Рішення

від 20.07.2022 по справі 640/33272/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2022 року м. Київ № 640/33272/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Карапетяна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж»

про стягнення податкового боргу

за участю представників сторін:

від позивача - Гоголюка М.В.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж» (далі по тексту - відповідач), адреса: 03164, місто Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, офіс 7, в якій позивач просить стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 16 302 459,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві послалося на те, що відповідач є платником податку та перебуває на обліку в органах ДПС. Посадовими особами позивача встановлено, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла у платника податків на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань та на підставі визначених сум контролюючим органом, а саме податкових повідомлень - рішень від 23 жовтня 2020 року №0904460410, від 22 жовтня 2020 року №0903030410, від 23 жовтня 2020 року №0904940410, від 23 жовтня 2020 року №0904760410, від 23 жовтня 2020 року №0904830410, від 23 жовтня 2020 року №0905320410, від 24 жовтня 2020 року №0905880410, від 24 жовтня 2020 року №0905740410, від 23 жовтня 2020 року №0905430410, від 21 жовтня 2020 року №0900440410, від 23 жовтня 2020 року №0904460410, від 22 жовтня 2020 року №0903030410, від 23 жовтня 2020 року №0904940410, від 23 жовтня 2020 року №0904760410, від 23 жовтня 2020 року №0904830410, від 23 жовтня 2020 року №0905320410, від 24 жовтня 2020 року №0905880410, від 24 жовтня 2020 року №0905740410, від 23 жовтня 2020 року №0905430410, від 21 жовтня 2020 року №0900440410, від 16 грудня 2020 року №15576/0410, від 16 грудня 2020 року №15571/0410, від 12 січня 2021 року №20288/0410, від 12 січня 2021 року №20286/0410, від 12 січня 2021 року №20286/0410, від 12 січня 2021 року №20287/0410, від 12 січня 2021 року №20290/0410, від 12 січня 2021 року №20292/0410, від 12 січня 2021 року №20289/0410, від 12 січня 2021 року №20291/0410.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу, останньому направлено податкову вимогу від 09 грудня 2020 року за №55298-13 про сплату податкового боргу.

Станом на момент звернення до суду податковий борг відповідачем не погашений, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС у м. Києві до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Копія ухвали суду від 23 листопада 2021 року була направлена відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 03164, місто Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, офіс 7.

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Зважаючи, що матеріали справи не містять інших відомостей щодо адреси (електронної пошти тощо) або місцезнаходження відповідача, слід зазначити, що судом було вжито заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлений законом строк, а тому, на переконання суду, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не подав.

Більш того, суд зазначає, що про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлявся у тому числі шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 21 липня 2022 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж» перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України, як юридична особа приватного права з та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж», у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань та за податковими повідомленнями-рішеннями від 23 жовтня 2020 року №0904460410, від 22 жовтня 2020 року №0903030410, від 23 жовтня 2020 року №0904940410, від 23 жовтня 2020 року №0904760410, від 23 жовтня 2020 року №0904830410, від 23 жовтня 2020 року №0905320410, від 24 жовтня 2020 року №0905880410, від 24 жовтня 2020 року №0905740410, від 23 жовтня 2020 року №0905430410, від 21 жовтня 2020 року №0900440410, від 23 жовтня 2020 року №0904460410, від 22 жовтня 2020 року №0903030410, від 23 жовтня 2020 року №0904940410, від 23 жовтня 2020 року №0904760410, від 23 жовтня 2020 року №0904830410, від 23 жовтня 2020 року №0905320410, від 24 жовтня 2020 року №0905880410, від 24 жовтня 2020 року №0905740410, від 23 жовтня 2020 року №0905430410, від 21 жовтня 2020 року №0900440410, від 16 грудня 2020 року №15576/0410, від 16 грудня 2020 року №15571/0410, від 12 січня 2021 року №20288/0410, від 12 січня 2021 року №20286/0410, від 12 січня 2021 року №20286/0410, від 12 січня 2021 року №20287/0410, від 12 січня 2021 року №20290/0410, від 12 січня 2021 року №20292/0410, від 12 січня 2021 року №20289/0410, від 12 січня 2021 року №20291/0410, у товариства станом на день звернення до суду з цим позовом обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 16 302 459,35 грн.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу відповідача - платника податків направлено податкову вимогу форми «Ю» від 09 грудня 2020 року №55298-13 про сплату суми податкового боргу станом на 08 грудня 2020 року у розмірі 20 840 437,89 грн, яка отримана уповноваженою особою товариства 17 грудня 2020 року, про що наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів оскарження вказаної податкової вимоги або вказаних вище податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Вважаючи, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені суми грошового зобов`язання для стягнення суми податкового боргу з відповідача, у відповідності до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом контролюючий орган надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №55298-13 від 09 грудня 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що податкова вимога або податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів сплати суми податкового зобов`язання відповідачем, як і доказів оскарження податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що спірна сума заборгованості вважається податковим боргом, а відповідачу Головним управлінням ДПС у м. Києві правомірно нараховано вказану суму податкового боргу.

У зв`язку з тим, що сума податкового боргу у розмірі 16 302 459,35 грн не сплачена відповідачем у добровільному порядку, вона підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Престиж» (03164, місто Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, офіс 7, код ЄДРПОУ 41919792) в рахунок погашення податкового боргу грошову суму у розмірі 16 302 459,35 грн (шістнадцять мільйонів триста дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 35 копійок).

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст рішення суду виготовлений 21 липня 2022 року.