Ухвала

від 28.08.2022 по справі 520/14172/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2022 р. Справа № 520/14172/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 по справі № 520/14172/2020

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК"

до Галицької митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

На зазначене рішення суду 09.12.2021 (здано на поштове відділення 29.11.2021 року) Львівською митницею повторно подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання вказано, що первинна апеляційна скарга подана в строк, передбачений ст.295 КАС України. Вказано, що ухвалою від 24.05.2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав несплати судового збору та 24.06.2021 року подано заяву про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки в межах строку, встановленого судом була відсутня можливість платити судовий збір, у зв`язку із здійсненням перерозподілу бюджетних призначень та виділенням коштів, в тому числі і на сплату судового збору. Зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано фінансової неспроможності митного органу та ухвалою від 29.06.2021 року в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику, яку отримано апелянтом 27.08.2021 року. Вказано, що у зв`язку із створення та початком роботи з 01.07.2021 року Львівської митниці як правонаступника Галицької митниці Держмитслужби (відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 №472), тривалою процедурою відділення коштів на сплату судового збору Львівській митниці, остання була позбавлена можливості усунути недоліки апеляційної скарги, а тому подавала клопотання про продовження строку на усунення недоліків із відповідною мотивацією. Вказано, що станом на 16.11.2021 року, 17.11.2021 року кошти за кодом 2800 на сплату судового збору були відсутні (надано копії відповідних виписок). Вказано, що невідкладно після здійснення сплати судового збору (платіжне доручення від 22.11.2021) й подається дана апеляційна скарга. Враховуючи вищевикладене, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2022 року визнано наведені у клопотанні Львівської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 520/14172/2020 підстави пропуску строку - неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року з зазначенням інших обставин поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та обґрунтованих підстав для його поновлення.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду Львівською митницею було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що у зв`язку із створенням та початком роботи з 01.07.2021 Львівської митниці як правонаступника Галицької митниці Держмитслужби, тривалою процедурою виділення коштів на сплату судового збору Львівській митниці, остання була позбавлена можливості усунути недоліки апеляційної скарги, що підтверджується виписками за рахунками Львівської митниці за 30.07.2021, 31.08.2021, 30.09.2021, 29.10.2021 та 16.11.2021. Невідкладно, після надходження коштів на сплату судового збору, митницею подано платіжне доручення в органи ДКСУ для його сплати, якими 23.11.2021 здійснено оплату за платіжним дорученням від 22.11.2021 № 2611.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в уточненому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовжено Львівській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку в період з дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (26.08.2021) по дату повторної подачі апеляційної скарги (29.11.2021).

На виконання вимог зазначеної ухвали суду, Львівською митницею подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог заявленого клопотання аналогічні за змістом доводам, викладеним у попередніх заявах про поновлення строку. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовується скаржником відсутністю коштів для сплати судового збору, що позбавило відповідача можливості усунути недоліки апеляційної скарги, на підтвердження чого надано виписки за рахунками Львівської митниці за 30.07.2021, 31.08.2021, 30.09.2021, 29.10.2021 та 16.11.2021. З посиланням на правові позиції Верховного Суду з вирішення питань про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що Галицька митниця Держмитслужби, подаючи апеляційну скаргу 16.04.2021 в межах строку на апеляційне оскарження, а в подальшому, своєчасно в межах встановлених судом строків, звертаючись до суду із клопотаннями про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із очікуванням надходження фінансування, сплатою судового збору відразу після надходження коштів та невідкладною подачею після цього повторної апеляційної скарги, вжила послідовних дій в стислі строки з метою оскарження судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що вказаним доводам судом вже було надано оцінку та наведені скаржником причини пропуску строку, що пов`язані з недостатністю фінансування митних органів, було визнано неповажними в ухвалах Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2022 та від 20.07.2022. Львівській митниці було запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших обставин поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та обґрунтованих підстав для його поновлення. Проте жодних інших обставин, відмінних від тих, на які скаржник посилався у попередніх клопотаннях про поновлення строку, у поданій заяві на виконання вимог ухвали суду не зазначено.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі Шульга проти України).

Таким чином, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року «Надточій проти України», принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип "res judicata", особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Вказані висновки відповідають постановам Верховного Суду від 14 лютого 2019 року справа №826/15730/17, від 19 березня 2019 року справа №592/10745/17, від 11 липня 2019 року справа №341/367/18, від 10 лютого 2022 року справа №620/5831/20.

Натомість, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості реалізації права на повторне звернення з апеляційною скаргою після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (27.08.2021), раніше ніж 29.11.2021, тобто через 3 місяці після отримання останньої. Доказів поважності причин пропуску цього строку в період з дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, по дату повторної подачі апеляційної скарги скаржником на виконання вимог ухвали суду не надано.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дії.

Відповідно до до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021по справі № 520/14172/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова