Рішення

від 28.08.2022 по справі 922/572/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/572/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

позовної заяви Кредитної спілки "САМОПОМІЧ", м. Харків до 1. Приватного підприємства Виробничої фірми "Будпроект", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Геофізсервіс", м. Харків про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка "САМОПОМІЧ" 10 лютого 2022 р. звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з першого Відповідача, Приватного підприємства Виробничої фірми "Будпроект" суму інфляційних втрат та 3% річних в сумі 24427,61 грн. Також просить стягнути з другого Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Геофізсервіс", суму інфляційних втрат та 3% річних в сумі 2516,54 грн., а також судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою сторони були повідомлені стосовно порядку вирішення спору (розгляду справи) та надання до суду пояснень, доказів, заперечень тощо.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що Відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. В той же час, Відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення Відповідача стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень проти позову (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

А також судом повідомлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 248 ГПК України.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Судом установлено, що станом на момент ухвалення рішення, від Відповідачів будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило, а також не було надано відповіді на відзив.

Проте, суд вважає за доцільне зазначити, що Відповідач був обізнаний щодо наявності розгляду зазначеної справи, оскільки представником Приватного підприємства Виробничої фірми "Будпроект" Плахутіною М.А. було подано заяву (вх. № 4432 від 23.02.2022) про ознайомлення з матеріалами даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

07.06.2019 р. між позивачем як Замовником та Відповідачем-1 - Приватним підприємством виробничою фірмою БУДПРОЕКТ, як Виконавцем, в особі директора Стрілець Ірини Віталіївни, було укладено договір № 32-06/19.

Відповідно до п.1.1 цього договору Виконавець зобов`язався виконати за завданням Замовника, а Замовник - прийняти та оплатити наступну роботу: ДК 021:2015 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування (розробка проектно-кошторисної документації для виконання реконструкції нежитлового приміщення та улаштування окремого входу за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. № 148-А літ. А-9 у відповідності з ДСТУ БД.1.1-1:2013.

У подальшому Позивач сплатив Відповідачу-1 суму грошових коштів у загальному розмірі 49872 (сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. - як повну ціну договору відповідно до п.2.1): - на підставі рахунку №32/19 від 12.07.2019р.: платіжними дорученнями №8 від 13.06.2019р. та №19 від 12.07.2019 р.; - на підставі рахунку №39/19 від 26.07.2019р.: платіжним дорученням №27 від 26.07.2019р.; - на підставі рахунку № 36/19 від 07.08.2019 р.: платіжним дорученням № 32 від 07.08.2019 р.

Тим не менш, Відповідач-1 свої зобов`язання за цим договором не виконав (зокрема, не виконав роботи та не передав Позивачу відповідний проект з актом здачі-приймання виконаних робіт), чим грубо порушив умови договору. Сплачені кошти Позивачу не повернув. Таким чином, за цим договором заборгованість Відповідача-1 склала 49872 (сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. Це підтверджується доказами, копії яких надаються у додатку.

20.06.2019р. між Позивачем та Відповідачем-1 також було укладено договір №33-06/19 про надання послуг з інженерного проектування, а саме: узгодження дозвільних документів в державних архітектурно-будівельних інспекціях, органах містобудування та архітектури по Об`єкту. Відповідач-1 зобов`язувався виконати передбачені договором роботи протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього Договору (п.п. 1.3.Договору). Позивачем на рахунок Відповідача-1 було сплачено за цим Договором 17000 (сімнадцять тисяч) грн (платіжні доручення №14 від 21.06.2019р., та №26 від 22.07.2019р. по рахунку №33/19 від 22.07.2019р. надісланому в електронному вигляді). Відповідач-1 свої зобов`язання за цим договором теж не виконав, сплачені кошти Позивачу теж не повернув. Таким чином, за цим договором Відповідач-1 заборгованість перед Позивачем склала 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Це підтверджується доказами, копії яких надаються у додатку.

26.06.2019 р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір № 34-06/19 на виконання вишукувальних робіт відповідно до умов якого Позивач доручає, а Відповідач-1 бере на себе виконання інженерно-геодезичних робіт по Об`єкту, які здійснюються у відповідності з технічними завданнями (додаток 1) і календарним планом робіт (додаток 2), та кошторисом (додаток 3), які є невід`ємною частиною цього договору. За результатами виконання вишукувальних робіт Відповідач-1 надає позивачу Звіт про інженерно-геодезичні вишукування, топо-геодезичні вишукування М 1:500, М 1:2000, узгодження в службі місцевого кадастру м.Харків Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, інженерних службах м. Харкова у кількості 2 (два) оригінальних примірника, скріплених підписом та відбитком печатки, у строк до 03.07.2019 р. Позивачем на рахунок Відповідача-1 за цим договором було сплачено загалом 7892 (сім тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. (платіжні доручення № 55 від 26.06.2019 р., та № 28 від 26.07.2019 р. по рахунку № 34/19 від 22.07.2019 р., надісланому в електронному вигляді). Відповідач-1 свої зобов`язання і за цим договором теж не виконав, сплачені грошові кошти Позивачу теж не повернув. Таким чином, за цим договором заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем склала 7892 (сім тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. Це підтверджується доказами, копії яких надаються у додатку.

Також Відповідачем-1 на електронну пошту Позивача було надіслано договір на здійснення авторського нагляду №47/06-19 від 18.06.2019р. про здійснення Відповідачем-1 авторського нагляду під час реконструкції Об`єкта Позивача з ціною договору 17010 (сімнадцять тисяч десять) грн. Цей договір (електронний файл в текстовому форматі) Відповідачем-1 не було підписано ані з використанням електронного цифрового підпису, ані в подальшому у звичайний спосіб, що дає підстави вважати договір неукладеним. Зі свого ж боку, Позивач помилково сплатив Відповідачу-1 зазначену суму 17010 (сімнадцять тисяч десять) грн. (платіжні доручення № 20 від 16.07.2019р. та № 29 від 26.07.2019р.). Роботи Відповідач-1 не виконав, сплачені грошові кошти Позивачу теж не повернув. Таким чином, за цими правовідношеннями заборгованість (переплата) Відповідача-1 перед Позивачем склала 17010 (сімнадцять тисяч десять) грн. у вигляді безпідставно отриманих коштів. Це підтверджується доказами, копії яких надаються у додатку.

Відповідачем-1 на електронну пошту Позивача було надіслано проект договору підряду №11/09-19 від 19.09.2019 р., відповідно до розділу 1 якого Відповідач-1 зобов`язався надати Позивачу послуги з інженерного проектування у відповідності до проектно-кошторисної документації з договірною ціною 27323 грн. 00 коп. (п.3.1) завершивши їх до 15.10.2019р. (п.п.2.1). Цей договір (електронний файл в текстовому форматі) Відповідачем-1 не було підписано ані з використанням електронного цифрового підпису, ані в подальшому у звичайний спосіб, що дає підстави вважати договір неукладеним. Позивач 19.09.2019 р. перерахував Відповідачу-1 суму 19893 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. (платіжне доручення № 37). Ніяких послуг за цим договором Відповідач-1 не надав, грошові кошти не повернув. Таким чином, заборгованість (переплата) Відповідача-1 перед Позивачем склала 19893 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. у вигляді безпідставно отриманих коштів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ГЕОФІЗСЕРВІС", код в ЄДРПОУ 33734034 (Відповідач-2), в особі директора - тієї ж ОСОБА_1 , на електронну пошту Позивача було надіслано проект договору № 27/06-19 від 17.06.2019 р., відповідно до умов якого Відповідач-2 зобов`язався здійснювати технічний нагляд за Об`єктом будівництва. Цей договір (електронний файл в текстовому форматі) Відповідачем-2 не було підписано ані з використанням електронного цифрового підпису, ані в подальшому у звичайний спосіб, що дає підстави вважати договір неукладеним. Зі свого ж боку, Позивач 10.07.2019р. помилково перерахував 11965 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. (платіжне доручення № 17). Ці сплачені кошти Відповідачем-2 Позивачу не було повернено. Технічний нагляд Відповідачем-2 не здійснювався, грошові кошти теж не повернуті. Таким чином, за цими правовідношеннями заборгованість (переплата) Відповідача-2 перед Позивачем склала 11965 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. у вигляді безпідставно отриманих коштів.

Незважаючи на вжиті Позивачем заходи щодо досудового врегулювання спору, Відповідачами роботи не було виконано, послуги не надано, грошові кошти не повернено. Тому Позивач, об`єднавши позовні вимоги, звернувся до суду.

18 травня 2021 року Господарським судом Харківської області було ухвалено рішення про стягнення з Приватного підприємства виробничої фірми "Будпроект" на користь Кредитної спілки "САМОПОМІЧ" грошових коштів в сумі 49872,00 грн. (за договором № 32-06/19 від 07.06.2019 р.); грошових коштів в сумі 17000,00 грн. (за договором № 33-06/19 від 20.06.2019 р.); грошових коштів в сумі 7892,00 грн. (за договором № 34-06/19 від 26.06.2019 р.); безпідставно отриманих коштів в сумі 36903,00 грн. та суми судового збору в розмірі 1898,57 грн. Вищевказаним рішенням також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Геофізсервіс" на користь Позивача безпідставно отримані кошти в сумі 11965,00 грн. та судовий збір в розмірі 203,43грн.

Рішення господарського суду Харківської області, яке набрало законної сили 17.06.2021 р., у добровільному порядку Відповідачами не було виконано (нижче ми зазначаємо про факти, встановлені цим рішенням, та просимо застосувати його преюдиційність). Тому Позивач був вимушений звернутись за його примусовим виконанням до Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

У примусовому порядку з Відповідача 1 грошові кошти в рамках відкритого виконавчого провадження ВП № 65995890 було стягнуто 03 листопада 2021р. (інформація про ВП є у відкритому доступі на сайті АСВП https://asvpweb.mirijust.gov.ua/, ідентифікатор доступу 9Б809Б13А707), а з Відповідача 2, за виконавчим провадженням ВП № 65893045, грошові кошти було стягнуто 27 вересня 2021 року (інформація про ВП є у відкритому доступі на сайті АСВП, ідентифікатор доступу 31Г0ЕЕВ4914Б).

Несвоєчасне виконання Відповідачами (фактично - невиконання ними у добровільному порядку) своїх зобов`язань за вищевказаними договорами, а також неповернення безпідставно отриманих грошових коштів, а у подальшому - ще й невиконання у добровільному порядку рішення суду порушило право Позивача на володіння та розпорядження своїми власними коштами більше 2-х років, і призвело до їх знецінення, матеріальних втрат. Тому Позивач вирішнії подати цей позов в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Також частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, а також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Відтак, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/78/21 заборгованості за Договором є преюдиційними при розгляді даної страви та повторного доведення не потребують.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Згідно також з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді сплати процентів річних від простроченої суми.

Також чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення (чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання), а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Таким чином, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін. Відтак, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши відповідні нарахування, суд встановив, що заявлені позивачем до стягнення з Приватного підприємства виробничої фірми БУДПРОЕКТ суму інфляційних втрат та 3% річних у сумі 24427,61 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ГЕОФІЗСЕРВІС" суму інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2516,54 грн. не суперечать вимогам чинного законодавства та арифметично вірними. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства виробничої фірми БУДПРОЕКТ (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, прим. 2-26, код ЄДРПОУ 33020783) на користь Кредитної спілки САМОПОМІЧ (61146, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 148-А, оф. 4, код 22684157) суму інфляційних втрат та 3% річних у сумі 24427,61 грн, а також суму судового збору у розмірі 2249,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ГЕОФІЗСЕРВІС" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, прим. 2-26, код в ЄДРПОУ 33734034) на користь Кредитної спілки САМОПОМІЧ (61146, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 148-А, оф. 4, код 22684157) суму інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2516,54 грн, а також суму судового збору у розмірі 231,73 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "31" серпня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін