Рішення
від 25.08.2022 по справі 308/17145/21
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17145/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

10 грудня 2021 року позивач ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» засобом поштового зв`язку (отримано канцелярією суду 15 грудня 2021) звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №94619574000 від 25.07.2018 про надання споживчого кредиту та застави рухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.07.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір №94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 32519,72 грн. на строк до 25.01.2021 року.

У порушення умов договору позичальник не виконував зобов`язання з своєчасної сплати кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість.

Загальний розмір кредитної заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на 26.11.2021 року становить 39 270,20 грн., з яких: 32519,72 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 576,70 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3050,00 грн. - заборгованість з комісії; 815,22 грн. - нараховані 3 % річних; 2308,56 грн. інфляційні витрати.

Посилаючись на викладене просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 39 270,20 грн., судові витрати у сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

06 липня 2022 року представником відповідача адвокатом Ракущинець А.А. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив з наступних підстав:

1.В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів. Надана позивачем виписка не містить печатки банку, підписів працівника банку, а також підпису позичальника.

2.Умова про сплату комісії є несправедливою. Встановивши в кредитному договорі обов`язок щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту банк не зазначив про те, які саме послуги надаються відповідачу. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

3.Заявлена до відшкодування сума витрат на оплату послуг адвоката являється завищеною.

Враховуючи вище наведене просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також просив поновити строк на подання відзиву.

Відповідь на відзив позивачем не подавалася.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, клопотання про розгляд справи у відсутності позивача.

31 січня 2022 року представником позивача подано до суду заяву про надання інформації щодо руху справи.

13 квітня 2022 року представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

23 травня 2022 року представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

23 червня 2022 відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

25 липня 2022 представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2022 відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд поновлює відповідачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позов, так як позовна заява отримана відповідачем 23.06.2022, а відзив поданий через канцелярію суду 06.07.2022, відтак суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними.

Представник позивача, відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися.

Судом на підставі частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК) у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

25.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «УкрСиббанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву б/н від 25.07.2018 року. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить надати їй споживчий кредит на наступних умовах: строк користування кредитом 30 місяців, сума кредиту 32519,72 грн. Перший внесок 908,00 грн. Валюта кредиту гривня. Інформація про товар: холодильник вартістю 13949,91 грн., пилосос вартістю 4999,90 грн., холодильник вартістю 32899,72 грн. На анкеті заяві наявний особистий підпис ОСОБА_1 /а.с.12/.

Кредитодавець ПАТ «УкрСиббанк» виконав свій переддоговірний обов`язок по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, про що свідчить наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма). В паспорті кредиту в тому числі відображена інформація стосовно платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 ознайомлена з інформацією, що надається споживачу до укладання договору, є особистий підпис останньої /а.с.13-14/.

25.07.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір № 94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна, за умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 32519,72 грн. на строк до 25.01.2021 року. На договорі наявний особистий підпис ОСОБА_1 /а.с.7-9/.

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті «Голос України» № 35 від 13.05.2011 року, із усіма змінами і доповненнями), пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах споживчого кредитування.

Ціна товару складає 32899,72 грн. Розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 980 грн./п.3, 3.1 договору/.

Розмір ануітетного платежу становить 1084 гривень з моменту укладання договору до 27.07.2020 включно. З 28.07.2020 розмір ануітетного платежу становить 2060 гривень /п.5 договору/.

Відповідно до п. 7 Кредитного договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00 % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме: з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору (п.9 договору). Також в матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору, в якому передбачені наступні комісії:

-комісія за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) та використанні кредиту 0,00% від суми кредиту на придбання товару, сплачується позичальником за рахунок власних коштів; у разі фінансуванні комісії за рахунок кредитних коштів включається до суми ануітетого платежу;

-комісія за управління кредитом 3,00 % від суми наданого кредиту, починаючи з 28.07.2020; включається до суми ануітетного платежу;

-комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу до 500 гривень; банк на власний розсуд має право вимагати сплати зазначеної комісії з 1 дня прострочення в разі суми прострочення більше 1 грн.; банк має право утримувати комісію з суми ануітетного платежу в період, якому мало місце прострочення або пізніше;

-комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором (разова) 600 грн.; за рахунок кредитних коштів;

-комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою клієнта згідно тарифів /а.с.10-11/.

В п.15 договору зазначено, що позичальник просить банк надати йому кредит для особистих потреб на умовах цього договору та Правил споживчого кредитування, а саме: в сумі 31919,72 грн. на придбання товару, що зазначені в п.12 цього договору, шляхом оплати банком з позичкового рахунку платіжних документів «Сав-Дістрибьюшн», код ЄДРПОУ 35625082 на рахунок отримувача 1 № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ Креді Агріголь, код банку 300614; в сумі 600 гривень на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями (довідки надаються банком у вигляді смс повідомлень, що направляються на номер телефону позичальника), шляхом зарахування на рахунок банку комісії за надання довідки про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за перший місяць кредитування з позичкового рахунку позичальника.

Банком виконано всіх умов договору та надано відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти, якими вона користувалася, що підтверджується випискою за кредитним договором та меморіальним ордером № 0614584140 від 25.07.2018 ( а.с.23-31).

Банком наданий розгорнутий розрахунок заборгованості позичальника станом на 26 листопада 2021 року, відповідно до якого 32519,72 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 576,70 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, період з 25.09.2018 по 27.09.2019; 815,22 грн. - нараховані 3 % річних за період з 26.01.2021 по 26.11.2021, кількість днів 305; 2308,56 грн. - витрати від інфляції за період з лютого 2021 по жовтень 2021, сукупний індекс інфляції 1,071; 3050,00 грн. - заборгованість з комісії, в тому числі 29.08.2018 нараховано 150 грн., 27.09.2018 року нараховано 150 грн., 31.10.2018 нараховано 250 грн., 29.11.2018 нараховано 250 грн., 29.12.2018 нараховано 250 грн., 30.01.2019 нараховано 250 грн., 28.02.2019 нараховано 250 грн., 28.03.2019 нараховано 250 грн., 08.05.2019 нараховано 250 грн., 30.05.2019 нараховано 250 грн., 02.07.2019 нараховано 250 грн., 30.07.2019 нараховано 250 грн., 30.08.2019 нараховано 250 грн., всього 3050,00 грн.

Доказів погашення відповідачкою кредитного боргу матеріали справи не містять.

27.09.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" був укладений Договір факторингу №155, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", а Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94619574000 про надання споживчого кредиту від 25.07.2018 р., що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 /а.с.32-36, 38-43/.

Відповідно до платіжного доручення №4 від 27.09.2019 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» здійснило на користь АТ «УкрСиббанк» оплату лота у розмірі 441970,97 грн. відповідно договору факторингу №155 від 27.09.2019 року /а.с.37/.

30.09.2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-09/19/02, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94619574000 про надання споживчого кредиту від 25.07.2018 р., що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Відповідно до платіжного доручення №5 від 24.10.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» часткову оплату лота у розмірі 443839,25 грн. відповідно договору факторингу №30-09/19/02 від 30.09.2019 року / а.с.44 - 55/.

Оцінка Суду.

Щодо стягнення тіла кредиту та відсотків

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як зазначалось вище, сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов`язань за щомісячним погашенням платежів.

Кредитна заборгованість повністю або частково відповідачкою у справі не погашена.

При цьому суд відкидає доводи відповідача стосовно того, що позивачем до позову не надано докази отримання відповідачем кредитних коштів.

Так, на підтвердження виконання обов`язку кредитодавця з надання коштів позивачем надано виписку за кредитним договором, а також меморіальний ордер.

Відповідно дост.9Закону Українивід 16липня 1999року №996-ХІV«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітністьв Україні»(вредакції,чинній станомна 25.07.2018)підставою длябухгалтерського облікугосподарських операційє первиннідокументи.Первинні документиможуть бутискладені упаперовій абов електроннійформі таповинні матитакі обов`язковіреквізити:назвудокумента (форми);дату складання;назву підприємства,від іменіякого складенодокумент;зміст таобсяг господарськоїоперації,одиницю виміругосподарської операції;посади осіб,відповідальних заздійснення господарськоїоперації іправильність їїоформлення;особистий підписабо іншідані,що даютьзмогу ідентифікуватиособу,яка бралаучасть уздійсненні господарськоїоперації. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської

операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості

ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75 (далі положення), встановлено основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктом 44 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75 визначено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками:1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (пункти 46, 47 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75).

Отже, меморіальний ордер є первинним документом, що містить відомості про операцію банку. Особливістю складання меморіальних ордерів є те, що надати до суду його оригінал не є можливим тому, що він існує лише в електронній формі. До суду можливо надати тільки паперову роздруківку електронного розрахункового документа.

Тому суд вважає, що надана позивачем роздруківка меморіального ордеру є належним, допустимим та достатнім доказом надання кредиту згідно умов Кредитного договору.

За змістом п. 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з поточного рахунку клієнта банку є належним документом, який підтверджує факт видачі кредитних коштів і виникнення заборгованості за кредитним договором.

Суд зазначає, що з долученої позивачем до матеріалів справи роздруківки меморіального ордеру № 0614584140 від 25.07.2018 та виписки по рахунку слідує, що грошові кошти за кредитним договором № 94619574000 від 25.07.2018 в розмірі 32519,72 грн. (в тому числі 31 919,72 тіло кредиту та 600 грн. комісії) були перераховані на позичковий рахунок відповідача.

Отже, суд вважає доведеними та не спростованими відповідачем наступні обставини:

- укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 94619574000 від 25.07.2018;

- виконання договору позивачем в частині перерахування коштів відповідачу;

- невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати тіла кредиту та відсотків.

Разом з тим, складовою тіла кредиту в розмірі 32519,72 грн., що заявлений позивачем до стягнення, являється також комісія в розмірі 600 гривень за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором (довідки надаються банком у вигляді тестових смс повідомлень, що направляються на номер телефону позичальника).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавецьна вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата ВС в постанові від 13липня 2022року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1,2 ст.11, ч.5 ст.12 цього Закону. Аналогічних висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 21жовтня 2020року у справі №194/1387/19 (провадження № 61-7416св20).

В даному випадку кредитодавцем в додатку № 1 до договору була встановлена за рахуноккредитних коштівразова комісіяв розмірі600гривень занадання довідокпро станрозрахунків закредитними зобов`язаннямиза договором безуточнення систематичностізапиту такоїінформації споживачем. Фактично така комісія стосується послуги з надання інформації про кредит не частіше ніж один раз на місяць.

Ураховуючи те, що позивачці встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, суд дійшов висновку про те, що умови додатку № 1 до договору, укладеного між позивачкою та відповідачем, щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання інформації щодо стану кредиту, яка не надається частіше ніж один раз на місяць, є нікчемними.

З огляду на викладене, банк має право на стягнення 31 919,72 тіла кредиту; 576,70 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі кредитор після спливу визначеного договором строку кредитування має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути 3 % річних за період з 26.01.2021 по 26.11.2021; витрати від інфляції за період з лютого 2021 по жовтень 2021, причому сума 3 % річних та інфляційних втрат розраховується судом, виходячи з суми заборгованості по кредиту в розмірі 31 919,72 грн.

Так, розрахована судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон»сума 3% відсотків річних за користування грошовими коштами за період з 26.01.2021 року по 26.11.2021 року складає 800.19 грн.

Також судом за допомогою вказаного калькулятора було здійснено перерахунок інфляційних нарахувань за період з 26.01.2021 по 26.11.2021, за результатами якого збитки від інфляції /виходячи з суми боргу 31 919,72 грн./ становлять 2 540.83 грн.

Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами,з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 2 308,56 грн.

Щодо стягнення комісійних нарахувань

Позивачем заявлена до стягнення передбачена в додатку № 1 до договору №94619574000 комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу. При цьому розмір комісії має складати до 500 гривень, банк на власний розсуд має право вимагати сплати зазначеної комісії з 1 дня прострочення в разі суми прострочення більше 1 грн., має право утримувати комісію з суми ануітетного платежу в період, якому мало місце прострочення або пізніше

Обґрунтовуючи доводи про визнання нікчемною зазначеної комісії, відповідач зазначила, що дана умова містить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача фінансових послуг.

Суд з зазначеними доводами позивачки не погоджується з наступних підстав.

Банк надав позичальнику кошти на споживчі потреби, а тому особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка чинна на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема:

- договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п.1);

- загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом (п.2);

- загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п.4).

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача) визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:- доходи кредитодавця у вигляді процентів;- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням,обслуговуванням і поверненням кредиту,у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування,юридичне оформлення тощо;- інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

У п. 3, 9, 10 ч. 1ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що в договорі про споживчий кредит зазначаються: загальний розмір наданого кредиту; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

У договорі про надання споживчого кредиту № 94619574000 від 25.07.2018 зазначено, що ОСОБА_1 погоджується в тому числі з пропозицією Банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановленому у цьому договорі та правилах споживчого кредитування (п.2 договору).

Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту передбачає комісію за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу до 500 гривень.

ОСОБА_1 проставленням власноруч свого підпису під договором про надання споживчого кредиту та додатком до нього погодилася із умовами кредитування.

Враховуючи вищезгадані норми Закону України «Про споживче кредитування» у даному випадку не можна говорити про незаконність дій банку щодо встановлення в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати плату за обслуговування простроченої кредитної заборгованості, оскільки із вказаного Закону вбачається можливість банків визначати у кредитному договорі нарахування та сплату комісії, яку позичальник зобов`язаний сплатити банку за умови, що він обізнаний про необхідність сплати таких платежів та надав свою згоду на це при укладенні договору.

Оскільки умова щодо сплати комісії міститься в договорі про надання споживчого кредиту № 94619574000 від 25.07.2018 та додатку №1 до договору, які підписані ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позичальник була обізнана про необхідність сплати таких платежів та погодилася з такою сплатою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

З моменту укладення кредитного договору у відповідача виник обов`язок щодо виконання умов такого договору.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Суд враховує, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами кредитного договору, стаття 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним відповідно до ст. 526 ЦК України мають виконуватись належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В даному випадку матеріали справи містять наданий банком паспорт споживчого кредиту, оформлений до укладення кредитного договору від 25 липня 2018 року, у якому в розділі «Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору» вказана комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу, до 500 грн.

Наведена у паспорті споживчого кредитування комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу відображена в додатку № 1 до договору.

ОСОБА_1 , ознайомившись з паспортом споживчого кредиту, умовами кредитного договору, додатком до цього договору, мала можливість відмовитися від його укладення, однак заперечень щодо сплати комісії у визначеному банком розмірі на момент підписання договору не заявляла, не зверталась до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, додатку до договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, додатку до договору, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами такого договору.

За таких обставин з позичальника на користь позивача підлягає стягненню комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу в розмірі 3050,00 грн. за період з 29.08.2018 по 30.08.2019.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплативсудовийзбірв розмірі 2270,00 грн., а тому з відповідача з врахуванням принципу пропорційності розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2234,44 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн., суд зауважує наступне.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

На підтвердження надання правової допомоги представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги №05-03/2021 від 05.03.2021, укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в особі директора О.В. Іжаковського та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнераадвоката Слостіна А.Г.; платіжне доручення №0289280000 від 04.10.2021 року про сплату ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» адвокатському об`єднанню «ЛІГАЛ АССІСТАНС» 200 000 грн.; заявку на надання юридичної допомоги №30 від 27.09.2021 року; витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 30.09.2021 року відповідно до якого вартість наданих позивачу послуг правової допомоги адвоката становить 9000,00 грн. та складається із таких послуг: надання письмової поглибленоi консультації з посиланням на нормативні акти - 1 година вартістю 3000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів4 години на суму 6000,00 грн.

Суд приходить до висновку, що визначений до відшкодування гонорар в розмірі 9000 грн. є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, так як даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика по даному питанню є сталою, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви та клопотання; письмова консультація з посиланням на нормативні акти, заявлена у витягу з акту, до матеріалів справи не додана; фактично адвокатом було підготовлено лише позовну заяву; відповіді на відзив відповідач не подавав; а тому суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування до 3 500 грн.

На підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2234,44 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.

Керуючись статтями2,5,10-13,18,81,258-259,263-265,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» до ОСОБА_1 ,про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» суму заборгованості договором №94619574000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна від 25.07.2018 року у розмірі 38655,17 грн., в тому числі: 31 919,72 - тіло кредиту; 576,70 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 800.19 грн. - три відсотки річних; 2 308,56 грн. - інфляційні витрати; 3050,00 грн. - комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового платежу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» суму судового збору в 2234,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Вікентія Хвойди, 15/15, код ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 29.08.2022.

Суддя Олена ГОЛЯНА

Дата ухвалення рішення25.08.2022
Оприлюднено01.09.2022

Судовий реєстр по справі —308/17145/21

Постанова від 20.02.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 16.02.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 19.10.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 17.10.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 19.05.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 02.11.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 19.10.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 05.10.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Рішення від 25.08.2022

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Голяна О. В.

Ухвала від 17.02.2022

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Голяна О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні