Рішення

від 28.08.2022 по справі 910/4508/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2022Справа № 910/4508/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (вул. Івана Клименка, буд. 5/2, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 02495431)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біономікс» (вул. Болсуновська, буд. 6, офіс 306, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 39545425)

про стягнення 86 950,70 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (далі за текстом - ДП «НДІБК», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біономікс» (далі за текстом - ТОВ «Біономікс», відповідач): 64 650 грн основного боргу за неналежне виконання умов договору на створення і передачу науково-технічної продукції від 10.03.2021 №7726 (далі за текстом - Договір); 9 503,55 грн втрат від інфляції; 1 758,83 грн 3% річних та 11 038,32 грн пені, всього 86 950,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним (виконавцем) своєчасно та професійно надано відповідачу (замовнику) послуги, про що свідчать акти здавання-приймання виконаних робіт підписані обома сторонами без зауважень замовника.

Однак відповідач лише частково виконав фінансові зобов`язання за Договором. Станом на дату звернення позивачем до суду з даним позовом, у відповідача наявна прострочена заборгованість перед позивачем за виконані послуги у сумі 64 650 грн, що в свою чергу стало підставою для нарахування 3% річних, втрат від інфляції та пені.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказану ухвалу надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресами місцезнаходження сторін.

22.06.2022 відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 16.06.2022, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення підписане Ревенко О.В., яке повернулося до господарського суду міста Києва.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2022 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не надіслав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.03.2021 ДП «НДІБК» та ТОВ «Біономікс» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та передати йому роботи зі створення науково-технічної продукції за темою «Науково-технічний супровід на етапі проектування та будівництва підземної частини об`єкту «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Лабораторній, 12 у Печерському районі м. Києва» та виконання додаткових інженерно-геологічних вишукувань», а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу і оплатити її.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість робіт відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), становить 279 250 грн, крім того 20% ПДВ 55 850 грн, а всього 335 100 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів перерахувати на рахунок виконавця аванс у розмірі 30% вартості робіт на суму 100 530 грн, у тому числі 20% ПДВ 16 755 грн.

У пункті 3.5 Договору визначено, що остаточна оплата здійснюється замовником після виконання виконавцем усіх робіт за Договором, протягом 10 календарних днів, після чого остаточні результати робіт передаються замовнику.

15.03.2021 замовник перерахував на рахунок виконавця аванс, що підтверджується платіжним дорученням №81 на суму 100 530 грн.

На виконання умов Договору сторонами підписано акт здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) від 31.03.2021 №1 на загальну суму 134 160 грн з урахуванням ПДВ та оплачено замовником послуги, що підтверджується платіжним дорученням від 07.04.2021 № 118 на суму 33 630 грн;

14.05.2021 сторонами підписано акти здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) № 2 на суму 50 100 грн і № 3 на суму 38 550 грн, та оплачено замовником, що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 № 191 на суму 88 650 грн.

29.06.2021 сторони підписали акт здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №4 на суму 64 650 грн, проте надані послуги за вказаним актом залишилися неоплаченими.

Так як, відповідач не оплатив повністю отримані послуги у строк, погоджений сторонами відповідно до умов Договору, а саме до 13.07.2021, позивач направив на адресу замовника претензію від 04.11.2021 №620-2053 про погашення заборгованості, проте лист повернувся на адресу відправника із поштовою позначкою «не розшукано».

Суд зазначає, що вказаний вище акт здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №4 на суму 64 650 грн підписаний представниками сторін, чиї підписи скріплено печатками, що в свою чергу підтверджує факт надання позивачем послуг відповідачу без зауважень та претензій, а відтак виникнення у останнього обов`язку здійснити оплату таких послуг.

Також в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача та докази оплати наданих послуг за Договором, у зв`язку з чим позивачем нараховано: 9 503,55 грн втрат від інфляції; 1 758,83 грн 3% річних та 11 038,32 грн пені.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну роботу та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом вище, позивачем надано відповідачу послуги згідно з підписаними сторонами актами здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт).

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, пунктом 4.2 Договору сторони погодили умови остаточної оплати наданих позивачем послуг, а саме - протягом 10 днів з дня підписання акта здавання-приймання.

Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини щодо фактичного надання позивачем послуг, прийняття таких послуг відповідачем без зауважень та претензій з огляду на підписання сторонами відповідних актів, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати отриманих послуг, а відтак вимога позивача по сплаті основного боргу в розмірі 64 650 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 3% річних, втрат від інфляції та пені за Договором по акту здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №4 від 29.06.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Так, позивач просить стягнути з відповідача суми 3% річних, втрат від інфляції та пені за такий період:

- з 14.07.2021 (нарахованих на 64 650 грн заборгованості за актом здавання-приймання №4) по 09.06.2022 сума пені становить 11 038,32 грн, сума втрат від інфляції становить - 9 503,55 грн, а 3% річних - 1 758,83 грн;

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум пені, 3% річних і втрат від інфляції та період їх нарахування, суд встановив таке:

- період та сума нарахування 3% річних визначено та нараховано позивачем правильно;

- період нарахування суми втрат від інфляції позивач зазначає з 14.07.2021 по 09.06.2022, проте у розгорнутій таблиці розрахунку нараховує суму до стягнення - 9 503,55 грн за період з липня 2021 року по квітень 2022 року. Провівши власний розрахунок за вказаний період судом встановлено, що сума становить 9 505,17 грн, разом з тим, відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог;

Щодо періоду та суми пені нарахованої позивачем до стягнення, то суд зазначає наступне, позивач у розгорнутій таблиці розрахунку вказує період нарахування пені з 14.07.2021 по 09.06.2022 на суму 11 038,32 грн, що є невірним, так як відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, за перерахунком суду сума пені до стягнення становить 5 388,09 грн за період з 14.07.2021 (початкова дата визначена позивачем у розрахунку) по 10.01.2022 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає: 1 758,83 грн 3% річних, 9 503,55 грн втрат від інфляції та 5 388,09 грн пені.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи те, що відповідачем порушено умови Договору, а в матеріалах справи відсутні докази сплати за отримані від позивача послуги, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біономікс» (вул. Болсуновська, буд. 6, офіс 306, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 39545425) на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (вул. Івана Клименка, буд. 5/2, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 02495431): основний борг - 64 650 (шістдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп; втрат від інфляції - 9 503 (дев`ять тисяч п`ятсот три) грн 55 коп; 3% річних - 1 758 (одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім) грн 83 коп; пені - 5 388 (п`ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн 09 коп та витрати по сплаті судового збору 1 855 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 80 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.08.2022

Суддя Антон ПУКАС