Рішення

від 21.07.2022 по справі 640/8203/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2022 року м. Київ № 640/8203/20

Окружним адміністративним судом міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 75,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ( далі також - відповідач, ДАБІ України в особі ДАБІ в Івано-Франківській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 11.11.2016 року №75, винесений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 37471912) в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 », зареєстрованої 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 та виданої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ (рішення) винесено з порушенням норм чинного законодавства, за відсутності правових підстав, оскільки, починаючи з 29.03.2016 року реєстрації Декларації на початок виконання будівельних робіт за № ІФ 083160891733, позивач не отримував від Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області жодного повідомлення, листа, повідомлень про проведення будь-яких перевірок. Інформація згідно листа від 25.02.2020 року вих. № 1009-1.20/1/418 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про те, що з 11.11.2016 року відповідно до наказу №75 до Єдиного реєстру документів, що дають право на будівельні роботи внесено запис про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733, стала для позивача новиною.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням відповідача було вирішено, зокрема: скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733.

При цьому, за твердженням позивача, на момент прийняття зазначеного наказу (рішення) №75 у відповідача були відсутні підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, а також при виконанні функцій управління у сфері містобудівної діяльності останній діяв не у спосіб, що передбачений статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, означений наказ відповідача, за переконанням позивача, є таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує його права та законні інтереси.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити. Ознайомившись із позовною заявою та додатками до неї, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору у справі №640/8203/20 позивачем визначено оскарження наказу від 11.11.2016 року №75, в той час, як із позовною заявою позивач звернувся лише у травні 2020 року, тобто, із пропуском процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав, зокрема, надання можливості позивачу звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин такого пропуску.

На виконання вимог ухвали суду від 08.05.2020 року позивачем подано відповідну заяву, в якій зазначено, що реальне порушення прав позивача - виникло 03.03.2020 року.

17.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області з листом про необхідність отримання дублікату декларації на початок виконання будівельних робіт будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці № 2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 від 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733 (копія наявна в матеріалах справи).

25.02.2020 року вих. № 1009-1.20/1/418 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області надало відповідь, що 11.11.2016 року відповідно до наказу №75 до Єдиного реєстру документів, що дають право на будівельні роботи внесено запис про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » та надало копію наказу №75.

Позивачем звернуто увагу суду, що копію оскаржуваного наказу 03.03.2020 року ним отримано вперше.

Вирішуючи питання поновлення позивачу строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного суду міста Києва для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейським Судом з прав людини вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Так, процесуальним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, який обчислюється з дня коли особа дізналася, або мала б дізнатися про своє порушене право. При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що про своє порушене право позивач дізнався внаслідок отримання листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 25.02.2020 року вих. № 1009-1.20/1/418 (отримано позивачем 03.03.2020 року), яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » на підставі наказу №75 від 11.11.2016 року.

При цьому, судом враховується, що до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копію листа від 14.11.2016 року №1009/1.12/942, яким інформувався позивач щодо оскаржуваного рішення з долученням копії останнього до листа. Також, долучено витяг з журналу вихідної кореспонденції 2016 стор. 140-141, в якому на стор. 141 вчинено реєстраційний запис №1009/1.12/942 листа від 14.11.2016 року. Відповідачем зазначено, що саме ці обставини підтверджують щодо належного інформування позивача шляхом надіслання листа від 14.11.2016 року №1009/1.12/942.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що дані обставини підтверджують існування такого листа, однак, докази щодо надіслання листа та копії оскаржуваного наказу суду не надано.

Враховуючи аргументи позивача та відповідача, суд доходить до висновку, що надані позивачем докази, долучені до позовної заяви та обставини, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду (від 08.05.2020 року), є достатніми підставами поновлення строку звернення до суду з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя та права заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на зазначене та з урахуванням європейської судової практики, суд дійшов висновку про поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 з цим адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.05.2020 року представником позивача Жириком Ярославом Івановичем через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано клопотання про повернення сплаченого судового збору представником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 року у задоволенні клопотання про повернення сплаченого судового збору представником відмовлено.

Представником відповідача через канцелярію суду 16.06.2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечено та зазначено, що при винесені оскаржуваного наказу відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та чинним законодавством України. Вказав на те, що перевіркою встановлено недостовірність даних, наведених у декларації про початок будівельних робіт, а саме: встановлено порушення в розділі «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» вказано дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 28.05.2008 року, вказані дані є недостовірні, оскільки на підставі листа виданого Надвірнянською міською радою від 09.11.2016 року в розділі «Земельна ділянка» вказано, що остання використовується на підставі витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2011 року № 10027634. Також встановлено, що згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2014 року № 23906102 орендарем є ОСОБА_2 , чим порушено частину 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VI).

В результаті виявлених порушень щодо виконання будівельних робіт, 11.11.2016 року відповідно до статті 39-1 Закону № 3038-VI та пункту 24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 прийнято відповідне рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданої декларації про початок виконання будівельних робіт про що видано наказ) № 75.

Також, відповідач зазначив, що позивача проінформовано про скасування дозвільного документу згідно супровідного листа від 14.11.2016 № 1009/1.12/942.

Через канцелярію суду 19.06.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно з якою просить задовольнити свої позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи те, що у відзиві відповідачем не наведено жодного доказу, що є підставою скасування декларації відповідачем та винесення рішення №75.

Через канцелярію суду представником позивача 11.06.2021 року подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Листом від 01.07.2021 року №640/8203/20/12437/21 надано відповідь на клопотання представника позивача від 11.06.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 17.06.2011 року, посвідченого Вірстюком Т.В., приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, за реєстровим номером 1443 придбано у фізичної особи ОСОБА_2 об`єкт незавершеного будівництва 12 % готовністю приміщення магазину з офісом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного договору, цей об`єкт незавершеного будівництва знаходився на двох земельних ділянках комунальної власності Надвірнянської міської ради: загальною площею 0,0178 га. кадастровий № 2624010100:01:001:0239 та площею 0,0072 га., право користування якими (договору оренди) було зареєстровано за попереднім власником майна ОСОБА_2 за довгостроковими договорами оренди землі строком по 2024 рік та до 2028 року.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєстровано, подану замовником ОСОБА_1 , декларацію про початок виконання будівельних робіт "будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці кадастровий № 2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 від 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733".

На підставі звернення Надвірнянської міськоюї ради 09.11.2016 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку з приводу достовірності даних на будівництво магазину з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 від 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733 декларації про початок виконання будівельних робіт замовника ОСОБА_1 .

За результатам перевірки складено Акт від 09.11.2016 року, в якому зазначено порушення: в розділі «містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» вказано дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 16.11.2010 року № 836 та АПЗ від 28.05.2008 року б/н, вказані дані є недостовірні, оскільки на підставі листа виданого Надвірнянською міською радою від 09.11.2016 року в розділі «Земельна ділянка» вказано, що остання використовується на підставі витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2011 року № 10027634. Також встановлено, що згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2014 року № 23906102 орендарем є ОСОБА_2 , чи порушено частину 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI.

За наслідками перевірки головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області видано рішення від 11.11.2016 року №75, в якому зазначено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 09.11.2016 року та службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів містобудування та архітектури № 2609/1009/1.11/2016 від 10.11.2016 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво магазину з офісними приміщеннями" від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733, поданої замовником об`єкта будівництва - ОСОБА_1 та на підставі ч. 7 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", враховуючи те, що зазначені недостовірні дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, керуючись статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, зазначено: скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: "Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 " від 29.03.2016 року №ІФ 083160891733.

11.11.2016 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано- Франківській області видано наказ №75 відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документам про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2016 року.

В якому зазначено: 1) вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733, замовник - ОСОБА_1 ; 2) Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції в Іване Франківській області забезпечити невідкладне направлення копії наказу і рішення головного інспектора будівельного нагляду до Державної архітектурну будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття та експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення і доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначенихдокументів.

Листом від 14.11.2016 року №1009/1.12/942 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повідомлено позивача про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733.

17.02.2020 року позивач звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області з листом про необхідність отримання дублікату декларації на початок виконання будівельних робіт будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці № 2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 від 29.03.2016 за № ІФ 083160891733.

25.02.2020 року вих. № 1009-1.20/1/418 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області надало відповідь, що 11.11.2016 року відповідно до наказу №75 до Єдиного реєстру документів що дають право на будівельні роботи внесено запис про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 ».

Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, пояснення на адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до "Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 №294 (Положення №294) ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі - Віце-прем`єр-міністра України) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 Положення №294 визначено, що ДАБІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини третьої статті шостої Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Положеннями частини першої статті 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. (частина четверта статті 41 зазначеного Закону).

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з пунктами 5, 7 і 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В силу пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як свідчать матеріали справи, на підставі звернення Надвірнянської міської ради, 09.11.2016 року, головним інспектором будівельного нагляду ДАБІ в Івано-Франківській області було проведено позапланову перевірку на об`єкті «будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці кадастровий № 2624010100:01:001:0239 за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Чорновола б\н.

В акті перевірки від 09.11.2016 зазначено, що перевірку з виїздом на об`єкт будівництва було здійснено 09.11.2016 року. Водночас, у матеріалах справи відсутнє направлення для проведення позапланової перевірки указаного об`єкта, замовником якого є ОСОБА_1 .

Крім того, в акті перевірки вказано, що під час її проведення був присутній представник ОСОБА_1 - Кукліч А.Ю., який, згідно змісту акта відмовився від підписання та отримання акта.

Враховуючи виявлені порушення вимог містобудівного законодавства відповідач, в силу приписів пункту 17 Порядку № 553, окрім акта перевірки, повинен був скласти протокол разом з приписом про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про складання відповідачем протоколу.

Позивач зазначає про свою необізнаність щодо проведення будь-якої перевірки на об`єкті «будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці кадастровий № 2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не отримував жодних документів за результатами її проведення.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позивача проінформовано про скасування дозвільного документу згідно листа від 14.11.2016 року № 1009/1.12/942.

Однак, підтвердження про направлення позивачеві відповідного наказу №75, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733 листом з рекомендованим повідомленням та отримання позивачем даного наказу, суду не надано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, хоча враховуючи положення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Окрім того, згідно Порядку № 553 проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації відбувається протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як встановлено судом, декларація про початок виконання будівельних № ІФ 083160891733 була зареєстрована відповідачем 29.03.2016 року. Тобто, суд зазначає, що проведення перевірки достовірності даних, наведених у цьому документі могло бути здійснено до червня -липня 2016 року відповідно.

Таким чином, позапланова перевірка проведена ДАБІ в Івано-Франківській області з порушенням строків, визначених Порядком № 553.

Щодо виявлених перевіркою порушень, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, що діяла на момент подання декларації про початок виконання будівельних робіт, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із частиною сьомої статті 36 Закону декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Відповідно до абзацу шостого пункту 15 Порядку № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Також абзацом сьомим пункту 15 цього ж Порядку № 466 визначено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 15 Порядку №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Отже реєстрація декларації може бути скасована, по-перше, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За приписами частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Зміст наведених норм свідчить про те, що Законом України №3038-VI, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Отже в контексті вимог частини 2 статті 39-1 Закону №3038 виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю підлягають скасуванню декларації про готовність об`єкта до експлуатації, або права на початок виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року №750) чітко регламентовано, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Як видно з наведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 11.11.2020 року у справі № 640/10134/19, від 09.06.2021 року у справі №826/2123/18, від 18.05.2022 року у справі № 826/6106/17.

З матеріалів справи убачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєстровано подану замовником ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт" будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці кадастровий №2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 від 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733.

На підставі звернення Надвірнянської міської ради, 09.11.2016 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку з приводу достовірності даних в декларації про початок виконання будівельних робіт 29.03.2016 року за № ІФ 083160891733.

За результатам перевірки складено Акт від 09.11.2016 року, в якому зазначено порушення: в розділі «містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» вказано дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 16.11.2010 року № 836 та АПЗ від 28.05.2008 року б/н, вказані дані є недостовірні, оскільки на підставі листа виданого Надвірнянською міською радою від 09.11.2016 року в розділі «Земельна ділянка» вказано, що остання використовується на підставі витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2011 року № 10027634. Також встановлено, що згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2014 року № 23906102 орендарем є ОСОБА_2 , чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI.

За наслідками перевірки 11.11.2016 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано- Франківській області видано наказ №75 відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документам про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.11.2016 року - скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733, замовник - ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, як вбачається з Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування від 09.11.2016 року виявлене порушення в частині того, що земельна ділянка під будівництво належить на праві користування (договір оренди) ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 як замовнику " будівництва магазину з офісними приміщеннями на земельній ділянці кадастровий № 2624010100:01:001:0239 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору оренди від 17.02.2003 року земельної ділянки загальною площею 0,0178 га. кадастровий № 2624010100:01:001:0239 та договору оренди від 04.02.2009 року земельної ділянки площею 0,0072 га., право користування було зареєстровано за ФОП ОСОБА_2 (копії в матеріалах справи).

Згідно додаткової угоди від 13.02.2014 року про поновлення договору оренди від 04.02.2009 року земельної ділянки укладеного між Надвірнянською міською радою та ФОП ОСОБА_2 строком на 10 років до 2024 року.

В матеріалах справи наявний договір про спільну діяльність від 26.08.2007 року між ОСОБА_1 як суб`єктом господарювання і попереднім власником майна субєктом господарювання ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного договору - пунктом 1.1. визначено предметом і метою вищезазначеного договору - спільне будівництво приміщення торгівельно - офісного комплексу, що буде розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 Цивільного Кодексу України та статтею 120 Земельного Кодексу України.

За частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частина друга статті 377 ЦК України).

За частиною першою статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, на час набуття права власності позивачем на комплекс нежитлових будівель законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці. Водночас перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Тому, в силу наведених вище положень законодавства, саме позивач повинен вчинити необхідні дії щодо юридичного оформлення земельних правовідносин згідно із вимогами законодавства щодо наслідків переходу права власності на придбані будівлі.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами Земельного кодексу України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними. При цьому автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачали і приписи загальної норми статті 377 ЦК України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 500/3947/13-ц, від 13.11.2019 у справі № 757/42533/15-ц, від 18.12.2019 у справі №309/2376/15-ц, від 26.12.2019 у справі №364/515/19, від 20.01.2020 у справі №724/428/17, від 18.05.2022 року у справі № 814/1498/18.

Таким чином, у зв`язку з набуттям позивачем права власності на майно враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України, у позивача виникло право користування земельною ділянкою, однак оформлення права користування можливе при умові розірвання попередніх договорів оренди та прийняття рішення органом місцевого самоврядування про передачі землі йому в оренду.

Відповідно зазначення у декларації про початок виконання будівельних робіт в якості інформації про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, відомостей про договір оренди нерухомого майна та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2014 року № 23906102, де орендарем є ОСОБА_2 , не можна кваліфікувати як зазначення недостовірних відомостей та не є порушенням вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Також, в матеріалах справи наявний договір оренди від 15.02.2018 року №01-02/18 земельної ділянки загальною площею 0,0178 га. кадастровий № 2624010100:01:001:0239 та земельної ділянки площею 0,0072 га., кадастровий № 2624010100:01:001:0440, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , де право користування було надане ОСОБА_1 (копія в матеріалах справи).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ від 11.11.2016 року № 75 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » прийнятий відповідачем протиправно, без урахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » зареєстрованої від 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 та виданої ОСОБА_1 .

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 08.05.2020 року №1024890633, що міститься в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 11.11.2016 року №75, винесений Державною архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкт «Будівництво магазину з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 » зареєстрованої 29.03.2016 року № ІФ 083160891733 та виданої ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26) в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Повне судове рішення складено 22.07.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна