Постанова

від 24.08.2022 по справі 925/1147/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/1147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

у складі судді Грачова В.М.

від 12.08.2021

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Майданевича А.Г., Коротун О.М., Суліма В.В.

від 20.12.2021

за заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія.»;

2) ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко Валентина Володимирівна;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_2 ; 4) ОСОБА_3 ; 5) Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна»,

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заяви

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Черкаської області з заявою, в якій, на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, просив суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 року у справі № 925/1147/18, скасувати це рішення і прийняти нове рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора.

Заява вмотивована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 року у справі № 925/1147/18 обґрунтоване відсутністю у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ОСОБА_4. повноважень на підписання рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія.", оформленого рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія." (код ЄДРПОУ 38543846) №1/09 від 24.09.2018 року (без рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"), у зв`язку з чим визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія.", укладений 24.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Відповідно визнано недійсним і рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія.", оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія." № 2/09 від 24.09.2018 року, підписане ОСОБА_1 , тому визнано протиправними і скасовано рішення і запис державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко Валентини Володимирівни від 24.09.2018 року щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія." (код ЄДРПОУ 38543846): 24.09.2018 10121050006000608 - зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників а також, щодо державної реєстрації змін до відомостей про цю юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 10121070007000608 - зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

Нововиявленою обставиною у даній справі заявник вважає наявність протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (код ЄДРПОУ 32860788) №07/04/1 від 07.04.2013 року, про який заявник дізнався лише 19.04.2021 року під час розгляду кримінальної справи № 701/1339/19, що перебуває в провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області. Протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (код ЄДРПОУ 32860788) № 07/04/1 від 07.04.2013 року складено за участі всіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", в якому обумовлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ОСОБА_4. не мав жодних обмежень у своїх повноваженнях, як директора єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія.", на відчуження 100% частки на користь третьої особи, відповідно відсутні перевищення ним повноважень при прийнятті рішення про відчуження корпоративних прав та в подальшому укладання договору купівлі-продажу, проведення державної реєстрації змін до юридичної особи, ця нововиявлена обставина є необхідною і достатньою для перегляду рішення Господарського суду Черкаської області 22.07.2019 року у справі № 925/1447/18 та його скасування.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Черкаської області ухвалою від 12.08.2021 відмовив у задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 року у справі № 925/1147/18 за нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Місцевий господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 року у справі № 925/1147/18 досліджувались питання наявності у ОСОБА_4 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", прав на представництво, вчинення дій щодо відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" - частки в статутному капіталі, однак ні при розгляді справи в Господарському суді Черкаської області, ні в Північному апеляційному господарському суді, ні у Верховному Суді ОСОБА_4 не було повідомлено про існування протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (код ЄДРПОУ 32860788) №07/04/1 від 07.04.2013 року.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , які є учасниками даної справи та вказані у спірному протоколі, не підтвердили вказані факти.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.12.2021 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2021 у справі № 925/1147/18 залишив без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що скаржником не наведено нововиявлених обставин, з яким закон пов`язує можливість перегляду судового рішення.

Зазначив, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена процесуальним законом, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 925/1147/18, у якій просив їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 у справі № 925/1147/18 за нововиявленими обставинами. Скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 у справі №925/1147/18 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора - відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана на підставі підпункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявником зазначено про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 320 Господарського процесуального кодексу України, статті 241 Цивільного кодексу України, статей 44, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 910/30/19, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи заявнику у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, протиправно не врахували протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» №07/04/01 від 07.04.2013 про існування якого, заявник дізнався 19.04.2021 під час розгляду кримінальної справи № 701/1339/19, що перебуває в провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області.

5. Узагальнена позиція інших учасників справи.

Представником позивача та третіх осіб, адвокатом Дерев?янчук В.А., подано відзив на касаційну скаргу у якому він просив у її задоволенні відмовити.

6. Позиція Верховного Суду.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

В обґрунтування заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 у справі № 925/1147/18 за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначає про існування обставин, що мають істотне значення для справи, які не були і не могли бути відомі відповідачу раніше.

Посилаючись на положення пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 вказує, що у даному випадку такими обставинами є протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» № 07/04/01 від 07.04.2013 про існування якого, заявник дізнався 19.04.2021 під час розгляду кримінальної справи №701/1339/19, що перебуває в провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області.

Аналізуючи викладені в заяві доводи, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність цих обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 916/1228/18.

Також необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти або висновки експерта, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена процесуальним законом, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій виходили з того, що приймаючи рішення від 22.07.2019 у справі № 925/1447/18 Господарським судом Черкаської області досліджувались питання наявності у ОСОБА_4 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", прав на представництво, вчинення дій щодо відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" - частки в статутному капіталі, проте ним при розгляді справи в господарських судах (трьох інстанцій) не було повідомлено про існування протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (код ЄДРПОУ 32860788) №07/04/1 від 07.04.2013.

Крім того, із змісту вказаного протоколу неможливо встановити справжню волю Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", спрямовану саме на відчуження належної йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія." у розмірі 100%.

А також те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є учасниками даної справи та вказані у спірному протоколі, не підтвердили вказані факти.

У зв?язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (код ЄДРПОУ 32860788) № 07/04/1 від 07.04.2013 не є належним доказом у даній справі, достовірність даних якого можна враховувати для перегляду рішення суду від 22.07.2019, а також, що зазначений протокол зборів є саме новим доказом, яким заявник намагається підтвердити факт наявності у ОСОБА_4 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", права на вчинення дій щодо відчуження майна Товариства, у зв`язку з чим, не є нововиявленою обставиною, у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилання заявника на неврахування висновків щодо застосування норми права, зокрема статті 320 Господарського процесуального кодексу України, статті 241 Цивільного кодексу України, статей 44, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 910/30/19, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, то вони свого підтвердження не знаходять.

У постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 910/30/19 зазначено, що апеляційною інстанцією встановлено, що про обставини проведення НБУ інспекційних перевірок в період 2013 - 2014 років повідомлялись учасниками справи суду під час розгляду справи.

Зокрема, про проведення інспекційних перевірок відповідач-2 повідомляв суд, зокрема, у відзиві на позовну заяву від 18.02.2019, до якого додавались копії витягів зі звіту про інспектування НБУ станом на 01.08.2014 та довідки від 15.04.2014, складеної НБУ за результатами перевірки AT "Дельта Банк".

Крім того, під час розгляду справи НБУ також неодноразово у письмових поясненнях повідомляв про проведення ним інспекційних перевірок протягом 2012-2014 років та звертав увагу, що на момент проведення таких перевірок йому не було відомо про укладання Відповідачами оспорюваного договору про відступлення права вимоги.

З огляду на викладене суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обставини, на які посилалася Компанія у заяві, не є нововиявленими, у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд акцентував увагу скаржника на тому, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Доводи касаційної скарги опосередковано спрямовані на ініціацію нового судового розгляду і нового рішення по суті та є замаскованою процедурою нового судового розгляду справи, що протирічить змісту правового поняття - нововиявлена обставина, з якою законодавець пов`язує можливість судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16 зазначено, що доводи, викладені ПАТ "ДПЗКУ" у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 року.

Верховний Суд зазначив, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Також суд зазначив, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції стало те, що суд апеляційної інстанції при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами дійшов висновку, що факти, встановлені в ухвалах Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 та від 25.07.2018, безпосередньо не змінюють періоду дії арешту майна, а отже не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України та не спростовують даних, покладених в основу рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск ТОВ "Скарбниця Бессарабії" строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ухвала Апеляційного суду Одеської області про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Термінал Дунай" була постановлена 29.12.2017, ухвала про роз`яснення цієї ухвали була постановлена 25.07.2018, але у її змісті фактично продубльовано відомості про ті обставини, які ТОВ "Скарбниця Бессарабії" зазначила в якості нововиявлених. При цьому, представником ТОВ "Скарбниця Бессарабії" в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами взагалі не зазначено дату, коли Товариству стало відомо про існування ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017.

Однак на думку Верховного Суду, відмова апеляційним судом у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови сплив процесуального строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не відповідає вимогам закону.

Суд першої інстанції, в свою чергу, зазначив, що виходячи зі змісту ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 у справі № 522/20851/16-к обставини щодо невідповідності вимогам КПК України ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к та скасування ухвали про накладення арешту від 09.12.2016 ухвалою від 27.02.2017 були наявні станом на час винесення рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17, але не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи і мають суттєве значення для її розгляду, а тому є нововиявленими у розумінні положень статті 320 ГПК України.

Одночасно суд дійшов висновку про відсутність пропуску ТОВ "Скарбниця Бессарабії" визначеного пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України 30-денного строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з огляду на лист ТОВ "Термінал Дунай" від 27.07.2018 № 01-07.18, який, за висновком суду, підтверджує, що про наявність нововиявлених обставин щодо незаконності ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси та її скасування заявник дізнався 27.07.2018, тобто з моменту отримання копії ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 у справі № 522/20851/16-к про роз`яснення ухвали від 29.12.2017. При цьому в матеріалах справи відсутні будь які дані про надсилання цього листа та, відповідно, дати його отримання ТОВ "Скарбниця Бессарабії".

Поряд з цим ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не з`ясовували дотримання ТОВ "Скарбниця Бессарабії" 30-денного строку, передбаченого у пункті 1 частини 1 статті 321 ГПК України, стосовно ще однієї обставини, зазначеної заявником у якості нововиявленої, а саме представництва ТОВ "Лагуна-Рені" особами, не наділеними повноваженнями, що підтверджено заочним рішенням від 01.12.2017 у справі № 510/456/17, яким визнано незаконним звільнення особи із посади директора ТОВ "Лагуна-Рені" з 10.03.2017 та поновлено зазначену особі на цій посаді з 10.03.2017.

Також Верховний Суд зазначив, що частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, відкривши апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бівен Інвестментс ЛТД, не з`ясував, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, обмежившись перерахуванням доводів, викладених у апеляційній скарзі.

Крім того, в матеріалах справи є заява Бівен Інвестментс ЛТД про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Лагуна-Рені", проте судом питання щодо приєднання чи відмову у приєднанні не вирішено.

Подібних обставин у справі № 925/1147/18 не встановлено, а тому викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 висновки не є релевантними для даної справи.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14 зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

У цій справі Верховний Суд погодився з висновком судів першої і апеляційної інстанцій про те, що, встановлені у висновку експерта КНДЕКЦ від 19.08.2017 у кримінальному провадженні № 1201310090003558 обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні норм статті 320 ГПК України.

Також зазначив, що не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах.

У зв?язку з викладеними Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача-1 про перегляд та скасування судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15 зазначено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Верховний Суд у цій справі, з?ясував, що відповідач під час розгляду справи по суті наводив відповідні доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов`язань, визначених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 та про відсутність у нього обов`язку щодо сплати орендних платежів з посиланням на Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Такі доводи наводились відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі від 02.10.2015, у апеляційній скарзі від 30.10.2015, про що зазначено у рішенні Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 та постанові Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі №905/1502/15.

Тобто, наведені у заяві обставини були відомі відповідачу під час розгляду справи по суті. Доводи відповідача щодо таких обставин наводились ним під час розгляду справи по суті та таким доводам судами першої та апеляційної інстанцій надавалась відповідна оцінка.

Крім того, як убачається з рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 однією з підстав для розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 було істотне порушення відповідачем умов такого договору, а саме, невиконання відповідачем, як орендарем, зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, шляхом ухилення від проведення інвентаризації орендованого майна у визначеному порядку.

Посилання відповідача у Заяві про набрання чинності 15 жовтня 2014 року Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який має застосовуватись до спірних правовідносин разом із розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014, №1079-р від 05.11.2014, №1275-р від 02.12.2015 не впливають на висновки Господарського суду Донецької області, зроблені у рішенні від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 щодо невиконання відповідачем зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку про наявність одночасно всіх трьох умов, необхідних для існування нововиявлених обставин, оскільки наведені відповідачем у заяві обставини існували на час розгляду справи і відповідачу були відомі ці обставини на час розгляду справи, відповідно судами зроблено невірні висновки про те, що обставини, якими відповідач обґрунтував свою заяву є нововиявленими.

У постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18 також зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15).

У цій справі Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи скаржника про те, що лист Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 20.03.2019 № 13-13/1863 є тією істотною обставиною, яка достатньою мірою відповідає поняттю нововиявленого факту та підтверджує, що позивач поставив неякісний товар і відповідач фактично не зобов`язаний його приймати, досліджені судами і обґрунтовано спростовані. Як уже зазначалося, вважаючи, що ТОВ "Укрінтросервіс" поставило неякісний товар, відповідач мав із дотриманням умов договору поставки та Інструкції від 25.04.1965 № П-7 у присутності постачальника товару скласти відповідний акт. Однак, АТ "Укрзалізниця" самоусунулося від виконання таких умов договору.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що лист, який, на думку відповідача, підтверджує факт постачання неякісного товару, за своєю природою є новим доказом, поданим в обґрунтування позиції, що поставлений екскаватор за своїми характеристиками не відповідає умовам договору. Не дотримуючись порядку щодо реагування на поставку товару, який не відповідає умовам договору, не здійснивши вхідний контроль товару відповідно до вимог пункту 2.6 договору, АТ "Укрзалізниця" фактично надає нові докази на підтвердження своєї позиції щодо невиконання умов договору.

Аналіз наведених заявником постанов Верховного Суду дає підстави для висновку, що постановлені у справі № 925/1147/18 ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені у відповідності з висновками щодо застосування положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України при оцінці наведених заявником обставин як нововиявлених, сформованих у наведених вище постановах Верховного Суду.

Викладені в заяві доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду вказаної справи, що, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні наведених норм, а тому відсутні підстави для скасування оскаржених судових рішень, якими обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами.

7. Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржені ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі, немає.

Судові витрати

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 925/1147/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець