Рішення

від 29.08.2022 по справі 915/160/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Справа № 915/160/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/160/22

за позовом приватного підприємства "Фенікс Агро",

вул. Івана Гонти, 3, м. Умань, Черкаська обл., 20302;

ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1;

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКА",

вул. Антонова, 80, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55234;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 191602 грн. 44 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством (ПП) "Фенікс Агро" пред`явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛКА" грошових коштів у загальній сумі 191602 грн. 44 коп., із яких: 178656 грн. - основний борг; 4503 грн. 11 коп. - пеня; 1174 грн. 72 коп. - 15 % річних; 7268 грн. 61 коп. - 45 % річних, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "ЛКА" грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки від 28.10.2021 № 369 (далі - договір), а саме, порушення зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем у кредит товару (макухи соняшникової), внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а на суми допущених відповідачем прострочень ПП "Фенікс Агро" нараховано пеню в порядку п. 8.6 договору, а також здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.п. 8.7.1, 8.8 договору.

ПП "Фенікс Агро" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 16.02.2022 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 16.02.2022, відзив на позовну заяву не надійшов.

Суд зауважує, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Ураховуючи викладене, а також те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження; що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, ? суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України, а також вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України, з урахуванням розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір поставки від 28.10.2021 № 369 (далі - договір), у відповідності до умов якого ПП "Фенікс Агро" (постачальник) зобов`язалося в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність ТОВ "ЛКА" (покупця) товар, а покупець ? прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Під товаром сторони розуміють ? корма для тварин. Найменування, кількість, якість, строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які є невід`ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

Поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями. Під "партією товару" сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна. Загальна сума договору складається із суми вартості всього товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору та суми процентів за їх наявності (п.п. 1.2-1.3 договору).

Якість товару повинна відповідати стандартам та нормативам, що діють на території України щодо даного виду товару. Кількість товару повинна відповідати кількості, зазначеній у специфікації. Кількість фактично поставленого товару може відхилятись від кількості зазначеної у Специфікації(ях) в межах +/-10%. Сторони можуть домовитись про додаткові вимоги до якості, які вказуються в підписаних специфікаціях (п. 3.1 договору).

Базис та пункт поставки Товару вказується у специфікації на відвантаження партії товару. Підписанням специфікації покупець підтверджує зобов`язання прийняти товар згідно yмов, зазначених у специфікації (п. 7.1 договору).

При передачі товару постачальник зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець - прийняти товар та підписати всі необхідні документи, передбачені цим договором, що підтверджують передачу товару (п. 7.2 договору).

Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання видаткової накладної. При передачі товару постачальник зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, передбачені цим договором, що підтверджують передачу товару (п.п. 7.4-7.5 договору).

Податкові накладні, розрахунки-коригування постачальник реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних, в терміни та згідно вимог, передбачених Податковим кодексом (п. 7.6 договору).

Перед відвантаженням товару покупець зобов`язаний надати постачальнику довіреність на утримання товарно-матеріальних цінностей (п. 7.7 договору).

При відвантаженні товару постачальник передає покупцю на кожну партію товару: рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну; видаткову накладну (п. 7.8 договору).

Датою поставки товару являється дата видаткової накладної на партію товару (п. 7.9 договору).

Сторонами визначено, що покупець зобов`язаний повністю оплатити товар до його передання постачальником: здійснити 100 % попередню оплату (п. 4.1 договору).

Інші Умови оплати товару на умовах надання товарного кредиту сторони можуть узгодити у специфікації(ях) до договору (п. 4.2 договору).

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України ? гривні. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний в Розділі 12 (п. 4.4 договору).

Товарний кредит з відстроченням або з розстроченням платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит, наданий постачальником покупцю в межах строків, визначених умовами оплати товару у специфікації ? є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків, встановлених умовами оплати товару ? є неправомірне користування покупцем товарним кредитом. Якщо покупець прострочив оплату товару, він продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по процентним ставкам згідно п.п. 8,7, 8.7.1, 8.8 договору (п. 4.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2022, а в частині невиконання зобов`язань - до повного їх виконання. Всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово і підписуються уповноваженими представниками сторін (п.п. 11.1-11.2 договору).

До договору сторонами укладено специфікацію від 24.11.2021 № 1, в якій погоджено поставку позивачем відповідачу товару (макухи соняшникової) у кількості 25 т +/- 10%, на суму 210000 грн. з ПДВ, зі строками поставки: 24.11-30.11.2021.

Сторонами у п. 2 специфікації № 1 визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати його поставки.

Отже, сторонами у специфікації № 1 до договору погоджено оплату товару на умовах товарного кредиту, у порядку п. 4.2 договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та специфікації № 1 позивачем 25.11.2021 поставлено ТОВ "ЛКА" товар (макуху соняшникову) у кількості 24,84 т на суму 208656 грн. з ПДВ, що підтверджується: видатковою накладною від 25.11.2021 № РН-024073, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печатками сторін без зауважень, а також відповідною податковою накладною від 25.11.2021 № 53 та товарно-транспортною накладною від 25.11.2021 № SHP-146873 про транспортування та поставку відповідачу товару на суму 208656 грн.

Виходячи з умов п. 4.2 договору та п. 2 специфікації № 1, поставлений товар мав бути оплаченим відповідачем у строк до 16.12.2021 включно.

З матеріалів справи вбачається, що поставлений товар відповідачем оплачено частково згідно платіжних доручень: від 13.12.2021 № 65 на суму 5000 грн., від 16.12.2021 № 72 на суму 5000 грн., від 17.12.2021 № 79 на суму 5000 грн., від 20.12.2021 № 84 на суму 5000 грн., від 21.12.2021 № 87 на суму 5000 грн., від 22.12.2021 № 91 на суму 5000 грн., а загалом сплачено 30000 грн.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, решту поставленого товару на суму 178656 грн. (208656 грн. - 30000 грн.) відповідачем у визначений в договорі строк не оплачено, внаслідок чого на даний час за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 178656 грн.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ТОВ "ЛКА" порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 178656 грн., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "ЛКА" відсотків річних, суд приходить до такого.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у договорі визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 5 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений та протягом 16-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 8.8. цього договору, на прострочену суму нараховуються 15 % річних за користування товарним кредитом (п. 8.7.1 договору).

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 21 календарний день від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 45 % річних за користування товарним кредитом (п. 8.8 договору).

Отже, в даному випадку сторони скористалися своїм правом, передбаченим ст. 625 ЦК України, на встановлення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, що підлягають сплаті боржником.

Судом встановлено, що позивачем за прострочення оплати поставленого товару нараховано ТОВ "ЛКА" 15% річних за період 22.12.2021-06.01.2022 у сумі 1174 грн. 72 коп. та 45% річних за період 07.01-08.02.2022 у сумі 7268 грн. 61 коп.

Розрахунок відсотків річних здійснено позивачем арифметично правильно та у відповідності до умов п.п. 8.7.1, 8.8 договору та вимог законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача указаних вище сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ЛКА" пені, суд приходить до наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Укладеним між сторонами у справі договором визначено, що у випадку порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати (п. 8.6 договору).

Позивачем на суму основного боргу нараховано відповідачу пеню за загальний період прострочення 22.12.2021-08.02.2022 у сумі 4503 грн. 11 коп.; перевіривши указаний розрахунок, суд визнає його арифметично вірним та здійсненим у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Отже, вимога ПП "Фенікс Агро" про стягнення з відповідача указаної вище суми пені також підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Фенікс Агро" належить задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПП "Фенікс Агро" на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 08.02.2022 № 2367 у сумі 2874 грн. 04 коп., належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "Фенікс Агро" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКА", вул. Антонова, 80, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55234, ідентифікаційний код 40443466, на користь приватного підприємства "Фенікс Агро", вул. Івана Гонти, 3, м. Умань, Черкаська обл., 20302, ідентифікаційний код 36780586, IBAN: НОМЕР_1 , ЧГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Черкаси, грошові кошти у загальній сумі 191602 грн. 44 коп., із яких: 178656 грн. - основний борг; 4503 грн. 11 коп. - пеня; 1174 грн. 72 коп. - 15 % річних; 7268 грн. 61 коп. - 45 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2874 грн. 04 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Ткаченко