Ухвала

від 28.08.2022 по справі 911/2042/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 911/2042/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого (судді-доповідача), Банаська О. О., Картере В. І.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022

у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. (головуючого), Іоннікової І. А., Шаптали Є. Ю.

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Ківшовата"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Брички Костянтина Петровича

про стягнення в сумі 1 128 310,00 грн

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Ківшовата" №54 від 08.07.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" про стягнення неодержаного прибутку у сумі 1 128 310 грн.

30.11.2021 рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2042/21 у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Ківшовата" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Брички Костянтина Петровича про стягнення неодержаного прибутку у сумі 1 128 310 грн відмовлено повністю.

14.07.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Ківшовата" на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2021 у справі №911/2042/21 задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2021 у справі №911/2042/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Ківшовата" неодержаний прибуток у сумі 1 128 310 грн та 16 924,65 грн судового збору за подання позовної заяви та 25 386,98 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду Київської області видати накази.

Повний текст рішення суду апеляційної інстанції складено та підписано 18.07.2022.

08.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду 14.07.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2021 у справі № 911/2042/21; судові витрати покласти на позивача.

Також в касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

09.08.2022 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Картере В. І.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса, автоматизованою системою документообігу суду зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Банаська О .О., Картере В. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2042/21 з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення неодержаного прибутку у розмірі 1 128 310 грн, що загалом менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2021 році (2 270 грн х 500 = 1 135 000 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.047.2022 скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів (ст. 73-86 ГПК України) та не врахував висновків Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі № 913/335/20 та від 17.11.2020 у справі № 925/1110/19, а також у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-117гс11.

Верховний Суд зазначає, що під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги судом взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та врахував межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередньої інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" немає.

При цьому Верховний Суд зазначає, що розгляд касаційних скарг покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів та неврахування Висновків Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО", оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Водночас, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО", розгляд клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі № 911/2042/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АГРО" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі № 911/2042/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере