Ухвала

від 23.08.2022 по справі 522/22263/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/22263/21

Провадження № 4-с/522/30/22

У Х В А Л А

24 серпня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючогосудді Шенцевої О.П.,

при секретаріЛукашкіні О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою, в якій просив суд:

- визнати противоправною бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) щодо невинесення постанови про скасування арешту належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 19 вересня 2011 року № 28611082;

- скасувати арешт належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) від 19 вересня 2011 року № 28611082;

- зазначити, що ухвала є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування арешту належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) від 19 вересня 2011 року № 28611082.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м.

Постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 19 вересня 2011 року № 28611082, на квартиру, що належить ОСОБА_1 , а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , був накладений арешт.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV в редакції від 20.07.2014 року (далі Закон №606-ХІV), який був чинним на час завершення виконавчих проваджень №39101296 та №39101303.

Відповідно до статті 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №606-ХІV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною першою статті 6 Закону №606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями статті 57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону №606-ХІV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону №606-ХІV).

Частиною другою статті 50 Закону №606-ХІV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону №606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 47 Закону №606-ХІV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 в редакції чинній на момент завершення виконавчих проваджень, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Виходячи з наведених норм права, закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17 (провадження №К/9901/20268/18), яка на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахована судом при ухваленні рішення по суті скарги.

Окрім цього, у вказаній постанові Верховний Суд окремо звернув на те, що у разі направлення виконавчого листа за належністю відділ державної виконавчої служби, який накладав арешт не мав повноважень на зняття арешту в силу приписів ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та арешт мав бути знятий при поверненні виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, арешти майна заявника є незаконним та порушує його права та інтереси.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 352, 353, 450, 447, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) щодо невинесення постанови про скасування арешту належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 19 вересня 2011 року № 28611082;

Скасувати арешт належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) від 19 вересня 2011 року № 28611082;

Зазначити, що ухвала є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування арешту належної ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2429689951101, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., накладеного постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Пастера, 58, код ЄДРПОУ 35048711 ) від 19 вересня 2011 року № 28611082.

Ухвала суду може бути оскаржена в судовому порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

24.08.2022