Рішення

від 30.09.2021 по справі 910/8670/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2021Справа № 910/8670/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНДБАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1"

про стягнення 36 603,08 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНДБАР" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" (далі - відповідач) про стягнення 36 603,08 грн, а саме: 26 137,23 грн основної заборгованості, 9 158,99 грн пені та 1 306,86 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, за твердженням позивача, виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № ББ-2019-007 від 01.02.2019 в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8720/21, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 07.06.2021 про відкриття провадження у справі № 910/8720/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 07.06.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між ТОВ «Брендбар» (продавець) та ТОВ «Літра 1» (покупець) укладено договір № ББ-2019-007 купівлі-продажу, за умовами якого Продавець зобов`язувався передавати у власність Покупця товар згідно накладних у відповідності до його замовлень, а Покупець зобов`язувався приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору ціна погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що товар, термін зберігання якого закінчився, обміну та поверненню не підлягає.

Перехід права власності до покупця визначається моментом підписання покупцем або його представником накладної про одержання товару від продавця (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 45 календарних днів від дати одержання товару.

У пункті 8.1 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019. Дія договору щоразу пролонговується на один рік, якщо жодна зі сторін не заявить письмово про припинення чи розірвання договору не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення його дії.

На виконання умов договору ТОВ «Брендбар» поставив ТОВ «Літра 1» товар на загальну суму 40 549,01 грн, що підтверджується скріпленими печатками та підписаними обома сторонами наступними видатковими накладними: № РН-0000405 від 06.02.2019 на суму 11 981,58 грн; № РН-0000406 від 06.02.2019 на суму 12 229,08 грн; № РН-0000518 від 14.02.2019 на суму 2 377,92 грн; № РН-0000651 від 25.02.2019 на суму 5 860,26 грн; № РН-0000653 від 25.02.2019 на суму 1 660,26 грн; № РН-0000949 від 18.03.2019 на суму 4 974,90 грн; № РН-0001963 від 29.05.2019 на суму1 465,01 грн. Поряд із цим, 12.08.2019 сторонами оформлено повернення товару на суму 4 911,78 грн.

У свою чергу, ТОВ «Літра 1» поставлений товар оплатило несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши 9 500,00 грн, у зв`язку з чим залишок боргу становив 26 137,23 грн.

ТОВ «Брендбар» також долучено до матеріалів справи претензію № 01/10/19 від 01.10.2019, однак докази її направлення ТОВ «Літра 1» відсутні.

Таким чином, оскільки за ТОВ «Літра 1» утворилась заборгованість у розмірі 26 137,23 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № ББ-2019-007 від 01.02.2019 ТОВ «Брендбар» поставило ТОВ «Літра 1» згідно з підписаними обома сторонами видатковими накладними товар на загальну суму 40 549,01 грн, з яких відповідачем повернуто товару на суму 4 911,78 грн та оплачено 9 500,00 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу ТОВ «Літра 1» у розмірі 26 137,23 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед ТОВ «Брендбар», суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Літра 1» вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також ТОВ «Брендбар» за несвоєчасну оплату товару нарахована пеня в розмірі 9 158,99 грн та 1 306, 86 грн штрафу.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.1 договору за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що нараховується до моменту повного погашення заборгованості.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку затримки покупцем оплати товару на термін вище 30-ти календарних днів від терміну, встановленого діючим договором, покупець зобов`язується додатково до суми боргу та пені сплатити продавцю штраф у розмірі 5 % від суми боргу.

Водночас суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.

Здійснивши арифметичний перерахунок пені, з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України та частково здійснених відповідачем оплат і повернення товару, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в сумі 5 918,86 грн.

Одночасно, нарахований штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару в сумі 26 137,23 грн підлягає стягненню в заявленому розмірі - 1 306,86 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНДБАР" до Акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" про стягнення 36 603,08 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1; ідентифікаційний код 42102630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНДБАР" (02125, місто Київ, вулиця Старосільська, будинок 1, літера У, ідентифікаційний код 40504937) 26 137 (двадцять шість тисяч сто тридцять сім) грн 23 коп. основної заборгованості, 5 918 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 86 коп. пені, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн 86 коп. штрафу, а також 2069 (дві тисячі шістдесят дев`ять) грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.07.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ