Рішення

від 29.08.2022 по справі 490/3352/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3352/20

Провадження № 2/489/88/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Сухно А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

В червні2020року позивачзвернувся досуду зпозовом,в якомупросив судстягнути звідповідача на його користь борг за договором позики від 25.03.2020 у розмірі 950000,00грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 25.03.2020 він передав у борг відповідачу грошові кошти у сумі 950000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути їх у строк один місяць, однак не виконав свої зобов`язання за договором позики, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Також позивач зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між сторонами було укладено договір застави, предметом якого є частка у статутному капіталі ТОВ «Конкордпласт 2000» у сумі 11 067 211,14 грн.

Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.06.2020 матеріали даної позовної заяви передано за підсудністю до Ленінського районного суду м.Миколаєва.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу прийнято до розгляду суддею Кирильчуком О.І.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи згідно розпорядження в.о. заступника керівника апарату суду № 77 від 14.02.2022 (в зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку судді Кирильчука О.І.) вказана справа передана для розгляду головуючому судді Микульшиній Г.А.

Згідно ухвали від 09.03.2022 справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження суддею Микульшиною Г.А., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чино, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Третя особа ОСОБА_3 надав до суду заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, згідно якої також повідомив суд, що він є кредитором ОСОБА_2 та просить залучити його до участі у справі з метою забезпечення його майнових прав. Також зазначав, що договір позики та застави, на які посилається у своєму позові ОСОБА_1 , на теперішній час визнано недійсними на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2021 у справі № 489/3917/20, яке набрало законної сили. Враховуючи викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позовуз ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, постановленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

25.03.2020 між ОСОБА_2 (далі -позичальник) та ОСОБА_1 (далі -позикодавець) було укладено Договір позики, відповідно до якого позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим Договором, надає позичальнику безвідсоткову позику у сумі 950000 грн. 00 коп., яку ОСОБА_2 зобов`язується повернути у визначений цим Договором строк.

Згідно п. 2.1 Договору позики, строк надання позики становить один місяць з моменту реальної передачі всієї грошової суми.

Позика надається шляхом внесення позикодавцем суми позики на рахунок позичальника, відкритий в установі банку.

На підтвердження передачі грошових коштів позивачем надано копію квитанції № TR.14788998.18728.12062 про внесення на ім`я ОСОБА_2 через ОСОБА_1 суми в розмірі 950000,00 грн., а також копію заяви на видачу готівки №TR.14788947.19367.12881.

В якості забезпечення виконання Договору позики, 25.03.2020 ОСОБА_1 (далі - заставодержатель) та ОСОБА_2 (далі - заставодавець) укладено Договір застави, посвідчений .

Відповідно до п. 2 Договору застави, даним договором забезпечується виконання зобов`язання заставодавця перед заставодержателем щодо повернення грошей, передбачених за Договором позики від 25.03.2020 року на суму 950000,00грн., зі строком повернення грошових коштів без процентів не пізніше 26 квітня 2020 року.

Згідно п. 5, 6 Договору застави, предметом застави є: частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордпласт 2000», ідентифікаційний код 32391293, що знаходиться по вул. В. Чорновіла (Гмирьова),8-ж в м. Миколаєві в сумі 11067211 грн. 14 коп., що складає 50 % статутного фонду. Заставодавець та заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 11067211 грн. 14коп.

Відповідно до статті 1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1049ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно з частиною третьою статті 1049ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Главою 5 ЦПК України визначені основні положення про докази, доказування. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

За правилами ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.

Згідно заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2021 у справі № 489/3917/20 за позовом ОСОБА_3 , залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08.12.2021, яке набрало законної сили 08.12.2021, визнано недійсним Договір позики від 25.03.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є безвідсоткова грошова позика у сумі 950000,00 грн.; визнано недійсним Договір застави від 25.03.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є 50% частки в статутному капіталі ТОВ«Конкордпласт 2000».

Враховуючи вищевикладене, оскільки договір позики визнано недійсним, юридичні наслідки для сторін за ним не настають; обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, через їх спростування рішенням суду, яке набрало законної сили.

Таким чином підстави для стягнення суми позики за вищевказаним договором від 25.03.2020 - відсутні, в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі статті 141ЦПК України оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. . 4, 12, 78, 79, 81, 89, 141, 259, 263-265, 282 ЦПК України суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Заяву проперегляд заочногорішення можебути подановідповідачем протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Повний текст рішення суду виготовлено 30.08.2022.

Суддя Г.А. Микульшина