Ухвала

від 25.08.2022 по справі 700/428/22

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/428/22

Провадження № 2/700/194/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в смт.Лисянка цивільну справу №700/428/22, провадження №2/700/194/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після йогосмерті відкриласяспадщина,яка складається із житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,1486 га. Вона, як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, при зверненні до нотаріальної контори отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та розбіжностями у правовстановлюючих документах. Так, зокрема свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №290944 від 30.12.2004 року видані на ім`я ОСОБА_2 , тоді як його вірним прізвищем є « ОСОБА_2 ».

За таких обставин вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та просить встановити, що свідоцтво на право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 №1550 видане 12.12.1975 року ОСОБА_2 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №290944 виданий 30.12.2004 року на ім`я ОСОБА_2 належать ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справивстановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.10.2021 року.

В ході оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_2 позивач дізналася про розбіжності у правовстановлюючих документах. Так, зокрема свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №290944 від 30.12.2004 року видані на ім`я ОСОБА_2 , тоді як його вірним прізвищем є « ОСОБА_2 ».

Той факт, що свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок та державний акт були помилково видані на ім`я ОСОБА_2 замість « ОСОБА_2 » підтверджується наступними матеріалами справи.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 20.11.1971 року, з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.10.2021 року прізвище спадкодавця є ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,суд вправі розглядати справи в порядку окремого провадження, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю необхідне позивачу з метою реалізації її права на спадщину за законом та подальше розпорядження спадковим майном.

Зважаючи на вказані обставини, які підтверджені зібраними у матеріалах справи доказами, вимоги позивача щодо встановлення юридичних фактів підлягають задоволенню.

Після смерті ОСОБА_2 відкриласяспадщина,яка складається із житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,1486 га.

Спадкодавець за життя заповіту не залишив.

Позивач якспадкоємець першоїчерги зазаконом прийняласпадщину тафактично вступилав управлінняабо володінняспадковим майном,так якзнаходилася наутриманні ОСОБА_2 та проживала зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області №876 від 04.04.2022 року.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори №319/02-31 від 05.04.2022 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та розбіжностями в правовстановлюючих документах.

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею1218, ч.1 ст.1225 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогамист.1297 ЦК України,спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1218,1261,1269,1270 ЦК України, стст.2,4,12,13,76,81,89,259,200,206,263,264,265,293,294,315- 319 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво на право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 №1550 видане 12.12.1975 року ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №290944 виданий 30.12.2004 року на ім`я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1486 га, кадастровий номер: 7122855100:01:003:0436, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №290944 виданого 30.12.2004 року на ім`я ОСОБА_2 , який фактично належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Бесараб