Висоцького С.О.,

за участю секретаря Ільєвої Д.Д.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визначити, що частка її померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_5 , її, позивача, частка та частки їх синів, відповідачів по справі, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0.25 га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 5121485300:02:001:0197, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/5 частині кожному. А також визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:

- 1/5 частину будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на 1/5 частину земельної ділянки площею 0.25 га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 5121485300:02:001:0197, місце розташування якої: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона, позивач, є єдиним спадкоємцем за законом померлого чоловіка ОСОБА_5 , звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але не може оформити спадщину в зв`язку з відсутністю належним чином оформлених правовстановлюючих документів, тому звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів, керуючись положеннями ст.ст. 15, 16, 368, 370, 1216, 1217, 1222, 1223, 1258, 1261, 1270 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.05.2022 року було відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання після відкладання та оголошення перерви призначене на 26.08.2022 року.

Позивач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, представник подала заяву від 29.06.2022 року про розгляд справи у їх відсутність, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. На адресу суду надіслали заяви від 29.06.2022 року про визнання позовних вимог у повному обсязі, та розгляд справи без їх участі (а.с.52-54).

На виконання вимог ухвали суду від 29.06.2022 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Перелигіною В.В. надано засвідчену копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки сторонами по справі було подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом у відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України було ухвалено провести розгляд справи в підготовчому засіданні за відсутності сторін по справі на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволенняпозовнихвимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . видане 21 серпня 2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, який є чоловіком позивача ОСОБА_1 згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 15.02.1975 року. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є синами померлого ОСОБА_5 відповідно Свідоцтв про народження (а.с.11-13).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно:

-1\5 частка у спільній частковій власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який знаходиться за адресою. АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 05 квітня 2005року Новотроянівською сільською радою Белградського району. на підставі рішення виконавчого комітету Новотроянівської сільської ради №153 від 22 грудня 2004року та зареєстроване 06 квітня 2005року Комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» реєстраційний номер 10387834,

-земельна ділянка, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25га, кадастровий номер земельної ділянки 5121485300:02:001:0197, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , яка належить померлому, а також: мені - ОСОБА_6 , та синам - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі рішення Новотроянівської сільської ради Белградського району Одеської області № 162-УІІ від 28 листопада 2018року, зареєстроване 10 грудня 2018року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності - 29402190, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна - 1719151151214, державним реєстратором Виконавчого комітету Белградської міської ради Одеської області Назаренко Л.І.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідност. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Оскільки ОСОБА_5 за життя заповіту не залишав, спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1 , дружина померлого та діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач 30.01.2020 року звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 , нотаріусом була заведена спадкова справа №1/2020.

ОСОБА_4 надав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача від 30.01.2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в порушення строків ст.1270 ЦК України, надали відповідні заяви про своєчасно неприйняття спадщини. Відтак, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 .

Листом (роз`яснення) №92\02-14 від 07 грудня 2021 року, приватний нотаріус повідомив позивача про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з наявністю розбіжностей у право установчих документах та невизначенням частки спадкодавця у спільній сумісній власності на земельну ділянку

Так, Згідно Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане 05 квітня 2005 року Новотроянівською сільською радою Болградського району на підставі рішення виконавчого комітету Новотроянівської сільської ради №153 від 22 грудня 2004 року без номеру, власниками є ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» 06 квітня 2005 року (номер запису: 354 в книзі: 3; реєстраційний номер 10387834), на підставі свідоцтва про право власності 95, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.04.2005 року за №6938435. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отриманої 07.12.202Іраку, ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за номером інформаційної довідки 288922730, право власності на 1/5 частку у праві власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності 95.

Відповідно до Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2018 року (а.с. 17-21) ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить земельна ділянка, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25га, кадастровий номер 5121485300:02:001:0197, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної сумісної власності, без визначення належних часток кожному з них.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Розглядаючи зазначені вище розбіжності у право установчих документах на житловий будинок суд приходить до висновку про підтвердження факту наявності у померлого ОСОБА_5 права власності на 1/5 частку у праві власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки листом №09 від 17.03.2022 року КП «Болградське БТІ повідомило, що при проведенні реєстрації права власності нерухомого майна у 2005 р, реєстратори БТІ проводили облік бланків свідоцтва про право власності, та надавали порядкові номери бланкам, унаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 , у бланку витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з`явився номер 95.

Частиною 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю

Частинами 1,2 ст. 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, частка померлого ОСОБА_5 та частка ОСОБА_1 , частка ОСОБА_4 , частка ОСОБА_2 , частка ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25га. кадастровий номер 5121485300:02:001.0197, місце розташування якої АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1 \5 частки кожному, оскільки судом не встановлено наявності іншої домовленості між ними.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги після смерті чоловіка на підставі, що передбачено законом, тобто в порядку спадкування, набула право на спадкове майно - 1/5 частину будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями та 1/5 частину земельної ділянки площею 0.25 га.

Разом з цим її право порушено, вона позбавлена можливості в позасудовому порядку реалізувати у повному обсязі свої спадкові права, хоча володіє всіма необхідними законними підставами для цього, оскільки при реєстрації об`єкта нерухомості допущено помилку та не визначена частка у спільній сумісній власності на земельну ділянку, що стало підставою для нотаріуса відмовити в оформленні права на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 22 вересня 2021 року по справі№ 227/3750/19.

З огляду на зазначене, позивач згідно вимог чинного законодавства успадкувала дане право, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування.

При цьому суд враховую факт визнання позовних вимог відповідачами.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно ч.ч.3,4 ст.82ЦПК УкраїниОбставини,визнані судомзагальновідомими,не потребуютьдоказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд під час розгляду справи безпосередньо дослідив докази у справі.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає позовні вимоги позивачів цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 321, 368, 370, 392, 1216-1218,1223,1235,1261,1268,1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провизнання прававласності наспадкове майно - задовольнити.

1. Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , частка ОСОБА_1 , частка ОСОБА_4 , частка ОСОБА_2 , частка ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,25га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5121485300:02:001:0197, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1\5 частки кожному.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , право власності у порядку спадкування за законом на:

- 1\5 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- 1\5 частку земельної ділянки, площею 0,25га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5121485300 02:001 0197. місце розташування якої. АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.О.Висоцький