Рішення

від 10.08.2022 по справі 510/1996/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1996/21

Провадження № 2/510/499/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Дудник В.І.;

за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач діючий через свого представника, звернувся із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивача адвокат Златі Д.С. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі та участі позивача.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія державного акту на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,24 га, розташовану: масиви №№ 38,62, ділянки №№ НОМЕР_1 на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району, кадастровий номер земельної ділянки № 1 - 5124184000:01:003:0340, земельної ділянки № 2 5124184000:01:005:0307, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на пайовий фонд майна КСП «Рассвет» серії ОД-ХХ № 01748; копія заяви ОСОБА_2 про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 ; копія постанови нотаріуса від 21.11.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на майно; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.06.2022р., параметри запиту ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація відсутня, спадкова справа не відкривалась; копія довідки виконавчого комітету Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області № 117 від 13.03.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач по справі є сином спадкодавця, відповідач вдова.

За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 3,24 га, розташована: масиви №№ 38,62, ділянки №№ НОМЕР_1 на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району, кадастрові номери земельної ділянки 5124184000:01:003:0340, 5124184000:01:005:0307, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були є сторони у справі.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в нього були відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідач ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_4 , на користь позивача, відповідно до заяви від 12.03.2018р.

Останні роки перед смертю ОСОБА_4 , сорони мешкали разом із ним. Відповідач у справі будь-яких заперечень щодо позовних вимог не має, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причини відсутності правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, про що 21.11.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати такі документи позивач не може, оскільки за життя його батьком були загублені оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті батька це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином,позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивач, після смерті батька у нього були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання документів на земельну ділянку, користування нею відповідно до цільового призначення).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті ОСОБА_4 з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,7,10,12,13,18,58,76-81,258,259,264,265,268,273,352, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270, 1273ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 3,24 га, яка розташована: масиви №№ 38,62, ділянки №№ НОМЕР_1 на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастрові номери земельної ділянки 5124184000:01:003:0340, 5124184000:01:005:0307, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

що належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник