Рішення
від 28.08.2022 по справі 904/913/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022м. ДніпроСправа № 904/913/22

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДСЕРВІС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 330 441,61 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДСЕРВІС" та просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, за період з 31.08.2018 по 30.06.2021 у розмірі 330 441,61 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2022 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Також, судом було здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області щодо розгляду справи № 904/913/22.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №904/913/22, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.04.2007 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки (зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель 16.10.2007 вчинено запис №040710800831). На підставі рішення Криворізької міської ради від 28.02.2007 №956 позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4122 га з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, розташовану за адресою вулиця Революційна, 36Б, у місті Кривий Ріг, для розміщення контори, господарських будівель та гаража, строком на 10 років. Після закінчення строку дії договору відповідач земельну ділянку не повернув. Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем 07.11.2006 на праві колективної власності зареєстрований комплекс будівель, розташований за адресою вул. Революційна, 36Б, у місті Кривий Ріг, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1641899).

У період з 01.07.2018 по 30.06.2021 між сторонами не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015. А тому, відповідач користувався зазначеною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки. Протягом спірного періоду плата не здійснювалась, що призвело до недонадходження коштів до бюджету територіальної громади, чим порушено майнові права позивача. За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідач за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2018 по 30.06.2021 не декларував та не сплачував плату за землю.

Відтак, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти в розмірі 330 441,61 грн, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 31.08.2018 по 30.06.2021, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДСЕРВІС" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 15.04.2007, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель 16.10.2007 вчинено запис №040710800831 (арк.с.21).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 28.02.2007 №956 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення контори, господарських будівель та гаража, які знаходиться на вул. Революційній, 36Б у Дзержинському районі м. Кривого Рогу.

Згідно пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,4122 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:02:066:0015 (пункт 3 договору).

Пунктом 5 договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 18 договору, після припинення дії договору орендар у 10-денний термін повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно пункту 19 договору, повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних норм законодавства та договірних зобов`язань, відповідач свій обов`язок щодо повернення земельної ділянки не виконав, земельну ділянку не повернув.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно, за відповідачем 07.11.2006 на праві колективної власності зареєстрований комплекс будівель, розташований за адресою вул. Революційна, 36Б (арк.с.18).

Позивач зазначає, що у період з 31.08.2018 по 30.06.2021 між сторонами не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015. Ці обставини зобов`язують відповідача до здійснення оплати за фактичне користування даною земельною ділянкою, оскільки безоплатне використання землі не допускається. Тобто, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, без достатньої правової підстави, за рахунок міської ради зберіг у себе грошові кошти в розмірі 330 441,61 грн, за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 31.08.2018 по 30.06.2021.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що він є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, яка знаходиться на вул. Революційній, 36Б у Дзержинському районі м. Кривого Рогу.

Доказів сплати відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 31.08.2018 по 30.06.2021 матеріали справи не містять.

Згідно частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, статтею 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, у спірний період (з 31.08.2018 по 30.06.2021) без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 4 956,62 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДСЕРВІС" (49038, м. Дніпро, вул. Ольги Княгині, буд. 22, офіс 155; ідентифікаційний код 33920093) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388) безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:066:0015, за період з 31.08.2018 по 30.06.2021 у розмірі 330 441,61 грн та судовий збір у розмірі 4 956,62 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення28.08.2022
Оприлюднено01.09.2022
Номер документу105958499
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —904/913/22

Ухвала від 25.10.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Ухвала від 05.10.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Судовий наказ від 19.09.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ліпинський Олександр Вікторович

Рішення від 28.08.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Ухвала від 14.04.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні