Рішення

від 28.08.2022 по справі 916/3444/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 916/3444/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211) до Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Французького бульвара (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, Французький бульвар, 60А; код ЄДРПОУ 40370257), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету ОМР (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 04056919) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211) до Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Французького бульвара (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, Французький бульвар, 60А; код ЄДРПОУ 40370257), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету ОМР (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 04056919), в якій позивач просить:

зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Французького бульвара» усунути перешкоди комунальній установі «Одесреклама» Одеської міської ради у здійсненні демонтажу:

протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008996/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7350 від 04.12.2018 року шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60-Б;

протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008997/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7349 від 04.12.2018 року шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60-В;

протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008999/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7352 від 04.12.2018 року шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60-Г.

Ухвалою від 30.01.2022 року прийнято до свого провадження позовну заяву №916/3444/19.

19.05.2021 року (вх.№25449/21) до канцелярії суду подано заяву про залучення третьої особи.

20.12.2021 року (вх. №72332/21) представником відповідача до канцелярії суду подно заяву про зупинення провадження у справі.

13.12.2021 року (вх. №70350/21) представником позивача до канцелярії суду подані пояснення.

13.12.2021 року (вх. №70352/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

05.01.2022 року (вх. №637/22) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою від 11.01.2022 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження у по справі відмовити.

Ухвалою від 11.01.2022 року продовжено строк підготовчого провадження.

28.01.2022 року (вх. №5979/22) представником третьої особи, до канцелярії суду подані пояснення.

Ухвалою від 31.01.2022 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

02.02.2022 року (вх. №ЕП/3725/22) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

10.02.2022 року (вх. №8840/22) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.02.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.02.2022 року розгляд справи відкладено.

01.06.2022 року (вх. №18078/22) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

09.06.2022 року (вх. №19018/22) представником третьої особи до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

Ухвалою від 19.07.2022 року призначено підготовче судове засідання на 03.08.2022р.

29.07.2022 року (вх. №24314/22) представником позивача до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

18.08.2022 року (вх. №26501/22) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 29.08.2022 року відмолено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не виконано вимоги про здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також недопущено співробітників позивача для проведення демонтажу. КУ «Одесреклама» Одеської МР вважає, що створення відповідачем перешкод, зокрема, у здійсненні повноважень позивача з демонтажу рекламних засобів згідно направлення Управління реклами фактично унеможливлює реалізацію компетенції позивача у спірних правовідносинах.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання 22.08.2022 року сторони по справі не з`явились, клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з позовної заяви, 01.11.2018р. Управлінням реклами Одеської міської ради було видано направлення про проведення інвентаризації №115/01-19 на підставі рішення Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VІ „Про затвердження правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 „Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в міста Одесі у новій редакції та рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008р. №178 „Про порядок розміщення вивісок на території міста Одеси.

Направлення видане старшому інспектору відділу інспекційної роботи Комунальної установи „Одесреклама на проведення перевірки/інвентаризації правомірності розташування зовнішньої реклами та вивісок у Суворовському, Приморському, Київському, Малиновському районах міста Одеси.

Відповідно до Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., місце здійснення фіксації: бульвар Французький 60-Б, найменування юридичної особи або фізичної особи: Обслуговуючий кооператив "Жемчужина Французского Бульвара" , код ЄДРПОУ /ІПН 40370257, юридична адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, будинок 60А зафіксовано: 1.Вид конструкції: Зовнішня реклама; 2.Тип конструкції, розмір, площа, кількість тощо: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 26х3х1ст. (т.0,3); 3.Технічний стан (зовнішній вигляд, наявність дефектів): задовільний; 4.Освітлення конструкції: з підключенням до електромереж; 5.Наявність дозвільних документів: відсутні.

На Акті фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р. визначено місце для фотофіксації, в якому розміщена фотофіксація багатоповерхової будівлі.

Також на другому аркуші Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., який надано до позову, міститься фото окремих фрагментів будівлі (1 фото).

Відповідно до Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., місце здійснення фіксації: бульвар Французький 60-В, найменування юридичної особи або фізичної особи: Обслуговуючий кооператив "Жемчужина Французского Бульвара" , код ЄДРПОУ /ІПН 40370257, юридична адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, будинок 60А зафіксовано: 1.Вид конструкції: Зовнішня реклама; 2.Тип конструкції, розмір, площа, кількість тощо: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст. (т.0,3); 3.Технічний стан (зовнішній вигляд, наявність дефектів): задовільний; 4.Освітлення конструкції: з підключенням до електромереж; 5.Наявність дозвільних документів: відсутні.

На Акті фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р. визначено місце для фотофіксації, в якому розміщена фотофіксація багатоповерхової будівлі.

Також на другому аркуші Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., який надано до позову, міститься фото окремих фрагментів будівлі (1 фото).

Відповідно до Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., місце здійснення фіксації: бульвар Французький 60-Г, найменування юридичної особи або фізичної особи: Обслуговуючий кооператив "Жемчужина Французского Бульвара" , код ЄДРПОУ /ІПН 40370257, юридична адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, будинок 60А зафіксовано: 1.Вид конструкції: Зовнішня реклама; 2.Тип конструкції, розмір, площа, кількість тощо: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст. (т.0,3); 3.Технічний стан (зовнішній вигляд, наявність дефектів): задовільний; 4.Освітлення конструкції: з підключенням до електромереж; 5.Наявність дозвільних документів: відсутні.

На Акті фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р. визначено місце для фотофіксації, в якому розміщена фотофіксація багатоповерхової будівлі.

Також на другому аркуші Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., який надано до позову, міститься фото окремих фрагментів будівлі.

В Приписі Управління реклами Одеської міської ради на ім`я Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина Французского Бульвара" щодо усунення порушень вимог Закону України „Про рекламу, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (із змінами та доповненнями), Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (із змінами та доповненнями), Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VI (із змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації №008996/18 від 27.11.2018р. за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, бульвар Французький 60-Б, в порушення ст. 16 Закону України „Про рекламу, п. 3. Типових правил, п. 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, зазначено: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 26х3х1ст.

У Приписі було визначено, що вимагається здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису, конструкція буде демонтована силами КУ „Одесреклама.

В Приписі Управління реклами Одеської міської ради на ім`я Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина Французского Бульвара" щодо усунення порушень вимог Закону України „Про рекламу, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (із змінами та доповненнями), Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (із змінами та доповненнями), Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VI (із змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації №008997/18 від 27.11.2018р. за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, бульвар Французький 60-В, в порушення ст. 16 Закону України „Про рекламу, п. 3. Типових правил, п. 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, зазначено: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст.

У Приписі було визначено, що вимагається здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису, конструкція буде демонтована силами КУ „Одесреклама.

В Приписі Управління реклами Одеської міської ради на ім`я Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина Французского Бульвара" щодо усунення порушень вимог Закону України „Про рекламу, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (із змінами та доповненнями), Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (із змінами та доповненнями), Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VI (із змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації №008999/18 від 27.11.2018р. за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, бульвар Французький 60-Г, в порушення ст. 16 Закону України „Про рекламу, п. 3. Типових правил, п. 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, зазначено: 1) Дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст.

У Приписі було визначено, що вимагається здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису, конструкція буде демонтована силами КУ „Одесреклама.

04.11.2019р. Управлінням реклами Одеської міської ради було видано Направлення на проведення демонтажу №373/01-21.

Також в матеріалах справи містяться Акти про недопуск до об`єкта демонтажу від 05.11.2019р., складений КУ „Одесреклама.

27.11.2018р. Комунальною установою „Одесреклама, за направленням Управління реклами на проведення інвентаризації №115/01-19 від 01.11.2018р., з виходом на місце зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом "Жемчужина Французского Бульвара" дахова конструкція 1 шт. розмір: 26х3х1ст.(т.0,3) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 60-Б без відповідного дозволу, про що складено акт фіксації №008996/18 від 27.11.2018р.; з виходом на місце зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом "Жемчужина Французского Бульвара" дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст.(т.0,3) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 60-В без відповідного дозволу, про що складено акт фіксації №008997/18 від 27.11.2018р.; з виходом на місце зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом "Жемчужина Французского Бульвара" дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3х1ст.(т.0,3) за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 60-Г без відповідного дозволу, про що складено акт фіксації №008999/18 від 27.11.2018р.

На цій підставі, як вказує позивач, 04.12.2018р. Управлінням реклами було винесено приписи про усунення порушень №01-20/7350, №01-20/7349, №01-20/7352 з вимогою здійснити демонтаж конструкції протягом п`яти днів з моменту отримання даного припису.

Позивачем було вказано, що приписи №01-20/7350, №01-20/7349, №01-20/7352 від 04.12.2018р. було надіслано на юридичну адресу Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина Французского Бульвара" рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, проте, як вказує позивач, вимоги припису були проігноровані відповідачем та рекламна конструкція продовжує розміщуватись без дозвільних документів.

Позивачем було вказано, що у зв`язку з цим, Управлінням реклами, керуючись п. 3.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції (із змінами та доповненнями), затвердженими Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №434 від 22.04.2008р., було видано направленням на проведення демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу за №373/01-21 від 04.11.2019р.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено, що відповідно до п.13.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції (із змінами та доповненнями), демонтаж рекламних засобів здійснюється Комунальною установою „Одесреклама Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів. Крім того, п .13.4. Правил, як вказує позивач, передбачає, що демонтаж рекламного засобу організовується Комунальною установою „Одесреклама Одеської міської ради на підставі направлення, що видається робочим органом.

05.11.2019р. позивачем було організовано та здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 60-Б, 60-В, 60-Г для проведення демонтажу протиправно розміщеного Обслуговуючим кооперативом "Жемчужина Французского Бульвара" дахова конструкція 1 шт. розмір: 26х3х1ст.(т.0,3); дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3,1х1ст.(т.0,3); дахова конструкція 1 шт. розмір: 24х3х1ст.(т.0,3). Однак, як вказує позивач, у допуску на дах будівель за вищевказаними адресами співробітникам установи було відмовлено головним інженером Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина Французского Бульвара", про що у присутності останнього були складені акти не допуску до об`єкту демонтажу.

Крім того, Управління реклами Одеської міської ради неодноразово направляло матеріали щодо порушення ОК «Жемчужина Французького Бульвара» вимог рекламного та дозвільного законодавства України до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області для вжиття заходів відповідно до компенсації цього органу та просило повідомити про вжиті заходи. Лише 29.09.2021 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов лист, у якому повідомляється, що ним виявлено розповсюдження зовнішньої реклами будівельної «KADORR» без дозвільних документів, у тому числі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60-Б, 60-В, 60-Г (ОК «Жемчужина Французького Бульвара», прийнято рішення про накладення штрафних санкцій на суб`єкта господарювання, а також Головне управління просить вжити заходів реагування в межах компетенції і повноважень Управління реклами, а саме провести демонтаж рекламної конструкції.

Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Змістом частин третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За частиною першою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частина перша статті 16 цього Закону передбачає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування визначено сферу компетенції місцевого самоврядування. Так, частини перша та друга статті передбачає, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, а саме визначено перелік належних до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноважень - власних (самоврядних) та делегованих. Так, до самоврядних повноважень цим Законом віднесені, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами, а щодо делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад - здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів.

Частинами першою та четвертою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами за змістом частини першої статті 9 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є елементами (частинами) об`єктів благоустрою, тобто об`єктами, видача дозволів на розміщення яких та контроль за станом яких на відповідній території належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

За частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Пунктом 3 Типових правил № 2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (пункт 5 Типових правил).

Відповідно до пункту 45, 46 Типових правил № 2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Згідно з пунктом 6.1 Правил № 434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради. За змістом пункту 7.1 цих Правил, для одержання дозволу юридична або фізична особа - підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.

За пунктом 1.5 Правил № 434 робочий орган - Головне управління реклами Одеської міської ради, уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил № 434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення їх демонтажу.

Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у таких випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Правил № 434 КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Положеннями пункту 13 цих Правил також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Відповідно до загальних положень Статуту КУ «Одесреклама» Одеської МР, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 грудня 2017 року № 2770-VII, засновником установи є Одеська міська рада, координацію діяльності установи здійснює Управління реклами Одеської міської ради. Установа є юридичною особою та неприбутковою бюджетною установою. Відповідно до розділу 2 Статуту основною метою установи є задоволення міських суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами. Пунктом 2.2 передбачено завдання КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами та вивісок, формування естетичного міського середовища; демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок (підпункти 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2 Статуту).

З аналізу наведених норм убачається, що рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам.

Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20.

Абзацом другим пункту 46 Типових правил № 2067 зазначено, що у разі невиконання вимоги усунути порушення у визначений строк орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Це положення узгоджується зі змістом пункту 47 Типових правил, за яким розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством, а також із частиною першою статті 27 Закону України «Про рекламу», за якою особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За частиною першою статті 26 Закону України «Про рекламу» (тут і надалі - у редакції, чинній на час здійснення демонтажу) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

За частиною другою цієї ж статті на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Вирішення питання щодо демонтажу рекламних конструкцій, встановлених з порушенням передбаченого законодавством порядку розміщення реклами, до повноважень, наданих законодавством Держпродспоживслужбі та відповідно її територіальному органу - Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, не віднесено.

З аналізу вказаних вище законодавчих приписів убачається, що Правилами № 434 чітко передбачені повноваження робочих органів (до яких належить відповідач) здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а видача відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

Цей висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13, за якими Управління реклами Одеської МР у правовідносинах з контролю за розміщенням зовнішньої реклами наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, а також від 29 жовтня 2015 року у справі № 2-а-6892/11, прийнятими за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу». У подальшому цей висновок застосований Верховним Судом у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 461/6414/17, від 3 грудня 2020 року у справі № 2а/1522/6892/11, від 30 квітня 2020 року у справі № 323/3491/16-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/1703/16, від 27 лютого 2020 року у справі № 405/4704/15-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 522/15817/16-а.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 погодилась з вищезазначеними висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, підтвердивши наявність у виконавчого органу Одеської МР повноважень щодо вирішення питання про демонтаж неправомірно встановленого об`єкта зовнішньої реклами.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виходила з аналізу положень законодавства про місцеве самоврядування та про рекламу та дійшла висновку про те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов`язані з дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже, у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов`язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу.

Визначення Правилами № 434 повноважень робочих органів (до яких належить відповідач) у межах здійснення контролю за додержанням місцевих правил розміщення реклами (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами), видача та виконання відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

З огляду на вищезазначене, твердження відповідача про те, що примусовий демонтаж самовільно розміщених конструкцій належить до сфери виключної компетенції та функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства України про рекламу, не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Натомість, у цих правовідносинах КУ «Одесреклама» не здійснювало заходів з нагляду та контролю у сфері господарської діяльності відповідача, а лише контроль за дотриманням вимог щодо розповсюдження зовнішньої реклами. Такі висновки викладені також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 521/7546/17 за позовом до Управління реклами Одеської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування припису щодо усунення порушень законодавства про рекламу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

За частиною восьмою статті 8 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону України «Про рекламу»).

За частиною першою статті 7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

За змістом частини першої статті 9 вказаного Закону, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.

Системний аналіз вищенаведених правових актів дає підстави дійти висновку про те, що з огляду на те, що зовнішня реклама є об`єктом благоустрою, відповідно у силу приписів статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 16 Закону України «Про рекламу» до компетенції органів місцевого самоврядування належить питання регулювання правовідносин щодо розміщення зовнішньої реклами і законодавством передбачено повноваження виконавчого комітету міської ради на прийняття Порядку, який би врегульовував правовідносини з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 520/660/2020.

Так, відповідачем було розміщено об`єкти зовнішньої реклами без наявності дозвільних документів. Управлінням реклами Одеської МР видано приписи та зобов`язано добровільно здійснити демонтаж рекламних конструкцій, який не був виконаний у встановлений строк.

З огляду на це, Управлінням реклами видано робочому органу - КУ «Одесреклама» Одеської МР направлення на проведення демонтажу рекламних конструкцій, однак співробітники позивача не були допущені на місце проведення демонтажу, про що складено акти про недопуск до об`єкта демонтажу.

На цій підставі та з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20, суд дійшов висновку про те, що КУ «Одесреклама» Одеської МР має повноваження на здійснення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій. Враховуючи зазначене та виходячи з обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, позов слід задовольнити.

Оскільки ця справа розглядалась у судах різних юрисдикцій, суд вважає за необхідне зазначити, що у цій справі між сторонами виник спір у відносинах виконання позивачем делегованих йому органом місцевого самоврядування владних повноважень з демонтажу належної іншій особі рекламної конструкції. Отже, між позивачем, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, та відповідачем виник публічно-правовий спір щодо законності рішень, дій позивача та інших органів місцевого самоврядування, прийнятих (вчинених) під час здійснення ними владних управлінських функцій.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 295/14294/17 та від 29 вересня 2020 року у справі № 916/1738/19.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 25830211) до Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Французького бульвара (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, Французький бульвар, 60А; код ЄДРПОУ 40370257), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету ОМР (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 04056919) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати обслуговуючий кооператив Жемчужина Французького бульвара усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради демонтажу дахових рекламних конструкцій з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008996/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7350 від 04.12.2018 року, рекламної конструкції з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008997/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7349 від 04.12.2018 року, рекламної конструкції з написом «KADORR» та зображенням з гілкою в дзьобі, зазначеної в акті фіксації №008999/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7352 від 04.12.2018 року, шляхом надання доступу на дах будівель за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60-Б, 60-В, 60-Г.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2022 р.

СуддяО.М. Тарасишина