Ухвала

від 21.08.2022 по справі 910/21646/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.08.2022Справа № 910/21646/21За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 чоловічий монастир), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

10.02.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 11.01.2022.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 15.02.2022 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято та призначено підготовче засідання на 14.03.2022.

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин призначене на 14.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/21646/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 08.06.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ( ОСОБА_2 чоловічий монастир), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 чоловічий монастир), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 68789 від 08.06.2022р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 чоловічий монастир), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 17.07.2013 № 1319). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22.08.2022 р.

21.06.2022 до суду надійшло повідомлення по справі від Адміністрації Державної прикордонної служби України.

01.07.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіг-Ант" з грошовими вимогами до боржника на суму 3 346 442,20 грн.

01.07.2022 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про сплату грошової винагороди за період з 08.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 9 510,50 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіг-Ант" про визнання кредитором боржника на суму 3 346 442,20 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 22.08.2022. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіг-Ант" у строк до 10.08.2022 подати суду: детальний розрахунок заявленої заборгованості; перерахунок заявленої вимоги з іноземної валюти в національну валюту України за курсом, встановленим НБУ станом на дату подання такої заяви (01.07.2022).

13.07.2022 до суду надійшло повідомлення по справі від Головного управління ДПС у м. Києві.

18.07.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення документів до матеріалів справи.

25.07.2022 до суду надійшов письмовий звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Терещука О.В. про результати розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

22.08.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника.

22.08.2022 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про сплату грошової винагороди за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 у розмірі 13 000,00 грн.

22.08.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» про відкладення розгляду справи.

22.08.2022 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали від 05.07.2022, а саме: детальний розрахунок заявленої грошової вимоги та її перерахунок станом на 01.07.2022 (день подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника).

У судове засідання, призначене на 22.08.2022, представники учасників провадження у справі не з`явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

У судовому засіданні, що відбулось 22.08.2022, судом розглянуто заяву кредитора з вимогами до боржника.

Так, за наслідками її дослідження визнанню кредитором ОСОБА_1 підлягає:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» із грошовими вимогами до ОСОБА_1 у розмірі 3 596 151,56 грн. (згідно із поданим перерахунком у національній валюті станом на день подання до суду вказаної заяви) обґрунтована наступним.

16.01.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» (надалі - Новий кредитор) укладено Договір № GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (надалі - Договір).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває наступні права кредитора за Основними договорами: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами щодо сплати Боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та визначених на момент набуття Новим кредитором Права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пеней), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. До Нового кредитора не переходить права на нарахування процентів за користування Боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надані Банку відповідно до умов Основних договорів.

Згідно з Додатком № 1 до зазначеного Договору Банк передав Новому кредитору у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором зі змінами і доповненнями № 3121/2008-ф від 15.08.2008 у загальному розмірі 122 924,76 доларів США.

16.01.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» (надалі - Новий Іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав вимоги за Договорами іпотеки.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому Іпотекодержателю належні Банку, а Новий Іпотекодержатель набуває у обсягу та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до Іпотекодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, за текстом - Іпотекодавці включаючи права вимоги до правонаступників Іпотекодавців, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Іпотекодавців, або які зобов`язані виконати обов`язки Іпотекодавців, за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Договори іпотеки, надалі за текстом - Права вимоги. Новий Іпотекодержатель сплатив Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначені цим Договором. Відступлення Банком Новому Іпотекодержателю Прав вимоги за цим Договором здійснюється у зв`язку з відступленням прав вимоги за основними зобов`язаннями, визначеними в Договорі № GLN014023 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги від 16.01.2020 (надалі за текстом - Кредитні договори).

Згідно з п. 2.2 Договору Новий Іпотекодержатель в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває наступні права Банку за Договорами іпотеки, а саме: право одержати, переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця у порядку, визначеному Договором іпотеки, Законом України «Про іпотеку», задоволення всіх своїх вимоги (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня, відшкодування збитків, у разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором, право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки), що випливають з умов Кредитних договорів та/або Договорів іпотеки, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки та додатках/додаткових договорах/угодах до Договорів іпотеки. Права Банку за Договорами іпотеки переходять до Нового Іпотекодержателя відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

Згідно з Додатком № 1 до Договору до Нового Іпотекодержателя у тому числі перейшло право вимоги Банку за Договором іпотеки від 15.08.2008, укладеним зі Стебиволком Є.М., посвідченим державним нотаріусом Збаразької державної нотаріальної контори Скібньовською Г.М. за реєстровим № 2210.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 512 та статті 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» стало новим кредитором за вказаним кредитним договором та договором іпотеки і правонаступником усіх прав та обов`язків за ними.

15.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір № 3121/2008-ф, відповідно до п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (надалі - кредит) у сумі 61 849,20 доларів США грн. в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою «Перше житло».

Пунктом 1.2 договору визначено, що цільовим використанням кредиту є: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 2208 від 15.08.2008, що укладений між Позичальником та ОСОБА_3 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно (домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; витрати Позичальника пов`язані з оформленням Кредиту; оплата комісії за розрахунки в рамках комплексу Пакетів послуг «Ласкаво просимо» в залежності від оформленого Пакету послуг і становить 3,6 %.

Згідно з п. 1.3 Договору відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 15,49 % на рік. Нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Відповідно до п. 1.4 Договору строк, на який Позичальник надано Кредит - до 12.06.2034.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших платежів передбачених цим Договором, а також можливих штрафних санкцій, Позичальник укладає з Банком договір іпотеки житлового будинку загальною площею 132,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі по тексту - Іпотека) в день укладення цього договору.

Згідно з Іпотечним договором від 15.08.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (надалі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (надалі - Іпотекодавець) Іпотекодавець з метою забезпечення зобов`язання позичальника, що витікає із договору кредитної лінії (Кредитний договір № 3121/2008-ф від 15.08.2008), передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки (житловий будинок АДРЕСА_2 ).

Пунктом 1.2 Іпотечного договору визначена сторонами вартість педмету іпотеки складає 346 065,00 грн.

Пунктом 4.4 Іпотечного договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором, або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором, Іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 6.3 Іпотечного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язання за Кредитним договором.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зазначений договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень яких також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

02.11.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. видано виконавчий напис про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» (правонаступника ПАТ «КБ «Надра» на підставі Договору № GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.01.2020) заборгованості за Кредитним договором № 3121/2008-Ф від 15.08.2008 з усіма додатками та додатковими угодами у розмірі 122 924,76 доларів США.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день звернення із заявою про визнання кредитором по відношенню до боржника 01.07.2022 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США (1 долар США = 29,2549 гривень) становить 3 596 151,56 грн.

Разом з тим, як зазначено вище, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 3121/2008-Ф від 15.08.2008 ОСОБА_1 передано в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_2 за Іпотечним договором від 15.08.2008.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов`язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.

За змістом положень статті 589 Цивільного кодексу України, статей 7, 1 Закону України «Про іпотеку», статті 19 Закону України «Про заставу» заставодержатель, а у іпотечних правовідносинах - іпотекодержатель (якщо інше не передбачено договором або законом) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок майнового поручителя у розмірі фактичної реалізації предмета застави, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» до ОСОБА_1 є забезпеченими у повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» кредитором ОСОБА_1 на суму 3 596 151,56 грн. - вимоги, забезпечені заставою фізичної особи.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/21646/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» з грошовими вимогами на суму 3 601 113,56 грн., з яких 4 962,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 596 151,56 грн. - вимоги, забезпечені заставою фізичної особи.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Визначити дату проведення зборів кредиторів боржника: 01.09.2022.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.09.2022 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 03.10.22 о 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 5 (корпус Б).

6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 26.08.2022

Суддя Д.В. Мандичев