Рішення

від 24.07.2022 по справі 640/13621/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року м. Київ № 640/13621/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Киэвы (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМО-ГРУП" (пров. Тбіліський, буд.4-/10, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ36483436)

про стягнення податкового боргу,-

прийняв до уваги наступне:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМО-ГРУП», в якому просить стягнути кошти платника податків ТОВ «ПРОМО-ГРУП» (код ЄДРПОУ 36483436) з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 66 262,89 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем своєчасно не сплачено податкову заборгованість.

Відповідач своїм правом, передбаченим КАС України, на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 направлена відповідачу поштовим відправленням, та отримана 25.06.2021 відповідно до поштового відправлення №0105106649592.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМО-ГРУП" перебуває на податковому обліку в контролюючих органах як платник податків.

Станом на дату звернення до суду за Відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 66 262,89 грн.

Податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкової декларації платника єдиного податку за перший квартал та півріччя 2019 року, але не сплачену у визначеному законом порядку.

Відповідачу винесено податкову вимогу від 04.06.2019 №264081-17 яку було направлено Відповідачу у визначений законом спосіб.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Пунктами 54.1, 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що податкові зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб, самостійно задекларовані у податкових деклараціях N 18838232 від 23.04.2019 терм.спл. 20.05.2019, N 24645468 від 08.08.2019 терм.спл. 19.08.2019, відповідачем сплачені не були, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника та розрахунком податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялася податкова вимога № 264081-17 від 04.06.2019 засобами поштового зв`язку.

Однак, відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкової вимоги.

При цьому, оскільки сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову чи доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідністю ПРОМО-ГРУП" (04116, м. Київ, пров. Тбіліський, буд.4-/10.ЄДРПОУ 36483436) суму податкового боргу у розмірі 66 262,89 гривень грн. (шістдесят шість тисяч двісті шістдесят дві гривнi 89 копійок)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями статтею 255 адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій