Рішення

від 17.07.2022 по справі 826/14983/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2022 року м. Київ № 826/14983/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС". про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС" (далі також - відповідач, ТОВ "ТЕХНОПОЛІС") про стягнення заборгованості в розмірі 1 264 663,87 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до довідки розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП) за відповідачем станом на день звернення до суду з позовом обліковується податкова заборгованість перед бюджетом у сумі 1 264 663,87 грн.

Зазначена сума податкового боргу виникла з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на та з податку на прибуток. Позивачем також зазначено, що у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» від 23.12.2015 року №8201-23, яку направлено рекомендованим листом на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС". Водночас, відповідачем в добровільному порядку податкову заборгованість не сплачено.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірієм Р.О., від 28.09.2016 року відкрито провадження у справі.

04.10.2016 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі 826/14983/16 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС" про стягнення заборгованості. 31.10.2016 року через канцелярію суду відповідачем подано пояснення, в яких зазначено про помилково зазначену в заяві податкову заборгованість по податку на додану вартість, натомість правильною є заборгованість по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Через канцелярію суду 04.11.2016 року відповідачем подано пояснення з додатками. 09.11.2016 року через канцелярію суду позивачем подано уточнення до адміністративного позову.

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 року №7584 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи №826/14983/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 року прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін в адміністративній справі.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції. Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись ця адміністративна справа, судом враховано таке.

Згідно частини третьої статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи, що згідно ухвали суду від 07.03.2018 року відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку.

Ознайомившись із клопотанням про зупинення провадження, яке подано 04.10.2016 року через канцелярію суду відповідачем, суд дійшов наступних висновків. Відповідач просив про зупинення провадження у справі 826/14983/16 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС" про стягнення заборгованості до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення у справі №826/15717/15 за касаційною скаргою ТОВ «ТЕХНОПОПЛІС» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 року у справі № 826/15717/15 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року.

Оскільки, податкові повідомлення-рішення з приводу яких виникла заборгованість від 24.03.2015 року №0001162201 та №0001172201 оскаржуються в межах розгляду справи №826/15717/15. А податкові повідомлення- рішення від 27.04.2016 року №0019641201 та №0019651201, які є похідними від перших податкових повідомлень рішень. Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: який є взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження (…); чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, в клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Водночас, судом встановлено що Окружним адміністративним судом м. Києва розглянуто справу 826/15717/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу №230 і податкових повідомлень - рішень від 24.03.2015 року №№0001182201, 0001172201 та №0001162201 та винесено постанову від 30.09.2015 року, якою адміністративний позов ТОВ «Технополіс» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 року №230 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

26.11.2015 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/15717/15, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2015 року скасовано та ухвалено нову. У скасованій частині у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 року - залишено без змін.

22.08.2019 року Постановою Верховного Суду по справі № 826/15717/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року по справі №826/15717/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та направлено справу на новий розгляд в цій частині до Окружного адміністративного суду м. Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року - залишено без змін.

У зв`язку із вищезазначеним клопотання позивача про зупинення провадження у справі на момент винесення рішення судом є не доречним, та не містить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість адміністративного суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, про необґрунтованість поданого відповідачем клопотання, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Щодо питання процесуального правонаступництва. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 № 286 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у м. Києві» Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994) реорганізовано шляхом приєднання як структурного підрозділу до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994), припинена як юридична особа 06.12.2019 року.

У той же час, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року утворено Державну податкову службу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві. Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, Головне управління ДФС у м. Києві з 01.08.2019 перебуває в стані припинення.

Таким чином, на цей час Головне управління ДФС у м. Києві, до якого було приєднано ДПІ, яке у свою чергу прийняло оскаржувані рішення, припинило виконувати функцій у сфері адміністрування податків і зборів, виконувати функції контролюючого органу.

Між тим, новостворене Головне управління ДПС у м. Києві почало виконувати свої функції як контролюючий орган, а відтак, за результатами судового розгляду буде забезпечувати виконання судового рішення як чинний орган, який власне виконує функції у відповідній сфері як правонаступник.

Відтак, суд приходить до висновку про заміну сторони правонаступником шляхом заміни ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 43141267).

Як встановлено судом, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту першого цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до пункту першого наказу Державної податкової служби України №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Через канцелярію суду 13.01.2022 року позивачем подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» є юридичною особою, та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є запис в Єдиному державному реєстрі від 01.04.2003 року, 10.10.2005 №1 067 120 0000 004912.

Як вбачається із облікових карток платника податків товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» на момент звернення до суду має заборгованість по податку на додану вартість та податку на прибуток перед бюджетом, яка становить 1264663,87 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» було подано податкову звітність:

- декларація з ПДВ №9255502192 від 17.12.2015 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 59 207,00 грн.;

- декларація з ПДВ №9273650797 від 19.01.2106 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 259 776,00 грн.;

- декларація з ПДВ №9020504991 від 19.02.2016 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 33 157,00 грн.;

- декларація з ПДВ №9038007159 від 17.03.2016 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 29 508,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок з ПДВ №9056798105 від 15.04.2016 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 6 867,00 грн.;

- декларація з податку на прибуток №9081029081 від 25.02.2015 року в якій самостійно визначено - грошового зобов`язання в розмірі 7 134,00 грн.;

- декларація з податку на прибуток №9275862557 від 12.02.2016 року в якій самостійно визначено грошового зобов`язання в розмірі 107 301,00 грн.

11.03.2015 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕХНОПОЛІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТК АГРО-ІНКАМ СВО» за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, результатами якої складено акт №311/26-53-22-01-21/32306590.

За результатами перевірки було винесено: податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 24.03.2015 року №0001162201, в якому визначено суму грошового зобов`язання та штрафу у розмірі 677 772,00 грн. та податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток від 24.03.2015 року №0001172201, в якому визначено суму грошового зобов`язання та штрафу у розмірі 520 800,00 грн.

05.04.2016 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «ТЕХНОПОЛІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2016 року №1760/26-53-12-01/32306590, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0001162201.

У результаті перевірки було винесено: податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 27.04.2016 року №0019641201, в якому визначено суму штрафу у розмірі 65 861,00 грн. та податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0019651201 в якому визначено суму штрафу у розмірі 5 927,70 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» від 23.12.2015 року №8201-23 на загальну суму 1 069 387,93 грн., яку направлено рекомендованим листом на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» та отримана останнім 28.12.2015 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення (яке міститься в матеріалах справи).

Оскільки, товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» в добровільному порядку податкову заборгованість не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року N 2755- IV (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом норм пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, у силу норм абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІІС" має заборгованість перед бюджетом на суму 1264663,87 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла у зв`язку із несплатою платником податків сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), нарахованих самостійно згідно поданих податкових декларацій та податку на прибуток .

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.3. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5. ПК України).

Відповідачем у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості винесено податкову вимогу форми «Ю» від 23.12.2015 року №8201-23 на загальну суму 1 069 387,93 грн., яку направлено рекомендованим листом на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС» та отримана останнім 28.12.2015 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення (яке міститься в матеріалах справи).

В силу приписів пункту 42.2., пункту 42.5. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, а отже податкова вимога вважається врученою в силу закону. Між тим, податковий борг не був погашений станом на час звернення до суду, та доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 23.12.2015 року №8201-23 , суду не надано.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 ПК України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи частина заборгованості ТОВ «Технополіс» виникла на підставі податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 24.03.2015 року №0001162201, в якому визначено суму грошового зобов`язання та штрафу у розмірі 677 772,00 грн. та податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток від 24.03.2015 року №0001172201, в якому визначено суму грошового зобов`язання та штрафу у розмірі 520 800,00 грн.

Однак, як встановлено судом дані податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку. Окружним адміністративним судом м. Києва розглянуто справу 826/15717/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу №230 і податкових повідомлень - рішень від 24.03.2015 року №№0001182201, 0001172201 та №0001162201 та винесено постанову від 30.09.2015 року, якою адміністративний позов ТОВ «Технополіс» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.02.2015 року №230 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

26.11.2015 року Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі № 826/15717/15, якою апеляційну скаргу ТОВ «Технополіс» - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2015 року скасовано та ухвалено нову. У скасованій частині у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 року - залишено без змін.

22.08.2019 року Постановою Верховного Суду по справі № 826/15717/15 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року по справі № 826/15717/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та направлено справу на новий розгляд в цій частині до Окружного адміністративного суду м. Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року - залишено без змін.

Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто справу №826/15717/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.03.2015 року №№0001182201, 0001172201 та №0001162201 та винесено постанову від 06.10.2020 року, якою адміністративний позов ТОВ «Технополіс» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 року №№0001182201, №0001172201 та №0001162201. 02.03.2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом винесено постанову по справі № 826/15717/15, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2020 року - залишено без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене станом на час вирішення спору по суті податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0001162201 та №0001172201 є скасованими.

У зв`язку із вищезазначеним, відсутні підстави стягнення в цій частині заборгованості із ТОВ «ТЕХНОПОЛІС», що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 24.03.2015 року №0001162201 та податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток від 24.03.2015 року №0001172201.

Що стосується заборгованості на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 року №0019641201 №0019651201, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 05.04.2016 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «ТЕХНОПОЛІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт від 05.04.2016 року №1760/26-53-12-01/32306590, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0001162201.

У результаті перевірки було винесено: податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 27.04.2016 року №0019641201, в якому визначено суму штрафу у розмірі 65 861,00 грн. та податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0019651201, в якому визначено суму штрафу у розмірі 5 927,70 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» від 23.12.2015 року №8201-23 на загальну суму 1 069 387,93 грн.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016 року №0019641201 та №0019651201, є похідними від податкового повідомлення рішення від 24.03.2015 року №0001162201, що скасовано в межах розгляду адміністративної справи №826/15717/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС" заборгованості в розмірі 1 264 663,87 грн. Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною другої статті другої Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті другої Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс» (код ЄДРПОУ 32306590, адреса: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 7).

Повне судове рішення складено 18.07.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна