Ухвала

від 30.08.2022 по справі 908/3468/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2022 року

м. Київ

Cправа № 908/3468/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючого), Білецької Л. М., Верхогляд Т. А.

на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021

та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021

у складі судді Черкаського В. І.

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"

3. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

4. Публічного акціонерного товариства "ПАТ "Банк Кредит Дніпро"

5. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

6. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"

про визнання недійними укладених між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" та Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" договору застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 31-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (зі змінами та доповненнями), від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-2 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" договору застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1-3/10 (зі змінами та доповненнями) та від 15.09.2011 № 583/16.1-3/11 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" договору застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-ОЗ-К/К/З (зі змінами та доповненнями) та договору поруки від 22.09.2011 № 249.301 (зі змінами та доповненнями)

в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

ВСТАНОВИВ:

05.07.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13.

Одночасно, до касаційної скарги долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3468/13 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Картере В. І. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3468/13 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, залишено касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав його поновлення.

15.08.2022 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про зменшення та розстрочення судового збору та заява про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення строків.

У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3468/13 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022.

Щодо заяви скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 22б/5014/2595/2012 (12/83б), згідно яких зазначено, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

У даному випадку, колегія суддів, беручи до уваги пояснення скаржника, що містяться у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, також враховує, що вперше подана 14.06.2022 касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022, втім 01.07.2022 скаржник звернувся до Верховного Суду з повторною касаційною скаргою.

Так, подання повторної касаційної скарги у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої поданої касаційної скарги, строк на подання якої було відновлено, без надмірних зволікань та перевищення розумних строків касаційного оскарження є свідченням того, що скаржник намагався вчинити всі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на касаційне оскарження, що в свою чергу свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення скаржника до наявних у нього прав та обов`язків встановлених законом та судом.

З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.

Щодо заяви скаржника про зменшення та розстрочення судового збору

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 встановлено, що за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13 скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 35 240,00 грн (1 762,00 грн * 10* 200%).

У заяві про зменшення та розстрочення судового збору скаржник зазначає, що вказаний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги перевищує 5 % його річного доходу за минулий рік.

Так, на підтвердження вказаного скаржником до заяви про зменшення та розстрочення судового збору додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2021 року по ІV квартал 2021 року станом на 04.08.2022.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

У справі "ФК Мретебі проти Грузії" Європейський суду з прав людини розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольного клубу), та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

Отже, питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 520/13312/2020).

Із наданих заявником документів слідує, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13 перевищує 5 % розміру річного доходу скаржника за попередній 2021 рік.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору в повному обсязі в короткий проміжок часу, тому його клопотання про зменшення розміру судового збору та розстрочення його сплати підлягає задоволенню.

Отже, сума судового збору за подання касаційної скарги становить 35 240,00 грн (1 762,00 грн * 10* 200%), яку суд вважає за можливе, з огляду на майновий стан сторони, зменшити на 70 %, а саме до 10 572,00 грн.

Указану суму судового збору слід розстрочити, шляхом зобов`язання скаржника у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали сплатити 3 524,00 грн до вирішення питання про відкриття касаційного провадження, а іншу частину судового збору сплатити частинами, але не пізніше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 необхідно надати суду відповідні документи.

Подібна правова позиція щодо зменшення та розстрочення судового збору викладена в ухвалах Верховного Суду від 28.01.2022 у справі № 333/2391/18, від 24.06.2020 у справі № 419/1709/19.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення зазначеного недоліку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк для подання касаційної скарги.

3. Клопотання ОСОБА_1 про зменшення та розстрочення судового збору задовольнити.

4. Зменшити ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 35 240,00 грн до 10 572,00 грн.

5. Розстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги шляхом сплати 3 524,00 грн до вирішення питання про відкриття касаційного провадження, а іншу частину судового збору у розмірі 7 048,00 грн сплатити частинами, але не пізніше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

6. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13 залишити без руху.

7. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков