Рішення

від 28.08.2022 по справі 540/1482/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/1482/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508020/2022/000001/2 від 10.01.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022/000004 від 10.01.2022 року.

Підстава звернення до суду позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень порушив його права прийняттям вищевказаних рішення та картки відмови.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що документи надані митному органу підтверджують задекларовану митну вартість товару.

Як стверджує позивач, враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, то у даному випадку наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508020/2022/000001/2 вiд 10.01.2022 року та картки відмови № UA500020/2022/000004 вiд 10.01.2022р.

З урахуванням вищенаведеного позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та віднесено на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 31.05.2022 року справу №540/1482/22 передано для розгляду головуючому судді Корой С.М.

Матеріалів справи №540/1482/22 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копію ухвали суду від 06.06.2022 року отримано відповідачем 06.06.2022 року в електронному кабінеті.

У визначений судом строк та станом на дату вирішення даної справи відзиву на позовну заяву не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП», код ЄДРПОУ 37248942, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.09.2010 року.

Основний вид економічної діяльності підприємства: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Судом встановлено, що 25.10.2018 року між компанією SERTSAN ЭЗ VE DIЄ TЭC. LTD.STI (Туреччина) (продавець), та товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 33 за умовами якого Продавець виробляє та продає, а Покупець приймає технологічне устаткування; іригаційні та інші системи для відкритого ґрунту і теплиць; інше устаткування, комплектуючі і пристосування до них для поливу, що іменується в подальшому - Товар, в асортименті і кількості, що вказані у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Контракту, що підписуються сторонами. Додатки є невід`ємною частиною даного договору.

Для митного оформлення товару - Труби, трубки і шланги iз пластмаси гнучкі: не армовані або не комбіновані з іншими матеріалами, а саме: - Трубка крапельного зрошення діаметр 17, 20 см відстань * 1,1 л/год * 6 мiл - 750 000 м (300 бухт *2500 м): -Трубка крапельного зрошення діаметр 17, 20 см відстань *1,6 л/год * 6 мiл - 750 000 м (300бухт *2500 м); -Трубка крапельного зрошення діаметр 17, 25 см відстань 1,1 л/год * 6 мiл - 250 000 м (100 бухт "2500 м); - Трубка крапельного зрошення діаметр 17, 30 см відстань * 1,1 л/год * 6 мiл - 250 000 м (100 бухт *2500 м); - Трубка крапельного зрошення діаметр 17, 30 см відстань * 1,6 л/год * 6 мiл - 475 000 м (190 бухт *2500 м); Трубки плоскі, намотані в бухти по 2500м. Матеріал виготовлення - ПЕ. Не для медичного чи військового використання. Призначені для використання в крапельному зрошенні сільського господарства. Виробник та відправник: "SERTSAN IC VE DIS TIC.LTD.STI", до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі декларантом позивача подано митну декларацію (МД) № UA508020/2022/000031 від 10.01.2022 року.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № UA508020/2022/000031 від 10.01.2022 року відомостей, до митної декларації було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- Сертифікат якостi (Certificate of quality) №б/н від 21.12.2021 року;

- Пакувальний лист.(Packing list) №б/н від 21.12.2021 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №IHR2021000000081 від 21.12.2021 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 897506 від 21.12.2021 року;

- Сертифiкам про походження товару форми А (Certificate of origin form 4.(GSP)) №D 0426771 від 21.12.2021 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення №289 від 24.12.2021 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору №10 від 21.12.2021 року, додаткова угода №5 від 17.02.2020 року, додаткова угода №6 від 21.12.2021 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 33 від 25.10.2018 року.

Під час митного оформлення відповідачем встановлено, що такі складові митної вартості, як фактурна вартість, витрати на транспортування, навантаження та страхування, достовірно документально не підтверджені. Відсутня інформація щодо страхування товару ТОВ «НОВА ДРІП». Відсутня інформація щодо вартості транспортування товару від перевізника товару. Відповідно до CMR №897506 безпосереднім перевізником товару є ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг №27/04 від 27.04.2020 замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно договору і заявок на конкретне перевезення, які є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.1.2 вказаного договору у заявці на перевезення вантажів серед іншого вказується ставка на перевезення вантажів. Відповідно до п.3.5 цього договору сума винагороди експедитора визначається як різниця між сумою фрахту на перевезення узгодженою в заявці з замовником і сумою фрахту узгодженою в заявці з перевізником. До митного оформлення жодна заявка на перевезення не надавалась Також, у зв`язку з відсутністю заявок не можливо підтвердити чи входили у вартість транспортно-експедиторських послуг витрати на навантаження товару на транспортний засіб. При тому, що у довідці №289 від 24.12.2021 про транспортно-експедиційні витрати, вказана складова присутня, а у рахунку № 424 ад 06.01.2022 за транспортно-експедиційне обслуговування у переліку послуг вказана складова відсутня. Таким чином, числове значення складових митної вартості, а саме витрати на навантаження товару на транспортний засіб, витрати на страхування та витрати на транспортування товару достовірно документально не підтверджено. Крім того встановлені розбіжності в поданих документах, а саме: код товару зазначений в МД країни відправлення та рахунку фактурі відрізняється вiд коду товару заявленого в графі 33 МД; підпис у рахунку-фактурi відрізняється від підпису у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508020/2022/000001/2 від 10.01.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022/000004 від 10.01.2022 року.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації: митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: товар № 1 - МД вiд 21.12.2021, № UA504 180/2021/002597, a caмe: 2,71 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21450 - 2,71 Дол США/кг = 58129,5 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - складові митної вартості, як фактурна вартість, витрати на транспортування, навантаження та страхування, достовірно документально не підтверджені, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другоряднi:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товаро ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів: - на основі вiднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості :- на основi додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Не погоджуючись із прийнятим Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити такі обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, згідно наданого до суду інвойсу №IHR202100000081 від 21.12.2021 року поставка товару здійснювалась на умовах EXW, що в свою чергу, згідно з правилами Інкотермс 2000 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Тобто, в ціну товару не включаються будь-які витрати, зокрема, витрати на транспортування, страхування та витрати на навантаження.

Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, що позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки EXW, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов`язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

У інших наданих до митного оформлення документах також відсутня інформація щодо страхування товару.

В свою чергу, відповідачем не доведено, що товар, який ввозився позивачем на митну територію України підлягає обов`язковому страхуванню.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем достовірно документально не підтверджено фактурну вартість товарів, оскільки до митного оформлення було надано Рахунок-фактурк (інвойс) №IHR2021000000081 від 21.12.2021 року згідно якого ціна товару складає 51125,00 дол. США.

Так, згідно Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 року № 581 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 6 червня 2012 р. за № 916/21228, фактурна вартість товару ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Тобто, з наданням до митного оформлення вищевказаного інвойсу, позивачем надано відповідачу достатні документи на підтвердження фактурної вартості товару для митного оформлення якого було подано декларацію № UA508020/2022/000031 від 10.01.2022 року.

Судом встановлено, що 27.04.2020 року між позивачем та ТОВ «Марк Мультімодал Україна» укладено договір №27/04 про надання транспортно-експедиторських послуг

Відповідно до п. 1.1 договору №27/04 Замовник доручає, а Експедитор приймак на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору за винагороду та за рахунок Замовника надати послуги з організації перевезення та доставки ввіреного йому вантажу Замовника транспортом Перевізника або його представника в пункт призначення, зазначений Замовником, а Замовник зобов`язується з оплатити надані послуги, згідно умов цього договору і Заявок на конкретне перевезення, яка є невід`ємною частиною цього договору.

До суду позивачем надано копію заяви №4 від 29.12.2021 року, в якій міститься інформацію, зокрема, про ставку фрахту, пункти навантаження та розвантаження, дані автомобіля.

Щодо ж то тверджень відповідача про не підтвердження позивачем витрат на транспортування та навантаження, суд зазначає, що у довідці №289 від 24.12.2021 року про транспортно-експедиційні витрати, вказано, що вартість доставки вантажу для ТОВ «Нова Дріп» причепом державний номер ВН0164XG за маршрутом: м. Ізмір (Туреччина)-м. Каховка (Україна) складає 103643,86 грн, а саме:

- від м.Ізмiр (Туреччина) до Чорноморський Морський Рибний Порт (Україна) - 62186,32 грн. без ПДВ.. у т.ч. навантажувально-розвантажувальні роботи -1000грн.

- від Чорноморський Морський Рибний Порт(Україна) до м. Каховка (Україна) - 41457,54 грн. у т.ч. експедиційні послуги по Україні -1363,74 грн., у т.ч. ПДВ.

- страхування вантажу не проводилось.

Тобто, згідно даної довідки до транспортно- експедиційних витрат включено, в тому числі, навантажувально-розвантажувальні роботи і експедиційні послуги по Україні.

Числові значення вказаних витрат, що вказані у рахунку № 424 ад 06.01.2022 року за транспортно-експедиційне обслуговування у повній мірі відповідають числовим значенням вищевказаної довідки.

При цьому, з аналізу наданих документів вбачається, що в довідці №289 від 24.12.2021 року більш детально розкрито зміст наданих послуг.

Таким чином, наданими до митного оформлення та до суду документами підтверджено числове значення витрат на навантаження товару на транспортний засіб, та витрати на транспортування товару.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «НОВА ДРІП» митної вартості товару судом не встановлено.

При вирішення даної справи, суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію постачальника законодавцем не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно за наступних умов, що передбачені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, тобто документи, зазначені у ч.2.ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарiв, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари за умови її наявності.

Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей та наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього, за умови її існування в принципі. До того ж, виходячи з наведених аргументів, у Відповідача взагалі не було підстав витребувати додаткові документи від Позивача через відсутність підстав, зазначених в ч.3 ст. 53 МКУ.

При цьому суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що при митному оформленні товару згідно МД № UA508020/2022/000031 від 10.01.2022 року позивачем не вірно було визначено код товару, як і не надано рішення митного органу про визначення коду товару.

Щодо покликань відповідача на те, що підпис у рахунку-фактурi відрізняється від підпису у зовнішньоекономічному договорі (контракті), то суд не приймає їх до уваги, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути чітким, містити конкретні підстави його прийняття та не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так, доказів того, що вказані документи підписані не уповноваженими особами, містять ознаки підробки до суду не надано.

Щодо покликань відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.

Суд вказує на те, що згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508020/2022/000001/2 від 10.01.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022/000004 від 10.01.2022 року.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №1682 від 15.02.2022 року, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 4962,00 грн. (а.с.9).

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 4962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів №UA508020/2022/000001/2 від 10.01.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022/000004 від 10.01.2022 року.

Стягнути з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» судовий збір у розмірі 4962,00 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ДРІП» (вул.Мелітопольська, 85-Г, м.Каховка, Херсонська обл, 74800, код ЄДРПОУ 37248942);

Відповідач - Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43946385)

Суддя С.М. Корой