ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2022 року м. Київ № 640/3408/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельконт» доГоловного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 18.12.2019р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельконт» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2019 року №03692615050105 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.12.2019 року №03682615050105
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві в задоволенні клопотання про виклик свідка.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач дійсно перебував у реальних договірних, фінансово - господарських відносинах із підприємствами наведеними в акті. Фактичне здійснення господарських операцій між сторонами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких надано, які оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства та в повній мірі відображають зміст та характер вчинених господарських операцій.
01 червня 2020 року відповідачем подано відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у ньому та посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до відповідних показників податкової звітності. За таких обставин, контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
На підставі наказу від 12.12.2019 року № 3068 Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельконт» із питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Самміт - Агро - Трейд» за червень 2017 року, ТОВ «Союз Кепітал Строй» за серпень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.
За результатами перевірки, податковим органом складено акт від 27 листопада 2019 року № 145/26-15-05-01-05/41161695.
Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 30 335грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 30 335 грн.
п.44.1, ст.44, п.198.3, п.198,6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 32 588 грн., в тому числі за червень 2017 року у сумі 16 988 грн., серпень 2017 року у сумі 15 600 грн.
На підставі встановлених порушень, відповідачем 18 грудня 2019 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 03682615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 30 335, 00 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 7 584, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 03692615050105, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32 588, 00 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 8 147, 00 грн.
Вважаючи дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Згідно з пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно з пунктом 123.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
У взаємозв`язку із зазначеною правовою позицією слід послатися й на інші окремі положення, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом пунктів 138.4, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та включає як прямі матеріальні витрати, так і вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.
Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Як вбачається з Акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних санкцій стали господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд».
Зокрема, відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд», діяльність яких спрямована на прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано наступні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Союз Кепітал Строй», а саме: рахунок фактура №177 від 22 серпня 2017 року, акт здачі - прийняття робіт №УСО-000177, платіжне доручення № 11 від 23 серпня 2017 року та оборотно - сальдові відомості.
Однак, відповідачем надано до матеріалів справи копію вироку Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі №753/23956/17, відповідно до якого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» ОСОБА_1 визнано виною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Вказаним вироком встановлено наступне:
«У березні місяця 2017 року, у денний час доби ОСОБА_1 перебуваючи за тимчасовим місцем проживання «Центр обліку для бездомних осіб» за адресою АДРЕСА_1 , отримала від невстановленої до судовим розслідуванням особи на ім`я ОСОБА_2 пропозицію придбати (перереєструвати на своє ім`я) підприємство ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298). Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах ТОВ «Союз Кепітал Строй», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього керівника та власника вказаного підприємства, усвідомлюючи, що вказане підприємство придбається нею для здійснення незаконної діяльності невстановленими розслідуванням особами, ОСОБА_1 погодилась на таку пропозицію та надала відомості невстановленій до судовим розслідуванням особі для створення документів для перереєстрації підприємства на своє ім`я, а саме копію паспорту НОМЕР_1 виданого Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 18.09.1999 року та копію облікової картки платника податків № НОМЕР_2 . З метою реалізації умислу на придбання суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_1 , у кінці травня 2017 року діючи на прохання невстановленої до судовим розслідуванням особи на ім`я ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи в офісі нотаріуса ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 отримала від раніше невідомої, невстановленої до судовим розслідуванням особи Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 22.02.2017 року, Протокол №24/05 загальних зборів учасників ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 24.05.2017, Статут ТОВ «Союз Кепітал Строй» (нова редакція), а також інші документи необхідні для перереєстрації. Усвідомлюючи, що діяльність ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) будуть здійснювати інші особи, реалізуючи умисел на придбання суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 22.02.2017 року, Протокол №24/05 загальних зборів учасників ТОВ «Союз Кепітал Строй» від 24.05.2017, Статут ТОВ «Союз Кепітал Строй» (нова редакція), довіреність на представництво інтересів Товариства від 25.05.2017 року. Завірені таким чином установчі документи ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298), а також інші підписані документи, ОСОБА_1 надала невстановленій до судовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання їх для прикриття незаконної діяльності. В подальшому, отримавши від ОСОБА_1 підписані та завірені нею необхідні документи для діяльності ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298), невстановленими до судовим розслідуванням особами в органах державної реєстрації Маріупольської міської ради, за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено перереєстрацію юридичної особи ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298), де ОСОБА_1 виступила засновником та директором ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298), що, в свою чергу, надало можливість невстановленим до судовим розслідуванням особам використовувати вищевказане підприємство для прикриття незаконної діяльності - надання податкової вигоди іншим суб`єктам господарської діяльності під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. Так, з червня 2017 року невстановлені до судовим розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) для відображення наче б то наданих послуг підприємствам реального сектора економіки, серед яких ТОВ «ПК «Золоте руно, Україна», ТОВ «Агро - Успіх», ТОВ «Трансімпульс плюс», ТОВ «Глорія - Комплекс», ТОВ «Теса - Групп», ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Папір - Мал», ТОВ «Капро», ТОВ «Східтепло Буд», ТОВ «ТК Скорпіон - С», ТОВ «Колоксай», ТОВ «Листехпоставка», ТОВ «Хлібні Технології», ТОВ «Транс - Харвіст», що підтверджує факт використання ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) для прикриття незаконної діяльності. Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_1 не мала, підприємство перереєструвала на своє ім`я на прохання невстановленої до судовим розслідуванням особою без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_1 не складала, лише підписувала та передавала невстановленим до судовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) не складала та не підписувала, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавала та нікого на це не уповноважувала, жодних службових осіб ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) не призначала. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) в банківських установах ОСОБА_1 не вчиняла. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк", печаткою ТОВ «Союз Кепітал Строй» (код 40703298) ОСОБА_1 ніколи не володіла, її місцезнаходження їй не відоме.».
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.
Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.
У розумінні наведених вище положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені у вироку Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2018 №753/23956/17 обов`язкові для врахування при вирішенні даної справи.
Суд зазначає, що встановлення обставин щодо використання з червня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації податкових зобов`язань за матеріальну винагороду суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки виключає можливість бухгалтерського обліку первинних документів, складених за наслідками спірних операцій.
Дослідивши документи, копії яких надано позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» вказано саме ОСОБА_1 , яка, згідно вищезазначеного вироку суду, є винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарчої операції відсутнє, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв`язку із наявністю вироку суду, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» використовувалось для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.
Стосовно взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» судом встановлено, що до матеріалів справи надано наступні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Самміт-Агро-Трейд», а саме: рахунок фактура №201 від 12 червня 2017 року, рахунок фактура №202 від 20 червня 2017 року, видаткова накладна №201 від 12 червня 2017 року, акт здачі - прийняття робіт №УСО-000202, платіжне доручення № 29 від 22 червня 2017 року, платіжне доручення № 29 від 22 червня 2017 року, та оборотно - сальдові відомості.
Однак, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № 753/18828/18 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Вказаним вироком встановлено наступне:
« ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. ст. 56, 57, 89 ГК України, ст. ст. 81, 87, 88 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчинила пособництво у фіктивному підприємництві шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «Самміт-Агро-Трейд» (далі - ТОВ) з метою прикриття їх незаконної діяльності, яка полягала у наданні засобів та усунення перешкод, за наступних обставин.
29 травня 2017 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи в офісі нотаріуса ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 отримала договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ, статут ТОВ та інші документи необхідні для перереєстрації, які у подальшому засвідчила разом із довіреністю на представництво інтересів Товариства від 30 травня 2017 року.
Вказані документи ОСОБА_4 передала невстановленій досудовим розслідуванням особі з метою подальшого їх використання для прикриття незаконної діяльності.
У подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи, отримавши від ОСОБА_4 необхідні документи для діяльності ТОВ, в органах державної реєстрації Маріупольської міської ради здійснили перереєстрацію юридичної особи ТОВ, де остання виступила засновником та директором ТОВ, що надало можливість вказаним невстановленим особам використовувати це товариство для прикриття незаконної діяльності - надання податкової вигоди іншим суб`єктам господарської діяльності під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що в травні 2017 року, перебуваючи в м. Житомир, зустріла знайомого ОСОБА_5 , який сказав, що хоче на неї оформити ТОВ «Самміт-Агро-Трейд». Оскільки у ОСОБА_4 було скрутне матеріальне становища, вона за 1000 грн. погодилася на пропозицію, при цьому розуміла, що займатися господарською та підприємницькою діяльністю вона не буде. На реалізацію плану ОСОБА_6 , ОСОБА_4 надала копію паспорту та ідентифікаційного коду, за допомогою яких було оформлено необхідні документи щодо діяльності ТОВ у нотаріуса та банку. Як працювало товариство ОСОБА_4 не знала, оскільки печатку та необхідні документи віддала Юрі, який у подальшому зник.».
Отже, у розумінні наведених вище положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені у вироку Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2018 №753/18828/18, обов`язкові для врахування при вирішенні даної справи.
Суд зазначає, що встановлення обставин щодо використання з червня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації податкових зобов`язань за матеріальну винагороду суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки виключає можливість бухгалтерського обліку первинних документів, складених за наслідками спірних операцій.
Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарчої операції відсутнє, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв`язку із наявністю вироку суду, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» використовувалось для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.
Відповідно до частини першої статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 820/13301/14.
Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
Вироками у кримінальних справах діяння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, як пособництво у фіктивному підприємстві, тобто сприянні у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом надання засобів та усунення перешкод
Враховуючи викладене, первинні документи підписані від імені директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй», підписані особами, які заперечують свою фактичну участь в управлінні вказаними підприємствами, суд приходить до висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Відтак, всі первинні документи видані контрагентами позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй», є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: викладеною в постанові від 15.05.2018 у справі №826/10170/17 адміністративне провадження №К/9901/46301/18.
В свою чергу, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2018 у справі №2а-1870/5800/12 зазначено, що обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства контрагента, у вчиненні злочинів, пов`язаних з фіктивністю підприємства, навіть за умови застосування до такої особи амністії (звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав) виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У той же час, за встановлення в судовому рішенні, прийнятого у межах кримінального провадження обставин фіктивності суб`єкта підприємницької діяльності, заперечення керівником такого суб`єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.
Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем, суд встановив відсутність документальних доказів руху на користь Приватного підприємства "Транспортно-Будівельний центр «Снайл» від контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Кепітал Строй» матеріальних активів (товарів), зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків - позивача.
Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №03692615050105 та від 18.12.2019 року №03682615050105 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельконт» має бути відмовлено повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельконт» (04053, вул. Січових Стрільців буд.1-5, офіс 400-Б, місто Київ, код ЄДРПОУ 41161695) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Амельохін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2022 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 105971790 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Амельохін В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні