Рішення

від 21.07.2022 по справі 640/33138/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2022 року м. Київ № 640/33138/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбос»до Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбос» (далі по тексту - позивач), адреса: 02002, Київ, вул. Раїси Окіпної, будинок 4, приміщення 17) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2021 року №0550100707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість винесеного на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2021 року № 0550100707, оскільки встановлені актом перевірки від 11 липня 2021 року №1219/26/15/07/38196445 обставини проведення підприємством розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості не мали місце. Крім того, позивач вказує на неналежне оформлення самого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що має наслідком його протиправність (дефективність).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що за результатами фактичної перевірки товариства контролюючим органом, враховуючи зауваження до акта перевірки, становлено порушення позивачем проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, оскільки згідно з фіскальним чеком від 21 травня 2021 року о 14:40 год щодо реалізації коктейлю «Aperol sprits» ємністю 0,25 л, вартістю 140,0 грн, РРО не було відображено найменування товару «коктейль», що є порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року позовна заява прийнята до розгляду суддею Гарником К.Ю. та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві належним чином завірені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2021 року №0550100707.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі направлень на перевірку від 07 червня 2021 року № 10133, № 10134, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до статті 80 Податкового кодексу України уповноваженими особами Головного управління ДПС у м Києві була проведена фактична перевірки кафе за адресою: місто Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, де здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Барбос», код за ЄДРПОУ 38196445; період діяльності, що перевірявся від 02 грудня 2010 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 11 червня 2021 року (бланк 001103), який зареєстровано 14 червня 2021 року № 1219/26/15/07/38196445, згідно з яким встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог:

- пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування підакцизних товарів найменування товару;

- статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, а саме: реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті фактичної перевірки від 11 червня 2021 року (бланк № 001103), який зареєстровано 14 червня 2021 року за №1219/26/15/07/38196445, на акт фактичної перевірки позивачем подано заперечення від 08 липня 2021 року №0809-21.

За результатом розгляду заперечень до акта від 11 червня 2021 року (бланк №001103), Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 20 липня 2021 року №69271/6/26-15-07-07-01-13, яким визнано неможливість застосування заходів відповідальності за порушення вимог статті 15 Закону №481, оскільки дані заходи застосовано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2020 року №0182270708, які сплачено до бюджету в повному обсязі, а висновки акта в частині порушень позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265 а саме: порушення проведення розрахунків через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів по найменування товарів залишити без змін, а заперечення в цій частині - без задоволення.

21 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0550100707, на підставі акта перевірки №1219/26/15/07/38196445 від 11 червня 2021 року за поручення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року із змінами та доповненнями до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 5 100,0 грн.

29 липня 2021 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 липня 2021 року № 0550100707 до Державної податкової служби України.

Рішенням № 23887/6/99-00-06-03-01-06 від 22 жовтня 2021 року Державною податковою службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 липня 2021 року № 0550100707.

Підставою позову вказано безпідставність рішення суб`єкта владних повноважень про застосування до позивача фінансових санкцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 лютого 2010 року №2755-VI.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно з підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно з пунктом 2.2.15 акта №1219/26-15/07/38196445 від 11 червня 2021 року, фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій - переведено. Згідно з пунктом 2.16. вказаного акта, використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - з порушенням.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено здійснення позивачем розрахунку через РРО без використання режиму попереднього програмування кодів товарної продукції згідно УКТ ЗЕД підакцизних товарів. Так, згідно з наявною в базах ДПС інформацією, підприємством 24 травня 2021 року о 14:40 було реалізовано коктейль «Aperol sprits» ємкістю 0,25 л., вартість 140,0 грн та 22 травня 2021 року о 11:26 год коктейль «Глінтвейн» ємкістю 0,3 л, вартістю 75,0 грн, які в РРО запрограмовані по найменуванню товару відсутню найменування товару «коктейль», чим порушено позивачем вимог п. 11 ст. 3 Закону №265-95-ВР.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції чинній на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Жодних зауважень щодо використання позивачем неналежного РРО в акті перевірки нема, тому суд доходить висновку про використання позивачем при здійсненні розрахункових операцій належного РРО.

За визначенням статті 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

В розділі II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

- найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

- адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

- для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);

- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);

- вид операції (рядок 13);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);

- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- заокруглення (рядок 22);

- до сплати (рядок 23);

- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);

- QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 25);

- для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26),

- контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);

- заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28);

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);

- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Згідно пункту 4 розділу І Порядку №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналізуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, що до платника податків можуть бути застосовані штрафні санкції у разі відсутності хоча б одного із елементів із переліку передбаченого пунктом 11 статті 3 Закону №265/95.

Як вбачається із долучених до актів перевірки копій фіскальних чеків, в них у рядку назви товару зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД, а саме зазначено код 22089069, #0.3, назва «Глійнтвейн ягідний», вартість 75,0 грн (чек від 08 листопада 2021 року») та код товару згідно з УКТ ЗЕД 22089069, #0,25, назва «Aperol sprits», вартість 140,00 грн (чек від 08 листопада 2021 року).

Суд акцентує увагу, що відповідно до змісту наданих копій фіскальних чеків можливо за назвою встановити продукцію, яка була продана, а також коди УКТ ЗЕД, за якими можна ідентифікувати продукцію, що реалізується.

Пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД.

Тобто відповідальність, відповідно до вказаної статті Закону передбачена саме за проведення розрахункових операцій взагалі без використання режиму попереднього програмування.

Натомість, як встановлено судом, позивач виконав попереднє програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, при цьому відсутність повної назви товару, а саме відсутність слова «коктейль» не створює склад правопорушення.

Таким чином, факт відсутності попереднього програмування спростовується матеріалами справи, а окремі недоліки такого програмування не становлять складу правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та притягнення позивача до відповідальності, адже в його діях відсутнє порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо доводів позивача про відсутність в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні усіх необхідних реквізитів, передбачених Порядком, які визначені для ППР форми «С», судом зазначає таке.

Форма та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків регламентовано Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудні я2015 року №1204 (далі по тексту - Порядок).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19).

Згідно з додатком 19 Порядку (заповнюється після 01 січня 2021 року, у тому числі

за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01 січня 2021 року), в податковому повідомленні-рішенні мають бути зазначені ****обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства):

- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини).

При цьому у примітці вказаного додатку зазначено, що графа **** Заповнюється у разі встановлення порушення за результатами проведення документальної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено фактичну перевірку кафе, а тому підстави для заповнення даного реквізиту податкового повідомлення рішення були відсутні, що спростовує доводи позивача щодо дефективності самого податкового повідомлення-рішення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на загальну суму 2270,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбос» задовільнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21 липня 2021 року №0550100707.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбос» (02002, Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 4, приміщення 17, код ЄДРПОУ 38196445) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені товариством витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник