Постанова

від 14.09.2007 по справі 8/439пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

14.09.07                                                                                

Справа № 8/439пд-ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа

А.П.,  розглянувши

матеріали справи за позовом

Краснодонської об'єднаної державної

податкової інспекції Луганської області, місто Краснодон  Луганської області,

до 1.Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Краснодон,

      2.Товариства з обмеженою

відповідальністю «Сервіспак», місто Харків, -

про визнання угоди недійсною, -

при секретарі судових засідань

Бахарєвій І.Є.,

в присутності представників сторін:

від 

позивача - П'ятницький  В.В., - 

довіреність №42 від 22.08.07 року; Бікяшев Р.Ф, - начальник юридичного

відділу, - довіреність №39 від 14.05.07 року;

від 

1-го відповідача -ОСОБА_1 -приватний підприємець, -

посвідчення водія НОМЕР_1 від 01.12.04 року;

від 2-го відповідача

-  не прибув, -   

встановив:

           суть спору: Краснодонською

об'єднаною державною податковою інспекцію Луганської області (далі -ОДПІ, -  позивач) 

заявлено вимогу про:

           визнання недійсним договору №1/01.06.06,

укладеного 01.06.06 року між Товариством з обмеженою відповідальністю

«Сервіспак»(далі -ТОВ «Сервіспак», - 2-й відповідач), - з одного боку, - та

Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі -ПП ОСОБА_1, - 1-й відповідач), - з іншого

боку, - як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства, - у відповідності до вимог ст. 208 Господарського

кодексу України;

стягнення з ТОВ «Сервіспак»на

користь ПП ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 23166 грн., отриманої від ПП ОСОБА_1

на виконання договору №1/01.06.06 від 01.06.06 року;

стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь

держави дизельного пального у кількості 7020 літрів або його вартість у сумі

23166 грн.

          Відповідно до вимог ст. 111 Кодексу

адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), попереднє судове засідання

призначене та фактично відбулося 27.02.07 року; відповідачі до цього засідання

не прибули.

У судовому засіданні, яке відбулося

14.09.07 року, представники позивача та 

1-го відповідача звернулися до суду з клопотанням про відмову від

фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам  ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві

та перехідні положення»КАС України, а тому його задоволено судом. 

Представники  позивача  у судовому засіданні позов підтримали у

повному обсязі.

1-й відповідач

позов не визнав, про що також зазначив у відзиві на нього (вих. №б/н від

14.09.07 року), вважаючи, що він «всі свої обов'язки як покупець виконав чесно,

сплатив через банк по виданому мені платіжному дорученню».

2-й відповідач

відзив на позов  та витребувані судом

документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у

ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не

повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про день, час та місце

судового слухання.

           Суд дійшов такого  висновку 

з огляду на наступне.

Згідно матеріалам справи, юридичною

адресою 2-го відповідача є місто Харків, вул. Студентська, 20.

06.08.07 року  за вих. №1580 

та 28.08.07 року за вих. №1405 судом на цю адресу спрямовано ухвали  про призначення справи до судових слухань та

судові повістки.

Оператором поштового зв'язку до

суду повернуто обидва поштові відправлення з службовою відміткою «немає такої

фірми».

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням

юридичної особи  є адреса органу чи

особи, які  відповідно до установчих

документів юридичної особи або закону виступають від її імені, -

судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення;

У зв'язку з викладеним суд

керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155,

-  в якому сказано, що поштові відправлення

можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі

письмової заяви відправника, письмової відмови адресата, смерті адресата

(одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи

закінчення встановленого терміну зберігання. 

Вищевикладене дає суду підстави

вважати, що ним вжито належних та можливих заходів, спрямованих на доведення до

відома 2-го відповідача даних про дату, час та місце судового слухання.

Представники позивача та 1-го

відповідача не заперечують проти розгляду справи по суті за відсутності

представника 2-го відповідача.

З урахуванням викладеного,

керуючись ст.ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71, ст. 86 та пунктом 3 частини 1

ст. 128 КАСУ, суд розглянув спір по суті за відсутності 2-го відповідача.

          І.Заслухавши представників

позивача, а також 1-го відповідача, 

дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали, 

суд  дійшов  наступного.

           1. 

21.09.04 року виконавчим комітетом Краснодонської

міської ради Луганської області 1-й відповідач - ПП ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 

зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи, про що того ж дня до ЄДР внесено реєстраційний запис за №НОМЕР_3, що

підтверджується матеріалами справи.

          Доказів наявності в ЄДР запису про

скасування державної реєстрації ПП ОСОБА_1 за станом на час розгляду цієї

справи позивач до суду не надав.

          2.  27.07.2000 року виконавчим комітетом

Харківської міської ради ТОВ «Сервіспак», ідентифікаційний код 31061283,

зареєстроване в якості юридичної особи, у зв'язку з чим того ж дня до ЄДРПОУ

внесено реєстраційний запис №14801050001014880, що підтверджується матеріалами

справи.

           Згідно останнім, податковими

органами міста Харкова підприємство зареєстровано в якості платника  податків з 15.08.2000 року, реєстраційний

№14801050001014880 (а.с 18-19), а в якості 

платника ПДВ - щонайменше з 17.08.2000 року.

            Такого висновку суд дійшов,

дослідивши свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість

№29464014, видане  Державною податковою

інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова 24.10.05 року на строк до 20.01.06

року; індивідуальний податковий номер платника ПДВ -310612820353, - яке  має службову відмітку: «Замість

свідоцтва  №29453710 від 17.08.2000

року  у зв'язку із зміною адреси».

До матеріалів справи позивачем

додано акт №2/29-04 від 28.03.06 року -про анулювання реєстрації платника ПДВ,

згідно якому «у платника ТОВ «Сервіспак»закінчено термін дії свідоцтва

платника ПДВ, що підтверджено «зміна місця оподаткування -ДПІ у Жовтневому

районі м. Харкова від 01.01.06 року», - тобто свідоцтво платника ПДВ за

№29464014 анульоване саме з вищеназваної причини, а не будь-яких інших.

З листа Державної податкової

інспекції у Київському районі міста Харкова №9866/7/23-142 від 01.12.06 року

вбачається, що «з 19.01.06 року ТОВ «Сервіспак»на обліку у ДПІ Київського

району міста Харкова; станом на 17.02.06 року підприємство не надавало заяву на

отримання свідоцтва платника ПДВ, тому дані про платника ПДВ відсутні»(а.с.

18-19).

Дослідивши цей лист, суд вважає, що

він містить явно суперечливу інформацію з питання звернення ТОВ «Сервіспак»до

ДПІ у Київському районі міста Харкова з заявою про отримання свідоцтва платника

ПДВ, оскільки сам лист датований 01.12.06 року, - але інформація з

вищенаведеного питання надана ЛИШЕ СТАНОМ на 17.02.06 року, - тобто з невідомих

причин інформація про наступний після 17.02.06 року період (до 01.12.06 року),

- тобто майже 8,5 місяця -не надана.

З огляду на викладене суд вважає,

що питання  подальшої реєстрації ТОВ

«Сервіспак»як платника ПДВ позивачем належним чином не досліджено та до суду

докази у цій частині не надано. 

2.1.

Що стосується місцезнаходження 2-го відповідача -ТОВ «Сервіспак», то, як

вбачається з доданого до справи договору оренди приміщення №77 від 06.09.05

року, укладеного ТОВ «Сервіспак»(орендар) з ТОВ

«Укрелектроспецналадка»(орендодавець), приміщення для використання під офіс ТОВ

«Сервіспак», яке знаходиться у місті Харкові, вул. Студентська, 20, - укладено

на термін до 06.08.06 року.

ДПІ у Київському районі міста

Харкова своїм вищецитованим листом №9866/7/23-412 від 01.12.06 року повідомляє

на адресу позивача по цій справі, що:

а)ТОВ «Сервіспак»не звітує з

19.01.06 року.

           З цього приводу суд зазначає, що з моменту

ненадання податкової звітності підприємством до дня складання ДПІ цього листа

не минув один рік, а тому відсутні підстави для твердження про порушення ТОВ

«Сервіспак»вимог  абзацу 5 частини 2 ст.

38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 -IV «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб -підприємців», - згідно якому підставою для постановлення

судового рішення про припинення юридичної особи 

є неподання на протязі року органам державної податкової служби

податкових декларацій, документів фінансової 

звітності відповідно до закону.            

Судове рішення про припинення

юридичної особи -ТОВ «Сервіспак» та докази виключення його з ЄДР  як на час укладення спірного договору, так і

на час розгляду цього спору -  до справи

не надано.

б)У тому ж листі ДПІ у Київському

районі міста Харкова стверджується, що «підприємство не знаходиться за

юридичною адресою», - однак належні у такому випадку докази -акт - ні до листа

ДПІ, ні позивачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене суд вважає,

що позивачем у цій частині не надано належних доказів відсутності ТОВ

«Сервіспак»за своєю юридичною адресою.

3.Досліджуючи предмет спору, суд

встановив, що 01.06.06 року між ТОВ «Сервіспак»(Постачальник), - з одного боку,

- та ПП ОСОБА_1 (Покупець), - з іншого боку, - укладено договір №1/01.06.06,

згідно якому  Постачальник зобов'язується

поставити. а Покупець -прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі,

продукцію -дизельне пальне (пункт 1.1 договору), ціна на яке може бути змінена

у зв'язку зі зміною ціни заводу-виробника або зміною обсягу постачання (п.2.1),

при цьому загальна вартість договору становить 50 тис. грн. (п.2.2).

Договір  набирає чинності з моменту його підписання та

діє до 31.12.06 року (п.6.2).

Договором передбачену низку інших

суттєвих його умов, які не впливають на суть цього спору, а  тому судом у цій постанові не наводяться.

Договір підписано ПП ОСОБА_1

(покупець) та  ОСОБА_2 (постачальник),

посадове становище якого не вказано.

Остання обставина, на думку

позивача, свідчить про умисел ТОВ «Сервіспак»на укладення спірної угоди з

метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що, на його думку,

підтверджується:

а)протоколом загальних зборів

засновників ТОВ «Сервіспак»від 27.09.05 року  (а.с.13), згідно якому затверджено

«добровільний вихід зі складу засновників ТОВ «Сервіспак»ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

згідно поданої заяви»(п.2); передачу своєї частки у статутному фонді у розмірі

5900 грн. ОСОБА_2 -ОСОБА_4, а ОСОБА_3 у такому ж розмірі  -ОСОБА_5 (п.3); у пункті 5 цього протоколу

йдеться про звільнення з посади директора ТОВ «Сервіспак», АЛЕ НЕ ВКАЗАНО АНІ

ПРІЗВИЩЕ ДИРЕКТОРА, АНІ ДАТУ, З ЯКОЇ ЙОГО ЗВІЛЬНЕНО;  у пункті 6 протоколу йдеться про призначення

директором ОСОБА_5, АЛЕ НЕ ВКАЗАНО, З ЯКОЇ ДАТИ.    

За таких обставин у суду відсутні

правові підстави вважати цей доказ належним та припустимим доказом.

б)письмовим поясненням  ОСОБА_5 від 16.05.06 року на ім»я начальника

ДПІ у Київському районі міста Харкова, яка НЕ

називає себе директором ТОВ «Сервіспак», та стверджує, що їй не відомо, куди

поділися та де знаходяться статутні документи, печатка та штамп підприємства;

що вона від його імені не укладала та не підписувала жодного договору.

В той же час пояснення не містить

будь-якої інформації з приводу того, чи не була видана на ім'я ОСОБА_2  довіреність для представництва інтересів

підприємства.

За таких обставин у суду відсутні

правові підстави вважати, що ОСОБА_2 не мав права укладати та  підписувати спірний договір.

          3.1.На виконання цього договору ТОВ

«Сервіспак»Приватному підприємцю ОСОБА_1 надало рахунок-фактуру №СФ-01/06-1 від

01.06.06 року на 7020 літрів дизельного пального (далі - ДП) на суму 23166,00

грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3861,00 грн.; видаткову накладну №РН-0000119 від

02.06.06 року на таку ж кількість та вартість ДП; податкову накладну №307 від

02.06.06 року  на вищеназвану кількість

та вартість ДП.

          Отримавши цей товар, ПП ОСОБА_1  платіжним дорученням №1 від 09.06.06 року

сплатив на користь  постачальника

23166,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3861,00 грн.

          Документальне оформлення операції

постачання (купівлі-продажу) відповідає вимогам ст.ст. 7 та 8 Закону України

від 16.07.99 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні» (далі -ЗУ №996-ХІУ); підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7

Закону України від 03.04.97 року №1168/97-ВР «Про податок на додану вартість»

та  наказу Державної податкової

адміністрації України від 30.05.97 року №165 «Про затвердження форми податкової

накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт,

послуг), порядку їх заповнення».

          Таким чином, договір сторонами

виконано частково; факт виконання 

документовано відповідно до чинного законодавства України, що

підтверджується матеріалами справи.

4. Досліджуючи наявність доказів

умислу посадових осіб ТОВ «Сервіспак»(або інших осіб) на укладення спірного

договору №1/01.06.06 від 01.06.06 року з метою, завідомо суперечною інтересам

держави та суспільства, суд встановив, що будь-які докази

у цій частині позивачем до справи не надано.

Так, відсутні докази:

1)притягнення посадових осіб ТОВ

«Сервіспак» (чи інших осіб) до кримінальної відповідальності у

зв'язку зі здійсненням ними протиправної діяльності під прикриттям ТОВ

«Сервіспак», у тому числі -шляхом укладення договору №1/01.06.06  від 01.06.06 року;

2)судові рішення з цього приводу

по цивільних та господарських справах, у тому числі -про припинення

юридичної особи ТОВ «Сервіспак» та виключення її з ЄДР;

3)надана позивачем до матеріалів

справи постанова Краснодонського відділу податкової міліції УПМ ДПА у

Луганській області від 16.06.06 року -про відмову у порушенні кримінальної

справи за фактом вилучення 13.06.06 року товарно-матеріальних цінностей у

громадянина ОСОБА_6 «безгоспного майна», у т.ч. -дизельного пального у

кількості 6 тис. літрів, за перевезення якого йому «ОСОБА_1»пообіцяв заплатити

винагороду у вигляді 100 літрів дизпалива (перевезення здійснювалося на

автомашині КАМАЗ-4310, державний номерний знак 05-15 АН),  та виявлення бази зі зберігання та

транспортування трубопроводом з Російської Федерації паливно-мастильних

матеріалів, - лише підтверджує, що в діях ОСОБА_1 та інших осіб, які

транспортували  дизельне пальне, - не

доведено наявності складу злочину.

      4.1.Позивачем до

матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях ПП

ОСОБА_1 умислу, спрямованого на укладення угоди, завідомо суперечної інтересам

держави та суспільства, у тому числі - 

на ухилення від сплати податків.

          ІІІ.Заслухавши представників

позивача, а  також 1-го відповідача,

оцінивши наявні  у справі докази, суд

вважає, що позов НЕ підлягає задоволенню з таких підстав.

          1.Наданими позивачем доказами не

доведено, що 2-й відповідач - ТОВ «Сервіспак»на час укладення та виконання

спірної усних угоди не мало статусу юридичної особи та не має його на час

розгляду цього спору.

          Як

сказано у частині 2 статті 33 Закону України від 15.06.03 року №755-ІУ «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(далі -ЗУ

№755-ІУ),  юридична особа є такою, що

припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну

реєстрацію припинення юридичної особи.

          Про це ж йдеться у частині 7 ст. 59

Господарського кодексу України (далі -ГК):

            скасування державної реєстрації

позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи є підставою для

вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається

ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його

діяльності.

            Закон (статті 9 та 10 Закону

України від 25.06.91 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування») не покладає на

сторону по договору обов'язку здійснення перевірки законності та обґрунтованості

державної реєстрації  іншого учасника

договору (ст. 9) та не надає йому права здійснювати контроль будь-якої його

господарської  діяльності (ст. 10).

          В той же час матеріалами цієї справи

доведено, що ТОВ «Сервіспак»на час укладення спірної угоди було зареєстроване

як юридична особа.

Позивач не надав до справи належних

та вірогідних доказів, які б свідчили про:

відсутність ТОВ «Сервіспак»за своєю

юридичною адресою на час укладення спірної угоди;

те, що воно на ту ж дату не було

зареєстроване  як платник податків, у

т.ч. -ПДВ;

відсутність у ОСОБА_2 права

представляти інтереси ТОВ «Сервіспак»станом на 01.06.06 року;

наявність у посадових осіб ТОВ

«Сервіспак» та у приватного підприємця ОСОБА_1 умислу на укладення спірної

угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства,

у тому числі -на ухилення від сплати податків, - тобто на порушення вимог статтей 202, 203,

215 та 216   Цивільного кодексу

України (далі -ЦКУ) та ст.ст. 207 та 208 Господарського кодексу України

(далі -ГКУ).

          Так, у частині 1 статті

202 ЦКУ сказано, що угода -це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків;

          У статті 203 говориться,

що:

          частина 1: зміст

угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним

засадам суспільства;

          частина 2: особа, яка

укладає угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

          частина 3:

волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній

волі;

          частина 5: угода

повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених

нею.         

          Позивачем не

надано до справи доказів про порушення відповідачами по цій справі будь-якої з

вищенаведених вимог ЦКУ.

           Ним також не надано

доказів  порушення сторонами вимог ст.

215 ЦКУ, згідно якій недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

          Позивачем  не доведено факт порушення  сторонами по спірній угоді вимог наступних

статтей Господарського кодексу України:

          частини 1 ст. 207,

якою встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам

закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин  з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін або відповідного органу державної влади визнано судом  недійсним повністю або в частині;

            частини 1 ст. 208,

в якій сказано, що якщо угода укладена з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави та суспільства, то за наявності умислу у обох сторін

-у випадку виконання угоди обома сторонами 

в доход держави стягується все отримане ними по цій угоді, а у випадку

виконання угоди однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все

отримане нею та все належне з неї першій стороні на відшкодування

отриманого. За наявності умислу лише у однієї із сторін все отримане нею по

угоді повинно бути повернуто іншій стороні, а отримане останньою або належне їй

на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

          З урахуванням

вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач як суб'єкт владних повноважень

не довів, що 1-м та 2-м відповідачами 01.06.06 року укладено угоду №1/01.06.06

з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

          З огляду на це вона

НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНА ТАКОЮ, що укладена з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, - а тому у задоволенні позову належить

відмовити.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідачів

судові витрати.

          На підставі

викладеного,  ст.ст. 202 та 203

Цивільного кодексу України,  керуючись

ст.ст. 69-71, 79, 94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           у задоволенні

позову  відмовити.

          Вдповідно

до частини 3 ст. 160 та частини 4 ст.167 КАС України у судовому засіданні

14.09.07 року за згодою представників позивача та першого відповідача оголошено

лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили

після  закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження,  встановленого

Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде

подано.

Про апеляційне оскарження

рішення  суду  першої 

інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції 

викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної 

інстанції  через суд  першої 

інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення 

постанови у повному  обсязі  відповідно 

до статті 160 цього Кодексу - з 

дня  складення  в 

повному обсязі. Апеляційна 

скарга  на  постанову 

суду першої інстанції подається протягом 

двадцяти  днів  після 

подання  заяви   про  

апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга 

може  бути  подана 

без  попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження,  якщо скарга

подається  у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі

складено та підписано 18.09.2007 року.

Суддя                                                                                               

А.П.Середа