Рішення

від 28.08.2022 по справі 910/4874/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022Справа № 910/4874/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Львівського міського центру зайнятості

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр сервісного забезпечення» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 97 048, 08 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівський міський центр зайнятості (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр сервісного забезпечення» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі-відповідач) про стягнення 97 048, 08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявне зобов`язання щодо відшкодування позивачу виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 97 048, 00 грн., у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду, відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

21.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та заробітної плати за час вимушеного прогулу є переплатою коштів для АТ «Укрзалізниця» та подвійною відповідальністю відповідача, що не відповідає ст. 61 Конституції України. Крім того, відповідач вважає, що грошові кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття повинні бути стягнуті на користь Львівського міського центру зайнятості зі ОСОБА_1 .

26.07.2022 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що в силу приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі поновлення безробітного на роботі у роботодавця виникає заборгованість перед Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Львівського міського центру зайнятості про надання (поновлення) статусу безробітного, якою просив надати статус безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості № НТ201026 від 26.10.2020 громадянину ОСОБА_1 надано статус безробітного з 26.10.2020.

Крім того, згідно наказу Львівського міського центру зайнятості № НТ201026 від 26.10.2020 громадянину ОСОБА_1 призначено виплату допомоги по безробіттю з 26.10.2020 та розпочато виплату з 26.10.2020.

Разом з тим, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.10.2021 у справі № 465/6963/20 визнано протиправним та скасовано Наказ №1904/ос від 18.09.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 , провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця». Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укразалізниця».

Стягнуто з АТ «Укразалізниця» на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.09.2020 по 26.10.2021 в розмірі 163 888, 16 грн. (сума визначена із врахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середнього заробітку за один місяць в розмірі 12 653,13 грн. (сума визначена із врахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) допущено до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16.06.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» задоволено частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2021 року змінено шляхом викладення абзаців 2, 3, 4 резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укразалізниця» з 23 вересня 2020 року.

Стягнути з АТ «Укразалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.09.2020р. по 26.10.2021р. в розмірі 163 888,16 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середнього заробітку за один місяць в розмірі 12 653,13 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, допустити до негайного виконання».

В решті рішення суду залишено без змін.

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ211021 від 21.10.2021 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 21.10.2021.

Наказом АТ "Українська залізниця" від 29.11.2021 № 2953/ос скасовано наказ №1904/ос від 18.09.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 , провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця»

Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ211202 від 02.12.2021 припинено реєстрацію безробітного - ОСОБА_1 з 29.11.2021 у зв`язку з поновленням на роботі.

Таким чином, з 21.10.2021 ОСОБА_1 , припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та з 29.11.2021 припинено його реєстрацію як безробітного (наказ від 23.07.2019 № НТ190723).

Так, згідно з додатком № 4 до персонального картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1 ) «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі» за період з 26.10.2020 по 20.10.2021 включно він отримав допомогу по безробіттю у сумі 97 048, 08 грн.

27.01.2022 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про повернення коштів № 10-223/22, в якій просив повернути кошти, які були виплачені громадянину ОСОБА_1 у розмірі 97 048, 08 грн.

Оскільки, сплачена позивачем сума коштів у розмірі 97 048, 08 грн. допомоги по безробіттю відповідачем не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджується перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного у Львівському міському центрі зайнятості з 26.10.2020 та зняття його з такого обліку, припинення виплат по безробіттю з 21.10.2021 у зв`язку із поновленням останнього на посаді рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Приписами ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом вище, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.10.2021 у справі № 465/6963/20 (з урахуванням постанови Львівського апеляційного суду від 16.06.2022 у справі № 465/6963/20) визнано протиправним та скасовано Наказ №1904/ос від 18.09.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Укразалізниця» з 23 вересня 2020 року.

Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено на посаді ОСОБА_1 .

За таких обставин, оскільки судовим рішенням у справі № 465/6963/20 визнано протиправним та скасовано наказ відповідача №1904/ос від 18.09.2020, який став підставою для втрати заробітної плати та подальшому - для призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплачених сум у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Матеріалами справи підтверджено, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості у період з 26.10.2020 по 20.10.2021 позивач виплатив ОСОБА_1 97 048, 08 грн. допомоги по безробіттю.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає, що згідно положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є сам факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Наявність обов`язку у відповідача з виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 163 888, 16 грн., не звільняє відповідача від встановленого Законом обов`язку компенсувати виплачену позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє норма ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка покладає такий обов`язок на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем в розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що вказане не є покладенням на відповідача подвійної компенсації, а є встановленим законом обов`язком компенсації здійсненої безробітному виплати.

Частина 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого забезпечення безробітному та вартості наданих йому соціальних послуг, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у справах №914/1875/17 від 09.07.2018 та №914/2087/17 від 12.06.2018.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Львівського міського центру зайнятості повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 40075815) в особі Філії «Центр сервісного забезпечення» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, Київ, 03150, ідентифікаційний код - 40150237) на користь Львівського міського центру зайнятості (вул. Княгині Ольги, буд. 122, м. Львів, 79060, ідентифікаційний код - 25555035) грошові кошти у розмірі 97 048 (дев`яносто сім тисяч сорок вісім) грн. 08 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков