Рішення

від 28.08.2022 по справі 420/8241/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8241/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання розглянути заяву,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати підпункт 12 пункту 2 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.02.2021 року №4144-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, наступним громадянам: ОСОБА_1 ;

зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, з урахуванням позиції суду, яка буде надана у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства до сільської ради, але отримала відмову, яку оскаржила в судовому порядку.

Рішенням суду позов задоволено та зобов`язано розглянути подане клопотання.

На виконання рішення суду, відповідачем прийнято рішення від 24.02.2021 року №4144-VІІІ, яким відмовлено позивачу.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 16.06.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

11.07.2022 р. за вхід.№21921/22 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, наголошено на тому, що рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

24 лютого 2022 року на 16-й черговій сесії Куяльницької сільської ради VІІІ скликання було зареєстровано 15 (п`ятнадцять) депутатів та сільський голова. Саме тому, у зв`язку із відсутністю кворуму 2/3 режиму голосування, рада прийняла рішення про відмову.

11.07.2022 року за вхід.№21922/22 надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, в якому наголошено на тому, що адвокат Опалько О.М. здійснює представництво у багатьох тотожних справах, які мають абсолютно аналогічні позови та додатки, отже виконання цієї роботи не є складним.

18.07.2022 року за вхід.№22864/22 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про протиправність рішення через відсутність кворуму та окремо наголошено на правомірності заявленої до відшкодування суми судових витрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 34,4359 га за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер: 5122985100:01:003:0460 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка.

До вказаної заяви додано: копії паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків; графічні матеріали.

Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №3342-VIII від 30.11.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» (п. 6) відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з тим, що вказані в графічних матеріалах земельні ділянки належать до земель, які на підставі проведення земельних торгів, передані в довгострокову оренду: ОСОБА_1 (п. 6.1).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 року по справі №420/25564/21 визнано протиправними дії Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 34,4359 га за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер: 5122985100:01:003:0460 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка Подільського району Одеської області.

Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0276 34,4359 га за межами с. Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер: 5122985100:01:003:0460 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка Подільського району Одеської області, з урахуванням висновків, які надані судом.

Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.02.2021 року №4144-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Як передбачено п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Як передбачено ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Отже, чинне законодавство чітко визначає, що обов`язковим наслідком розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - є безумовне прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання такого дозволу або відмову у його наданні, із наведенням усіх підстав такої відмови.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, є вичерпним, а саме:

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2022 року на 16-й черговій сесії Куяльницької сільської ради VІІІ скликання було зареєстровано 15 (п`ятнадцять) депутатів та сільський голова.

Всього склад Куяльницької сільської ради VІІІ скликання складає 27 депутатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Саме тому, у зв`язку із відсутністю кворуму 2/3 режиму голосування, рада прийняла рішення про відмову.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування".

Принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, враховуючи принцип належного урядування, суд дійшов висновку, що рішення щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність Куяльницька сільська рада взагалі не мала права приймати, оскільки на 16-й черговій сесії Куяльницької сільської ради VІІІ скликання було зареєстровано 15 (п`ятнадцять) депутатів, замість необхідних 18 (вісімнадцяти), що складає менше 2/3 складу ради.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє.

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначається, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом.

Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.

Порядок прийняття рішень радою унормовано ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ці повноваження та порядок їх реалізації, в силу вимог чинного законодавства, - передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити), розглянувши в порядку, визначеному законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати підпункт 12 пункту 2 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.02.2021 року №4144-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 .

В той же час, надаючи оцінку вимогам позивача зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що з 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан. Так, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ). Відповідно до пункту 1 Указу воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 22 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відтак, враховуючи, що Куяльницька сільська рада є органом місцевого самоврядування, що залучений до реалізації та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень воєнного стану, пріоритетними при проведенні пленарних засідань Ради є заходи спрямовані на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави. А тому, в період дії воєнного стану покладення на відповідача обов`язку по розгляду клопотання позивача у бажаний для нього спосіб (на черговій (позачерговій) сесії ради), суперечитиме принципу пропорційності.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до ЗК України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5).

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Тому, положення Закону України від 24.03.2022 № 7178, який повинен застосовуватися органом місцевого самоврядування при розгляді ініційованого позивачем земельного питання, виключатиме позитивне вирішення клопотання позивача під час дії воєнного стану.

Відтак, суд вбачає підстави для задоволення похідної позовної вимоги у спосіб зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, з урахуванням позиції суду, яка буде надана у рішенні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 3 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Щодо витрат на правову допомогу

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

11.07.2022 за вхід.№21922/22 надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу.

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги.

Розділом 3 даного договору сторонами погоджені гонорарні відносини.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представником позивача до суду надано додаток №1 до Договору, Акт виконаних робіт від 10.06.2022 року.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 10.06.2022 року, Адвокатом надано наступні послуги:

надання заявнику роз`яснення та консультації по рішенню Одеського ОАС від 18.02.2022 року у справі №420/25564/21 про задоволення позову частково 10.03.2022 р. 1 година 1500 грн.;

надання заявнику роз`яснення по рішенню Куяльницької ОТГ від 24.02.2022 року №4144-VІІІ про відмову у наданні дозволів, надання консультації 10.05.2022 р. 1 година 1000 грн.;

збір доказів, підготовка позову до Одеського ОАС 03.06.2022 р. 2 години 1500 грн.;

додаткова консультація Замовника, складання акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, надання роз`яснення стосовно подальших дій, в подальшому підготовка та подання відповіді на відзив 10.06.2022 р. 2 години 1500 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на правову допомогу складає 5500 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в актах є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Як свідчить інформація, наявна в системі КП «ДСС», адвокат Опалько Олег Миколайович надає правничу допомогу великій кількості громадян при розгляді аналогічних справ у даній категорії справ.

Участь одного адвоката при розгляді аналогічних справ в судах свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза розумним сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу багатьом позивачам в судах, вдруге вивчати додаткові джерела права і судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги, й іншими обставинами, а отже, підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за супровід справи, суд вважає явно завищеним і таким, що належить зменшенню.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1000 грн.

Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи у суді, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду.

При цьому, суд також враховує, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є незначної складності, що визначено самим законодавцем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 та у постанові від 26.04.2021 року по справі №120/99/20-а.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання розглянути заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 12 пункту 2 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.02.2021 року №4144-VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення суду» про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, наступним громадянам: ОСОБА_1 .

Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, з урахуванням позиції суду, яка надана у рішенні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 3 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835, Одеська обл., Подільський р-н., село Куяльник, вул. Куяльницька №26-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області (адреса: 66350, Одеська область, Подільський район, село Куяльник, вул. Куяльницька, 26-а, код ЄДРПОУ 04379835, телефон: (04862) 4 01 16, електронна пошта: kuyalnyksr@odessa.gov.ua)

Головуючий суддяН.В. Потоцька