Рішення

від 30.08.2022 по справі 128/382/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/382/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П

при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної ради звернувся до суду із позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У позовній заяві викладено наступну позицію.

Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітня ОСОБА_2 була влаштована до Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради за заявою матері ОСОБА_1 та путівкою Управління освіти і науки Вінницької ОДА №257 від 21.11.2011. Батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. За час перебування в закладі мати дитину відвідує рідко. Додому за останні 5 років жодного разу не забирала. Вихідні, свята, канікули дитина проводить в закладі. Під час карантину дитина перебувала в закладі. Участі у вихованні, навчанні дитини не приймає. Бажання забрати дитину додому мати не виявляє. Неповнолітня ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПСЗН та отримує соціальну допомогу як дитини з інвалідністю. Дитина потребує постійного супроводу та догляду під час всіх видів діяльності. Дитина перебуває в закладі на повному державному забезпеченні. На підставі вищевикладеного просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути із відповідачки аліменти на користь та на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частині всіх видів їх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Представник позивача - Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради Степанюк С.В.в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у відсутність представника позивача (а.с. 53).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради про позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 та про стягнення з неї аліментів на утримання дитини визнає повністю, справу просила розглянути у її відсутність (а.с. 41).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради Гаєвик Т.П. в судове засідання також не з`явилася, подала письмову заяву, в якій позов підтримала, справу просила розглянути у її відсутність (а.с. 46).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та учасників справи відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи, що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду від 14.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 24).

Ухвалою суду від 16.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 51).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України відповідачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00012103604 від 29.04.2013 із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, дитина ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю вказана ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_3 . Відомості про батька вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто зі вказівкою матері дитини (а.с. 9).

Відповідно до копії рішення №265 від 21.09.2011 виконавчого комітету Вороновицької селищної ради визначено сім"ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , функціонально неспроможною та визначено клопотати перед управлінням освіти і науки облдержадміністрації про виділення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлення для утримання, виховання та навчання у Вінницькому навчально-реабілітаційному центрі «Гніздечко» Вінницької обласної ради (а.с. 11).

З копії путівки №257 від 21.11.2011 вбачається, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлена до Вінницького обласного дитячого будинку змішаного типу «Гніздечко» строком на 1 рік (а.с. 12).

Згідно копії Розпорядження №36 від 02.02.2015 Вінницької районної державної адміністрації продовжено перебування дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в КНЗ «Вінницький обласний дитячий будинок змішаного типу «Гніздечко» Вінницької обласної ради, терміном на 6 місяців (а.с. 13).

Згідно Акту Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради від 08.02.2022 дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.11.2011 по даний час виховується у Вінницькому навчально-реабілітаційному центрі «Гніздечко» Вінницької обласної ради. За час перебування в закладі мати відвідує дитину дуже рідко, додому на вихідні, свята, канікули не забирає. Участі у вихованні і навчанні дитини не приймає, письмових чи усних заяв, листів щодо вирішення подальшої долі дитини від неї не надходило (а.с. 5).

Відповідно до довідки Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради від 16.02.2022 №06-03/46 дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно виховується у Вінницькому навчально-реабілітаційному центрі «Гніздечко» Вінницької обласної ради (а.с. 7).

З копії довідки Управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради №665 від 18.02.2020 дитина ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення (Правобережне) та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства з 01.01.2012 по теперішній час (а.с. 10).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороновицької селищної ради вважає, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків протягом тривалого часу, порушує право дитини на належне виховання, утримання та вважає доцільним позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30).

Рішенням виконавчого комітету Вороновицької селищної ради №53 від 16.02.2022 (а.с. 29) затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим кодексом або домовленістю (договором сторін).

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Стаття 27 Конвеції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року передбачає, що батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 , п. 2 ст.6 Конвенції про права дитини про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою покладення на них відповідальності, передбаченої законом.

Статтею 157 СК України передбачено обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні і право на особисте спілкування з нею.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною не цікавиться, не надає достатнього матеріального утримання, хоча таких перешкод їй ніхто не чинив. Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. З огляду на зазначене, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки є доцільним.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, дають суду підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, своєю винною поведінкою ухиляється від встановленого ст.150 Сімейного Кодексу України обов`язку щодо виховання своєї дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а тому відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_1 , як крайній захід, слід позбавити батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З врахуванням вищенаведеного, обов`язку батьків в утриманні своїх дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь та на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору, оскільки позивач в силу п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із цим позовом.

Відповідно до ст.ст. 15, 18, 150, 155, 157, 164, 165, 166, 182 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь та на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 17.02.2022, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, тобто з 17.02.2022 по 17.03.2022, допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач - Вінницький навчально-реабілітаційний центр «Гніздечко» Вінницької обласної ради- м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 110, Код ЄДРПОУ 20097071;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Служба у справах дітей Вороновицької селищної ради - смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Козацький шлях, 60.

Суддя Л.П. Шевчук