Рішення

від 28.08.2022 по справі 340/9998/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9998/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (далі - Позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2021 № 00042920703 (форми "В1") та № 00042930703 (форми "В4").

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що підприємство веде свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та, як наслідок, операції з контрагентами-постачальниками є повністю реальними, які спричинили реальні зміни майнового стану Позивача. По суті, як зазначив представник позивача, всі доводи Відповідача зводяться до того, що у ГУ ДПС у Кіровоградській області виникли зауваження щодо здійснення переліченими в акті перевірки постачальниками контрагентів Позивача господарської діяльності. При цьому Відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось, в акті перевірки відсутні посилання на проведені перевірки/зустрічні звірки з постачальниками контрагентів, які встановлювали порушення податкового законодавства або не підтверджували господарські операції. Отже, висновки контролюючого органу з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків: 1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2021, на 1 576 730,00 грн.; 2) п.44.1 ст.44, пп."а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за травень 2021 на суму 1 870 472,00 грн. (т.6 а.с.82-95).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа 10.10.2018, основним видом діяльності якої є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

З 01.12.2018 Позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Встановлено, що в період з 05.08.2021 по 11.08.2021, відповідно до п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області 20.07.2021 № 832-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, та за результатами якої складено акт від 18.08.2021 №2826/11-28-07-03/42544531 (т.6 а.с.118-204).

Згідно висновків акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: 1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2021 року на 1 576 730,00 грн.; 2) п.44.1 ст.44, пп. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за травень 2021 на суму 1 870 472,00 грн..

Як вбачається з акту, перевіркою було встановлено:

завищення показника у рядку 10.1 та рядку 20.2.1 Декларації (квітень 2021) внаслідок врахування всупереч пп. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при його визначенні нереальних операцій, в тому числі:

- з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.) оформленого як придбане у ПП "Гідросенд", (код ЄДРПОУ 41095214), що призвело до завищення на 8 233,33 грн. показника рядка 19 Декларації;

- з вартості придбання товару (олії соєвої гідратованої/шроту соєвого) та послуг переробки сої, оформлених як придбаних у ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985), що призвело до завищення на 1 862 238,82 грн. показника рядка 19 Декларації;

та завищення на 1 576 730,41 грн. показника ряд. 16.1 Декларації внаслідок врахування всупереч пп. "а" п.198.1 ст.198, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при його визначенні нереальних операцій:

- з вартості придбання товару (олії соняшникової та шроту соняшникового), оформленого як придбаного у ПП "Віктор і К" (код ЄДРПОУ 41095214) в березні 2021, що призвело до завищення на 961 953,33 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу призвело до завищення показника рядка 20.2.1 на 961 953,33 грн.;

- з вартості придбання товару (шроту соняшникового), оформленого як придбаного у ТОВ "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 34996776) в грудні 2020 року, що призвело до завищення на 160 283,31 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу призвело до завищення показника рядка 20.2.1 на 160 283,31 грн.;

- з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.), оформлених як придбані у ПП "Гідросенд", (код ЄДРПОУ 41095214) в квітні 2021 року, що призвело до завищення на 19 716,67 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу призвело до завищення показника рядка 20.2.1 на цю ж суму;

- з вартості придбання товару (олії соєвої гідратованої/шроту соєвого), оформленого як придбаного у ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985) в березні 2021, що призвело до завищення на 19 221,84 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу призвело до завищення показника рядка 20.2.1 на цю ж суму;

- з вартості придбання товару (олії соєвої гідратованої/шроту соєвого), оформленого як придбаного у ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985) в квітні 2021, що призвело до завищення на 393 888,59 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу призвело до завищення показника рядка 20.2.1 на цю ж суму;

- з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.), оформлених як придбане у ПП "Надніпрянське" (код ЄДРПОУ 42546015) в квітні 2021, що призвело до завищення на 21 666,67 грн. показника рядка 19 Декларації, що в свою чергу вплинуло на завищення рядка 20.2.1 Декларації на цю ж суму.

На підставі акту перевірки 05.10.2021 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00042930703 (форми "В4"), яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2021 на суму в 1 870 472,00 грн. (т.6 а.с.111);

- № 00042920703 (форми "В1"), яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1576730,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 788 365,00 грн. (т.6 а.с.112-113).

Не погоджуючись з такими рішеннями Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону № 996-XIV).

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт та/або послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Водночас, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.), оформленого як придбане у ПП "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 41095214).

Судом встановлено, що 01.04.2021 між Позивачем (Суборендар) та ПП "Гідросенд" (Орендар) укладено договір суборенди № 01042116/1, відповідно якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове володіння та користування вагони об`ємом 120 куб. м. Майно, що орендується, знаходиться у володіння та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 01042116/1 від 01.04.2021 між Орендарем і ТОВ "Діва Логістик Консалт". Суборендар орендує майно для здійснення перевезень вантажів. Вартість користування одним вагоном за одну добу вказується Орендарем у відповідних рахунках та актах наданих послуг (т.1 а.с.141-142).

Виконання договору № 01042116/1 від 01.04.2021 підтверджено карткою рахунку 631 за квітень та травень 2021, актами надання послуг та податковими накладними. Оплата по договору суборенди підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.143-155).

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості придбання товару (олії соєвої гідратованої та шроту соєвого), а також послуг з переробки сої, оформлених як придбаних у ТОВ "Транзпостач" (код ЄДРПОУ 41695985).

Встановлено, що 11.03.2019 між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Транзпостач" (Постачальник) укладено договір поставки № 11031906, за яким Постачальник передає у власність Покупцеві товари в асортименті, а Покупець їх приймає та оплачує.

Пунктом 2.1 договору поставки було передбачено, що передача Товару здійснюється на території Постачальника за попередньою домовленістю сторін. У зв`язку з особливостями технологічного циклу виробництва, фізичного переміщення ТМЦ при переході права власності на Товар не відбувається і факт передачі Товару підтверджується підписаними Сторонами відповідної видаткової накладної (т.1 а.с.156-158).

На виконання вимог договору поставки № 11031906 від 11.03.2019 ТОВ "Транзпостач" на адресу Позивача поставлено олію соєву гідратовану 1 гатунку нефасовану, шрот соєвий кормовий тостований гранульований насипом, що підтверджується картками рахунку 631 за квітень 2021 року, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. В подальшому, придбаний товар експортовано Позивачем, що підтверджується митними деклараціями, міжнародними транспортними накладними, рахунками-фактури, накладними та міжнародними контрактами зі специфікаціями (т.1 а.с.159-254, т.2 а.с.1-243, т.3 а.с.1-251, т.4 а.с.1-112).

01.04.2020 між Позивачем (Замовник) та ТОВ "Транзпостач" (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 01042004/1 від 01.04.2020, згідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов цього Договору роботи з переробки давальницької сировини (насіння сої) у готову продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію (олія гідратована, шрот соєвий гранульований/негранульований, соєва оболонка, соєвий фосфатидний концентрат) і оплатити роботу.

Пунктом 3.1-3.2 вказаного договору сторони погодили, що у зв`язку зі специфікою діяльності та місцезнаходженням Замовника за адресою потужностей, на яких здійснюється виробництво, передача сировини на переробку здійснюється без оформлення товарно-транспортних накладних.

Прийом сировини здійснюється Виконавцем на підставі актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.2 Договору, поставка готової продукції здійснюється на території Виконавця. У зв`язку з особливостями технологічного циклу виробництва, фізичного переміщення ТМЦ при переході права власності на Товар не відбувається і факт передачі Товару підтверджується підписаними Сторонами відповідної видаткової накладної (т.6 а.с.3-6).

На виконання договору № 01042004 від 01.04.2020 ТОВ "Транзпостач" для Позивача здійснено переробку соєвого ДС, що підтверджено картками рахунку 631 за червень 2021, актами надання послуг з переробки та податковими накладними. В подальшому, придбаний товар експортовано Позивачем, що підтверджується митними деклараціями, міжнародними транспортними накладними, рахунками-фактури, накладними, міжнародними контрактами зі специфікаціями (т.6 а.с.7-76).

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.), оформлених як придбане у ПП "Надніпрянське" (код ЄДРПОУ 42546015).

Встановлено, що 03.04.2020 між Позивачем (Суборендар) та ПП "Надніпрянське" (Орендар) було укладено договір суборенди №03042005/1 (з подальшим укладенням додаткових угод), відповідно до якого Орендар передає у тимчасове володіння та користування вагони об`ємом 116 куб. м. та 120 куб. м. (надалі Майно). Майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 01042002/1 від 01.04.2020 між орендарем і ТОВ "Укрмаслотрейд", а також договору оренди № 31032003/1/1 від 31.03.2020 між орендарем і ТОВ "Діва Логістик Консалт". Суборендар орендує майно для здійснення перевезень вантажів, виконавець виконує зобов`язання з оформлення сертифікатів походження товарів з наданням супутніх послуг; вартість послуг відповідно затверджених тарифів (т.4 а.с.113-116).

Виконання договору № 03042005/1 від 03.04.2020 підтверджено карткою рахунку 631 за квітень 2021, актами надання послуг та виписаними податковими накладними. Оплата по договору суборенди підтверджується платіжними дорученнями (т.4 а.с.117-127).

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості придбання товару (шроту соняшникового), оформленого як придбаного у ТОВ "Гідросенд" (код ЄДРПОУ 34996776).

З матеріалів справи встановлено, що 15.02.2019 між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Гідросенд" (Постачальник) укладено договір поставки №15021903, відповідно якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товари в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар Постачальнику на умовах даного договору. Найменування, ціна, кількість та загальна вартість кожної окремої партії товару узгоджується з Покупцем та вказується у відповідних товаросупровідних документах.

Пунктом 2.1 договору поставки було передбачено, що передача Товару здійснюється на території Постачальника за попередньою домовленістю сторін. У зв`язку з особливостями технологічного циклу виробництва, фізичного переміщення ТМЦ при переході права власності на Товар не відбувається і факт передачі Товару підтверджується підписаними Сторонами відповідної видаткової накладної (т.4 а.с.128-130).

На виконання вимог договору № 15021903 від 15.02.2019 ТОВ "Гідросенд" поставлено на адресу Позивача шрот соняшниковий універсальний тестований гранульований, що підтверджено картками рахунку 631 за грудень 2020, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. В подальшому, придбаний товар експортовано Позивачем, що підтверджується наданими до матеріалів справи митними деклараціями, міжнародними транспортними накладними, накладними, рахунками-фактури та міжнародними контрактами зі специфікаціями (т.4 а.с.131-250, т.5 а.с.1-43).

Перевіркою було встановлено нереальність господарських операцій з вартості придбання товару (олії соняшникової та шроту соняшникового), оформленого як придбаного у ПП "Віктор і К" (код ЄДРПОУ 41095214).

Судом встановлено, що 15.02.2019 між Позивачем (Покупець) та ПП "Віктор і К" (Постачальник) укладено договір поставки № 15021904, за яким Постачальник передає у власність Покупцеві товари в асортименті, а покупець їх приймає та оплачує.

Пунктом 2.1 договору поставки було передбачено, що передача Товару здійснюється на території Постачальника за попередньою домовленістю сторін. У зв`язку з особливостями технологічного циклу виробництва, фізичного переміщення ТМІД при переході права власності на Товар не відбувається і факт передачі Товару підтверджується підписаними Сторонами відповідної видаткової накладної (т.5 а.с.44-46).

На виконання вимог договору № 15021904 від 15.02.2020 ПП "Віктор і К" поставлено на адресу Позивача шрот соняшниковий та олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого сорту, що підтверджено картками рах.631 за березень 2021, рахунками, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. В подальшому, придбаний товар експортовано Позивачем, що підтверджено митними деклараціями, міжнародними транспортними накладними, рахунками-фактури, накладними, міжнародними контрактами зі специфікаціями, податковими накладними (т.5 а.с.47-250, т.6 а.с.1-2).

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також предмет вказаних господарських операцій Позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товару (послуг) та подальшого його (їх) використання у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Висновки ж контролюючого органу про нереальність господарських операцій Позивача з його контрагентами ТОВ "Транзпостач", ТОВ "Гідросенд", ПП "Гідросенд", ПП "Надніпрянське" та ПП "Віктор і К" ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо можливого нереального здійснення останніми господарських операцій з контрагентами-постачальниками по ланцюгу постачання.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання Відповідача в обґрунтування висновків щодо порушення Позивачем податкового законодавства на податкову інформацію щодо ТОВ "Транзпостач", ТОВ "Гідросенд", ПП "Гідросенд", ПП "Надніпрянське", ПП "Віктор і К", оскільки вона носить виключно інформативний характер та сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Крім того, Позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати певний контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо ведення господарської діяльності та податкового законодавства, тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит тощо за можливу неправомірну діяльність будь-кого з його контрагентів.

Таким чином, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт/послуг) у ланцюгу постачання.

Відповідачем не встановлено та не доведено, що фактичне виконання договорів не підтверджено належними та допустимими доказами, договори містять ознаки фіктивності, тобто вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Згідно до статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п.71.1 ст.71 Кодексу, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний та встановлюється законом, зокрема ст.с.72, 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема, ст.ст.72, 73 ПК України.

Враховуючи наведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки: по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (ст.ст.72, 83 ПК України), а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом; по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст.72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття до уваги останньої.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту (п.17 постанови ВС від 31.07.2018 №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не може свідчити про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність цих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також, слід зазначити, що суду не надано доказів того, що контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій не мали чинного статусу платників ПДВ, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про їх відсутність за місцезнаходженням, а тому наведені в акті доводи щодо неспроможності контрагентів здійснювати певні види господарської діяльності Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведені та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Щодо стосується відсутності у контрагентів-постачальників матеріальних та трудових ресурсів слід зазначити, що відсутність у контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже контрагент може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів контрагента, є передчасними.

Щодо посилання на відсутність товарно-транспортних накладних, то суд вважає за необхідне зазначити, що правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є тими документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання-продажу товарно-матеріальних цінностей (правовий висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16).

Крім того, згідно п.198.6 ст.198 ПК України товарно-транспортна накладна взагалі не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Відтак, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки Позивача щодо нереальності господарських взаємовідносин із постачальниками товарів (робіт) не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. Доводи ж про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що за подання даного позову Позивач сплатив судовий збір в сумі 22700 грн. згідно платіжного доручення №1151 від 25.11.2021 (т.1 а.с.34-35), а тому такий підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Крім того, 26.05.2022 представником позивача подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000 грн. (т.6 а.с.239-251).

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відтак, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача підтверджує розмір витрат на професійну правничу допомогу наступними доказами: платіжним дорученням № 1106 від 18.11.2021 про сплату юридичних послуг в сумі 18000,00 грн. згідно рахунку №1711/3 від 17.11.2021 за договором №1711/1 від 17.11.2021 (т.6 а.с.246); рахунок на оплату №1711/3 від 17.11.2021 (т.6 а.с.247); договором №1711/1 від 17.11.2021 і додатковою угодою № 1 від 17.11.2021 до договору (т.6 а.с.248, 250-251); актом надання послуг №1/0812 від 08.12.2021 (т.6 а.с.249).

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, згідно з актом надання послуг №1/0812 від 08.12.2021 (т.6 а.с.249), адвокатом Адвокатського бюро "Коваленко та партнери" Коваленко Д.П. було виконано наступні послуги:

- аналіз законодавства, що стосується предмета спору, дослідження судової практики (3 год.) 3000 грн.;

- збирання та аналіз документів, які можуть бути використані як докази у справі (5 год.) 5000 грн.;

- підготовка та складання позовної заяви, підготовка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подання позову до суду (10 год.) 10000 грн..

Однак, такі послуги як "аналіз законодавства, що стосується предмета спору, дослідження судової практики, збирання та аналіз документів, які можуть бути використані як докази у справі" є загальними та такими, що не розкривають суть наданої адвокатом правової допомоги та фактично є складовою послуги із підготовки та складання позовної заяви.

Водночас, при розподілі судових витрат на правову допомогу, необхідно враховувати і складність справи, обсяг підготовлених та поданих до суду документів та участь адвоката у судовому засіданні.

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача, з урахуванням складності справи, доведеності надання послуг, підлягають кошти у розмірі 10000 грн., що є витратами на правничу допомогу (підготовка та складання позовної заяви, підготовка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подання позову до суду), які у зв`язку з задоволення позовних вимог, підлягають відшкодуванню Позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС від 05.10.2021 № 00042920703 (форми "В1").

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС від 05.10.2021 № 00042930703 (форми "В4").

Стягнути на користь приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) судовий збір в сумі 22700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Стягнути на користь приватного підприємства "Агро Євро Партнер" (код ЄДРПОУ 42544531) судові витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько