Рішення

від 30.08.2022 по справі 910/3883/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022Справа № 910/3883/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн"

2) ОСОБА_1

про стягнення 34 468,59 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 34 468,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором фінансового лізингу № 190529-3/ФЛ-Ю-А від 29.05.2019, а враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою відповідача-2, позивач вважає, що наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 постановлено звернутися до Департаменту з питань реєстрації КМДА щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

02.06.2022 до суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшло повідомлення про те, що дані про ОСОБА_1 та відомості про реєстрацію його місця проживання і місті Києва відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3883/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу на електронну адресу, вказану ним у позові: office@bestleasing.com.ua.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.

Разом з тим, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 № 925/125/14, від 02.06.2020 у справі № 910/17792/17.

Також ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/3383/22 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній".

Відповідно до частини шостої 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу-1, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

ОСОБА_1 як відповідача-2 було повідомлено про відкриття провадження у справі № 910/3383/22 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачі мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" (лізингоодрежувач) укладено Договір фінансового лізингу №190529-3/ФЛ-Ю-А (надалі також - Договір лізингу), за умовами якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний предмет лізингу (надалі «Предмет лізингу»), найменування, марка, модель, номер шасі (кузова, рами), комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку "Специфікація" (надалі "Специфікація"), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов та на підставі цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Специфікацією до Договору лізингу, викладеній в редакції додаткової угоди від 29.05.2019, передбачено, що предметом лізингу є автомобіль Skoda Rapid, 2015 року випуску, вартістю 269 678,75грн, крім того ПДВ 20% - 53 935,75 грн, разом з ПДВ 20% - 323 614,50 грн.

Пунктом 1.2 Загальних умов Договору лізингу передбачено, що строк користування лізингоодержувачем Преметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку "Графік сплати лізингових платежів" до Договору (надалі - «Графік») та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

У Додатку до Договору в редакції додаткової угоди від 29.05.2019 сторонами узгоджено Графік сплати лізингових платежів, у якому визначено періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу та загальний лізинговий платіж.

Згідно з п. 2.1.7 Загальних умов Договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад: дата підписання сторонами Акту - 25.07.2018. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14.08.2018. Наступні чергові лізингової платежів - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Як встановлено у п. 2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує вихідному (святковому та ін.) дню.

31.05.2021 сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі Предмета лізингу в користування за Договором № 190529-3/ФЛ-Ю-А, відповідно до якого лізингодавець передав Предмет лізингу, а саме: загальний легковий седан В Skoda, моделі Rapid, 2015 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , а лізингоодержувач прийняв вищевказаний Предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг).

30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" (боржник) укладено Договір поруки № 190530-8/П (далі також - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу в повному обсязі, а саме:

- сплату кредитору лізингових платежів у встановлені Договором лізингу строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов Договору лізингу може бути змінений (збільшений);

- сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень Договору лізингу та/або чинного законодавства України (п. 2 Договору поруки).

Відповідно до п. 4 Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання кого забезпечується цим Договором, поручитель повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але цим не обмежуючись, якщо: поручитель змінив адресу зазначену в Договорі та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначення неповної адреси (якщо адресу у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому Договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги; або закінчення терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку за цим Договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому Договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).

Пунктом 6 Договору поруки встановлено, що порука за цим Договором припиняється:

- після виконання боржником в повному обсязі усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу;

- переведенням на іншу особу боргу за Договором лізингу, якщо поручитель не дав кредитору згоди відповідати за нового боржника, за виключенням передбачених цим Договором випадків;

- в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 свої зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого з 18.03.2022 по 17.05.2022 за ним виникла заборгованість в розмірі 23 821,88 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням сплати лізингових платежів відповідач-1 має сплатити проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 568,26 грн та інфляційні у розмірі 370,01 грн, а також штраф у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу - 9708,44 грн за недотримання вимог п. 5.2.1 Договору лізингу щодо направлення позивачу відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Оскільки відповідач-1 вказаних зобов`язань не виконав, позивач звернувся з цим позовом про солідарне стягнення з позичальника та його поручителя за Договором поруки зазначених сум заборгованості за Договором лізингу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору лізингу позивач передав, а відповідач-1 прийняв Предмет лізингу саме: загальний легковий седан В Skoda, моделі Rapid, 2015 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , а лізингоодержувач прийняв вищевказаний Предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг), що підтверджується Актом прийому-передачі Предмета лізингу в користування за Договором № 190529-3/ФЛ-Ю-А від 31.05.2021.

Згідно з розрахунками позивача, здійсненими в порядку п. 2.1.7.1, 2.4 Договору лізингу, 33 лізинговий платіж у розмірі 11 935,71 грн мав бути сплачений не пізніше 18.03.2022, а 34 лізинговий платіж у розмірі 11 886,17 грн мав бути сплачений не пізніше 20.04.2022.

Однак, доказів сплати вказаних лізингових платежів матеріали справи не містять.

Отже, суд доходить висновку, що в порушення зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору лізингу відповідач-1 не виконав вчасно свої грошові зобов`язання зі сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 23 821,88 грн.

Окрім того, у зв`язку з простроченням сплати лізингових платежів позивачем заявлено до стягнення проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 568,26 грн (за періоди прострочення з 19.03.2022 по 17.05.2022 та з 21.04.2022 по 17.05.2022) та інфляційні у розмірі 370,01 грн. (за період прострочення з 19.03.2022 по 17.05.2022).

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013)

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013)

Пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Перевіривши розрахунок інфляційних та процентів річних, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі у зв`язку з їх обґрунтованістю та арифметичної правильністю.

У п. 5.2.1 Загальних умов Договору лізингу передбачено обов`язок лізингоодержувача щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленою Додатком «Довідка» до Договору.

Пунктом 7.1.3 Загальних умов Договору лізингу встановлено, що зокрема, за порушення умов п. 5.2 Загальних умов лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 (десяти) відсотків Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен ат будь-який випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмета лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності Сторін визначається як 10 (десять) відсотків від розміру Остаточної загальної вартості Предмета лізингу.

Оскільки відповідач жодного разу не подав вказану звітність за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2021, тобто не виконав п. 5.2.1 Загальних умов Договору лізингу, позивачем в порядку зазначеного положення Договору нарахувано штраф у розмірі 9708,44 грн (323 614,50 грн х 1% х 3).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, за відсутності доказів виконання лізиноодержувачем вимог п. 5.2.1 Загальних умов Договору лізингу, суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку.

Разом з тим, як встановлено вище, 30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" (боржник) укладено Договір поруки № 190530-8/П.

За вказаним договором поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за Договором лізингу.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене вище суд доходить до висновку, що у даному випадку відповідач-2 має відповідати з відповідачем-1 за невиконання грошових зобов`язань перед позивачем за Договором лізингу солідарно.

Доказів виконання взятих на себе зобов`язань поручителем перед позивачем до матеріалів справи не надано, наявності обставин, з якими закон пов`язує припинення поруки, судом також не встановлено.

Отже, з огляду на викладене, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем за подання позовної заяви, покладаються на відповідачів порівну.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було надано договір про надання правничої допомоги №06/05-1 від 06.05.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та Адвокатським об`єднанням "Лекс-Юей", додаток до договору, акт № 1 від 18.05.2022 на суму 2500,00 грн, платіжне доручення від 18.05.2022 № 8441 на суму 2500,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9644/10 від 18.12.2020 на ім`я Купельського О.М. та ордер серії КВ № 1252683.

У даній справі відповідачі клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляли, заперечень проти їх задоволення не надавали.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи з урахуванням гонорару успіху, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає вказаним критеріям.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" (вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 42215479) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 33880354) борг у розмірі 23 821,88 грн, проценти річних у розмірі 568,26 грн, інфляційні у розмірі 370,01 грн, штраф за неподання відомостей про стан місцезнаходження майна у розмірі 9708,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крео Фарм Промоушн" (вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 42215479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, б. 13/2, літера "Б", м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31.08.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко