Рішення

від 19.07.2010 по справі 3/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.10                                                                                           Справа№ 3/113

Суддя Н.Березяк  при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи  

За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Трускавець

До відповідача: Приватного підприємства „Прикарпаття-1”, м. Трускавець

Про стягнення 134 960,00 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: Перевізник А.Є. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Прикарпаття-1” про стягнення 134 960,00  грн.

В судовому засіданні 19.07.2010 року судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2010 року позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 19.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

05.05.2010 року між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Приватним підприємством „Прикарпаття-1” (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу з відстроченням платежу, відповідно до якого Продавець зобов’язується передати покупцю у власність будівельні матеріали в асортименті, кількості  та за цінами, що вказані в специфікації, яка є невід’ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв будівельні матеріали згідно накладної № 15 від 05.05.2010 року (належно завірена копія в матеріалах справи) на загальну суму загальною вартістю 134 960,00 грн., за які ПП „Прикарпаття-1” зобов’язувалося розрахуватися в термін до 10.06.2010 року, однак, свої договірні зобов’язання не виконало, заборгувавши ФОП ОСОБА_1 134 960,00 грн.

Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 134 960,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу від 05.05.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв будівельні матеріали згідно накладної № 15 від 05.05.2010 року (належно завірена копія в матеріалах справи) на загальну суму загальною вартістю 134 960,00 грн.

Відповідно до п. 3 Договору Покупець  розраховується  з Продавцем в термін до 10.06.2010 року, вправі виконувати своє боргове зобов’язання частинами в межах загального Договірного строку.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання Відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 134 960,00 грн. за поставлений товар, що підлягає до сплати.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1 349,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Прикарпаття-1” (82200, Львівська область, м. Трускавець, бульвар Торосевича, 6, код ЄДРПОУ 36518190) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (82200, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  –134 960,00 грн. –заборгованості, 1 349,60 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.07.2010 року.

Суддя