Постанова

від 02.08.2022 по справі 910/2790/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. Справа№ 910/2790/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Харицька А.М.;

від відповідача: Парчевський В.Ю.;

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року

у справі № 910/2790/22 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія»

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рок Трейд»

про стягнення заборгованості за договором поруки в розмірі 56 126 388,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки у розмірі 56 126 388, 89 грн.

12.05.2022 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 56 126 388, 89 грн.;

- накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_1 в наступних юридичних особа, а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» в розмірі 45%, розмір внеску 45 000, 00 грн.; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідіопольський Агрошляхбуд» в розмірі 90%, розмір внеску 210 942, 00 грн.; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» в розмірі 45%, розмір внеску 450 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/2790/22 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/2790/22, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 56 126 388, 89 грн.; накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_1 в наступних юридичних особа, а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД» в розмірі 45%, розмір внеску 45 000, 00 грн.; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідіопольський Агрошляхбуд» в розмірі 90%, розмір внеску 210 942, 00 грн.; частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» в розмірі 45%, розмір внеску 450 000, 00 грн.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 , звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» про вжиття заходів забезпечення позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не містить посилань на наявність підтверджених доказами обставин, що свідчили б про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем). Само по собі зазначення судом, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно унеможливити виконання рішення суду та ефективно захистити та поновити порушені майнові права та інтереси ТОВ «Українська металургійна компанія», не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на доказах, наданих ТОВ «Українська металургійна компанія» про правочини вчинені ОСОБА_1 у період з жовтня 2020 року по липень 2021 року, тобто до моменту укладення договору поруки № КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021 та до моменту подання позову до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/2790/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 03.08.2022.

04.07.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ТОВ «Українська металургійна компанія» заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просить суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що ОСОБА_1 , який виступає фінансовим поручителем згідно договору поруки № КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021 року, за виконання грошових зобов`язань відповідно до умов кредитного договору №КК2020-0201 від 07.12.2020 та фактично володіє корпоративними права основного боржника - здійснює передачу всіх своїх активів на дружину задля забезпечення уникнення виконання грошових зобов`язань. Вказані обставин беззаперечно свідчать про важливість, доцільність та необхідність вжиття заходів забезпечення даного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2022 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу про забезпечення позову - скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання 03.08.2022 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документа на електронну пошту третьої особи, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з електронної пошти.

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи у судовому засіданні 03.08.2022.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що предметом позову є стягнення з поручителя - ОСОБА_1 заборгованості у сумі 56 126 388, 89 грн., яка виникла на підставі кредитного договору № КК2020-0201 від 07.12.2020 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД».

Так, в період з жовтня 2020 року по липень 2021 року, тобто менше ніж за один рік ОСОБА_1 передав дружині ОСОБА_2 більшість своїх активів.

Згідно відкритих реєстрів відповідач був засновником та керівником ряду юридичних осіб, однак здійснює відчуження/передачу своїх корпоративних прав на інших осіб, зокрема також і на дружину:

- ОСОБА_1 був засновником ТОВ «Черкаський полімер», однак 30.04.2021 був видалений із переліку засновників даного товариства. Корпоративні права в розмірі 50 % статутного капіталу, що складає 50 000, 00 грн перейшли у власність ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 був керівником ТОВ «Торговий Дім «Поліхім», однак 08.09.2021 керівником вказаного товариства став ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_1 був засновником даного підприємства, однак 07.09.2021 був видалений із переліку засновників;

- ОСОБА_1 був керівником ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД», однак 29.12.2021 керівником товариства став ОСОБА_4 . Також, ОСОБА_1 був засновником цього підприємства, однак 28.12.2021 був видалений із переліку засновників. Корпоративні права були відчужені ОСОБА_4 ;

Вказані обставини, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія», засвідчують факт того, що після укладення кредитного договору №КК2020-0201 від 07.12.2020 та договору поруки №КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021 ОСОБА_1 почав здійснювати відчуження своїх корпоративних прав та зміну його статусу, як керівника товариств з метою зменшення обсягу активів за рахунок яких можливо здійснювати погашення заборгованості перед кредиторами, у тому числі перед ТОВ «Українська металургійна компанія».

Також, ТОВ «Українська металургійна компанія» зазначає про наявність беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 здійснює передачу всіх наявних у нього коштів і нерухомого майна, інших активів на свою дружину - ОСОБА_2 , що підтверджується наступним:

- 06.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. зареєстровано в реєстрі за номером 1222, згідно якого все майно, у тому числі рухоме і не рухоме, придбане подароване та/або набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане чи набуте;

- 06.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спільного майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. та зареєстровано в реєстрі за номером 1213, відповідно до якого в особисту приватну власність ОСОБА_1 переходить:

- корпоративні права ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок.

Відповідно до пункту 4 вище вказаного договору в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходить:

- корпоративні права ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Поліхім», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Торговий дім «Поліхім», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Черкаський Полімер», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Промислова група «Аграрник», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 90 000, 00 грн (дев`яносто тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Овідіопольський Агрошляхбуд», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 105 471,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня ) 00 копійок;

- грошові кошти в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок, що за курсом НБУ на дату укладання цього договору складає еквівалент 350 447 (триста п`ятдесят тисяч чотириста сорок сім) доларів США 00 центів;

- грошові кошти в розмірі 2 000 000 (два мільйони) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ на дату укладення цього договору складає еквівалент 70 089 036 ( сімдесят мільйонів вісімдесят дев`ять тисяч тридцять шість) гривень 00 копійок.

30.12.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору про поділ майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. за реєстрованого в реєстрі за № 1213, відповідно до якого доповнено пунктом 2.2, за яким в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходять:

- грошові кошти у розмірі 4 876 158,43 (чотири мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки, які були сплачені відповідно до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26.02.2020 Литвин А.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №752, а саме: майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що зводиться в межах проекту «Будівництво житлово-адміністративного комплексу з будуванням та прибудуванням приміщення громадського призначення та наземними і підземними та прибудованими приміщеннями громадського призначення та наземними і підземними паркінгами на місці майнового комплексу хлібокомбінату №1, цех №2 (літ. А, Г, Б, В, Е, Д), що знаходиться на АДРЕСА_2 » на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:82:052:0025, загальною площею 0,5710 га та на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:82:052:0029.

12.01.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору про поділ майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1213, відповідно до якого доповнено пунктом 2.2, за яким в особисту приватну власність ОСОБА_2 переходять:

- земельна ділянка, загальною площею 0,303 га, кадастрові номери яких: 3221483301:01:017:0127, площею 0,2500 га; 3221483301:01:017:0128, площею 0,0301 га; 3221483301:01:017:0130, площею 0,0225 га, які розташовані на території Іванковичівської сільради, село Іванковичі, Васильківського району, Київської області, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 17.07.2012 Заєць І.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстрованим № 3774.

29.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до шлюбного договору від 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1222, відповідно до якого внесені зміни до пункту 3, а саме: все майно, в тому числі рухоме і не рухоме, придбане, отримане в дар та/або набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно було придбане або набуте, якщо інший правовий режим на окремо визначене майно не встановлений умовами цього договору, доповненнями/змінами до нього та/або умовами договору про поділ спільного майна подружжя, посвідченого 06.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тереховою К. І. зареєстрованого в реєстрі за № 1222.

Відповідно до пункту 6 вище вказаного договору сторони визнали, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін особистою приватною власністю ОСОБА_1 є:

- корпоративні права ТОВ «Торгівельний дім «Агроімпорт ЛТД», а саме: 90% статутного капіталу Товариства вартістю 900 000, 00 грн (дев`ятсот тисяч гривень) 00 копійок;

- корпоративні права ТОВ «Поліхім», а саме: 90% статутного капіталу Товариства вартістю 105 471, 00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня) 00 копійок.

- корпоративні права ТОВ «Овідіопольський Агрошляхбуд», а саме: 90% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 105 471,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня ) 00 копійок.

Відповідно до пункту 7 вище вказаного договору сторони визнали, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін особистою приватною власністю ОСОБА_2 є:

- корпоративні права ТОВ «Черкаський Полімер», а саме: 100% статутного капіталу Товариства вартістю 100 000,00 гри (сто тисяч гривень) 00 копійок.

При цьому, кредитний договір №КК2020-0201, за яким відповідач виступає фінансовим поручителем, було укладено 07.12.2020 між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД» за підписом від імені ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД» - директором Дубовенком В.В.

Всі наступні зміни до кредитного договору були підписані від ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД» - ОСОБА_1 , а ТОВ «Рок Трейд», яке замінило ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД» у зобов`язанні, фактично перебуває у власності ОСОБА_1 , оскільки засновниками товариства є: ТОВ «Черкаський полімер», ТОВ «Торговий Дім «Агроімпорт ЛТД» та АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс».

Посилаючись на вказане вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» стверджує, що ОСОБА_1 , який виступає фінансовим поручителем за договором поруки №КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021, за виконання грошових зобов`язань відповідно до умов кредитного договору №КК2020-0201 від 07.12.2020, та фактично володіє корпоративними правами основного боржника - здійснює передачу всіх своїх активів на дружину задля забезпечення уникнення виконання грошових зобов`язань.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вжиття конкретного заходу забезпечення позову пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заперечуючи проти забезпечення позову апелянт зазначає, що ухвала місцевого господарського суду базується на доказах, наданих ТОВ «Українська металургійна компанія» про правочини вчинені ОСОБА_1 у період з жовтня 2020 року по липень 2021 року, тобто до моменту укладення договору поруки № КК2021-0201/П.4 від 06.09.2021, а отже ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у даній справі.

Водночас, колегією суддів встановлено, що кредитний договір № КК2020-0201 від 07.12.2020 укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» в особі директора Дубовенка Віктора Валерійовича.

Відповідно до п. 3.1.3 вказаного кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, неустойки, а також витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення з позичальника заборгованості за цим договором укладається договір поруки з ОСОБА_1 . Договір має бути укладений в день укладення кредитного договору.

Отже, апелянт - ОСОБА_1 , був обізнаний про укладення кредитного договору та необхідність укладення договору поруки у відповідності до умов кредитного договору.

Таким чином, вищевказані дії ОСОБА_1 щодо відчуження у період з жовтня 2020 року по липень 2021 року, тобто після укладення кредитного договору, власних активів, свідчать про вчинення останнім дій, спрямованих на ухилення виконання грошових зобов`язань за договором поруки.

Позивач обґрунтовано заявляє про наявність реальних побоювань, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду за результатами розгляду позову (у разі його задоволення).

В апеляційній скарзі, як на підставу скасування ухвали про забезпечення позову апелянт посилається на введення воєнного стану відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року з подальшим його продовженням відповідно до указу № 259/2022 від 18.04.2022 та указу № 341/2022 від 17.05.2022.

Так, колегія суддів зазначає, що указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року з подальшим його продовженням відповідно до указу № 259/2022 від 18.04.2022 та указу № 341/2022 від 17.05.2022, не встановлює заборони на застосування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Колегія суддів вказує, що апелянт не надав суду належних та допустимих доказів того, що застосування заходів забезпечення позову позбавить його можливості розпоряджатися всіма грошовими коштами для забезпечення базових потреб існування.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Враховуючи те, що заявник звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями з відповідача, як з поручителя, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми позовних вимог та корпоративні права.

Крім того апеляційний суд зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову поновлення прав заявника внаслідок задоволення позовних вимог буде неможливим, а обраний заявником спосіб захисту, який на час подання заяви про забезпечення позову є ефективним, тобто таким, що призводить до захисту і поновлення порушених прав, не вважатиметься таким.

До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що в силу приписів статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Оскільки ОСОБА_1 , є поручителем, то останній, як фінансовий поручитель, поручається усім належним йому майном, у тому числі й корпоративними правами, а тому накладення арешту на корпоративні права узгоджується з предметом поданого позову про стягнення кредитної заборгованості.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Враховуючи, що жодними доводами скаржника не спростовано викладені в оскаржуваній ухвалі висновки про наявність підстав для забезпечення позову, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 року у справі № 910/2790/22 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження по справі №910/2790/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту постанови 29.08.2022, у зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустці