Рішення

від 30.08.2022 по справі 910/4722/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2022Справа № 910/4722/22За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палвер Лімітед»

про стягнення 760 338,96 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники: без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палвер Лімітед», в якому просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 760 338,96 грн. за прострочення термінів поставки товару за Договором купівлі - продажу від 19.08.2020 № 09/03/954 - МТР.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено терміни поставки товару встановленого договором більш як на 30 календарних днів, що є підставою стягнення з відповідача штрафу 10 % від ціни договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/4722/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

11.07.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних повністю. Вказав про порушення термінів поставки товару з не залежних від відповідача причин, а саме введення карантину на території України та військового стану з 24.02.2022. Суд зауважує, що вказаний відзив не підписаний представником відповідача. Проте, суд вважає за необхідне надати оцінку викладених у ньому обставин при прийнятті рішення по суті, які будуть відображені в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, Відзив на позов та додані до них докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (Покупець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Палвер Лімітед» (Продавець/Відповідач) було укладено договір купівлі - продажу від 19.08.2020 №09/03/954-МТР, відповідно до пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати продукцію (Товар) у власність Покупця, а Покупець прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Пунктом 1.2. передбачено, що асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Також, 19.08.2020 сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору купівлі - продажу.

Відповідно до додатку №1 від 19.08.2021 до Договору №09/03/954-МТР від 10.08.2021 ТОВ «Палвер Лімітед» взяло на себе зобов`язання поставити Товар на наступних умовах:

1. Загальна вартість Товару - 7 603 389,60 грн. з ПДВ.

2. Особливі вимоги:

2.1) Дата виготовлення товару - не більше 12 місяців до моменту поставки,

2.2) Перелік необхідних документів, що входять в комплект Товару: паспорти, сертифікати, передбачені заводом-виробником з перекладом на українську (російську) мову; вантажно-митна декларація,

2.3) Гарантійний термін - 12 місяців з дати поставки,

2.4) Якщо Покупець при прийманні або під час експлуатації Товару (в межах гарантійного терміну) виявляє брак, Продавець повинен провести заміну відбракованого Товару протягом 15 календарних днів від дати отримання листа про виявлення браку

2.5) ПАТ «Укрнафта» залишає за собою право, в рамках вхідного контролю, на проведення досліджень в незалежних організаціях щодо підтвердження якості товару згідно креслень.

2.6) Технічні вимоги згідно Додатку №2 до даного Договору

2.7) Обов`язкове погодження креслення з Вантажоотримувачем ПАТ «Укрнафта» перед поставкою товару

3. Умови поставки Товару: DDP склад вантажоотримувача (Інкотермс - 2020),

4. Реквізити вантажоотримувача:

Качанівський газопереробний завод (КГПЗ) - Сумська обл., Охтирський р-н" с. Мала Павлівка, вул. Центральна, 1.

5. Термін поставки - 300 календарних днів з моменту підписання договору

6. Умови оплати - по факту поставки всього Товару протягом 30 календарних днів.

Таким чином, термін поставки товару згідно вищевказаного додатку № 1 - до 15.06.2021.

Відповідно до умов укладеного між Сторонами Договору, Продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу Товару у строки, встановлені цим Договором (п. 2.1.1.).

Вказані обов`язки Продавця кореспондуються з правом Покупця вимагати від Продавця своєчасної передачі Товару (пункт 2.4.1).

Так, згідно Додатку № 1 ціна договору становить 7 603 389,60 грн. в тому числі ПДВ 1 267 231,60 грн.

Оплата вказаної суми коштів позивачем на користь відповідача за поставку товару, останнім визнається.

Разом з тим, як вказує позивач, а іншого матеріали справи не містять, у встановлені строки відповідач обов`язку щодо поставки визначеного товару не виконав.

Як свідчать матеріали справи, 08.06.2021 відповідач звернувся до позивача з листом №210608-2 про погодження нових термінів поставки товару за договором купівлі - продажу №09/03/954-МТР від 18.08.2020, з огляду на проблематику у виробника щодо виготовлення визначеного товару.

Листом від 02.07.2021 позивач повідомив відповідача листом № 01/01/09/03/12-02/13/287 про розгляд питання про продовження терміну поставки товару не пізніше грудня 2021 року.

Проте, як вказує позивач відповідач обов`язку щодо поставки товару не виконав як у обумовлені сторонами строки так і станом на час звернення з позовом до суду. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає можливості встановити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Так, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що кінцевий термін поставки відповідачем товару - 15.06.2021.

При цьому, суд зауважує, що погодження нового терміну поставки відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

За таких обставин, суду доведено належним чином, а матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу № 09/03/954-МТР від 19.08.2020 в частині термінів поставки товару.

Так, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 760 338,96 грн. за порушення термінів поставки товару.

Вирішуючи дану вимогу, суд відзначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання цього Договору Сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

Так, пунктом 6.9 Договору регламентується відповідальність Продавця, пов`язана з порушенням строку постачання Товару, а саме:

«за порушення строку постачання Товару, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно».

Отже, сторони досягли письмової згоди на застосування штрафу за порушення виконання зобов`язання за договором.

Суд зауважує, що дані умови Договору безумовно кореспондується із ст. 611 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв`язку з порушенням відповідачем виконання зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, позивач правомірно, в позові просить стягнути з відповідача 760 338,96 грн. штрафу за порушення термінів поставки на 30 і більше календарних днів.

Як вбачається з наведених вище доказів, відповідачем допущено порушення виконання зобов`язань, щодо термінів поставки товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами с. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушення цього зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено за законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення зобов`язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Суд відхиляє як необгунтовані та безпідставні посилання відповідача на звільнення від відповідальності у вигляді сплати штрафу, з огляду на введення постановою КМУ на території України карантину, що є форс - мажорними обставинами, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин; заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 № 349, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 №1236 дію карантину було продовжено.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

При цьому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено частину другу статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини.

Суд констатує, що доказів звернення відповідача до Торгово-промислової палати України чи її регіонального органу щодо засвідчення обставин форс - мажору (непереборних обставин щодо належного виконання спірного договору) у зв`язку з введенням карантину та отримання відповідачем відповідного сертифікату матеріали справи не містять, а відповідачем не надано. З огляду на що посилання відповідача на не можливість виконання свого зобов`язання за договором з огляду на введення на території України карантину (наявність форс - мажору) визнаються судом необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд критично оцінює та відхиляє наданий відповідачем Висновок Союзу «Торгово - промислової палати Нижньогородської області» (РФ), наданий відповідачем у зв`язку з тим, що виробник є резидентом РФ, з огляду на те, що форс - мажорні обставини засвідчуються, в силу приписів Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» - Торгово - Промисловою Палатою України або її регіональним органом (тобто національним органом).

Більше того, п. 7.1. Договору купівлі - продажу, сторонами погоджено, що сторона, яка порушила зобов`язання за цим Договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс - мажору (непереборної сили). Обставинами форс - мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цими положеннями застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку.

Таким чином, відповідачем не доведено належним чином, а матеріали справи не містять існування обставин форс - мажору щодо не належного виконання умов договору в частині своєчасної поставки товару, кінцевий строк якої настав 15.06.2021.

Суд звертає увагу відповідача, що обставини введення на території України військового стану з 24.02.2022 не мають відношення та ніяким чином не впливають на вирішення даного спору, з огляду на те, що нарахування штрафу здійснюється на суму ціни у договору (7 603 389,60 грн) та ніяким чином не впливає на період прострочення в який входить дата введення воєнного стану. Важливим є лише факт прострочення поставки товару на 30 і більше календарних днів, який судом встановлений, більше того, факт прострочення термінів (після 16.06.2021) поставки задовго передував даті введення військового положення (24.02.2022).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не довів суду, що неналежне виконання зобов`язання за договором, виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Проте, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що існують підстави для задоволення позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій підлягають задоволенню, а саме, штрафу 10 % вартості оплаченого товару (7 603 389,60 грн) в сумі 760 338,96 грн.

Отже, за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 760 338,96 грн. штрафу.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палвер Лімітед» (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 27 код ЄДРПОУ 42092900) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 760 338 (сімсот шістдесят тисяч триста тридцять вісім) грн. 96 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 405 (одинадцять тисяч чотириста п`ять) грн. 08 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя І.І. Борисенко