Рішення

від 04.08.2022 по справі 711/1270/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:711/1270/21>

Провадження №: 2/755/2014/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2022 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Коваленко І.В.,

при секретарях судових засідань - Ковшобі А.К., Розпутній Я.В., Назаровій І.В.,

учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1

представник позивачки - адвокат Юдін В.С.

представник відповідача - адвокат Патрик Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

25.02.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовними вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди та просить:

« 1.Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 85 867,00 грн. страхового відшкодування за заподіяння ушкодження здоров`я внаслідок ДТП;

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 4 379,22 грн. відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції та 598,25 грн. відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми страхового відшкодування за заподіяння ушкодження здоров`я внаслідок ДТП, а всього штрафних санкцій 4977,47 грн.;

3. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 4 250,00 грн. моральної шкоди, завданої заподіянням ушкодження здоров`я внаслідок ДТП;

4. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 4 250,00 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями Моторного (транспортного) страхового бюро України;

5. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 6 750,00 грн. витрат позивача за надання правничої допомоги.»

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 червня 2019 року близько 13 год. 30 хв., громадянин України ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польща), рухаючись по другорядній дорозі Бориспіль - Баришівка Бориспільського району Київської області, не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався з права, по головній дорозі та перетинаючи перехрестя виїхав на головну автодорогу - Північно-Східний об`їзд м. Києва, де допустив зіткнення з мотоциклом «Honda XL1000Varadero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок ДТП пасажир мотоциклу ОСОБА_1 (позивач) отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини лівої гомілки зі зміщенням уламків, переломів 4, 5, 6, 7 ребер зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягнули за собою тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день. Дані обставини встановлені вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2019 року, який 28.10.2019 року набрав законної сили. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем з іноземною реєстрацією, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у порядку визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (наділі ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»). Натомість цивільна відповідальність водія ОСОБА_3 щодо керування мотоциклом «Honda XL1000Varadero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у визначеному порядку, що підтверджується полісом про ОСЦПВВНТЗ №АМ/9829802 від 28.03.2019 року, ПАТ «НАСК «Оранта». Водій ОСОБА_3 безпосередньо у день вказаної ДТП повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про страховий випадок. Враховуючи обставини справи та відсутність факту страхування цивільної відповідальності водієм ОСОБА_2 встановлено необхідність звернення про виплату страхових відшкодувань з МТСБУ. 01.07.2019 року позивачка та її чоловік ОСОБА_3 звернулась до МТСБУ з повідомленням про ДТП, після чого 18.07.2019 року отримали листа МТСБУ про надання додаткових документів та відкладення розгляду заяв до надходження таких документів. При цьому, відповідач, не заперечуючи правильності та підстав звернення позивача, відкрив страхову справу МТСБУ №59897. У зв`язку з травмами позивач здійснювала довготривале лікування, а саме до 01.10.2020 року. У процесі лікування, після проходження основного курсу (двох операцій), на вимоги МТСБУ, викладені у листі від 18.07.2019 р., 09.10.2020 р. позивач подала повторну заяву про страхове відшкодування з додатками на 59 арк., а 26.11.2020 року, після повного завершення лікування 01.10.2020 року додаткові документи щодо відшкодування витрат на лікування. Проте, відповідач листами від 18.07.2019 р., 19.10.2020 р., 09.11.2020 р., 04.01.2021 р. та 03.02.2021 р. вимагав від позивача надання певних документів, необхідність надання яких позивач заперечує, а саме: довідки про термін тимчасової непрацездатності, довідки про середньомісячний заробіток та належним чином оформлених та завірених витягів з історії хвороби з зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів. При надісланні вказаних листів відповідач кожен раз відкладав розгляд звернення позивача на 90 днів, а враховуючи постійні заперечення позивача, скарги та наполегливі дії щодо відшкодування шкоди пов`язаної з лікуванням, відповідач листом від 03.02.2021 року повідомив позивача про відмову у відшкодуванні шкоди. Участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому позивач оцінила моральну шкоду завдану внаслідок ДТП у 4250 грн, що не перевищує 5% від суми страхового відшкодування. Крім того, своїми неправомірними діями по безпідставній відмові позивачці виплатити страхове відшкодування їй також завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 4250 грн., що не перевищує 5% від суми страхового відшкодування.

01.03.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси позовну заяву залишено без руху (а.с.69-70).

11.03.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до МТСБУ. (а.с.74).

19.04.2021 року представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Петрик Ганна Григорівна подала письмові пояснення, з викладенням своїх міркувань щодо предмету спору, та просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 29.06.2019 року на автодорозі Бориспіль-Баришівка Бориспільського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої позивачка ОСОБА_1 , як пасажир мотоцикла, отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. 04.07.2019 року на адресу відповідача надійшла заява про здійснення регламентної виплати за водія автомобіля «Opel Astra», з реєстраційним номером Польської Республіки НОМЕР_1 , у зв`язку з чим було здійснено запит до Уповноваженого Бюро Польщі для підтвердження міжнародного сертифікату «Зелена картка», однак відповіді МТСБУ не отримало. Вказаний автомобіль також не був забезпечений і внутрішнім договором обов`язкового страхування, у зв`язку з чим МТСБУ має право здійснити регламентну виплату на підставі п. «а» п.п. 41.1 ст.41 Закону на умовах, визначених законом. 11.03.2021 МТСБУ прийняло рішення та сплатило позивачці регламентну виплату в розмірі 19 293, 00 грн., яка складається з 16 789,82 грн. шкоди, пов`язаної з її лікуванням та 2 503, 80 грн. шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності за періоди з 26.06.2019 р. по 13.07.2019 р. та з 08.01.2020 р. по 12.01.2020 р. Таким чином, МТСБУ з урахуванням отриманих документів виконало свої зобов`язання перед позивачкою в повному обсязі. Відповідач вважає, що він, на підставі пункту 33-1.2 статті 33-1 Закону України «ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», обґрунтовано вимагав від позивачки довідку про тимчасову втрату працездатності на підтвердження як періоду лікування потерпілого для випалити розміру шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, так і підтвердження, понесених нею витрат на лікування у вказаний період, однак такі документи надано не було. При цьому, відповідач звертав увагу суду, що на підтвердження витрат на лікування у деяких наданих позивачкою розрахункових документах не вказані конкретно придбані лікарські засоби, а вказані назви груп лікарських засобів, наприклад: антибіотики, знеболюючі, анальгетики тощо або «медикаменти», що не є належним підтвердженням витрат на лікування саме внаслідок ДТП. В тому числі не можуть вважатися належними доказами на підтвердження таких витрат і чеки, видані аптечними установами, оскільки останні не належать до кола медичних закладів. Частина з наданих позивачкою на підтвердження витрат на лікування чеків та рахунків відповідачем була визнана. Інша частина витрат, вказаних в чеках, згідно пояснень лікаря ОСОБА_4 була визнана такими, що не відповідають медичним документам, а саме: «не читаємо», з яких не можна встановити, що придбано або за що сплачено, мають загальну назву «Медикаменти», «медичні послуги» або «нелікарські засоби». Зазначені витрати без їх розшифровки не можуть свідчити саме про те, що позивачем придбано ліки виключно на лікування, що пов`язано із страховим випадком. Частина витрат, вказаних у чеках, не відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів №13 від 21.01.2016 року, оскільки не містять обов`язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Отже, такі фінансові документи, як товарні чеки не є розрахунковими, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами. У січня 2021 року МТСБУ звернулось до Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» з запитом про витребування необхідних документів, які надійшли на адресу відповідача на початку березня 2021 року, що і стало підставою для прийняття 11 березня 2021 року рішення про здійснення позивачці регламентної виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Таким чином, відповідач вважає, що позивачкою не доведено належними засобами доказування обов`язку МТСБУ сплатити регламентну виплату за шкоду, заподіяну її здоров`ю, на заявлену суму в розмірі 85 867 грн., оскільки до відповідача остання зверталась з вимогою про сплату їй витрат на лікування на загальну суму в розмірі 43 059, 46 грн. Відсутність довідки про тимчасову втрату працездатності не дає можливості вважати, що такі витрати були понесені нею в період лікування, пов`язаного з дорожньо-транспортною пригодою. Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача «штрафних санкцій», які складаються з інфляційних в розмірі 4 379, 22 грн. та 3% річних на суму 598,25 грн. за період з 30.11.2020 року до 22.02.21 року за порушення зобов`язання, відповідач звертає увагу суду, що здійснення регламентних виплат з фондів МТСБУ є правом, а не обов`язку МТСБУ. І здійснюються такі регламентні виплати на умовах та в порядку, визначеному Законом України «Про ОССЦПВВНТЗ».(а.с.83-86).

17.05.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси за клопотанням представника відповідача цивільну справу, на підставі ст.ст.27, 28, 31 ЦПК України, передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (а.с.118-120).

15.07.2021 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 року - без змін. (а.с.144-147)

08.08.2021 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано в провадження судді Коваленко І.В. (152-153)

12.08.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до МТСБУ про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. (а.с.154-155).

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. (Можливо ще щось додати про судове засідання)

29.11.2021 року представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Петрик Ганна Григорівна подала додаткові письмові пояснення, з викладенням своїх міркувань щодо предмету спору, та просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі. (а.с.170-191).

29.11.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до МТСБУ про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. (а.с.196-197).

22.02.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено судовий розгляд в порядку ч.2. ст.244 ЦПК України, оскільки під час ухвалення рішення виникла потреба з`ясувати додаткові обставини по справі шляхом витребування з Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшли фотокопії матеріалів кримінального провадження №359/8102/19 (1-кп/359/509/2019) відносно ОСОБА_2 .

15.07.2022 року на запит суду з Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшли фотокопії матеріалів кримінального провадження №359/8102/19 (1-кп/359/509/2019) відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 1 ст.286 КК України. (а.с.6-86 т.2)

Виходячи з положень ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

В судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат Юдін В.С. заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, за виключенням вже сплаченої відповідачем на користь позивачки суми страхового відшкодування в розмірі 19 293,62 грн., та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Патрик Г.Г. заперечила проти задоволення позовних вимог щодо свого довірителя, як в частині відшкодування матеріальної так і моральної шкоди у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях та додаткових письмових поясненнях. Стосовно стягнення моральної шкоди вказала, що позивачем не доведений факт завдання шкоди позивачу, відтак, відсутні підстави для її стягнення. Вказала, що витрати на правову допомогу можуть бути стягнуті лише у випадку задоволення позову повністю або частково. Вважає, що ні фактичних, ні правових підстав для задоволення позову не існує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 в зал судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

29 червня 2019 року близько 13 год. 30 хв., громадянин України ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польща), рухаючись по другорядній дорозі Бориспіль - Баришівка Бориспільського району Київської області, не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався з права, по головній дорозі та перетинаючи перехрестя виїхав на головну автодорогу - Північно-Східний об`їзд м. Києва, де допустив зіткнення з мотоциклом «Honda XL1000Varadero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок ДТП пасажир мотоциклу ОСОБА_1 (позивач) отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини лівої гомілки зі зміщенням уламків, переломів 4, 5, 6, 7 ребер зліва, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягнули за собою тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день.

Дані фактичні обставини були встановлені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12019110100001115 про висунення обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, та під час судового розгляду ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, оскільки він не оспорював фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

25.09.2019 року Бориспільського міськрайонного суду Київської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 гривень) в дохід держави (одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави, за проведення експертиз 5338,34 грн.

Речовий доказ - мотоцикл «Honda XL1000Varadero», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишено власникам.

28.10.2019 року вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області набрав законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).

Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Як роз`яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Відповідно до частин 4, 5, 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справи про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Як вбачається з вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області у кримінальному провадженні №359/8102/19 (провадження 1-кп/359/509/2019) ОСОБА_1 має статус потерпілої особи кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110100001115 від 29.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, які, згідно висновку експерта №97Д від 19.08.2019 р. відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_1 не заявлявся.

Сторони даний факт не оспорюють.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст.22 ЦК України кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно із ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі (стаття 4 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (п.1.3 ст. 1 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Згідно ст.5 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст.22.1 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», відшкодування шкоди, заподіяної третій особі у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23.1. ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Як вбачається з вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області у кримінальному провадженні №359/8102/19 (провадження 1-кп/359/509/2019) , ОСОБА_2 , керуючи автомобілем з іноземною реєстрацією, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у порядку визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Натомість цивільна відповідальність водія ОСОБА_3 щодо керування мотоциклом «Honda XL1000Varadero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у визначеному порядку, що підтверджується полісом про ОСЦПВВНТЗ №АМ/9829802 від 28.03.2019 року, ПАТ «НАСК «Оранта». Водій ОСОБА_3 безпосередньо у день вказаної ДТП повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про страховий випадок.

Сторони даний факт не оспорюють.

Єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам є - Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Членство страховиків у МТСБУ є обов`язковою умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.

Моторне (транспортне) страхове бюро України діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами членів МТСБУ (протокол від 18 жовтня 2018 року №55/2018), який погоджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Розпорядження від 13 грудня 2018 року №2173)

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Статуту, Моторне (транспортне) страхове бюро

України не має на меті отримання прибутку. Метою діяльності Моторного (Транспортного) страхового бюро України є: виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів, відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями інших країн зі страхування цивільно-правової відповідальності; взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди та забезпечення виплати страхового відшкодування третім особам; координація роботи страховиків - його членів у сфері страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як на території України, так і за її межами; захист інтересів членів Бюро.

Основними завданнями Бюро, серед іншого, є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів (компенсацій та відшкодувань) на умовах, передбачених чинним законодавством України; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при Бюро для забезпечення виконання покладених на нього функцій; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; встановлення порядку укладання та виконання членами Бюро договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (в т. ч. договорів міжнародного страхування), забезпечення платоспроможності Бюро та його членів; представництво членів Бюро з метою захисту їх інтересів у взаємовідносинах з органами державної влади України, а також з уповноваженими організаціями інших країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" з страхування цивільно-правової відповідальності; розгляд претензій третіх осіб стосовно відшкодування шкоди, спричиненої власником транспортного засобу, що мав відповідний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений у державах з уповноваженими організаціями з страхування цивільно-правової відповідальності, з якими Бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування, та/або відповідно до інших укладених Бюро угод; взаємодія з органами державної влади України з метою захисту інтересів членів Бюро щодо законодавчого врегулювання питань, пов`язаних з проведенням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. (п. 3.2. ст. 3 Статуту)

Суб`єктами звернення є потерпілий (юридична та фізична особа, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Пункт 33.3. статті 33 Закону України «Про ОССЦПВВНТЗ» встановлює обов`язок для водіїв та власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно пункту 33.4. статті 33 Закону України «Про ОССЦПВВНТЗ», у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

Таким чином, 01.07.2019 року, оскільки цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована, позивачка та її чоловік - ОСОБА_3 , як учасник ДТП, звернулись до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ДТП, надали інформацію про потерпілих із зазначенням адрес медичних закладах, де останні перебувають, підтвердили ознайомлення з положеннями пункту 33.3 статті 33 вказаного Закону та зобов`язались надати представнику страховика/МТСБУ (аварійному комісару, експерту) можливість оглянути пошкоджений транспортний засіб. Заява була заповнена на бланку, затвердженому протоколом Координаційної ради МСБУ від 04.09.2012 №29/2012. (а.с.12)

Дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) врегульовані ст.34 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ».

Зокрема, згідно п.34.1. ст.34 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Отже, 18.07.2019 року, діючи за правилами ст.34 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», листом №3.1-05/22635 відповідач повідомив позивачку про відкриття страхової справи МТСБУ:59897, та, посилаючись на ст.35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», навів перелік документів, необхідних для подальшого розгляду справи щодо відшкодування заподіяної шкоди, а саме: заяву про страхове відшкодування із зазначенням реквізитів розрахункового рахунку потерпілої; копію картки фізичної особи - платника податків та паспорту заявника засвідчених підписом та написом «відповідає оригіналу»; відомості про наявність інших договорів страхування, за якими можливе отримання відшкодування шкоди; відомості про можливо здійснені взаєморозрахунки з особою відповідальною за шкоду; завірений належним чином документ складений відповідною повноважною установою (вирок суду, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП.

Для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням, відповідач, посилаючись на ст.24 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», просив надати: належним чином оформлений та завірений (мокрою печаткою відповідного закладу) витяг з історії хвороби з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем за всі періоди лікування; оригінали документів (чеки, квитанції, прибуткові касові ордери), якими підтверджуються витрати на придбання ліків зазначених у витязі з історії хвороби та витрати пов`язані з доставкою розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах; довідки про термін тимчасової непрацездатності на всі періоди лікування, належним чином оформлену та завірену відповідним медичним закладом (бланк додається).

Для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, відповідач, посилаючись на ст.25 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», просив надати: довідку про середньомісячний заробіток (дохід) за два календарних місяці роботи, що передували місяцю роботи.

Для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, відповідач, посилаючись на вимоги ст.26 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» просив у позивача: довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, що відповідає вимогам листа Міністерства хорони здоров`я України від 27.04.2001 р. №16.05/59, а саме поряд із записом «загальне захворювання» має бути прописаний зв`язок з ДТП; довідку про середньомісячний заробіток (дохід), який обчислюється за бажанням за три або дванадцять календарних місяців, що передували ДТП. (а.с.13)

Позивачці роз`яснено, що «якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку припиняється до дати, коли відповідачу стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. (а.с.13).

Правилами статті 35 Закону України «Про ОССЦПВВНТЗ» встановлені вимоги до заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про ОССЦПВВНТЗ», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

09.10.2020 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідачу заяву про страхове відшкодування, в якій вказала про закінчення лікування, та додала перелік документів, а саме: - заяву про страхове відшкодування; копію паспорту громадянина України; копію свідоцтва про шлюб; відомості щодо реквізитів банківського рахунку та копію карти; копію заяви про видачу копій документів з кримінального провадження; копію виписки з медичної кари №7736; копію консультаційного висновку від 12.07.2019 р.; копію направлення на рентген дослідження від 10.07.2019 р., копії листів медичних призначень; копії медичної карти щодо історії хвороби; копії листів призначень; копію лікувальної і трудової рекомендації; завірену судом копію вироку суду; копію листа (конверту) суду; копію страхового полісу №АМ/9829802; консультаційний висновок від 24.10.2019 р., консультаційний висновок від 05.10.2019 р.; виписку з медичної карти №180; виписку з медичної карти №296; повідомлення щодо проведення процедури; оригінали чеків, квитанцій про придбання ліків, медичних матеріалів; квитанція №110 та копії сертифікатів до неї; оригінали чеків, квитанцій про придбання ліків, медичних матеріалів; чек від 16.09.2020 р., рахунок, акт виконаних робіт та рецепт до нього; копія сертифікату; договір №296 від 16.09.2020 р.; відомості щодо реквізитів юридичної особи. (а.с.14-16).

19.10.2020 року, за результатами розгляду заяви про страхове відшкодування, відповідач, посилаючись на вимоги ст.ст.24, 25 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», своїм листом №3.1-01-а/30417 просив позивачку надати документи: для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням, - довідку про термін тимчасової непрацездатності на всі періоди лікування, належним чином оформлену та завірену відповідним медичним закладом (бланк додається); для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності - довідку про середньомісячний заробіток (дохід) за два календарних місяці роботи, що передували місяцю роботи, посилаючись при цьому на вимоги ст.25 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». (а.с.17).

09.11.2020 року відповідач надіслав позивачці листа №3.1-01-а/32960, який за своїм змістом аналогічний попередньому за №3.1-01-а/30417 від 19.10.2020 року. (а.с.19)

02.11.2020 року, 05.11.2020 року та 16.11.2020 року позивачка ОСОБА_1 на листи відповідача від 19.10.2020 р., від 09.11.2020 року відповідача заперечувала необхідність надання нею таких документів, як довідки про термін тимчасової непрацездатності на всі періоди лікування та довідки про середньомісячний заробіток (дохід), повідомляючи, що єдиним видом шкоди, який вона вимагає до відшкодування, є лише шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; на момент ДТП та у період лікування вона являлась та є особою тимчасово непрацюючою, а вимога щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасової втратою працездатності, є суто її правом, а не обов`язком, а тому й вимогу відповідача від неї таких документів вважала неправомірною. (а.с.18, 20).

26.11.2020 року позивачка надіслала відповідачу додаткові оригінали касових чеків по придбанню медикаментів та медичних матеріалів, а також рецептів, завірену копію трудової книжки та особистий розрахунок витрат (для вдома) з метою урахування при прийнятті рішення щодо страхового відшкодування у страховій справі МТСБУ: 59897. (а.с.21).

04.01.2021 року відповідач у своєму листом №3.1-01-а/55 просив позивачку надати: належним чином оформлений та завірений (мокрою печаткою відповідного закладу) витяг з історії хвороби з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем за періоди лікування: 29.06.19-13.07.19р., 08.01.20-12.01.20 р. та 16.09.20-18.09.20 р.; довідку про термін тимчасової непрацездатності на періоди лікування: 29.06.19-13.07.19р., 08.01.20-12.01.20 р. та 16.09.20-18.09.20 р., належним чином оформлені та завірені відповідним медичним закладом (бланк додавався в попередньому листі). При цьому, неможливість прийняти рішення щодо випалити відшкодування з фонду захисту потерпілих обґрунтовував ненаданням позивачкою документів, передбачених ст.24 Закону України ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ».(а.с.22)

15.01.2021 року позивачка, посилаючись на норми ст.35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» щодо переліку документів, які додаються до заяви для отримання страхового відшкодування, вважала дії відповідача такими, що направлені на затягування вирішення її заяви. (а.с.23)

03.02.2021 року відповідач надіслав на адресу позивачки листа №3-01-а/3938, аналогічного за змістом листу №3.1-01-а/55 від 04.01.2021 року. Крім того, позивач зазначав про неможливість прийняти рішення щодо виплати відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки позивачкою не надано документів, підтверджених відповідним закладом охорони здоров`я. (а.с.24).

За приписами ч. 33-1.1. ст.33 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

У той же час, за приписами п.33-1.2. ст.33 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов`язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров`я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров`я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.

Строк надання такої інформації (довідок та інших документів) органами державної влади (у тому числі судовими та правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати 30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).

29.01.2021 року відповідач МТСБУ, отримавши відмову позивачки в наданні довідки про термін тимчасової непрацездатності на всі періоди лікування та копії лікарських призначень, звернулось безпосередньо до Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» з запитом про витребування необхідних документів.

03.02.2021 року відповідач прийняв рішення про відмову у відшкодуванні шкоди, пов`язаної з лікуванням, про що листом №3-01-а/3938 повідомив позивачку. Свою відмову відповідач обґрунтувало ненаданням позивачкою на вимогу відповідних документів та не отриманням відповіді на запит відповідача з Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сама по собі відмова позивача у наданні довідки про тимчасову втрату працездатності та довідки про середньомісячний заробіток (дохід), не могли бути перешкодою для відповідача у збиранні інформації, необхідної для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати, оскільки відповідач наділений правом, згідно приписів п.33-1.2. ст.33 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», самостійно отримувати таку інформацію шляхом направлення запитів до відповідних медичних закладів.

Суд також вважає передчасною відмову відповідача у прийнятті рішення про відмову позивачу у відшкодуванні шкоди з посиланням на відсутність відповіді з Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», оскільки в матеріалах справі відсутні докази про день надходження до вказаного медичного закладу запиту МТСБУ, з якого необхідно було рахувати 30-денний строк, в межах якого така інформація надається медичним закладом.

24.02.2021 року на запит відповідача 29.01.2021 року №3.01-б/3348 з Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» надійшли довідки про тимчасову втрату працездатності у період часу з 29.06.2019 р. по 13.07.2019 р., з 08.01.2020-12.01.2020 р. та копії листків лікарських призначень ОСОБА_1 (а.с.96-103).

При цьому, суд звертає увагу, що цього ж дня - 24.02.2021 року, позивачка ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовними вимогами до Моторно (транспортного) страхового бюро України, про що свідчить поштовий штемпель «Укрпошти» на конверті від позовної заяви (а.с.67).

11.03.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до МТСБУ відкрито спрощене позовне провадження. (а.с.74).

11.03.2021 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок ДТП, в розмірі 19 293,62 грн., а саме: шкоди, пов`язаної з лікуванням - 16 789,82 грн.; шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності (за періоди з 29.06.2019 по 13.07.2019 та з 08.01.2020 по 12.01.2020) - 2 503,80 грн. (а.с.89,91)

Виплата позивачці ОСОБА_1 регламентної виплати у розмірі 19 293, 62 грн. по справі №59897, згідно наказу №3.1/1509 від 11.03.2021 року, підтверджується платіжним дорученням №941935 від 11.03.2021 року (а.с.90).

Відповідач, в обґрунтування виплаченого позивачці розміру відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, у зв`язку з лікуванням потерпілої, надає розрахунок №1 від 04.03.2021 року та пояснення до нього, проведений лікарем-екпертом відділу експертиз ОСОБА_5 , згідно якого до виплати позивачці підлягає 16 789,62 грн.

Як убачається з даного висновку, лікарем-експеротм були враховані періоди лікування позивачки в стаціонарі - 21.06.2019-13.07.2019 року; 18.01.2020-12.01.2020 р. Період лікування в стаціонарі з 16.09.2020-18.09.2020 р. не врахований, у зв`язку з відсутністю довідки про тимчасову втрату працездатності. Із заявлених витрат на лікування на суму 43 059,46 грн. були підтверджені на суму 16 789,82 грн. (а.с.92-93)

Проте, з таким розрахунком розміру відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої та тимчасовою втратою працездатності суд не погоджується, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з отриманими пошкодженнями здоров`я позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 29 червня 2019 року по 13 липня 2019 року, з 08 січня 2020 року по 12 січня 2020 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», про що свідчать виписки із медичної картки стаціонарного хворого №7736 та №180, та у період часу з 16.09.2020 року по 18.09.2020 року у Медичному центрі товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопедікс-плюс» Ортопедичній клініці «LIGAMENTA», про що свідчить виписка із медичної картки стаціонарного хворого №296 (а.с.25-26, 33, 34-35).

В силу приписів ст. 24 Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

В обґрунтування витрат, пов`язаних з лікуванням, позивачка надала: - виписку із медичної картки стаціонарного хворого №7736 за період з 29 червня 2019 року по 13 липня 2019 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»; - виписку із медичної картки стаціонарного хворого №180 за період з 08 січня 2020 року по 12 січня 2020 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»; - виписку із медичної картки стаціонарного хворого №296 за період з 16.09.2020 року по 18.09.2020 року, виданої Медичним центром товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопедікс-плюс» Ортопедичній клініці «LIGAMENTA».

Як убачається з виписки із медичної картки стаціонарного хворого №7736 за період з 29 червня 2019 року по 13 липня 2019 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», ОСОБА_1 перебувала у вказаному медичному закладі з наступним діагнозом: «Діагноз основний (при поступленні): Перелом проксимального відділу лівої гомілки зі зміщенням відламків, різко виражений больовий синдром, різко виражене порушення функції лівої нижньої кінцівки. Діагноз основний (при виписці): Перелом проксимального відділу лівої гомілки зі зміщенням відламків, різко виражений больовий синдром, різко виражене порушення функції лівої нижньої кінцівки. Стан після МОС лівої великогомілкової кістки (02.07.2019 р.). Діагноз супутній: ЗТ ОГК. Переломи IV-V ребер зліва. Забій м`яких тканин грудної клітини зліва. Метаболічна кардіоміопатія. СНО.»

В період перебування у медичному закладі пацієнтці проведені лабораторні обстеження, виконане передопераційне УЗД вен обох нижніх кінцівок, проведена консультація лікаря-кардіолога, проведене оперативне лікування - МОС лівої великогомілкової кістки. Пацієнтка отримувала: протокол мультимодального знеболення; протокол периоперативної профілактики інфекційних ускладнень; протокол профілактики тромбоемболічних ускладнень; протокол ранньої післяопераційної реабілітації. 10.07.2019 року пацієнтці виконане контрольне рентгенообстеження №9654 лівого колінного суглобу та верхньої та середньої третин лівої гомілки. Стояння імплантів задовільне.

Згідно листка лікарських призначень №7736, який є основним обліковим документом, що призначається для реєстрації режиму перебування хворого в стаціонарі, призначеного йому дієтичного харчування, методів обстеження, медикаментозного лікування, фізіотерапевтичних та психотерапевтичних процедур, потерпілій призначено наступне медикаментозне лікування: «Цефуроксім», «Інфулган», «Неотранекс», «Дексаметазон», «Клексан», Де-спан + NaChl», «Омез», «Парацетамол», «Аркоксія», «Лірика», «Ліотон-гель», (а.с.99-100).

У пункті 8 виписки із медичної картки №7736 вказані зазначені лікувальні рекомендації: «Ксарелто» 10 мг 1 таблетку 1 раз на добу протягом 3,5 місяців; «Ліотон 1000»; «Панадол»; «Дексалгін»; «Кальцій+Д3»; «Остеогенон»; «Цикло3форт»; «Детралекс»; «Мальтофер».

Витрати, пов`язані з діагностикою, лікуванням потерпілої у медичному закладі, придбанням лікарських засобів та реабілітацією, підтверджується розрахунковими документами: від 29.06.2019 року на суму 96,04 грн., від 30.06.2019 року на суму 355,64 грн.; від 01.07.2019 року на суму 1 790,37 грн.; від 01.07.2019 року на суму 5 686,00 грн.; від 01.07.2019 року на суму 29,64 грн.; від 01.07.2019 року на суму 1 316,65 грн.; від 02.07.2019 року на суму 110,00 грн.; від 02.07.2019 року на суму 3,50 грн.; від 03.07.2019 року на суму 291,72 грн.; від 03.07.2019 року на суму 11,91 грн.; від 03.07.2019 року на суму 29 365,00 грн.; від 04.07.2019 року на суму 108,35 грн.; від 05.07.2019 року на суму 421,82 грн.; від 06.07.2019 року на суму 265,90 грн.; від 07.07.2019 року на суму 53,73 грн.; від 07.07.2019 року на суму 15,85 грн.; від 08.07.2019 року на суму 145,97 грн.; від 09.07.2019 року на суму 145,97 грн.; від 09.07.2019 року на суму 110,00 грн.; від 09.07.2019 року на суму 20,89 грн.; від 10.07.2019 року на суму 170,18 грн.; від 10.07.2019 року на суму 310,12 грн.; від 10.07.2019 року на суму 21,70 грн.; від 10.07.2019 року на суму 126,45 грн.; від 10.07.2019 року на суму 14,89 грн.; від 10.07.2019 року на суму 55,00 грн.; від 11.07.2019 року на суму 505,00 грн.; від 12.07.2019 року на суму 144,97 грн.; від 08.07.2019 року на суму 1 100,00 грн.; від 13.07.2019 року на суму 4 134,77 грн.; від 16.07.2019 року на суму 2 393,19 грн.; від 02.08.2019 року на суму 104,21 грн.; від 02.08.2019 року на суму 141,15 грн.; від 28.08.2019 року на суму 73,96 грн.; від 06.09.2019 року на суму 59,90 грн.; від 06.09.2019 року на суму 164,79 грн.; від 15.10.2019 року на суму 230,20 грн.; від 24.10.2019 року на суму 55,00 грн.; від 24.10.2019 року на суму 100,00 грн.; від 24.10.2019 року на суму 307,94 грн.; від 24.10.2019 року на суму 504,00 грн.; від 24.10.2019 року на суму 200,99 грн.; від 24.10.2019 року на суму 1086,50 грн.; від 13.11.2019 року на суму 1 100,00 грн.; від 21.11.2019 року на суму 1 100,00 грн.; від 25.11.2019 року на суму 428,00 грн.; від 25.11.2019 року на суму 1 100,00 грн.; від 28.11.2019 року на суму 1 100,00 грн.; від 05.12.2019 року на суму 1 219,50 грн.; від 05.12.2019 року на суму 396,00 грн.; від 05.12.2019 року на суму 1 100,00 грн., що за вказаний період складає на загальну суму 58 793,36 грн.

При цьому, необхідність придбання комплекту імплантів №1 (пластина + гвинти), комплекту імплантів №2 (пластина + гвинти) та VAC-пов`язки на загальну суму 29 365,00 грн., про що 03.07.2019 року виписаний товарний чек з підписом та печаткою ФОП « ОСОБА_6 » підтверджується вказаною вище випискою із медичної картки стаціонарного хворого №7736 за період з 29 червня 2019 року по 13 липня 2019 року, в якій відображено про проведене позивачці оперативне лікування - металостеосинтез (скріплення уламків кістки різними видами металоконструкцій). Придбання даних комплектів імплантів було обумовлено необхідністю проведення даного виду оперативного лікування.

Згідно статті 2 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Як убачається з виписки із медичної картки стаціонарного хворого №180 за період з 08 січня 2020 року по 12 січня 2020 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», ОСОБА_1 перебувала у вказаному медичному закладі з наступним діагнозом: «Діагноз основний (при поступленні): Консолідований перелом виростків лівої великогомілкової кістки, стан після металостеосинтезу з наявністю металевих фіксаторів (02.07.2019 р.). Діагноз супутній: Метаболічна кардіоміопатія. СНО.»

В період перебування у медичному закладі пацієнтці виконані лабораторні обстеження, проведене оперативне лікування - видалення металевих фіксаторів ділянки лівої гомілки; пацієнтка отримувала протокол мультимедійного знеболення; протокол периоперативної профілактики інфекційних ускладнень; протокол ранньої післяопераційної реабілітації.

Згідно листка лікарських призначень №180, потерпілій призначено медикаментозне лікування: Де-спан + NaChl», «Омез», «Лірика», «Парацетамол», «Аркоксія», «Цефуроксім», «Інфулган», «Неотранекс», «Дексаметазон», «Клексан», (а.с.102-103).

У пункті 8 виписки №180 вказані необхідні лікувальні рекомендації, серед яких: «Ліотон 1000»; «Панадол»; «Дексалгін»; «Аркоксія»; «Омез», «Кальцій+Д3»; «Цикло3форт».

Витрати, пов`язані з діагностикою, лікуванням потерпілої у медичному закладі, придбанням лікарських засобів та реабілітацією, підтверджується розрахунковими документами: від 08.01.2020 року на суму 45,00 грн.; від 09.01.2020 року на суму 6747,00 грн.; від 09.01.2020 року на суму 1 686,14 грн.; від 09.01.2020 року на суму 55,00 грн.; від 09.01.2020 року на суму 17,4 грн.; від 09.01.2020 року на суму 1 042,07 грн.; від 10.01.2020 року на суму 40,80 грн.; від 12.01.2020 року на суму 43,90 грн.; від 12.01.2020 року на суму 213,34 грн.; від 12.01.2020 року на суму 27,00 грн., що за вказаний період складає на загальну суму 9 917,65 грн. Вказані чеки відповідають періоду перебування позивачки на стаціонарному лікуванні та переліку призначень вказаних у виписках з історії хвороби та листку лікарських призначень.

Що стосується витрат позивачки, пов`язаних з лікуванням у Медичному центрі товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопедікс-плюс» Ортопедичній клініці «LIGAMENTA», на загальну суму 17 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Поняття «заклад охорони здоров`я» вживається у ст.3 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» у наступному значенні - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Пацієнт - це фізична особа, яка звернулася за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або якій така допомога або послуга надається.

Медичне обслуговування - це діяльність закладів охорони здоров`я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов`язана з їх наданням.

Згідно до ст.16 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я», залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності.

Стаття 38 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» надає право кожному пацієнту, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Медичний центр Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРТОПЕДІКС-ПЛЮС» (Код ЄДРПОУ: 40862638) є юридичною особою, основним видом діяльності якого є: «86.10 Діяльність лікарняних закладів», діє на підставі Ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (Наказ МОЗ України від 20.01.2020 року (реєстраційне досьє від 12.12.2019 р. №60/1212-М) та згідно витягу №2023014500146 з реєстру платників податку на додану вартість, є платником податку на додану вартість з 26.03.2020 р. (а.с.41-42)

16.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОПЕДІКС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір, предметом якого є надання Медичним центром пацієнту Таратіній А.В. комплексу медичних послуг стосовно діагностики, лікування та реабілітації у мовах лікарняного закладу в АДРЕСА_2 . (а.с.36-37)

Як убачається з виписки із медичної картки стаціонарного хворого №296 за період з 16.09.2020 року по 18.09.2020 року, виданої Медичним центром товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопедікс-плюс» Ортопедичній клініці «LIGAMENTA», ОСОБА_1 перебувала у вказаному медичному закладі з наступним діагнозом: «Діагноз основний (при поступленні): Консолідований перелом виростків лівої великогомілкової кістки, з наявністю металевих фіксаторів.»

В період перебування у медичному закладі пацієнтка оглянута лікарем-кардіологом; пацієнтці проведено УЗД вен нижніх кінцівок; проведене оперативне лікування - видалення металевих фіксаторів ділянки лівої гомілки; пацієнтка отримувала протокол мультимедійного знеболення; протокол периоперативної профілактики інфекційних ускладнень; протокол ранньої післяопераційної реабілітації.

Витрати, пов`язані з діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілої у медичному закладі, підтверджується рецептом виробів медичного призначення, Актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) №320 від 16.09.2020 року, Рахунком-фактурою №320 від 16.09.2020 року та фіскальним чеком (а.с.39-40).

Таким чином, проаналізувавши надані позивачкою докази, суд вважає, що останньою підтверджено понесені нею витрати на лікування відповідними документами закладів охорони здоров`я та розрахунковими документами на загальну суму 85 711,01 грн.

Оскільки після пред`явлення позову до суду, а саме: в день відкриття провадження у справі - 11.03.2021 року, МТСБУ виплатило ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок ДТП, в розмірі 19 293,62 грн., з яких відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням в розмірі - 16 789,82 грн., то з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків потерпілій, понесених у зв`язку з лікуванням та виплаченою сумою відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок ДТП, пов`язаної з лікуванням позивачки (85 711,01 грн. - 19 293,62 грн.), що становить - 66 417, 39 грн.)

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4 379,22 грн. відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції та 598,25 грн. відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми страхового відшкодування за заподіяння ушкодження здоров`я внаслідок ДТП, а всього штрафних санкцій 4977,47 грн., то в цій частині вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок наведено ВП ВС у постанові від 16 травня 2018 року у справі №14-16цс18.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та ви платити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Тобто вказана норма Закону встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 440/510/19)

З урахуванням того, що позивачка звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування 09.10.2020 року, а датою остаточної вимоги щодо виплати страхового відшкодування є 30.11.2020 року, відповідач повинен був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), не пізніше як через 90 днів з дня отримання остаточних вимог, а саме 28.02.2021 року.

Відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування - 03.02.2021 року, тобто не пізніш як через 90 днів з дня отримання остаточної вимоги та розрахунками щодо виплати страхового відшкодування.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої заподіянням ушкодження здоров`я внаслідок ДТП, в розмірі 4 250,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно вимог п.23.1 ст.23 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому відбувається за правилами статті 26-1 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ».

Так, с траховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

У статті 41 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» мова йде про регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Так, згідно з підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» , МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону ( Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом); ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з підпунктом «в» ст.41.2 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, завданої заподіянням ушкодження здоров`я внаслідок ДТП, - відсутні.

Оскільки судом в діях відповідача не встановлено факту порушень, також не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої незаконними діями Моторного (транспортного) бюро України в розмірі 4 250,00 грн.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та об ов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно частин 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) страхового бюро України, третя особа: третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 66 417 (шістдесят шість тисяч чотириста сімнадцять) гривень 39 коп.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6 750 грн., суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Надання суду таких документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правову допомогу, а їх задоволення залежить від рівня деталізації та обґрунтованості.

Позивачкою надано витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 15.02.2021 року, укладений з адвокатом Юдіним Володимиром Сергійовичем, на представництво інтересів позивача з наведеним переліком послуг (а.с. 64) та квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 віл 22 лютого 2021 року на загальну суму в розмірі 6 750 грн. (а.с. 65).

Розподіляючи понесені позивачем втрати на професійну правничу допомогу суд враховує оплату позивачем коштів адвокату у розмірі 6 750 грн. та бере до уваги, що позов було задоволено на 62,60 % (66 417,39,30 грн. х 100 : 106094,00 грн.).

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4 225,50 грн. (6 750 грн. : 100 х 62,60%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 23, 24, 33, 36, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 16, 38 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я», статтями 512, 514, 559, 625, 993, 1166, 1187, 1195 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: третя особа ОСОБА_2 , про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 66 417 (шістдесят шість тисяч чотириста сімнадцять) гривень 39 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 225,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (адреса місця знаходження: 02154, м. Київ, б-р Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131).

Третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення суду складено 15 серпня 2022 року.

Суддя І.В.Коваленко